Розвиток творчих здібностей молодших школярів шляхом використання української народної казки на уроках читання

Вирішуючи проблемну  ситуацію, учень спирається на аналогію, яка поєднує предмети не за формою, а за змістом. Втручання вчителя у творчий пошук учня має бути обережним, зваженим, таким, що містить приховані підказки. Вчитель має спрямувати дитину на власні розв'язки, а не насаджувати свої. Дитина має усвідомити сутність незрозумілого і знайти причиново-наслідкові залежності. Адже нова ідея виникає лише тоді, коли людина має певний запас знань і на тлі вже відомого може осягнути незрозуміле.

Для того, щоб  стимулювати розвиток творчого мислення молодших школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мислительні операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини начебто тренує дійсно людську здібність — створювати нові ідеї, конструкції, об'єкти, продукти, які удосконалюють вже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось принципово нове.

Вправа —  метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних навичок і умінь.

Функція методу вправи полягає у трансформуванні  частини знань учня в навички  й уміння сформувати в нього готовність до вмілих практичних дій, відтворювальну і творчу активність у різних умовах. Діагностичне значення вправи в тому, що тільки глибоке розуміння дитиною набутих знань забезпечує можливість оволодіння міцними уміннями і навичками.

Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички в змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях.

Однією з  найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатиметься авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуться з процесу навчання і втрачатимуть будь-яке значення.

Види вправ

І. Творчі вправи за аналогією.

Мета. Розвивати  увагу, вміння точно запам'ятовувати окремі приклади, запропоновані вчителем, щоб власний текст відповідав поставленим вимогам: був подібним до зразка або відрізнявся від нього за певними ознаками.

II. Придумування казок, фантастичних історій.

Мета. Розвивати  уяву та фантазію, мовленнєве чуття.

1.  Ось деякі приклади цікавих текстів, які спонукають дитину створювати свої фантастичні сюжети.

Що трапилось?

Знаєте, що трапилось, малята? З неба збігло сонце погуляти! Кажуть, ніби в лісі на світанку Бачив  хтось руді його веснянки, Вгледів  на стежині з козубочком, А у козубку були грибочки. Хтось підслухав, як воно сміялось, Хтось підгледів, як в ріці купалось. А на берег вийшло із водички, Вижимало золоті косички. Знаєте, що трапилось, малята? Натомилось сонечко гуляти, Натомилось зморене золотокосе І під ковдру спати уляглося. Пташка змовкла. Вітерець не віє. Опустилися руденькі вії. Вийшли в небо зірочки тихенькі. — Сонечко моє! — сказала ненька.

В. Орлов

Іванко любить пасти хмари

Іванко любить пасти хмари: Лежи, дивись, не треба  завертати... Так добре, як не темні ще отари. Не йдуть у шкоду — можна і поспати. Та сон бариться. На очах поволі Чорніють хмари, уявити можна, Як доїть спека їх, десь дощ у полі Запечені уста землі зволожує.

В.Василенко

Дядько дощ

Дядько Дощ  стоїть над лісом — Неба велетень сяга. Він сміється, мов залізом, Дудонить: — Га-га! Га-га! Одягнувся, мов на свята, Запорізький в нього шик: Тучі — шапка сивувата, Блискавки — червоний шлик. Довжелезні срібні вуса Люто вітер розвіва. І тремтить пшениця руса, І втіка за горб трава!

Д.Павличко

 

ІІІ. Творчі вправи, пов'язані з перевтіленням.

Мета. Розвивати  образність, незвичність зіставлення, нестандартність мислення. (Учням необхідно "оживити" предмет або перевтілитися і розмовляти від його імені).

IV.   Складання  казок  за  поданими   початком, кінцівкою, назвою.

Мета. Прищеплювати інтерес до роботи з текстом, розвивати композиційні уміння, закріплювати знання про будову тексту.

V. Музичні вправи.

Мета. Розвивати  інтонаційну чутливість, мовленнєві уміння.

1.   Послухайте "Вальс квітів" з балету П.І.Чайковського "Лускунчик" і спробуйте уявити казкові події про квіти, що танцюють.

Творчі вправи сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, передбачають завдання для групової, фронтальної, індивідуальної роботи, завдання на вибір, самоконтроль, різні види відповідей та міркувань.

Це дає змогу  формувати особистісний досвід творчої  діяльності молодших школярів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього  світу в цілому і до мовленнєвої  діяльності зокрема, суттєво підвищуючи мотивацію навчання. [ 9;15 ].

