Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

– Системи контролю за експортом;

– Транзитна система;

– Системи реєстрації та ідентифікації економічних операторів;

– Системи уповноважених економічних операторів.

Проте це список не повинен обмежуватися лише даними системами. Так як буде відбуватися  розвитку існуючих систем з метою їх відповідності встановленим в країні стандартам інформаційної безпеки та новітніх технологій.

Другий етап має буди присвячений розв’язання питань «Електронної митниці», що пов’язані з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Потрібно створити  Єдиний митний інформаційний портал та Єдину електронну точку доступу. Повна реалізація цього плану має забезпечити ефективну комунікацію між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та митними органами та створити умови для більш швидкого обміну інформацією між митними органами та ДМСУ. Також використання цих систем створить додаткові  канали зв’язку  з підрозділами уряду держави та іншими країнами в цілому.

Третій етап повинен стосуватися  саме оновлення Митного Кодексу України. Так як на даному етапі законодавстві України не визначено концептуальні засади правового регулювання процесів інформаційної взаємодії органів державної влади, а також управління інформаційними відносинами. Так, майже всі центральні органи виконавчої влади мають право отримувати від інших органів влади інформацію для виконання своїх повноважень, але практично жоден, в тому числі Держмитслужба, не має обов'язків щодо формування відповідних електронних інформаційних ресурсів, порядку їх обліку, супроводження та використання. Тобто потрібно прийняти ряд змін у митному законодавстві, що дасть змогу створити повністю автоматизовану  системи експорту та імпорту. Як наслідок після реалізації цього етапу майже всі митні декларації будуть подаватися та оброблятися в електронному вигляді, a паперові декларації будуть застосовуватися як виняток. Електронне декларування перш за все включає:

• декларування товарів і транспортних засобів шляхом подання електронної митної декларації та інших електронних документів;
• митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів на підставі поданих електронних документів (у т.ч. дозвільного характеру).

Завершальним етапом в реалізації цього проекту є створення Єдиного електронного простору, який буде включати в себе всі елементи електронної митниці, що створить без паперове середовище для митниці та міжнародної торгівлі торгівлі. В рамках цієї системи будь-яка митна інформація, що стосується імпортованих товарів, має надаватися лише один раз, а товари проходитимуть митний та інші види контролю з боку правоохоронних органів, прикордонних служб, ветеринарної та екологічних інспекцій тощо в один час та в одному місці.

Найважливішим  залишається забезпечення можливостей всіх бажаючих користуватися послугами електронної митниці, що в більшій мірі залежить

 не від створення відповідної  системи, а від сприяння розвитку  сучасних інформаційно-телекомунікаційних  технологій та забезпечення їх  доступності. Типова система «Електронна  митниця» повинна включати всі  підрозділи, органи влади та організації  які мають вплив на зовнішньоекономічну діяльність.

Зрозуміло, що всі ці нововведення потребують активного інституційного розвитку самої митної служби. Основними першочерговими завданнями які постають перед митними органами це створення  окремої юридичної особи у вигляді «Інформаційної регіональної митниці» (Додаток К), яка матиме свої підрозділи подвійного підпорядкування у митницях та усіх митних установах. Підрозділи митниці будуть виконувати ті ж  самі функції  що й у звичайній діяльності, проте це буде здійснюватися значно швидшею так як все буде передаватися по електронних каналах.  Також в систему будуть включені такі державні органи як:

• Державна податкова адміністрація України, котра надає реєстри платників податків фізичних та юридичних осіб та інформацію про погашення податкових веселів;
• Національний банк України, який забезпечує митні органи  інформацією про курси валют, уповноважені векселя, реєстр уповноважених банків;
• Державна прикордонна служба;
• Торгово-промислова палата України;
• Міністерство внутрішніх справ України;
• та ін..

Відкритість і багаторівнева структура Електронної митниці повинні забезпечувати можливість розширення її взаємодії із зовнішніми користувачами - центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на будь-якому рівні системи і в будь-який час.

У складі  центрального апарату ДМСУ буде створений оперативний центр для обробки інформації та прийняття управлінських рішень.  Головним завданням даного центру буде постійний моніторинг усієї вхідної інформації, її аналіз з використанням системи управління ризиків та надання оперативних вказівок митним органам для цільового використання методів вибіркового контролю і забезпечення своєчасного реагування на загрози, які пов'язані з порушенням митного законодавства.   Для ефективного функціонування також потрібний підрозділ,  який буде розробником інформаційної стратегії, замовником інформаційних технологій та незалежним контролером втілення їх в життя.

Застосування сучасних технологій обробки інформації з потужним програмно-апаратним комплексом Регіональної інформаційної митниці надає широкі можливості для вибору оптимальних технологій обробки даних для кожного типу документів Електронної митниці, спрощення технологічних схем обробки даних.

При цьому забезпечується принципова можливість спільного функціонування програмно-технічних компонентів, розроблених самостійно співробітниками митних органів та офіційно придбаних у різних виробників.

Важливими умовами існування Електронної митниці повинні бути ліцензійна чистота програмних і технічних засобів, їх відповідність нормам і вимогам технічного захисту інформації, уніфікація протоколів обміну інформацією.

Обмін інформацією буде здійснюватися через головну Центральну базу даних Державної митної служби України (рис. 3.2). Спочатку до системи поступає інформація наприклад про переміщення товарі та транспортних засобів через митний кордон України. Після цього вона направляється до відповідного підрозділу, в нашому випадку це підрозділ оформлення автотранспортних засобів та контроль за доставкою вантажів. Потім всі пов’язані з цим процесом документи направляються в інші підрозділи. На завершальному етапі відбувається завірення всіх документів, тобто ставиться електронний підпис  та кінцевий результат пересилається до відділу митної статистики.

