Організація науково-дослідної діяльнсті педагогів

 

Узагальнені результати наведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Результати оцінки організації науково-дослідної діяльності педагогів

Оцінка критерію	Вага критерію	ViKi	Σ ViKi	Вага фактору	Оцінка фактору	Сума	Вага параметру	Оцінка параметру
1	2	3	4	5	6		7	8
К1 =0,25 К2 =0,5 К3 =0,25	0,25 0,25 0,5	0,0625 0,75 0,125	0,265	0,7	0,185	0,302	0,1	0,03
К4 =1 К5 =0,5 К6 =0,75	0,2 0,3 0,5	0,2 0,15 0,375	0,725	0,3	0,217
К7 =0,25 К8 =0,25 К9 =0,5 К10 =0,25	0,2 0,3 0,2 0,3	0,05 0,075 0,1 0,075	0,3	0,6	0,18	0,44	0,1	0,044
К11 =0,25 К12=0,5 К13 =0,5 К14 =0,5	0,1 0,3 0,75 0,2	0,025 0,15 0,375 0,1	0,65	0,4	0,26
К15=0,75 К16=0,5 К17=0,25	0,1 0,6 0,3	0,075 0,3 0,075	0,45	0,2	0,09	0,454	0,2	0,09
К18 =0,5 К19=0,25 К20=0,5 К21=0,25 К22=0,5 К23=0,25 К24 =0,75	0,25 0,05 0,05 0,05 0,2 0,3 0,1	0,125 0,0125 0,025 0,0125 0,1 0,225 0,075	0,425	0,7	0,297
К25=0,5 К26=0,75 К27=0,75	0,3 0,2 0,5	0,15 0,15 0,375	0,675	0,1	0,067
К28=0,5 К29=1 К30 =1 К31=0,75 К32=0,5 К33=0,5 К34=0,5	0,1 0,3 0,1 0,2 0,1 0,05 0,15	0,05 0,3 0,1 0,15 0,05 0,025 0,075	0,75	0,6	0,45	0,72	0,1	0,072
К35=0,75 К36=1 К37 =0,5 К38=0,25 К39=0,75 К40=0,5	0,2 0,2 0,2 0,1 0,2 0,1	0,15 0,2 0,1 0,025 0,15 0,05	0,675	0,4	0,27
К41=0,25 К42=1 К43=0,5 К44=0,75	0,5 0,2 0,1 0,2	0,125 0,2 0,05 0,15	0,525	0,5	0,262	0,662	0,5	0,331
К45=0,75 К46=0,75 К47=1 К48=0,5	0,1 0,3 0,2 0,75	0,075 0,225 0,2 0,375	0,875	0,3	0,262
К49=0,25 К50=0,5 К51=0,75 К52=1 К53 =1 К54=0,75	0,2 0,15 0,15 0,1 0,2 0,2	0,05 0,075 0,1125 0,1 0,2 0,15	0,687	0,2	0,137

 

Загальна оцінка рівня організації науково-дослідної діяльності педагогів визначається за формулою:

Фзаг.=Ф1+Ф2+Ф3+Ф4+Ф5, Фзаг  ≤ 1 Фзаг.=0,568

Рівень організації науково-дослідної діяльності педагогів визначається за наступною школою:

0 ≤ Фзаг ≤ 0,5 – рівень критичний;

0,5 ≤ Фзаг ≤ 0,65 – рівень недостатній;

0,65 ≤ Фзаг ≤ 0,7 – рівень допустимий;

0,7 ≤ Фзаг ≤ 0,85 – рівень достатній;

0,85 ≤ Фзаг ≤ 1 – рівень високий.

На основі аналізу даних наведених в таблиці 2.6 приходимо до  висновку, що рівень організації науково-дослідної діяльності педагогів в Державному навчальному закладі «Харківське вище професійне училище №6» недостатній.

Отже управлінська діяльність щодо організації науково-дослідної діяльності відповідає коефіцієнту 0,568, що дає підставу вважати, що даний напрям роботи в училищі потребує вдосконалення, особливо такі її параметри, як цільова направленість, науково-методичне та науково-нормативне забезпечення.

Під час наступної організації науково-дослідної діяльності педагогів необхідно підвищену увагу звернути на рівень методологічної грамотності педагогів, планування і проведення методичних заказів, підвищення професійної компетентності педагогів.

Мікродослідження 5.

Мета: визначити рівень сформованості у педагогів науково-дослідних вмінь та навичок.

Методика: Анкетування.

В таблиці 2.7 подані результати мікродослідження.

