Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

За 2010 рік до Державного бюджету України Сумською митницею в неторговому обігу було перераховано 10 923,7 тис. грн., що на 2 424,3  тис. грн. або на 28,5% більше, ніж за 2009 рік ( 8 499,4 тис. грн.). У загальній сумі неторгового обігу інші податки та збори становлять 1058,4 тис. грн., або 9,9%.

За поточний рік підрозділами митниці було оформлено 189 ВМД типу ІМ-40 Г зі сплатою 2 434,8 тис. грн. митних платежів, тоді як за минулий рік було оформлено 139 ВМД типу ІМ-40Г з нарахуванням митних платежів у сумі 1 853,9 тис. грн.

Сума коштів, стягнутих при оформленні декларацій складає 22,3% від загальної суми податків та зборів, стягнутих у звітному періоді у неторговому обігу.

За поточний рік підрозділами митниці було оформлено 314 квитанцій МД-1 при митному оформленні товарів громадян зі сплатою 562,3 тис. грн. митних платежів, що на 50,7% більше, ніж  у минулому році ( 373,2 тис. грн. -  311  квитанцій МД-1). При майже однаковій кількості оформлених квитанцій податкове навантаження на одну квитанцію зросло на  49,2%.

Частка єдиного збору в загальному розрізі митних платежів в 2010 році складає 62,3,%, що на 0,1% менше, ніж за 2009 рік (62,4%), хоча в сумарному виразі збільшення становить 1 507,9 тис. грн. або на 28,4% [ 3, 4].

На даному етапі великий обсяг займає тіньовий сектор. В результаті проведення заходів, направлених на виявлення та припинення фактів контрабанди, протягом звітного періоду  Сумською митницею порушено 14 кримінальних справ на суму 2 млн. 061 тис. 937 грн.. За 2009 рік митницею було порушено 11 кримінальних справ, загальна вартість предметів контрабанди яких становила 867 тис. 164 грн. Всі ці суми були перераховані до державного бюджету. Проте слід зазначати що сума від сплати митних платежів була б значно більшою.

Для забезпечення виконання бюджетного завдання митниці потрібно приділяти увагу багатьом організаційним заходам, які будуть спрямовані на забезпечення повноти надходжень платежів до бюджету. Такими заходами являються перш за все посилення митного контролю, недопущення зниження митної вартості та неправильного визначення класифікації товарів та країн їх походження. Основним заходом буде спрощення та оптимізація мтних процедур.

В майбутньому збільшенню надходжень до бюджету може сприяти програма «Електронна митниця».  Що дасть змогу легалізувати митні потоки та дозволить вийти на новий рівень експорту-імпорту, обслуговування товарів по експорту і імпорту.

За прогнозами внаслідок запровадженню програми «Електронна митниця» надходження до державного бюджету від митних зборів збільшаться у 2–3 рази.

У зв’язку із цим на перший план організації службово-оперативної діяльності митниці виходять питання вдосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

 

 

2.2 Виявлення основних недоліків при здійсненні митних процедур

 

 

Незважаючи на проголошені економічні реформи та намагання інтегруватися у світовий ринок, тарифне та нетарифне регулювання в Україні не відповідає стандартам ГАТТ/СОТ .

Перш за все це відставання митного контролю від сучасних потреб пропускної здатності та світових стандартів контролю товарів.  Суттєве зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту вимагає якісно нового підходу до здійснення контролю міжнародних вантажних потоків. Зростання товаропотоків висвітлило такі проблеми митного контролю як: суттєві часові витрати на проведення митних процедур, застарілі механізми технологічного пропуску товарів, неможливість збереження норми чинного законодавства про 100 % фізичний контроль товарів, які переміщуються через кордон України тощо [12].

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, що полягає у встановленні таких ставок мита, які стимулюють або обмежують імпорт чи експорт  товарів в Україну, вимагає приділення особливої уваги оперативного складу при здійсненні митного оформлення, визначенню  коду, розрахунку митної вартості та визначенню країни походження товару.                             