При цьому слід врахувати особливості державного управління, серед яких основними, з точки зору впливу на структуру Електронної митниці, є:

• неоднорідність інформації, що зберігається у базах даних;
• наявність у базах даних розподіленої інформації;
• наявність великої кількості інформаційних потоків, різних за структурою та інтенсивністю;
• велика кількість внутрішніх та зовнішніх користувачів;
• різні вимоги щодо захисту інформації та програмно-апаратного забезпечення.

 

Рисунок 3.2 – Інформаційна взаємодія в рамках системи «Електронна митниця»

 

Державна митна служба України, як головний регугулятор системи «Електронна митниця»:

• реалізує державну політику з питань реєстрації, ідентифікації та обліку зовнішньоекономічних операцій юридичних та фізичних осіб, забезпечує оформлення та видачу відповідних документів Електронної митниці.
• здійснює керівництво та контроль за роботами, пов’язаними із створенням, веденням і забезпеченням функціонування Електронної митниці;
• визначає організаційні та методичні засади ведення Електронної митниці.

На даному етапі існує єдиний  Реєстр суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності  в Украйні.  Підприємств котрі використовують електронне декларування налічується дуже мало. Це пов’язано перш за все з низькою технічною оснащеністю. 

Державна митна служба висунула шість умов для підприємця щоб користуватися «Електронною митницею»[47]:

1. Ознайомитися з вимогами українського  законодавства, які встановлюють організаційно-правові засади електронного документообігу (Закон України від 22.05.2003 № 851-IV), а також визначають правовий статус електронного цифрового підпису і регулюють відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису (Закон України від 22.05 .2003 № 852-IV).

2. Ознайомитися з Порядком визначення  підприємств, до товарів яких  може застосовуватися процедура  електронного декларування (наказ  Держмитслужби від 08.08.2007 № 669), та  Порядком здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларують подання вантажної митної декларації в електронному вигляді (наказ Держмитслужби від 26.09.2007 № 800).

3. Звернутися в митницю за  місцем акредитації стосовно  включення до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

4. Купити у відповідних фірм-розробників  спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє виготовляти електронні  вантажні митні декларації у  форматі електронного декларування.

5. Придбати в акредитованому центрі сертифікації ключів електронний ключ, яким буде здійснюватися електронний цифровий підпис документів. На сьогоднішній день гарантовано підтримуються ключі, що видаються ЗАТ "ІВК".

6. Облаштувати автоматизоване робоче  місце, яке повинно мати підключення до мережі Інтернет та мати власну поштову скриньку, з якої будуть відправлятися повідомлення до Держмитслужби і прийматися від неї зворотні повідомлення.

Держмитслужбою переглянуто критерії оцінки, яким повинні відповідати підприємства для подання електронних документів та наказом Держмитслужби затверджено Умови електронного декларування (наказ від 17.03.2011 № 216, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.04.2011 за № 468/19206).

Єдиною умовою допуску до електронного декларування залишилось укладення підприємством договору з Держмитслужбою про надання уповноваженим посадовим особам митниці права доступу до документів, що стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Подання електронної ВМД, електронних попереднього повідомлення або попередньої митної декларації може здійснюватися як самим підприємством, якому належать товари і транспортні засоби, так і уповноваженим ним митним брокером.

Підприємство (у т.ч. митний брокер), яке подає митному органу електронні ВМД, попереднє повідомлення або попередню митну декларацію, повинно бути унесеним до Реєстру. В разі подання митним брокером електронної ВМД підприємство, якому належать товари і транспортні засоби, що декларуються за такою ВМД, також має бути унесеним до Реєстру.

Для включення до Реєстру підприємство звертається безпосередньо до Держмитслужби із письмовою заявою довільної форми, до якої додаються два оригінали Договору та копія облікової картки суб’єкта ЗЕД. Розгляд заяви та внесення підприємства до Реєстру здійснюватиметься у строк не більш як 30 календарних днів з дня реєстрації заяви.

Вчинення правочинів за участю підприємств, унесених до Реєстру, здійснюються за наявності у них посилених сертифікатів відкритих ключів та якщо сума податків і зборів (обов’язкових платежів), що підлягають сплаті за електронною ВМД або внесенню як грошова застава під час оформлення електронного документа контролю за переміщенням товарів, не перевищує 1 млн. гривень.

Не мало важливм залишається питання фінансового забезпечення реалізації основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби щодо впровадження системи «Електронна митниця». Фінансову підтримку пропонуємо здійснювати за рахунок та в межах коштів державного бюджету, передбачених на розвиток та утримання Державної митної служби України, за відповідною бюджетною програмою, а також за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством (Додаток Л).

Отже проект «Електронна митниця»  це новий підхід до регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Процедура митно-тарифного контролю буде значно простіша та прозоріше. Реалізація цієї системи дозволить скоротити час митного оформлення, що дасть змогу проводити митні процедури товарів в єдиному місці та в будь-який час. На наш погляд, новація забезпечує подання електронних документів з робочого місця незалежно від країни  відправлення чи ввезення товару. Співпраця з іншими структурами дозволяє ефективно приймати рішення щодо визначення того чи іншого інструменту регулювання.

 

 

 

3.3 Очікувані результати від впровадження  системи «Електронна митниця»

 

 

На нашу думку, впровадження  багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" спрямовано на зміцнення митної безпеки України, адаптацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС, оперативне отримання актуальної і достовірної інформації про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, створення умов для прискорення процедур митного контролю та митного оформлення, поліпшення соціального та інформаційного обслуговування населення, удосконалення інформаційної інфраструктури Держмитслужби.