Таблиця 2.7

Сформованість навичок і вмінь педагогів щодо здійснення науково-дослідної діяльності (31 респондент)

№ п./п.	Запитання	Часто	Завжди	Ніколи
1	2	3	4	5
1.	Чи виступають ваші учні з доповідями і рефератами за вивченою темою?	10	7	14
2.	Чи впливає на статус в колективі участь учнів в науково-дослідній роботі?	11	10	10
3.	Чи вважаєте ви, що в групах, в яких ви працюєте, є учні, які хотіли б брати участь в науково-дослідній роботі з вашого предмету?	12	10	9
4.	Чи можете Ви науково-дослідну роботу в училищі вважати ефективною?	14	10	7
5.	Чи вважаєте необхідністю розвивати дослідницькі уміння?	16	9	6
6.	Чи потрібна Вам допомога в організації позаурочної роботи в рамках навчального експерименту?	18	8	5
7.	Чи практикуєте Ви взаємовідвідування занять?	5	6	20
8.	Чи підтримуються Ваші творчі ініціативи?	8	7	16
9.	Чи використовуєте на своїх заняттях елементи наукового дослідження при вивченні окремих тем?	12	11	8
10.	Чи залучаєте батьків, громадськість до проведення позакласних заходів?	7	5	19

 

Результати дослідження зображено графічно за допомогою діаграми, яка подана на рис. 2.8.

Знаючи питання, а також ознайомившись з відповідями учасників, можна побачити, що навички та вміння сформовані далеко не в усіх учасників педагогічного колективу. А це, в свою чергу, впливає на кількість учасників та на якість їх науково-дослідної діяльності.

Рис. 2.8. Сформованість навичок науково-дослідної діяльності педагогів

 

На основі проведених досліджень та спостережень було визначено проблему, над якою повинна працювати адміністрація школи – відсутність системи в керівництві науково-дослідною діяльністю педагогів.

Тип управління науково-дослідною діяльністю педагогів слід обрати орієнтований на результат. Організація науково-дослідної діяльності педагогів має бути зорієнтована розвиток на особистості кожного викладача і визначати новий рівень діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу і як результату – підвищення ефективності роботи навчального закладу. Якісна робота кожного педагога-дослідника, рівень його задоволеності виконуваною справою безпосередньо впливають на рівень навченості, вихованості, креативності, комунікабельності його вихованців.

Відтак, нами виявлено недоліки, через які організація науково-дослідної роботи педагогів знаходиться на низькому рівні:

• відсутність діагностики щодо рівня науково-методичної підготовленості кожного вчителя;
• формальне визначення основних проблем і недоліків у роботі педагогічного колективу;
• недостатнє інформаційне забезпечення науково-дослідної діяльності школи;
• низька ефективність роботи методичного кабінету щодо організації самоосвіти педагогів;
• включення не всіх викладачів у різні види діяльності по формуванню у них потреби у неперервному професійному самовдосконаленню.

Після того, як найбільш важливі фактори що впливають на рівень організації науково-дослідної діяльності педагогів встановлено, було виокремленні з них ті, для реалізації яких є передумови:

• відсутність внутрішнього постійно діючого педагогічного конкурсу;
• відсутність організації обговорення діагностико-дослідницьких процедур навчально-виховного процесу;
• недостатність організації роботи з педагогами, які потребують управлінської підтримки;
• відсутність продуманої системи отримання зворотної інформації про стан науково-дослідної діяльності;
• заформалізованість системи внутрішнього контролю.

Відповідно, нами було сплановані шляхи подолання виявлених недоліків:

• створення комплексно-цільової програми «Удосконалення організації науково-дослідної діяльності педагогів»;
• розробка анкети для діагностики рівня науково-дослідної підготовки педагогів;
• підвищення ефективності роботи методичного кабінету по сприянню самоосвітній діяльності педагогів;
• розробка системи взаємодії між всіма структурними елементами науково-дослідної діяльності;
• розробка системи морального і матеріального стимулювання участі педагогів у науково-дослідній роботі училища.

Генеральною метою програми є: створення організаційно-педагогічних умов щодо удосконалення науково-дослідної діяльності педагогів.

 

2.2. Розробка структури та змісту  комплексно-цільової програми «Удосконалення  організації науково-дослідної діяльності  педагогів»

 

З метою створення оптимальних умов удосконалення науково-дослідної діяльності педагогів в Державному навчальному закладі «Харківське вище професійне училище №6», нами була розроблена на основі робіт О. Мармази комплексно-цільова програма «Удосконалення організації науково-дослідної діяльності педагогів».

Проблема: нерозв’язаними є питання про обсяг теоретичних знань з проблеми науково-дослідної діяльності педагогів, її організації, ролі кожного педагогічного працівника у впровадженні нових, у тому числі науково-дослідних технологій, що вимагає розкриття структури організації науково-дослідної діяльності педагогів, особливостей цього процесу, визначення його місця в управління навчальним закладом.

Місія: Від інноваційних технологій освіти через педагогічну майстерність – до формування особистості учня та підготовки його до життя в сучасних умовах.

