Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

Значною проблемою при визначенні походження товарів, імпортованих іноземних країн є засвідчення країни походження товарів шляхом надання декларацій про походження на основі рахунків – фактур, які не мають відміток митних органів про перетин державного кордону.

При цьому досить важко правильно визначити походження товару, так як у багатьох випадках виникають сумніви щодо достовірності заявленої інформації, як про країну походження товару, так і про заявлену його митну вартість. Особливо виникають сумніви у разі застосування різних (пільгова, повна) ставок ввізного мита.

Надання таких рахунків виникає, головним чином, коли підприємства працюють за посередницькими зовнішньоторговельними угодами.

Також, при засвідченні країни походження товарів шляхом надання декларацій про походження на основі рахунків – фактур виникають сумніви про достовірність достатньої переробки товару.

Коли у рахунку – фактурі зазначається лише короткий вираз «країна походження – Німеччина», і є сумніви щодо достатнього ступеню переробки товару, на мій погляд, такої інформації у рахунку – фактурі не достатньо для правильного визначення країни походження товару, особливо це стосується випадків, коли застосовуються різні (пільгова, повна) ставки ввізного мита. 

В зв’язку з цим вважаю за доцільне ввести вартісне обмеження на застосування рахунків – фактур для заявлення країни походження товарів. Інший шлях вирішення даної проблеми це - зазначення у рахунку - фактурі критерію достатньої переробки товару.

Ще одним із проблемних питань є неперіодичність поновлення даних про реквізити уповноважених органів іноземних країн на видачу сертифікатів про походження товарів (про поштові реквізити ТПП або інших компетентних органів, зразки підписів та печаток уповноважених осіб на видачу сертифікатів про походження товарів).

В даний час зустрічаються непоодинокі випадки, коли надається сертифікат про походження товару з іноземної країни, стосовно даних якого сумнівів не виникає, але у митниці не має інформації про зразок печатки, або підпису уповноваженої особи. Тим більше, що в даний час при застосуванні новітніх технологій зі сканування та ксерокопіювання можливо підробити любий підтверджуючий документ [28]. 

В зв’язку з цим, ми вважаємо за доцільне Держмитслужбі здійснювати більш тісну взаємодію зі всіма митними службами іноземних країн, з яких імпортуються товари на митну територію України, у напрямку обміну даними про реквізити уповноважених органів іноземних країн на видачу сертифікатів про походження товарів.

Для ефективного та швидкого визначення країни походження товару  за необхідне використовувати новітні засоби зв’язку при надсиланні до Держмитслужби інформації від ТПП (спеціальні захищені канали через Інтернет, застосування сканованих зразків підписів, печаток, електронні підписи уповноважених осіб, з подальшою досилкою оригіналів зразків поштою, і т.і.). Тобто створити електронну систему яка б забезпечувала  потрібною інформацією як суб’єктів ЗЕД так і установ що сприяють здійсненню зовнішньої діяльності.

 

 

2. 5 Дослідження стану корупції у сфері здійснення митного контролю.

 

 

Вивчення нами поширеності корупції у гілках та секторах влади робить помітним, що високий рівень корумпованості притаманний багатьом державним установам. Найвищі індекси корупції мають державтоінспекція – 57,5 %; міліція - 54,2 %: установи охорони здоров’я – 54 %, судова система – 49 %; університети - 46,3 %; прокуратура – 42,9 % митниця – 42,8 %.

Якщо брати до уваги стан корупції у сфері здійснення митного контролю, то ситуація виглядає наступним чином.

За думкою українських підприємців, які здійснюють ескпортно-імпортні операції, корупція в Державній митній службі України з 35,3 % у 2004 році зросла до 60,5 % у 2010 році. При цьому, власний досвід зіткнення з різними формами корупції мають тільки 31,5 % фірм. У цих формах найбільше (20,2 %) переважає вимагання неофіційних платежів, подарунків чи послуг. Високий відсоток (16,3 %) складають власна пропозиція неофіційного платежу, навіть, якщо відповідної вимоги з боку посадової особи митної служби не було.

