Риски у ЗЕД предприятия

 

1	Календарний фонд часу, днів	366
2	Кількість вихідних і святкових  днів	116
3	Кількість календарних робочих  днів	250
4	Кількість днів невиходу на роботу	У відповідності із плановими оцінками невиходів 3
5	Кількість фактичних робочих днів	247
6	Втрати робочого часу через скорочення тривалості робочого дня, годин	У відповідності із плановими розрахунками, 50
7	Середня тривалість робочого дня, годин	7,8
8	Корисний фонд часу, годин	1926,6

2.3.  Оцінка  продуктивності праці на підприємстві

 

В процесі аналізу  продуктивності праці персоналу  підприємства  необхідно провести таку аналітичну роботу:

1 Аналіз рівня та  динаміки продуктивності праці  - передбачає розрахунок та аналіз обсягу виробництва на одного працівника підприємства.

Цей аналіз проводиться  з метою дослідження загальної  зміни продуктивності праці в  цілому по підприємству та по його структурних  підрозділах.

Продуктивність праці  на одного працівника у 2006 році дорівнювала 3,13, у 2007 році вона ще збільшилась на 14,99% і складала 3,59. Що стосується продуктивності праці одного робітника, то цей показник у 2006 році дорівнював 13,08, він збільшився у 2007 році на 15,12% і дорівнював 15,06.

2 Аналіз факторів, що обумовили зміну рівня продуктивності працівників. Цей етап аналізу має за мету кількісну оцінку впливу на рівень продуктивності окремих факторів.

Найважливішими з них  є:

- обсяг виробництва;

- середньоблікова чисельність працівників;

- склад персоналу;

- структура виробництва.

Оцінки впливу перелічених  факторів на рівень продуктивності праці  проводиться на базі методу ланцюгових підстановок або індексного методу.

Взаємозв’язок між переліченими факторами та рівнем продуктивності характеризує модель:

ПР= Іц*Рвп*Чтоп*100/В*ПВоп, де            (2.7)

Іц - індекс цін;

Рвп - рівень трудомісткості виробництва продукції;

Чоп - середньоблікова чисельність оперативного персоналу;

ПВоп - питома вага оперативного персоналу в загальній чисельності  працівників;

В - обсяг виробництва.

Таблиця 2.7

Вплив факторів на продуктивність праці на ЗАТ “Київський молочний завод №1” за 2006-2007 рр.

Тис.грн.

Показники	Період		Відхилення
	2006	2007	абсолютне	Відносне
Доход від реалізації продукції (надання послуг)	497,00	557,10	60,10	12,09
Чисельність працюючих	159,00	155,00	-4,00	-2,52
у т. ч .оперативного персоналу	38,00	37,00	-1,00	-2,63
Продуктивність праці	0,32	0,28	0,47	14,99

 

 

Таблиця 2.8

Оцінка впливу факторів на продуктивність праці

на ЗАТ “Київський молочний завод №1” за 2006-2007 рр.

Тис.грн.

Показники	Зміна продуктивності праці
Доход від реалізації продукції (надання послуг)	-2,814
Чисельність працюючих	3,282
В сумі	0,468

 

За рахунок збільшення обсягів діяльності на 12,09% у 2007 році продуктивність праці зменшилась на 2,8145%, а в результаті зменшення чисельності на 2,52% продуктивність зросла на 3,282%.

При аналізі загального обсягу та динаміки фонду оплати праці (таблиця 2.7), слід відмітити, що фонд оплати праці у 2007 році зріс на 23% , при чому доход підприємства та обсяг виробництва відповідно зросли на 14% та 12%, при низькому темпі зростання продуктивності праці, що свідчить про неефективне підвищення витрат на оплату праці.

Таблиця 2.9

Аналіз загального обсягу та динаміки фонду оплати праці

на ЗАТ “Київський молочний завод №1” за 2006-2007рр.

Тис.грн.

