Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

 

Рисунок 2.5- Динаміка рівнів митної вартості за 2009-2010 роки

 

  Митна вартість за 1 кг бюджетоформуючого товару по митниці товару збільшується в порівнянні з 2009 роком, за виключенням “Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи код УКТЗЕД  8537109990” даний факт пояснюється тим, що даний товар має дуже специфічний характер в тому розумінні що кожний виріб істотно відрізняється від інших, інформація про  ідентичні  чи подібні товари майже відсутня (табл. 2. 3).

 

 

 

 

 

 

 Таблиця 2.3 - Тенденція ціни за одиницю на бюджетоформуючі товари митниці

 

№ з/п	Коротка назва товару	Митна вартість один. товару (грн)		Відношення (%)
		2009 р.	2010 р.
1	2	3	4	5
1	Поверхнево-активні органічні речовини (код УКТЗЕД 3402209000)	8,26	9,38	11,35
2	Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію (код УКТЗЕД 3105201000)	2,06	2,98	14,46
3	Какао-боби, цілі або розмелені, сирі або смажені (код УКТЗЕД 1801000000)	32,82	36,72	11,19
4	Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію (код УКТЗЕД 3105209000)	2,57	4,23	16,46
5	Добрива мінеральні або хімічні, азотні (код УКТЗЕД 3102309000)	1,15	1,8	15,65
6	Добрива мінеральні або хімічні, калійні (код УКТЗЕД 3104205000)	2,14	2,64	12,34
7	Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи (код УКТЗЕД  8537109990)	895,88	3259,39	37,91

 

Тенденцію зміни вартості товару чітко видно на діаграмі (рис. 2.6), з метою об`єктивного відображення інформації, товар “Пульти, панелі, консолі, столи, розподільні щити та інші основи (код УКТЗЕД  8537109990)”  був виключений з даного графіку.

З переліку бюджетоформуючих товарів Держмитслужби в митниці за 12 місяців 2010 року імпортувалися товари:

• “Поверхнево-активні органічні речовини” (код УКТЗЕД 3402209000) за даними надісланими Державною митною службою вони знаходяться на 28 місці і складають 0,4 % серед “імпорту 50 товарів, обсягу сплачених платежів за якими є найбільшими, у 2010 році”, в митниці вони займають 1-ше місце і складають 11,13% від питомої ваги нарахованих платежів (оформлюється за коригованою митною вартістю).
• “Свинина, свіжа, охолоджена або морожена” (код УКТЗЕД 0203295500) за інформацією ДМСУ 29-те місце (0,3%), по митниці  на 9-му місці (2,01%)
• “Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію (код УКТЗЕД 3105201000)” ) за інформацією ДМСУ 37-ме місце (0,3%), по митниці  на 2-му місці (9,33%) (оформлюється за коригованою митною вартістю).

 

 

Рисунок 2.6 – Тенденція рівня митної вартості одиниці товару (дол./кг.) на основні бюджетоформуючі товари 2009-2010 роки.

Митна вартість на окремі товари інколи не відповідає  світовим і біржовим цінам (табл. 2.4). Якщо митниця дійде висновку, що задекларована митна вартість занижена, вона підніме її на підставі наявних статистичних даних, які у переважній більшості випадків вищі звичайних ринкових цін.

 

Таблиця 2.4 – Інформація по деяким товарам відносно світових та біржових цін

№ з/п	Назва товару	Митна вартість, за тону	Світові і біржові ціни, за тону
1	Ферохром	3189	2819-2886
2	Нітроамофоска	320-380	320-380
3	Сірка	45	70-140
4	Фундук	34910	6638,28
5	Свинина	1710	1247-1272
6	Селітра	420-560	474-490
7	Папір газетний	521,1	495,87

 

Як видно з таблиці 2.4, лише один товар “сірка” нижча за вартість від світових цін тому що даний товар надходить до митниці залізничним транспортом з Казахстану на умовах “DAF RU Гукове”, а світові ціни даються  на умовах “FOB порти Чорне море”, що і відіграє велику роль на вартість транспортних витрат.

Митна вартість імпортних товарів збільшена на 307 млн. 697 тис. грн., внаслідок чого до Держбюджету України додатково перераховано 61   млн. 630 тис. грн. митних платежів (за аналогічний  період минулого року –  41   млн. 362 тис. грн. ) .

Отже, економічна ефективність роботи в напрямку контролю правильності визначення митної вартості у порівняння з аналогічним звітним періодом збільшилася в 1, 5 рази.     