6,4 % підприємств використовують  особисті зв’язки в митній  системі, за думкою експертів  таке використання має місце, коли підприємство має намір  здійснити правопорушення в митній  сфері.

Більшість субєктів ЗЕД стикались з корупцією на етапі перевірки документів, 30 % - під час перетину кордону, 28 % - під час фізичного огляду вантажу, у відділі тарифування – 27 %. Найменш корумпованим етапом вважається плата офіційних зборів – 19 %. Найбільш корумпованим вважається етап перетину кордону (61 %), трохи менше (52 %) – стадія перевірки документів.

Серед антикорупційних заходів найефективнішими ми вважаємо спрощення митного оформлення. До зменшення так званих «добровільних неофіційних виплат» за думкою приведе зменшення офіційних мит на 25 %.

Про ефективність організації митного контрою говорить той факт, що більшість суб’єктів ЗЕД вважають, що уникнути митного контролю складно або дуже складно.

Оплата хабара характеризується високою надійністю: як правило, отримується те, за що сплачено та якістю.

Розподіл співробітників, залучених до корупційних дій має наступний вигляд:

– Митні інспектори – 68 %;

– Митні керівники – 24 %;

– Прикордонники – 17 %;

– брокери – 15 %;

– Департамент тарифів та вартості 13 %.

Щодо ролі брокерів у корупції, то більшість респондентів (72,2 % проти 27,8 %) вважає, що плата брокерам не включала неофіційних платежів. Одночасно з цим, робітники митниці віддають перевагу стосункам із брокерами при виникненні проблемних ситуацій.

Значення результатів вище наведеного дослідження полягає у тому, що воно проводилися в умовах реалізації в державі низки заходів по боротьбі з корупцією [6].

В Сумській митниці постійно здійснюються заходи, спрямовані на запобігання проявам корупції, дотримання спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Протягом 2010 року надійшло 25 звернень на телефон довіри Держмитслужби України щодо дій посадових осіб Сумської митниці. За результатами перевірки 20 повідомлень порушень у діях працівників митниці не виявлено. За результатами перевірки 5 повідомлень 1 працівнику оголошено зауваження, 3 – позбавлено місячної премії, проведена 1 – індивідуальна профілактична бесіда [4 ].

Таким чином, державне управління є процесом реалізації державної влади, організуючою діяльністю держави по відношенню до суспільства.

Комплекс заходів по удосконаленню державного управління в Україні охоплено адміністративною реформою, метою якої є поетапне створення сучасної, ефективної системи державного управління, для забезпечення становлення України як, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя.

Корупція, в свою чергу є явищем, що перешкоджає ефективному державному управлінню. На сьогодні неефективність боротьби з корупцією призвела до того, що на міжнародному рівні репутація України є як корумпованої країни. Так, за даними міжнародної організації «Transparency International» Україна знаходиться в списку найкорумпованіших країн світу. При цьому, за даними соціологічних опитувань, більшість громадян України вважають, що корупція є загальнодержавною проблемою.

Подолати корупцію можна забезпечивши системний підхід та ефективну організацію діяльності щодо запобігання та протидії корупції можливо за наявності комплексної, науково обґрунтованої концепції. Така концепція повинна передбачати цілу низку політичних, економічних, правових, організаційно-управлінських та соціально-психологічних заходів.

 

Висновки до розділу 2

Нами виявлено, що на сучасному етапі великий обсяг зовнішньої торгівлі займає тіньовий сектор. Це в свою чергу гальмує надходження до Державного бюджету. Сумською митницею було порушено ряд кримінальних справ на предмет контрабанди, вартість яких сягала колосальних розмірів. Проте слід зазначати що перерахування сплачених митних платежів до Державного бюджету були б значно більшими. Структура імпорту  майже не змінилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, змінюються лише обсяги ввезення. Що говорить про недостатню прозорість митно-тарифногоо регулювання ЗЕД. Основною проблемою діяльності митних органів виявилося відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товарів. Тривалий час займає митний огляд та період очікування визначення митної вартості. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності зазнає додаткових витрат, як наслідок  знижується конкурентоспроможність імпортних торарів. Нерегулярні надання ТПП потрібної інформації  до ДМСУ та не дотримання  порядку заповнення сертифікатів створюють ряд спірних питань при визначенні країни походження товарів. Корупційні діяння в митних органах були виявлення майже у всіх підрозділах митниці. Тобто перепонами для ведення ефективної діяльності ЗЕД залишаються бюрократичні, часові, технологічні та матеріальні витрати суб’єктів ЗЕД при перетині вантажами кордону України.

