Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

Реалізація Концепції та створення комплексної системи дасть змогу:

• підвищити ефективність та скоротити час митного контролю та митного оформлення;
• запровадити електронне декларування;
• забезпечити повноту сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень до бюджету;
• оперативно забезпечувати державні органи влади всіх рівнів актуальною і достовірною статистичною інформацією;
• підвищити ефективність боротьби із контрабандою, шахрайством, організованою злочинністю і тероризмом;
• забезпечити дієвий контроль за додержанням передбачених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон, захист інтелектуальної власності та культурної спадщини України;
• підвищити ефективність управління митною службою.

Система «Електронна митниця» буде поширюватиметься на всі підприємства, які провадять зовнішньоекономічну діяльність і відповідають критеріям, встановленими наказом Держмитслужби України від 08.08.2007 № 669 „Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування”. Тобто всі підприємства матимуть змогу використовувати дану систему.

Можливість застосування до товарів підприємств процедури електронного декларування дасть змогу зменшити час і кошти підприємств, а також збільшити додаткові надходження до Держбюджету в результаті прискорення та збільшення обсягів товарообігу (табл. 3.2).

Таблиця 3. 2 –  Наслідки застосування системи «Електронна митниця» в різних сферах діяльності

Результативність діляльності системи «Електронна митниця» пропонуємо буде відстежувати за результатами інформації, яка буде надходити від Регіональної інформаційної митниці, митних органів та підприємств щодо державного регулювання цього регуляторного акту за такими показниками:

• кількість звернень підприємств до митних органів з заявами про застосовування до товарів цих підприємств процедури електронного декларування;
• кількість підприємств, що внесені до реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування, який ведеться й оприлюднюється Державною митною службою України;
• кількість підприємств виключених з реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування у разі виявлення митними органами порушень митних правил або інших невідповідностей критеріям;
• кількість виявлених порушень митних правил вчинених підприємствами, що використовуватимуть електронну форму декларування, а також сплачених підприємствами до Держбюджету податків в результаті виявлення митними органами порушень митних правил щодо товарів, декларування яких здійснювалось з використанням електронної форми;
• кількість оформлених товарів зазначеними підприємствами у порівнянні з аналогічним періодом до включення підприємства до Реєстру підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.

У результаті реалізації визначених нами основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Держмитслужби на ближайші року очікується забезпечення:

• повного та якісного виконання встановлених показників надходжень до державного бюджету;
• підвищення контрольованості міжнародного товарообігу в межах компетенції Держмитслужби, що сприятиме захисту національних інтересів та забезпеченню економічної безпеки України;
• збільшення обсягів товарообігу України за рахунок прискорення та спрощення руху міжнародних товаропотоків через кордон, що сприятиме підвищенню рівня соціально-економічного розвитку держави.

Митне оформлення у будь-якому митному органі дасть змогу зменшити витрати на транспортування товарів, зменшити вартість товарів для кінцевого споживача. Також  вивільниться робочий часу посадових осіб митниці, що сприятиме більш ефективному функціонуванню митних органів.

За рахунок скорочення часу митного оформлення перш за все підприємство може уникнути безпідставних відмов у прийнятті митної декларації. Так як оформлення митницею вантажу буде відбуватися протягом 2 годин. Митні органи будуть приділяти увагу товарам групи ризику, тому що спроститься кількість декларування найменувань товарів.

Нами досліджено, що зменшення кількості митних процедур дозволить скоротити кількість дій (митних формальностей), які мають  вчинити підприємство і митниця для митного оформлення товарів, що в свою чергу приведе до зниження фінансових витрат підприємств, пов’язаних із митним оформленням товарів, уникнення затримок транспорту.

  Створення сприятливих умов митного оформлення перш за все  спонукатимуть бізнес до розвитку та  уникати порушень митного законодавства.

Очікуваними результатами від застосування ситсеми, вважаємо створення нормативних засад для застосування інформаційних технологій на якісно новому рівні та забезпечення запровадження електронного документообігу між митними органами та підприємствами із використанням механізму електронного цифрового підпису. На наш погляд це надасть можливість запровадити попередню обробку вантажної митної декларації та документів контролю за доставкою товарів в автоматичному режимі без втручання посадових осіб митних органів, виключити вплив суб'єктивних факторів при здійсненні митних процедур, що сприятиме створенню умов для прискорення товарообігу шляхом удосконалення та спрощення процедури здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Висновки до розділу 3

Підсумовуючи вище зазначене, нами було запропоновано створення «Електронної митниці», як багатофункціональної системи. Ми стверджуємо що  реалізація концепції та створення комплексної системи забезпечить ліквідацію різниці між митними процедурами в Україні та ЄС, реалізацію взятих Україною зобов'язань перед міжнародною спільнотою, досягнення належного рівня інформаційної взаємодії органів влади, надання послуг юридичним та фізичним особам. Також митне-тарифне регулювання стане прозорішим та зменшиться людський фактор в прийнятті рішень. Результати від діяльності даної системи мають позитивний характер як для митних органів так і для суб’єктів ЗЕД. Використовуючи досвід зарубіжних країн Україна зможе швидко наблизитися до міжнародних стандартів, що в свою чергу допоможе ефективно запровадити систему «Електронна митниця». Вважаємо, за доцільне рекомендувати реалізацію цього проекту проводити в 4 етапи. Перший етап вже пройдено, але існує ряд недоліків. Основною проблемою, яку ми вбачаємо у вповадежнні цієї системи залишається фінансування нововведень як з боку держави так і зі сторони суб’єктів господарювання. На нашу думку, участь України в міжнародних організаціях та тісний зв'язок з іншими країнами дозволить значно скоротити  витрати на запровадження системи «Електронна митниця». Не слід забувати що утворення даної системи спонукає перехід всіх органів влади до електронно-інформаційного простору. Тільки злагоджена система здатна принести прибутки суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.