Дуже часто вчителі пропонують дітям завдання на ілюстрування прочитаних творів, які вони виконують з великим задоволенням, а також малювання словесних картин (керівництво діями учнів: перечитай уривок; визнач, що саме хочеш зобразити; знайди слова, які передають кольори; спробуй уявити, якою буде картина; ще раз переглянь текст, перевір правильність і повноту зображення, виключи зайве; подумки підготуйся розповісти, що і як буде розміщено на картині).

Отже, сучасні методики творчого розвитку створюють достатні передумови для емоційного і креативного спілкування учнів з книгою, природою, для аналізу власних вражень, почуттів, уявлень, стимулюючи дітей до літературної творчості.Таким чином робота над казкою є початковим етапом у розвитку творчих можливостей учнів. Навчившись складати казки, описувати предмети і події навколишнього життя, вони успішно оволодівають умінням писати перекази в середніх, а твори — в старших класах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Дослідження  навчання за параметрами опрацювання  українських народних казок та  їх впливу на розвиток творчих  здібностей школярів.

Дослідження проводилось  на базі комунального закладу «Луцька ЗОШ І-ІІІ ст. №23 Луцької міської ради» м.Луцька Волинської області.

Нами були вибрані 1-ші класи і розподілені на експериментальний     (1-Г) та контрольний (1-А).(додаток 7)

Загальна кількість  учнів, які взяли участь у експериментальному дослідженні становила 56.

Експериментальне  дослідження проводилося протягом двох місяців (лютий-березень) 2011 року.

Дослідження проводилось  поетапно:

І етап :

• визначення теми;
• огляд навчально-методичної літератури;
• формування наукового апарату дослідження.

ІІ етап :

• визначення структури роботи;
• аналіз чинних підручників з читання;
• з’ясування напряму подальшого дослідження.

ІІІ етап :

• проведення експериментального дослідження з питань, запропонованих у меті роботи;
• проведення кількісно-якісного аналізу результатів роботи.

 

В експериментальному класі уроки з опрацювання казок проводились за запропонованою нами методикою. Навчання в контрольному класі проводилось в звичайному режимі.

Наша методика включала використання у процесі  опрацювання казок наступних  прийомів та методів роботи:

1. Створення проблемних ситуацій для учнів перед первинним їх ознайомленням з текстом. Внаслідок застосування такого прийому діти були відразу націлені на виконання завдань, які ставились перед ними при читанні казки. При відповіді вони вже вміли скористатись власним життєвим досвідом, на основі якого могли будувати первинні роздуми відносно твору. Надалі аналогічні проблемні ситуації покращували мотиваційну сторону опрацювання казки та розвивали мовлення, мислення і увагу школярів.
2. Змістовний і структурний аналіз твору, що пропонувався для виконання дітьми після ознайомлення з казкою. В процесі його колективного (групового) виконання під керівництвом вчителя учні отримували первинні навички з аналізу мовностилістичних особливостей казок, зокрема визначення теми і мети казки, характеристики змісту тощо.
3. Складання плану – малюнкового і словесного – для кращого засвоєння основного змісту казки, характеристики образів та персонажів. Застосування такого прийому сприяє розвитку уяви та фантазії дитини.
4. Взаємозапитання учнів щодо змісту твору, розкриття певних зв’язків, ролі персонажів. Такий прийом покликаний розвивати перш за все мовлення учнів, навички зв’язного викладу матеріалу. Разом з тим взаємозапитання несуть в собі великий виховний потенціал.
5. При роботі з народними казками нами були застосовані також і різноманітні форми переказування (вибірковий, детальний, з продовженням, творчий та ін.). Такий прийом допомагає учням продемонструвати свої аналітичні вміння.
6. Прийоми інсценізації й драматизації дозволяють продемонструвати учням свої акторські здібності. Разом з цим такий прийом дозволяє вчителю сформувати належні знання із змісту твору, розкрити образи.

