Організація науково-дослідної діяльнсті педагогів

Колективні й комплексні дослідження характеризуються тим, що мають єдину провідну ідею та гіпотезу, загальну теоретичну платформу, єдині принципові підходи до методики дослідження та інтерпретації результатів.

Проведення комплексного дослідження ставить перед його учасниками такі вимоги :

• ознайомлення з колективно розробленою концепцією про сутність навчально-виховного процесу як цілісного явища;
• чітке уявлення про основні компоненти та рушійні сили навчально-виховного процесу;
• визначення місця предмету в загальному комплексному об’єкті дослідження;
• теоретичне обґрунтування структури основних понять, що досліджуються;
• виявлення характеру взаємодії основних компонентів, що входять у досліджуваний предмет;
• визначення рушійних сил досліджуваних процесів;
• використання адекватних, поставленим завданням, методів дослідження;
• проведення якісного та кількісного аналізу одержаних результатів, співставлення їх із результатами інших учасників комплексного дослідження;
• обґрунтування висновків про кінцевий результат проведеного дослідження.

Кожна науково-дослідна діяльність повинна відповідати прийнятим нормам та принципам щодо виконання та оформлення. Однією з основних є логіка.

Логіка науково-дослідної діяльності – це послідовність і взаємозв’язок складових елементів даної роботи.

Вона передбачає реалізацію таких етапів [6]:

• визначення проблеми і вибір теми дослідження;
• формулювання провідних ідей і гіпотези;
• розробка загального плану пошукової роботи;
• опрацювання літературних джерел з досліджуваної проблеми;
• відбір методів науково-дослідницької роботи;
• вивчення педагогічного досвіду та стану справ з питань, що вивчаються, на практиці;
• розробка теоретичних положень, методики експерименту, програми дослідження;
• розробка теоретичних положень;
• дослідницька робота. Нагромадження емпіричних даних;
• аналіз та узагальнення одержаних результатів, формулювання висновків;
• літературне оформлення роботи;
• впровадження результатів дослідження в педагогічну практику, оцінка їх ефективності.

Структурно-логічну схему науково-дослідної діяльності педагога показано на рис. 1.4 [20].

Рис. 1.4. Структурно-логічна схема науково-дослідної діяльності

Критичний аналіз педагогічних досліджень дозволяє виділити такі основні недоліки при визначенні проблеми:

• неправомірна перевага окремих напрямків розвитку педагогічної науки;
• недостатня увага та ігнорування дослідниками таких теоретичних проблем, як:
• методологія і теорія педагогіки та дидактики освіти;
• обґрунтування інтегрованого підходу до навчання;
• реалізація ідей індивідуалізації процесу навчання;
• обґрунтування нових концепцій вивчення окремих навчальних предметів;
• формування в учнів цілісного наукового світогляду;
• розвиток дитячого самоврядування;
• виявлення і оцінка ефективності процесу виховання;
• формування в молоді культури поведінки, здорового способу життя;
• профілактика аморальності, правопорушень у молодіжному середовищі;
• взаємозв’язок педагогіки з іншими науками;
• перспективні методики навчання;
• визначення нового змісту освіти;
• організація навчально-пізнавальної діяльності;
• визначення принципів і методів навчання;
• розвиток творчих здібностей учнів та ін.
• переважання «кон’юнктурних» проблем;
• відсутність глибокого аналізу реального стану справ та можливостей вирішення проблеми існуючими методами педагогічної науки;
• передчасність дослідження окремих проблем з огляду на сьогоднішній стан розвитку педагогіки та освітньої галузі;
• вибір для дослідження проблем, що лежать в різних площинах педагогічної теорії чи практики.

Обґрунтування актуальності передбачає відповідь на запитання: чому дану проблему потрібно розв’язувати саме в даний час?

Обґрунтування актуальності теоретичних досліджень передбачає проектування наслідків пошукової роботи для розвитку педагогічної теорії, врахування можливого впливу запланованих результатів на існуючі теоретичні уявлення, здійснення попереднього аналізу рівня опрацювання проблеми в науці.

Обґрунтування актуальності прикладного дослідження – це визначення практичної потреби в опрацюванні проблеми, аналіз рівня її розв’язання в педагогічній практиці, формулювання можливих наслідків від впровадження одержаних результатів у навчально-виховний процес.

Проблема повинна конкретизуватися у темі дослідження.

Тема – визначення явища, яке вивчається і яке охоплює певну галузь наукового знання. Тема дослідження відтворює основний зміст науково-дослідницької роботи і визначає її кінцевий результат [21].

При формулюванні теми дослідження варто дотримуватися таких вимог:

• у формуванні теми важливо відтворити та узгодити об’єкт, предмет і мету дослідження;
• тема повинна вказувати на зміст проведеного дослідження;
• формулювання теми має бути конкретним;
• у темі висвітлити спрямування на дослідження конкретного аспекту педагогічної теорії чи практики;
• у темі чітко визначити, чия діяльність - учнів певного віку чи вчителів буде досліджуватися;
• доцільно обрати лише один предмет дослідження;
• тема повинна забезпечувати цілісність педагогічного дослідження, єдність і логічний зв’язок усіх його методологічних характеристик.

Предмет дослідження - це та сторона, аспект чи точка зору, з якої дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш суттєві (з точки зору дослідника) його ознаки [21].

Предмет включає в себе ті сторони та властивості об’єкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню, тобто фіксує певні аспекти, елементи, зв’язки та відношення об’єкта, що розкриваються в процесі пошукової роботи.