ВИСНОВКИ

В даній роботі нами були досліджені основні засади у сфері митно-тарифного регулювання ЗЕД. Держава бере активну участь в розвитку зовнішньоекономічної діяльності за допомогою комплексу спеціальних методів, які можна розділити на три основні групи: економічні і адміністративні та правові. Адміністративні методи регулювання - система організаційно-правових заходів щодо обмеження, заборони і контролю за імпортом або експортом тих або інших товарів. Під економічними методами розуміють економічні заходи щодо контролю імпорту або експорту, до них можна віднести митні тарифи, різні податки і збори тощо.

Нами досліджено, міжнародний досвід в регулюванні ЗЕД, який  свідчить, що більшість країн схиляється інформаційних технологій у сфері митної політики. Широко застосовується система строгих технічних і інших спеціальних вимог щодо стандартів, сертифікації, інспекції якості, техніки безпеки.

На сучасному етапі система митно-тарифного регулювання ЗЕД в Україна полягає у застосування заходів щодо контролю як експорту так і імпорту. В регулюванні імпорту особлива увага приділяється використання митних тарифів, які поступово зменшуються зі вступом України до СОТ. Також здійснюються спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні заходи щодо імпорту певних товарів.

Ключовим напрямком забезпечення ефективності митного регулювання України є легалізація та детінізація ЗЕД в Україні, орієнтовані на збільшення привабливості прозорої та добросовісної зовнішньоекономічної діяльності через скорочення бюрократичних, часових, технологічних та матеріальних витрат суб’єктів ЗЕД при перетині вантажами кордону України з одночасним посиленням відповідальності й санкцій за не доброчинні дії та зловживання.  На даному етапі митним органам потрібно як найшвидше наблизитися до європейських стандартів здійснення митно-тарифного регулювання. Це допоможе ефективно здійснювати митні процедури з найменшими затратами часу.

Наголошуємо, що формування та вдосконалення митної системи держави є тривалим суспільним процесом, що органічно пов’язаний зі змінами у всіх інших сферах життя держави. Штучно прискорити цей процес неможливо, але потрібно створити йому режим найбільшого сприяння, оскільки адаптація митної політики України, а в перспективі всієї митної системи до норм і принципів, що продиктовані умовами лібералізації світової торгівлі, є обов’язковою передумовою успішної реалізації інтеграційних прагнень України.

За останні роки українські митні органи значно просунулися в розробці, впровадженні та широкому застосуванні передових інформаційних митних технологій у сфері митного оформлення і митного контролю, переслідуючи основну мету митного адміністрування - прискорення і спрощення митних процедур.

Нами було запропоновано, перехід до системи «Електронна митниця», що являється одним з пріоритетних напрямків діяльності з впровадження передових інформаційних технологій у роботу митних органів та вдосконалення митно-тарифного регулювання. Електронна митниця це комплексна багатофункціональна система, яка поєднуватиме інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів. Її застосування  дасть можливість підвищити якість митного регулювання та забезпечить митну безпеку України.

Були зроблені висновки, що впровадження електронної системи дозволить зробити реорганізацію структури митних органів. Нами було виділено ряд  основних переваг застосування нововведення:

• скорочення часу, що витрачається на митні процедури;
• перехід на безпаперове оформлення;
• можливість взаємодії з інформаційними системами різних установ та державних організацій України;
• розвиток міжнародного співробітництва  ;
• прозорість митного оформлення;
• зменшення тіньового сектора в зовнішній торгівлі.
• збільшення митних надходжень до Державного бюджету України.

В ході дослідження нами було виявлено, що електронна система принесе вигоди як суб’єктам, так і митним органам. Уніфікація українського митного законодавства до міжнародного відкриє нові можливості я к для експортерів так і для імпортерів.

Вважаємо, що митний контроль потрібно перенести в єдиний апарат країни, саме так працює весь митний контроль у світі. Саме електронні процедури зможуть утворити цілісну систему регулювання ЗЕД. Це допоможе автоматично отримувати реальну вартість товару який ввозиться на територію України та легалізувати товарні потоки.

Слід зазначити, що для впровадження системи «Електронна митниця» в Україні вважаємо за доцільне провести ряд заходів, а саме впровадити в практику міжнародної торгівлі електронний документообіг, заснований на застосуванні комерційних і товаросупровідних документів, рекомендованих міжнародними організаціями, створити систему електронного документообігу між органами державного управління, уповноваженими в області нетарифного регулювання та  розробити відповідну нормативну правову базу

Таким чином, в процесі реалізації проекту впровадження системи «Електронна митниця» декларування нами було запропановано вирішити такі завдання:

1) розробити нормативну правову базу, що дає юридичну основу для подання документації у вигляді електронного документа;