Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

Американська система АКС також складається з декількох підсистем:

1) АМС (автоматизована маніфестная система) обробляє дані вантажних відомостей-маніфестів;

2) АБІ (автоматизована система брокерської інформації) обробляє заявки на імпорт, що подаються митними посередниками;

3) підсистема «Вибірковість» визначає категорії заявок.

Єдина Європа в частині, що стосується митної справи, також пройшла досить тривалий шлях розвитку. У кінцевому підсумку ця служба в ЄС перетворилася на потужну, добре налагоджену машину, яка виконує всі ті ж функції, що і митні адміністрації інших країн, але з однією невеликою особливістю: з двох головних функцій митниці – наповнення бюджету та захист свого внутрішнього ринку, Брюсселю делегована тільки одна – фіскальна. Правоохоронні функції залишені на національному рівні, хоча і координуються Європейською Комісією.

Митне декларування товарів у країнах ЄС може здійснюватися як шляхом використання спеціальних бланків декларацій, так і через передачу даних в електронному вигляді за спеціальною програмою NCTS (New Computerized Transit System), або т.зв. нової загальноєвропейської комп'ютеризованої системи транзиту.

У процедурі NCTS перевізник вантажу як і раніше одержує супроводжуючий документ, надрукований на папері. В основному цей документ служить для нагадування про номер транзиту, також на ньому можна робити записи про можливі події на шляху прямування, зокрема, це бути відмітки поліції.

Інформація, відповідна дійсної транзитної декларації, передається з пункту відправлення до пункту призначення ще до прибуття вантажу як електронне повідомлення. Повідомлення, яке підтверджує прибуття вантажу, також посилається з пункту призначення до пункту відправлення в електронному форматі і містить інформацію про інспекційні спостереженнях, зроблених під час транспортування, а також про дані спостереження, зроблених в пункті призначення. Централізована база даних про транзит NCTS поряд з програмою за тарифами TARIC повинна забезпечувати безперебійну роботу митних служб в рамках єдиної Європи. Таким чином, NCTS дає можливість надавати декларацію в електронному вигляді до прибуття вантажу на кордон, аналізувати ризики і прискорювати обробку документів (табл.3.1) [19].

З 1 липня 2005 р. в Європейському союзі електронне декларування є обов'язковим. При цьому передбачається завчасне надання декларації, а не безпосередньо на кордоні [54].

 

Таблиця 3.1 – Ефект від елетронної митниці та торгівлі

 

Компоненти системи	Економія
Витрати на зв'язок (кур'єр, факс)	7.5%
Робочий час персоналу (підвищення продуктивності)	22.3%
Скорочення  помилок при здійсненні митного оформлення	6.8%
Прискорення платежів (скорочення фінансових витрат)	17.9%
Економії на доставках товарів (менше виправлень)	21.3%
Зменшення фіксованих та адміністратора платежів (за рахунок автоматизації	24.2%

 

Держави-члени ЄС протягом 2005-2006 років прийняли рішення діяти в рамках структури «Електронної Європи» та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці та торгівлі.

ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впровадження «Електронної митниці», яким пропонується:

• об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;
• увести систему єдиного обліку суб’єктів ЗЕД з реєстрацією тільки в одній державі;
• надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;
• проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;
• забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як «єдине вікно»;
• відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;
• збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати  уповноваженим суб'єктом в місці, де  він зареєстрований та де знаходяться його документи;
• збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати  уповноваженим суб'єктом у митному органі за його вибором;
• уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;
• проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

Впровадження цього плану розраховано до 2013 року.

В процесі створення Електронної митниці в ЄС вирішується завдання створення системи автоматизованого обміну інформацією з третіми країнами, що не входять до ЄС, на підставі двосторонніх та багатосторонніх угод. Зокрема, такі угоди підписано з Китаєм, Російською Федерацією, США. Що ж стосується країн, які не є членами ЄС, але входять до Європейської асоціації вільної торгівлі, входять до митного союзу з ЄС або є кандидатами на вступ до ЄС, то вони здійснюють обмін митною інформацією через спеціальну інформаційну систему CCN/CSI [62].

Внаслідок введення електронної митниці в Республіці Кореї відбулося значне зменшення часу на здійснення митних процедур. Час, необхідний для оформлення експорту був скорочений протягом 2 хвилин, а митне очищення стало займати менше більше 2,5 годин. Для повернення мита потрібно приблизно  5 год. Сплати податку протягом відбувається протягом 10 хвилин. Така практика здійснення митних процедур  являється найвищою за продуктивність серед  країн членів СОТ [23].

Введення електронного декларування на території Російської Федерації передувало створення пілотного проекту. Експеримент здійснювався за стандартною технологією з обмеженою кількістю учасників зовнішньоекономічної діяльності та номенклатури декларованих товарів. Перша електронна вантажна митна декларація із застосуванням ЕЦП в рамках такого експерименту була оформлена 25 листопада 2002 Використовувався тільки один митний режим - вивіз товарів для внутрішнього споживання. Електронне декларування було випробувано на московській південній митниці. Згідно з результатами «пілотна» проекту час митного оформлення, включаючи огляд і випуск товару, склало 53 хв [19].

Стримуючим чинником впровадження електронної митниці в повному обсязі є відсутність в даний час в Росії ефективної системи обміну електронними документами між митними органами та іншими державними структурами. На шляху впровадження електронного митниці є і суб'єктивні труднощі, пов'язані з навмисним чи мимовільним опором учасників процесу електронного декларування, що пояснюються недооцінкою можливостей, які відкриваються при впровадженні нових інформаційних технологій, що дозволяють спростити і прискорити митне оформлення, мінімізувати накладні витрати [18].