Орієнтовна  тематика завдань для опрацювання  певної казки може бути такою:

Розширення  кола казок зумовлене тим, що для глибшого усвідомлення провідних ідей доцільно їх визначити на основі кількох тематично близьких сюжетів. Цій же меті служить розгляд тематичних сюжетних варіантів однієї і тієї ж самої казки. Так, для урізноманітнення дитячих ігор на основі українських народних казок варто запропонувати такі завдання:

- одну й ту  ж саму історію розповісти від імені різних персонажів;

- самостійно  проілюструвати казку, намалювати  портрети персонажів;

- проінтерв'ювати  головного героя казки (інших  персонажів) для газетної публікації;

- придумати різні варіанти кінцівки казки;

- описати ситуацію, яка складеться за умови, що позитивні герої стануть негативними і навпаки;

- явіть, що  ви є одним з персонажів казки. Розкажіть, яку роль ви виконуєте. Розповідь ведіть від першої особи. Розкажіть, чи задоволені ви собою як персонажем. Що ви думаєте про інших героїв казки;

- придумайте  різні закінчення прочитаної  казки. Познайомте з ними клас. Спробуйте використати під час читання музичний супровід;

- використовуючи почерпнуту з казки інформацію, виготовте альбом з наклейками, вирізками речей, про які йдеться;

- придумайте  монолог чи діалог на основі прочитаної казки, підготуйте пантоміму і запропонуйте, як відгадати назву казки;

- виготовте  мініатюрну сцену для інсценізації  казки, розмістіть ляльки-персонажі, розв'яжіть проблему озвучування ляльок;

-  візьміть  дві добре відомі народні казки,  складіть  на цій основі казку,  розширюючи її зміст;

-  візьміть  відому казку, дочитайте до  середини, а далі запитайте: що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку (рушниця не вистрелила, летючий корабель не з'явився, друг не прийшов на допомогу тощо)?

- обговоріть  негативні вчинки, драматичні чи трагічні події в книжці. Що сталося б, якби їх не було (змій не з'їдає дітей, чаклунка не перетворює юнаків на камінь)?

- уявіть, як зміниться ваше життя вдома, якщо членом сім'ї стане якийсь герой улюбленої книжки;

- перенесіть  персонаж з минулого в теперішній світ, покажіть його реакцію шляхом інсценізації, дискусії, оповіді;

- приготуйтеся  до балу книжкових персонажів; перевдягніться в якогось героя, відгадайте, кого зображають ваші друзі, з якої вони казки, хто її автор;

- виберіть абзац  з улюбленої казки і спробуйте  записати його як вірш, спочатку  розбийте речення на частини, а потім експериментуйте з римою, можливо, вийде щось цікаве.

Зазначені вище вправи та завдання, які ми ставили  перед молодшими школярами в  експериментальному класі дозволили  нам отримати певні результати на кінець експерименту. При перевірці  зверталась увага перш за все на ті аспекти, оволодіння якими є одними з пріоритетних в вивченні народних казок на уроках читання.

За результатами експериментальної роботи ми маємо яскраві приклади зростання творчої активності учнів. Учні початкової ланки охоче виконують різноманітні творчі завдання: придумують закінчення казок, складають казки за прислів'ями, на основі спостережень, роздумів. Залучення дітей до творення прекрасних позитивних образів має упереджуючу роль — відвернути їх від примітиву техногенних образів.

Для того, щоб  перевірити ефективність нашої методики початку експериментального дослідження ми провели конкурс кращих читачів між класами «З книгою крокую я» з метою перевірити техніку і швидкість читання. (додаток 8)

За кінцевим результатом нашого дослідження  ми побачили, що навчання за запропонованою нами методикою покращило знання учнів, техніку і швидкість читання, інтонаційну забарвленість, а також активність учнів на уроках читання. У експериментальному класі кількість учнів, що мають високий рівень читання становила 16, середній – 10, і лише один учень трохи відставав у техніці читання. Також варто сказати, що пропонована методика покращує мотиваційну сферу навчання, знайомить учнів з історичним минулим народу, його побутом, звичаями, збільшує рівень домагань школярів і, як наслідок покращує їх результативність.

Загалом казка  в початковій школі здатна виконати не лише виховні, але й, як бачимо з  результатів, у великій мірі, розвивальні  та навчальні задачі. За правильної організації процесу роботи над  казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам’ять, мовленнєвий розвиток тощо.

 

ВИСНОВКИ

Опрацювавши науково-методичну  літературу і фахові періодичні видання  з питань розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами українських  народних казок; вивчивши та узагальнивши досвід учителів-практиків щодо методики використання творчого підходу на уроках читання у 1-4 класах; провівши власні дослідження, ми дійшли таких висновків:

1. Важливе місце в реформуванні освіти в нашій державі посідає реалізація принципу креативності, що передбачає орієнтування на творення мислячої, духовно багатої творчої особистості здатної успішно розв'язувати актуальні проблеми засобами усної народної творчості.

2. Казка – один із основних жанрів народної творчості, епічний, повістувальний, сюжетний художній твір усного походження.