Показники	Період		Відхилення
	2006	2007	абсолютне	Відносне
Фонд оплати праці	189,20	230,50	41,30	21,83
Поточні витрати	480,60	518,20	37,60	7,82
Доход	963,90	1099,80	135,90	14,10
Прибуток	131,50	153,00	21,50	16,35
Доход від реалізації продукції (надання  послуг)	497,00	557,10	60,10	12,09
Питома вага фонду оплати праці  в поточних витратах підприємства, %	39,37	44,48	5,11	12,99
Питома вага фонду оплати праці  в доході підприємства	19,63	20,96	1,33	6,77
Рівень витрат на оплату праці, відсотків  до виробництва, %	39,37	44,48	5,11	12,99
Розмір фонду оплати праці на одного працюючого (в тис. грн.)	1,19	1,49	0,30	24,97

 

Висновки до розділу ІІ

 

Отже, підводячи підсумки проведеного  в даному розділі дослідження можна відмітити те, що продуктивність праці на підприємстві знаходиться на досить високому рівні та має тенденцію до збільшення.

Проведений в роботі аналіз стану  та руху персоналу дає змогу судити про зважену політику підприємства ЗАТ “Київський молочний завод №1” щодо управління персоналом.

 

Розділ ІІІ. Шляхи підвищення ефективності використання персоналу  ЗАТ“Київський молочний завод №1”

 

3.1. Планування підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження нової техніки та технології

 

Резерви підвищення продуктивності праці – це невикористані можливості економії затрат праці (як живої, так і уречевленої), які виникають унаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо). Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів.

Резерви можна класифікувати відносно часу їх використання, а також сфери  виникнення.

За часом використання розрізняють поточні й перспективні резерви.

Поточні резерви можуть бути використані  залежно від реальних можливостей протягом місяця, кварталу або року.

Використання перспективних  резервів передбачається в перспективі  через рік або декілька років  згідно з довгостроковими планами  підприємства.

За сферами виникнення розрізняють загальнодержавні, регіональні, міжгалузеві, галузеві, внутрішньовиробничі резерви.

До загальнодержавних  належать такі резерви, використання яких впливає на зростання продуктивності праці в економіці загалом і які пов'язані з недовикористанням науково-технічного прогресу, нераціональним розміщенням підприємств і неефективною демографічною й територіальною зайнятістю населення, недостатнім використанням ринкових механізмів і методів господарювання тощо.

Регіональні резерви  пов'язані з можливостями поліпшеного  використання продуктивних сил даного регіону.

Міжгалузеві резерви  – це можливості поліпшення міжгалузевих зв'язків, своєчасне, точне і якісне виконання договорів щодо кооперативних  поставок, використання можливостей  однієї галузі для підвищення продуктивності праці в обробних галузях промисловості сприяє поліпшення якості продукції в сировинних галузях.

Галузеві резерви –  це резерви, пов'язані з можливостями підвищення продуктивності праці, які  характерні для даної галузі економіки  й зумовлені недостатнім використанням  техніки і технології виробництва прогресивних досягнень і передового досвіду, недоліками в спеціалізації, концентрації та комбінуванні виробництва тощо.

Внутрішньовиробничі резерви  виявляються і реалізуються безпосередньо на підприємстві. Велике значення цих резервів полягає в тому, що підприємство є первинним осередком економіки і на ньому виявляються і використовуються всі попередні резерви. Внутрішньовиробничі резерви зумовлені недостатньо ефективним використанням техніки, сировини, матеріалів, а також робочого часу, наявністю цілодобових і внутрішньозмінних втрат часу, а також прихованого безробіття. Отже, внутрішньо виробничі резерви можна поділити на:

· резерви зниження трудомісткості праці;

· резерви поліпшення використання робочого часу;

Резерви підвищення продуктивності  праці безмежні, як і науко- технічний прогрес, удосконалення організації виробництва , праці й управління. Тому в кожній конкретний період треба використовувати ті резерви, що дають максимальну економію праці за мінімальних витрат.

Необхідною умовою виявлення і використання резервів є їхня кількісна оцінка.