Усі товари, що імпортуються або експортуються, знаходяться під митним контролем та підлягають митному та прикордонному контролю, які здійснюються митними та іншими контролюючими органами на предмет відповідності митним правилам та іншим нормам українського законодавства. Швидкість митного оформлення залежить переважно від природи та кількості товару, правильності та повноти товарно-супровідних документів, наданих імпортером. Митниця приймає лише ті декларації, що належно оформлені, підписані та підтверджені необхідними супровідними документами. Належне оформлення такої документації під час декларування допоможе проведенню митного оформлення товару та завершення митних процедур, уникненню штрафних санкцій, затримок та додаткових витрат. Крім того, перед подачею декларації на товари декларанту треба нарахувати та сплатити мито, податки та збори [ 44].

За 2010 рік митницею було оформлено 82 207 вантажних митних декларацій усіх типів (на 16,1 % більше ніж за аналогічний період 2009 року) (Додатку Б), 262 096 транспортних засобів (на 2,8 % менше), 13 348,7 тис. тонн вантажів (на 12,0 % менше) (Додаток Ж).

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Посилаючись на ст. 78 МКУ,  строки митного оформлення Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей [38].

На практиці ці терміни завжди перевищують зазначений час. Так як для оформленні товару залежно від митного режиму потрібна велика кількісь документів, приблизно 65. В пунктах пропуску працюють 9 контрольних служб, внаслідок чого процедура оформлення вантажів затягується та створюються передумови для зловживань.

Наприклад основними документами, які потрібні для оформлення товару в режимі імпорту:

1. Картка акредитації у митниці (оригінал та копія) –1шт.

2. Довідка про декларування валютних  цінностей за поточний квартал (оригінал для українських підприємств)  – 1шт.

3. Зовнішньо-економічний договір  та специфікація до нього (копія, завірена печаткою підприємства) – 2шт.

4. Інвойс (має супроводжувати вантаж з-за кордону) та переклад інвойсу українською мовою (або російську).

5. Сертифікат про походження (оригінал) (у разі його відсутності товари  декларуються за повними ставками  мита) та переклад сертифікату.

6. Рахунок про транспортні витрати та договір з перевізником чи експедитором (у разі необхідності) – 2шт.

7. TIR Carnet (за наявністю).

8. CMR чи морська накладна чи  авіа накладна чи залізнична  накладна (має супроводжувати вантаж  з-за кордону).

9. Експортна декларація країни  відправника (за наявністю).

10.Сертифікати якості, технічна  документація, креслення, малюнки, фотографії (в разі необхідності).

Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно наказу № 1205 Державної митної служби «Про встановлення часових нормативів митного оформлення та контролю товарів, завантажених митною декларацією» від 13 жовтня 2010, час митного оформлення та контролю для декларацій, в яких заявлено не більше 10 товарних підкатегорій, якщо заявлених до декларування товарів більше, то час оформлення не регламентується. Дві години відводиться на митне оформлення для відділів митного декларування, якщо потребується ще здійснення митного огляду – додаткові дві години, якщо ж потрібно з’ясувати певні характеристики, зокрема по коду товару, його митну вартость чи дослідити товар – ще дві години. Загальний  максимальний час, який передбачений, повинен не перебільшувати шести годин. В свою чергу це приносить додаткове навантаження для кожного інспектора, так як  великі підприємства одразу подають 5-10 митних декларацій. Що значно ускладнює оформлення у відведений термін.

Наразі пропонується спростити процедури митного оформлення. Головною метою являється зменшити кількість документів на 70%, тобто замість існуючих 65 документів планується залишити лише 20. Це дозволить державі швидше отримувати гроші до бюджету, тому що  розмитнення товарів не буде затримуватися.

За словами голови Держмитслужби, не всі 20 документів, які залишаються, будуть потрібні щоразу при митному оформленні, в окремих випадках треба буде надавати один-два документи, а то й  жодного.