В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження.

Предметом педагогічних досліджень можуть бути:

• мета освіти чи виховання;
• прогнозування результатів педагогічного процесу;
• зміст, форми й методи організації навчання та виховання;
• характеристики діяльності педагога та учня;
• суперечності в навчально-виховному процесі;
• шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу;
• характер педагогічних вимог до організації навчання та виховання;
• педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку освітніх процесів;
• педагогічні відносини між учасниками навчально-виховного процесу;
• діяльність і навчання школяра та основні характеристики цього процесу.

Мета дослідження - це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто у процесі роботи [20]. Отже, мета передбачає відповідь на запитання: що бажає одержати дослідник і яким повинен бути цей результат? При цьому із формулювання мети повинно бути зрозуміло: що досліджується; для чого досліджується (суспільне значення); яким шляхом досягається результат.

За В. Кан-Каликом науково-дослідна діяльність – це вид діяльності, пов'язаний з вивченням навколишньої дійсності з метою виявлення особливостей, закономірностей і законів, властивим досліджуваним об'єктам, процесам, і використанням отриманих знань на практиці.

У енциклопедичних словниках про науково-дослідну діяльність йдеться мова як про діяльність, спрямовану на одержання нових знань, що включає в себе фундаментальні, прикладні науково-дослідні роботи й експериментальні розробки.

В свою чергу науково-дослідна робота розглядається як комплекс теоретичних й експериментальних досліджень, проведених з метою одержання обґрунтованих вихідних даних, вишукування принципів і шляхів створення (модернізації) продукції.

Під фундаментальними дослідженнями розуміються експериментальна або теоретична діяльність, спрямована на одержання нових знань про основні закономірності будови, функціонування й розвитку людини, суспільства, що оточує природного середовища.

За Н. Нікандровим [] : «науково-дослідна діяльність педагога - це діяльність, спрямована на рішення творчого, дослідницького завдання (проблеми) із заздалегідь невідомим рішенням, яка передбачає дотриманням основних етапів наукового дослідження: постановка проблеми; вивчення теорії по даній проблемі; оволодіння методикою дослідження; збір матеріалу, його аналіз; висновки за рішенням даної проблеми».

Отже, на нашу думку науково-дослідна діяльність педагога - це

Головною метою науково-дослідної діяльності педагога є створення нового продукту. Зокрема це може бути:

• розробка педагогічних чи науково-методичних (організаційно-педагогічних, соціально-педагогічних і т.п.) основ формування (виховання, розвитку) в педагогів ;
• виявлення, обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних (дидактичних, методичних, методологічних) умов (передумов) формування (виховання, розвитку);
• педагогічне обґрунтування змісту, форм методів і засобів;
• розробка методики (методичної системи) формування;
• визначення та розробка педагогічних (дидактичних) засобів (системи засобів);
• розробка теоретичної моделі;
• розробка вимог, критеріїв, виявлення характеристик та оцінка педагогічних процесів чи явищ;
• виявлення залежностей, які існують між факторами, розкриття зв’язків між педагогічними процесами і явищами;
• розробка умов для усунення недоліків навчально-виховного процесу;
• вивчення динаміки розвитку, розкриття можливостей удосконалення педагогічних процесів та ін.

Серед чинників, які впливають на ефективність науково-дослідної діяльності в закладах освіти Є. Павлютенков [], називає наступні:

• державна політика щодо організації науково-дослідної діяльності;
• освітній рівень громадянина України;
• спроможність педагогічних кадрів інститутів на високому науковому рівні організовувати науково-дослідну діяльність;
• достатній і високий рівень освіти педагогічних кадрів, який дозволяє їм брати участь у науково-дослідній діяльності;
• готовність закладу освіти до інноваційної науково-дослідної роботи.

Усвідомлення сутності чинників, що впливають на ефективність науково-дослідної діяльності взагалі та в закладі освіти зокрема, дає змогу:

• визначити спрямованість педагогічних кадрів;
• на високому рівні організовувати процес науково-дослідної діяльності;
• виявити рівень підготовленості закладу освіти до комплексної участі у науково-дослідних програмах.

У зв'язку із цим особливу значимість сьогодні здобуває саме організація науково-дослідної діяльності, тому що вона впливає на індивідуально-професійне становлення й виступає фактором саморозвитку, самовизначення, удосконалювання педагогічної майстерності, продовження строку професійної придатності, подолання стагнації педагога, підвищення його задоволеності працею.

Науково-дослідна діяльність є одним з визначальних факторів розвитку навчального закладу; від неї залежить і рівень викладання, і творчий настрій колективу, і зв'язок навчання із сучасною наукою, суспільного й економічного життя. Таким чином:

• педагогічну творчість не можливо «відмінити», вона є природною для педагогів-фахівців, органічною складовою практичної діяльності навчального закладу;
• науково-дослідна діяльність як форма реалізації творчості охопила сучасні заклади освіти, перетворившись на механізм їх розвитку та перебудови;
• експериментальна робота закладів освіти не є головною метою – вона залишається лише засобом покращення якості освіти;
• заняття науковим дослідженням замінює образ закладу освіти та педагогів;
• науково-дослідною діяльністю в закладі освіти мають керувати науковці;
• особливості науково-дослідної діяльності в навчальному закладі зумовлюють структуру та зміст науково-методичної роботи в закладі освіти.
 

2. Особливості науково-методичної роботи щодо організації науково-дослідної діяльності