У будь-якої нової системи є недоліки. Причому вони часто випливають з її переваг. Так, ФМС Росії, впроваджуючи новаторську за своєю суттю систему, йде попереду всіх - як державних, так і недержавних організацій, що не дає можливості повністю відмовитися від паперового діловодства, оскільки всім стороннім організаціям все одно ще доводиться готувати паперові документи (паспорти угод, товаротранспортні документи, сертифікати, платіжні доручення і т.ін.). Ось чому незнання законодавства окремими держслужбовцями, а також співробітниками комерційних фірм і призводить до простоїв товарів уже не під час митного оформлення, а після його проведення. Крім того, з огляду на те, що весь інформаційний обмін проходить на базі відомчої інформаційної мережі, то будь-які збої на кожному з вузлів цієї мережі, задіяному в процесі передачі даних, призводять до затримок оформлення. І в цих умовах, враховуючи справедливе бажання митних органів захистити свої внутрішні інформаційні ресурси від зазіхань ззовні, на сьогоднішній день достатньо складно і економічно затратно підключитися до відомчої інформаційної мережі для передачі ЕВМД. Але навіть незважаючи на вищевказані недоліки перспективи подальшого розвитку системи електронного декларування досить райдужні[55].

Латвійська Республіка адаптуючи своє митне законодавство до європейського, ввела деякі елементи електронної митниці. З дозволу митного органу декларант передає ВМД електронним способом, надсилаючи їх за допомогою спеціально для цього розроблених автоматизованих систем. Усі відомості кодуються й завіряються електронним підписом декларанта. В разі сумнівів чи з будь-яких інших причин інспектор митниці може зобов'язати його представити в установленому порядку письмову декларацію на папері. Якщо ж ніяких зауважень електронна версії документів не викликала, то митниця повідомляє, знову ж таки в електронній формі, декларанта про завершення оформлення та випуск товарів у вільний обіг. У разі потреби декларант може отримати роздруковану та завірену декларацію, за якою митне оформлення вже завершене.

Латвія практично повністю адаптувала своє митне законодавство до європейського, отже, максимально спростила митні процедури, правом оформлюватися за допомогою ЕВМД користуються лише декларанти третього (найвищого) рівня. Справа в тому, що Латвійська митниця розподіляє усіх декларантів на три рівня: враховуються не лише досвід роботи за зовнішньоекономічними контрактами, а передусім, досвід співпраці з митним органом, відсутність порушень митного законодавства, сумлінність у виконанні зобов'язань [35 ].

Таким чином, міжнародний досвід електронного декларування заснований на використанні єдиних інформаційних центрів, які використовують бази даних оформлення, результатів раніше проведених перевірочних заходів, містять інформацію про учасників ЗЕД. Вплив людського фактора зведено до нуля, тому що система видає не тільки рекомендації, а й контролює їх виконання. Для реалізації такого плану в Україні, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових, необхідно внести зміни до Митного кодексу та інших нормативно-правових актів.

 

 

3.2  Принципи побудови та організація системи «Електронна митниця в Україні»

 

 

Залучення новітніх технологій в митну справу являється пріоритетним завданням для Митної служби України з 1992 року. Так за роки незалежності України регулюючі органи зазнали певних змін, проте суттєві зміни почалися з 2005року.  Уряд держави наголошує на розробку принципів побудови системи „Електронна митниця”. На даному етапі частково використовується система електронного декларування, проте нагальною потребою являється створення єдиної системи, що забезпечував б ефективний взаємозв’язок всіх інститутів та структур митної політики. Організація і проведення цієї роботи потребує єдиного підходу та комплексного вирішення.

Електронна митниця України (ЕМУ) буде представляти собою комплексну систему, яка матиме ряд функцій та поєднуватиме інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів. Її застосування  дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України.

  Електрона митниця буде здійснювати свою діяльність шляхом:

• впровадження новітніх сучасних електронних процедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;
• технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;
• створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

• інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та контролю за переміщенням товарів.

Вважаємо, перш за все ця система повинна стати  елементом електронного уряду держави.  Тобто вона буде виступати в якості головного механізму митно-тарифного регулювання, замість додатка до митних процедур, як це було з електронним декларуванням.

Складовими елементами «Електронної митниці» повинні буди спеціалізовані підсистеми (рис. 3.1). Це в свою чергу полегшить функціонування єдиної структури, так як кожен підрозділ матиме свої функціональні обов’язки та сферу діяльності.

 

Рисунок 3.1 – Основні елементи системи «Електронна митниця»

 

 

Створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі фактично можливо представити як перехід від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну. Збір інформації буде здійснювати всіми підрохділ

Митні органи України повинні виконувати додаткові обов'язки з координації дій міністерств та відомств в цьому напрямку, затвердження яких необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного вважаємо за доцільне розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення контрольної системи, яка буде охоплювати усі сфери митної діяльності та стане базою для прийняття управлінських рішень.

Пропонуємо розбити  реалізацію программи «Електронна митниця»  на 4 етапи.

Першим етапом у впровадженні цієї системи в дію є залучення нових інформаційних технологіях та, відповідно, на сучасній матеріальній базі, яка дозволить побудувати модернізовану багаторівневу систему з відомчою телекомунікаційною мережею, забезпеченою комплексною системою захисту інформації, що потребує тривалого часу та значних капіталовкладень. Сьогодні існує ряд технологічних та технічних проблем які являються перепоною для широкомасштабного уведення процедур інформаційних технологій. Проте забезпечення пріоритетного фінансування являється розв’язком всіх проблемних питань на шляху реалізації цього проекту.

Україна повинна тісно співпрацювати з іншими країнами, що дасть змогу залучити новітні технології на основі домовленостей.  Основною метою даного етапу являється створення бази для «електронного митного середовища». Тобто включити  нові електронні системи:

– Системи контролю за імпортом;