Експериментальна реалізація використання інтерактивних технологій на уроках історії у старшій школі

Наше дослідження складається з 2 етапів:

констатуючий експеримент;

формуючий експеримент.

Констатуючий експеримент полягав у тому, щоб об'єктивно виявити вихідний рівень застосування інтерактивних методів при вивченні курсу історії.

У процесі здійснення констатуючого експерименту були використані такі методи:

спостереження;

аналіз шкільної документації та учнівських робіт;

бесіда з учнями, бесіда з вчителями;

анкета-тест.

У ході експерименту були визначені критерії ефективності використання інтерактивного навчання історії: 

Інтерес до використання інтерактивних вправ.

Успішність виконання завдань з використанням інтерактивної вправи.

Вміння організовано працювати в групі, парі, самостійно (за правилами інтерактивної вправи).

Щільність опитування.

Загальний показник успішності.

У нашому дослідженні ми прагнули з'ясувати:

- ставлення учнів  до вивчення історії в режимі  інтерактиву;

- вміння та навички  організувати роботу в групах;

- перспективи застосування  інтерактивних методів у подальшому  вивченні історії.

З цією метою ми провели: спостереження в ході заняття, індивідуальні бесіди з учнями, проаналізували роботи школярів, анкета-тест, яка включала такі запитання:

1. Чи подабається  Вам, коли вчитель використовує  інтерактивні вправи для опрацювання  матеріалу?

2. Чи вмієте Ви  працювати за правилами інтерактивного  заняття?

3. Які методи  інтерактивного навчання Вам  найбільше подобаються?

4. Як Ви вважаєте, чи корисно використовувати інтерактивні  методи на уроках історії?

5. Чи хотіли б  Ви, щоб інтерактивних вправ було  більше?

Результати нашого опитування представлені в таблиці №1.

Таблиця №1

№

Запитання  анкети - тесту

Кількість відповідей

Кількість в %

1.	Чи подабається Вам, коли вчитель використовує інтерактивні вправи для опрацювання матеріалу?

А) так, звичайно.

4

14%

Б) не дуже.

16

57%

В) зовсім не подобається.

8

29%

2.	Чи вмієте Ви працювати за правилами інтерактивного заняття?

А) так.

6

22%

Б) з допомогою вчителя, учнів.

18

64%

В) ні.

4

14%

3.	Які методи інтерактивного навчання Вам найбільше подобаються?

А) групова робота

12

42%

Б) робота в парі, трійці

10

36%

В) індивідуально

6

22%

4.	Як Ви вважаєте, чи корисно використовувати інтерактивні методи на уроках історії?

А) так, це сприяє підвищенню мотивації до вивчення предмету.

10

36%

Б) розвиток умінь і навичок (зростання почуття відповідальності, творчої активності, ініціативності …)

12

42%

В) для мене інтерактивні технології нічого не значать.

6

22%

5.	Чи хотіли б Ви, щоб інтерактивних вправ було більше?

А) так.

9

32%

Б) напевно.

14

50%

В) ні.

5

18%

Як виявилось, школярам не дуже подобається, коли вчитель використовує інтерактивні методи для опрацювання матеріалу. Таку відповідь дали 57% опитаних, тоді як 29% - зовсім не подобається, а 14% - звичайно подобається опрацьовувати матеріал у режимі інтерактиву.

На питання чи вмієте працювати за правилами інтерактивного заняття більшість респондентів відповіли, що з допомогою вчителя та однокласників можуть виконати завдання (64%), не вміють працювати – 14%, а 22% одинадцятикласників, все ж, можуть працювати самостійно.

Наступне запитання дозволило нам з'ясувати яким видам методів інтерактивного навчання надають перевагу. За результатами анкети 42% більше подобається працювати в групі, виконувати завдання в парі чи трійці – 36%, а 22% учнів відповіли, що краще працювати індивідуально.

Четвертим було питання про користь від застосування даних методів, на яке старшокласники відповіли наступним чином: 36% вважають, що це сприяє підвищенню мотивації до вивчення історії; 42% відповіли, що розвиваються не тільки розумові здібності, але й уміння і навички; проте 22% категорично заявили про незначимість даної навчальної технології і для них немає значення у якій формі вчитель проводить урок.

Останнє запитання було сформульване так – чи хотіли б Ви, щоб частіше працювати в режимі інтерактиву? Думки також розділилися: 18% відповіли, що ні; однак 32% згодні частіше працювати таким чином і 50% - не визначилися однозначно.

Успішність виконання завдань за допомогою інтерактивних методів перевірялось за допомогою бесід з учителями та безпосередньо на уроках історії.

Щільність опитування тобто кількість учнів, опитаних протягом уроку, визначалась за допомогою вивчення шкільної документації, спостереження, бесід з учителями.

Опрацювавши отримані відповіді, результати відобразили у таблиці №2.

Таблиця №2. Рівні ефективності використання інтерактивних технологій навчання історії.

Критерії

Рівні

Високий

Середній

Низький

1. Успішність виконання  завдань з використанням інтерактивної  вправи.

0%

46%

54%

2. Інтерес до  використання інтерактивних вправ.

14%

57%

29%

3. Вміння організовано  працювати в групі, парі, самостійно (за правилами інтерактивної вправи).

42%

36%

22%

4. Щільність опитування.

7%

64%

29%

5. Загальний показник  успішності.

0%

43%

57%

Як бачимо, до впровадження системи інтерактивних уроків або уроків, у плани-конспекти яких включено один із методів інтерактивних технологій, на заняттях з історії в 11 класі Ніжинської ЗОШ переважає середній рівень ефективності впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес. Також, варто зазначити, що рівень успішності виконання завдань з використанням інтерактивної вправи та загальний показник успішності є досить низьким (майже на одному рівні) – 54% і 57%. Щільність опитування ми визначали за кількістю оцінок протягом попереднього семестру навчання.

У ході формуючого експерименту перевірялась запропонована нами гіпотеза, щодо впливу інтерактивних технологій навчання на ефективність такого уроку.

У таблиці №3 подано методи інтерактивних технологій, які використовували на уроках за темами.

(Див. детальніше  додатки )

Таблиця №3 Дослідно-експериментальна програма.

Таблиця №3.1. Історія України.

Предмет

Тема, тип уроку

Етап уроку

Методи інтерактивної метнології

Історія України

1. Тема: «Україна на початку 50-х рр. Початок десталі-нізації». Тип: вивчення нових знань.

Мотивація

Мотивація навчальної діяльності із використанням технології «Мозковий штурм».

2. Тема: «Стан економіки України наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х рр.».  Тип - вивчення нових знань.

Закріплення нового матеріалу

Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування ПРЕС-методу, але шляхом об'єднання учнів у 5 груп.

3. Тема: «Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні 1953-1964 рр.» Тип - комбінований.

4. Тема: «Культура і духовне життя в Україні наприкінці 1950-у 1 пол. 1960-х рр.» Тип – комбінований

Таблиця №3.2. Історія Всесвітня.

Предмет

Тема, тип уроку

Етап уроку

Методи інтерактивної метнології

Історія Всесвітня

1. Тема: «». Тип: вивчення нових знань.

Мотивація

2. Тема: ««Польща. Угорщина. Чехословаччина».  Тип - вивчення нових знань.

Закріплення нового матеріалу

Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування технології «Аналіз ситуації».

3. Тема:  «Румунія.Болгарія. Югославія» Тип - комбінований.