Серед документів, які митниця пропонує залишити:

• документи, які необхідні для переміщення товарів (залізничні, авіаційні накладні);
• документи, що є підставою для нарахування податків (контракт, рахунок-фактура тощо);
• документи, які стосуються нетарифного регулювання (ліцензії, дозволи на експорт та імпорт товарів);
• документи з експортного контролю (дозволи НБУ на переміщення через митний кордон валютних цінностей, свідоцтво Мінкультури на право ввезення або вивезення культурних цінностей);
• документи, які стосуються безпеки населення (дозволи на переміщення через кордон наркотичних засобів, реєстраційне посвідчення на лікарський засіб тощо) [ 37].

Прискорення митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також здійсненню передбачених МКУ митних процедур сприятиме процедура електронного декларування товарів. Згідно статті 91 Митного кодексу України попередніми операціями вважаються дії, що виконуються до початку митного оформлення товарів і транспортних засобів. Тому цілком логічним  є використання електронної системи суб’єктами ЗЕД та митними органами, що має ряд переваг для обох сторін.

 

 

2.3 Митна вартість товарів та її вплив на обсяг надходжень до державного бюджету

 

 

Оптимізація процесів митно-тарифного регулювання  перш за все пов’язані  з пошуком спрощеної системи діяльності митних органів. Визначаючи митну вартість що являється базою оподаткування імпортних товарів іноді виникають розбіжності митних органів та інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Важливим питанням являється саме ефективний контроль митної вартості та інших складових системи митно-тарифного регулювання. Основним фактором пристосування національної митної системи до європейської являється налагодження системи митно-тарифного регулювання.

Митна вартість товарів є найважливішою категорією, яка використовується під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, з метою:

• обкладення товарів і транспортних засобів ввізним або вивізним митом;
• обкладення товарів іншими податками та зборами (обов'язковими платежами);
• ведення митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі;
• застосування заходів нетарифного регулювання.
• Відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Сумської митниці було винесено 66 рішень (рис. 2. 3):
• за 2-м методом винесено 15 рішень (перший метод не застосовувався тощо в пакеті документів були розбіжності, які унеможливлювали його застосування. Як правило рішення приймалося аналізуючи об'єктивність заявленої митної вартості та підтвердження її  документально.);
• за 3-м методом було винесено 10 рішень (попередні методи не застосовувались, так як в митниці була відсутня інформація про ідентичні товари);
• за 6-м методом було винесено 29 рішення (попередні методи не застосовувались, так як в митниці була відсутня інформація про ідентичні та подібні товари; декларанти не надавали документального підтвердження заявленої вартості).

 

 

Рисунок 2.3 –Питома вага методів визначення митної вартості

 

За данами Сумської митниці при виконанні наказу Держмитслужби від 19.10.2010 р. №1242 “Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”: в період з 19.10.2010 р. по 31.12.2010 р. було оформлено 2067 ВМД, за якими  товари ввозяться на митну територію України на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, сторонами яких є безпосередньо іноземні підприємства-виробники цих товарів. Спеціалізованим підрозділом митниці отримано 170 запита (40.1%) від загальної кількості запитів про визначення митної вартості (421 загальна кількість запитів про визначення митної вартості) аналізуючи об'єктивність заявленої митної вартості (рис. 2.4). Додатково до держбюджету (лише за винесеними рішеннями) було перераховано 887,85 тис.грн.

 

 Рисунок 2.4 –Співвідношення запитів в яких виробник являється постачальником та їхня загальна кількість

 

Чітку динаміку зміни митної вартості демонструє графік (рис. 2.5). Митна вартість в порівнянні з минулим роком має менші коливання але середня митна вартість за 12 місяців знизилась в порівнянні з минулим роком (минулий рік 1,37 дол/кг; поточний період 1,02 дол/кг.) на 0,35 дол/кг. Даний факт пояснюється збільшенням обсягів імпортування низько вартісних товарів:

мінеральної сировини  25 групи УКТЗЕД (сірка комова, крейда, фосфати кальцію) та міндобрив 31 групи УКТЗЕД. Також потрібно прийняти до уваги те, що даний товар носить сезонний характер і даний факт впливає на середню митну вартість одиниці товару.