Були зроблені висновки, що автоматизація митних процедур та масштабне запровадження без паперових технологій дасть змогу швидше здійснювати ЗЕД, що в свою чергу збільшить кількість надходжень до Державного бюджету.

 

 

РОЗДІЛ 3

ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

3.1 Зарубіжний досвід застосування електронно-інформаційних систем у митній справі

 

 

Стратегія розвитку суспільства в світі однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують та вміло розпоряджаються наявною інформацією. Збір і обробка великих об'ємів інформації, на теперішній час, можливі тільки з застосуванням інформаційних технологій, які реалізуються шляхом створення комплексних систем. Як показує досвід зарубіжних країн, саме перехід до «віртуальної митниці» є єдино вірним напрямком вдосконалення процедури митного декларування товарів. У міжнародній практиці митної електронна форма митного декларування товарів використовується з початку 80-х років XX ст. (США, Японія, Німеччина, Фінляндія та ін.). Провідні митні служби світу  активно переходять на сучасні електронні технології.

Наприклад, механізм проходження митних формальностей у Японії заснований на автоматизованій системі обробки відомостей, необхідних для митних цілей (NACCS), яка поділяється на повітряну (air-NACCS) і морську (sea-NACCS). Ця автоматизована комп'ютерна система пов'язує воєдино митні служби та учасників ЗЕД. Декларанту досить зі свого робочого комп'ютера ввести дані про найменування товару, країну його виготовлення, контрактної вартості, вартості транспортування і інші необхідні відомості. Після цього система у відповідності з діючими ставками митних платежів, курсами валют визначає загальну суму, що підлягає сплаті за ввезений товар, і заносить отримані дані в пам'ять. Далі заявник, отримавши результати розрахунків, має можливість ще раз їх перевірити, а також перевірити правильність заповненої заявки (декларації), після чого вже подає команду на виконання.

Отримавши команду на обробку заявки, система здійснює первинну класифікацію і визначає її в одну з трьох категорій:

1) «Без документів» або «Проста інспекція» (у випадках, коли товари не обкладаються митними платежами, надана відстрочка сплати митних платежів або відповідні суми вже автоматично списані (перераховані) системою на рахунок митного органу);

2) «Перевірка документів»;

3) «Перевірка документів» та «Митний огляд».

Критерії такої вибірковості закладені в ще одну відносно самостійну систему CIS, куди стікається вся інформація про переміщення товарів. Подана заявка спочатку після первинної обробки та отримання команди на виконання направляється до бази даних (CIS), яка і привласнює заявці відповідну категорію. Дозвіл надається шляхом введення співробітником митного органу відповідної команди в систему (NACCS).

Залежно від категорії заявки існують різні терміни отримання дозволів на випуск товару. Дозвіл надається шляхом введення співробітником митного органу відповідної команди в систему NACCS. Як тільки дозвіл стає дійсним, воно з'являється на дисплеї ввідного пристрою декларанта. Якщо товар підлягає обкладенню митними платежами, дозвіл передається після того, як система отримає підтвердження сплати (перерахування) необхідної суми. Отже, якщо заявка була визначена в першу категорію, то дозвіл, наприклад, на ввезення товару може з'явитися на дисплеї відразу ж після введення команди на виконання (підтвердження заявки після її перевірки декларантом). Якщо система знаходить, що необхідно провести перевірку документів, то дозвіл на випуск буде отримано тільки після такої перевірки. Те ж відноситься і до "Повної інспекції» (документальний і фактичний контроль)

Аналогічна система діє і в США. Необхідно відзначити, що саме американська система АКС (автоматизована комерційна система) є прототипом японської.