Генеральна мета: створення організаційно-педагогічних умов щодо удосконалення науково-дослідної діяльності педагогів.

Цілі:

• аналіз традиційної науково-дослідної діяльності педагогів навчальних закладів та порівняння із інноваційною з використанням комплексного моніторингу та системного аналізу професійно-технічного навчального закладу;
• забезпечення цілеспрямованої, системної організації науково-дослідної-діяльності педагогів в навчальному закладі;
• визначення основних пріоритетів у змісті та формах науково-методичної роботи навчального закладу, виокремлення напрямків реформування системи науково-методичної роботи;
• формування необхідних умінь і навичок керівника щодо удосконалення управління науково-дослідної діяльності педагогів;
• ознайомлення педагогів з новими підходами щодо організації науково-дослідної діяльності в навчальному закладі;
• забезпечення теоретичної підготовки педагогів до їх участі в оновленій системі науково-методичної роботи;
• підвищення рівня професійного самовдосконалення кожного педагога відповідно до його потреб та потреб навчального закладу в цілому, включення кожного педагога в науково-дослідну діяльність;
• забезпечення оптимального режиму виконання комплексно-цільової програми.

Це і є перший етап декомпозиції генеральної мети. Потім кожна з цілей декомпозується на більш конкретні завдання, які змикаються у цілереалізуючу програму, де визначаються конкретні шляхи і способи досягнення кожної цілі.

Розроблена нами комплексно-цільова програма «Удосконалення організації науково-дослідної діяльності педагогів» містить сім блоків:

1. – Інформаційно-методичне забезпечення
2. – Діяльність адміністрації
3. – Діяльність педагогічних працівників
4. – Діяльність учнів
5. – Самоосвіта керівника
6. – Співробітництво із закладами науки та освіти
7. – Управління виконанням програми

Термін впровадження – 2 роки.

1. Інформаційно-методичне забезпечення:
• створення організаційно-педагогічних умов впровадження інновації;
• створення банку даних педагогічного потенціалу навчального закладу з урахуванням особистості кожного педагога;
• збір інформації та проведення мікродослідження щодо організації науково-дослідної діяльності педагогів;
• виявлення протиріч та утруднень у діяльності управлінців, педагогів, учнів;
• пропозиції щодо вдосконалення стану науково-дослідної діяльності педагогів.
2. Діяльність адміністрації:
• забезпечення оптимального функціонування усіх підсистем навчально-виховного процесу та переведення кожної підсистеми на більш високий рівень;
• створення організаційної єдності педагогічного та учнівського колективів при спрямовуючій ролі керівника;
• стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, творчого зросту кожного педагога;
• створення умов для саморозвитку особистості кожного представника педагогічного колективу.
3. Діяльність педагогічних працівників:
• підвищення професійної майстерності шляхом проходження атестації, курсів підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, організації та установ;
• підвищення відповідальності за результати навчання, виховання і розвитку учнів;
• накопичення власного педагогічного досвіду – розробка, апробація і впровадження зошитів-макетів з навчальних дисциплін;
• участь у різних проектах, експериментах;
• написання авторських програм, методичних розробок, статей, публікацій;
• здійснення самоосвітньої педагогічної діяльності;
• активна участь у роботі педагогічної ради, методичних об’єднаннях, педагогічних читаннях, конференціях;
• створення умов для становлення різнобічної і гармонійно-розвиненої особистості, яка була б активною під час роботи;
• керівництво процесом становлення й розвитку кожного учня;
• організація науково-дослідної діяльності з учнями.
4. Діяльність учнів:
• розуміння своїх здібностей;
• зорієнтованість на постійну освіту;
• вміння працювати в сучасних інформаційних системах;
• оволодіння навичками абстрактного та пошукового мислення;
• визначення власної професійної орієнтації
• оволодіння навичками художньої творчості (участь у підготовці та проведенні колективних творчих справ, конкурсів, змагань);
• прагнення до самовдосконалення.
5. Самоосвіта керівника:
• виявлення проблем в управлінні науково-дослідної діяльності в навчальному закладі;
• розв’язання виявлених проблем на основі саморозвитку;
• постійне самовдосконалення керівника;
• пошук шляхів оновлення підходів до роботи.
6. Співробітництво із закладами науки та освіти:
• вдосконалення процесу організації науково-дослідної діяльності педагогів шляхом залучення викладачів вищих навчальних закладів;
• можливість оновлення змісту науково-дослідної діяльності педагогів училища внаслідок взаємодії з вищими навчальними закладами;
• співтворчість учнів та викладачів закладів освіти;
• співробітництво педагогів та викладачів закладів освіти.
7. Управління виконанням програми:
• контроль, аналіз і регулювання виконання програми;
• виявлення проблем і корекції стану та результатів роботи;
• оптимальне забезпечення режиму виконання програми;
• співвідношення результатів з цілями і задачами, які були поставлені.