Резерви можуть оцінюватися  в абсолютних і відносних величинах. На конкретний період часу величину резервів можна визначити як різницю між  досягнутим і максимально можливим рівнем продуктивності праці.

Оцінку впливу зниження трудомісткості продукції, поліпшення використання робочого часу, удосконалення структури кадрів на підприємстві можна визначити за допомогою таких формул:

За  рахунок зниження трудомісткості:

      (3.1)

де Пп - величина підвищення продуктивності праці, %;

Тм, Тн - минула та нова трудомісткість на операцію або виріб;

Ем - економія чисельності  робітників;

Р - кількість виробів  або операцій;

Ф - реальний фонд робочого часу одного робітника, год.;

К - коефіцієнт виконання  норм.

За  рахунок поліпшення використання робочого часу (зменшення його втрат):

або          (3.2)

         (3.3)

де m - втрати робочого часу в базовому періоді,%;

     n - втрати  робочого часу в поточному періоді,%.

За  рахунок змін у структурі кадрів:

           (3.4)

де Іпз - індекс загальної  продуктивності праці;

     Іп - індекс  продуктивності праці основних  робітників;

     Іd - індекс  зміни частки основних робітників в загальній кількості робітників у поточному періоді порівняно з базовим, обчислюється за формулою:

         (3.5)

де dп - частка основних робітників в поточному періоді;

     dб - частка  основних робітників в базовому  періоді.

Зіставлення динаміки річного, денного і годинного виробітків сприяє виявленню резервів підвищення продуктивності праці через поліпшення використання робочого часу.

На підприємствах для  використання резервів розробляють  плани організаційно-технічних заходів, в яких зазначені види резервів підвищення продуктивності праці, заходи щодо їх реалізації, втрати на них, строки проведення, а також відповідальні виконавці.

Для підвищення ефективності діяльності ЗАТ КМЗ №1, а саме для підвищення продуктивності праці, треба проводити через певні проміжки часу реконструкцію підприємства, а саме замінювати старе, зношене обладнання новим. Попередні інженерні заходи, направлені на проведення реконструкції заводу, дали свої позитивні наслідки для розширення виробництва та збільшення асортименту підприємства зараз і в майбутньому без великих капітальних вкладень у нерухомість. Серед технічних і технологічних проблем заводу на сьогоднішній день є моральне і особливо фізичне старіння обладнання. Щоб тримати на належному рівні конкурентноздатність  виробництва продукції, її якість, необхідно проводити заміну старого обладнання на нове.

Останню реконструкцію  на КМЗ № 1 було проведено в 1993 році. За цей час з’явилася потреба  технічному переоснащенні заводу. Враховуючи позитивний досвід багаторічної експлуатації технологічного обладнання закордонних  фірм по виробництву йогуртів на КМЗ № 1, наявність попиту розширення асортименту, можливість збільшення обсягів випуску продукції, наявність вільних виробничих площ, враховуючи інженерний потенціал кадрової підготовки робітників та фахівців, а також маючи відповідний запас обладнання по енергоносіях та іншому, в проекті пропонується укласти контракт з чеською фірмою “ВПС” на закупку лінії по розливу йогуртів.

Дана лінія для розливу йогуртів відповідає найновітнішому рівню техніки. Задяки модульній конструкції машин забезпечується високий рівень гігієни. Така конструкція зручна в експлуатації і технічному обслуговуванні, що значно знижає витрати на її утримування. Низькі показники шуму, витрат тепла та електроенергії запобігають негативному впливу на оточуючє середовище. Сприятливі умови роботи слугують стимулом для персоналу, який здійснює обслуговування лінії. Гнучкість виробничого процесу робить можливим випуск продукції стійкої якості у відповідності з вимогами ринку.

Для усунення ручної праці  на діючих потокових лініях КМЗ №! і  збільшення асортименту продукції можна встановити автомати по блістерній  упаковці йогуртів, а саме  автомат “PACK LINE”.