Структура основних додаткових надходжень за результатами контролю митної вартості за 12 місяців 2010 року  в  розрізі  товарів  зазначена в таблиці 2.5 [ 3,4].

 

 

 

Таблиця 2.5 – Структура основних додаткових надходжень за результатами контролю митної вартості за 2010 рік  в розрізі товарів

№ з/п	Код товару	Найменування товару	Су Сума додаткових надходжень (тис.грн)	Питома вага товару в  загальній сумі додаткових надходжень
1	3402209000	Миючі засоби	15940,65	26,63 %
2	1801000000	Какао-боби	6983,97	11,67 %
3	3104205000	Калій хлористий	2916,03	4,87%
4	860721	Частини пневматичних гальм	1873,43	3,13%
5	0802220010	Горіх фундук	2098,8	3,5%
6	2835269000	Фосфат кальцію дефторований	1 486,11	2,48%
7	1804000000	Какао-масло	1643,6	2,75%
8	2101111112	Кава розчинна	1146,18	1,91%

 

Іноземні експортери, що прагнуть імпортувати свій товар в Україну, повинні чітко усвідомлювати, що процедура визначення митної вартості в нашій державі ускладнена. Належне визначення та оптимізація митної вартості створюють підґрунтя для конкурентних переваг суб’єктів господарювання. Повернення мита та податків здійснюється у випадках, коли встановлено, що відбулася надмірна сплата. Досить тривалий час займає митний огляд та період очікування визначення митної вартості. В цей період необхідно оплачувати стоянку транспорту з не розмитненим вантажем. Суб’єкт господарювання зазнає додаткових витрат. Що в свою чергу призводить до зниження конкурентоспроможності  легальних імпортерів. При збільшенні цін на імпортовані товари, в результаті знижується рентабельність імпортних операцій, що оподатковуються податком на прибуток в Україні. Як наслідок  втрати держави можуть значно перевищити доходи від ввізного мита[27].

Суб’єкту ЗЕД надається можливість довести заявлену митну вартість товару, що імпортується, шляхом надання для перевірки митниці – як під час митного оформлення, так і після його завершення, необхідних документів. Отже перед митними органами постає завдання ефективно визначити митну вартість, яка не завдасть шкоди а ні діяльності суб’єктів господарювання, а ні державі в цілому. Основними пріоритетами на даному етапі виступають дії митних органів та держави пов’язані з обмеженням списку додаткових документів та спрощення митних процедур. Це дасть змогу ефективно функціонувати як суб’єктам ЗЕД та к і митниці.

 

 

2. 4 Проблемні питання при визначенні країни походження товарів, що є об’єктом митного оформлення

 

 

На теперішній час 72% загального імпорту припадає на наступні країни: Росія - 31%, Німеччина -12%, Естонія – 10%, Сирія – 6%, Білорусь -6%, Туреччина – 4%, Польща - 3%.

В той же час, Російська Федерація залишається головним зовнішньоторговельним партнером суб’єктів підприємницької діяльності Сумської області, що обумовлено географічним положенням області та економічними зв’язками, які склалися на протязі тривалого часу.

В зв’язку з цим, найбільшу питому вагу в загальній сумі наданих пільг і преференцій по сплаті платежів до бюджету, в тому числі по миту, становлять пільги надані за преференцією (код пільги "065") на підставі Міжурядових угод України з країнами СНД та Республікою Македонія про вільну торгівлю.

При наданні вищезазначених пільг за угодами про вільну торгівлю визначальним фактором для їх надання є питання з правильності визначення походження товарів, зокрема:

• наявність сертифікату про походження СТ-1, правильність його заповнення (відповідно до вимог пункту 10 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000);
• перевірка критерію достатньої переробки товарів. 

Відповідно до пункту 11 вище зазначених Правил Держави - учасники Угоди обмінюються зразками сертифікатів форми СТ-1, печаток органів і підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати. Без подання зазначених зразків сертифікати вважаються недійсними й на товари не розповсюджуються преференції, передбачені Угодою.

При здійсненні контролю за дотриманням вище зазначених вимог Правил виникає багато проблемних питань.

Перш за все торгово - промислові палати (далі – ТПП) країн СНД повинні більш регулярно надавати до Держмитслужби України інформацію про поштові реквізити ТПП, зразки підписів та печаток уповноважених осіб на видачу сертифікатів СТ-1.

Також, в багатьох випадках виникають спірні питання з ТПП щодо неспівпадання зразків підписів уповноважених осіб з підписом у сертифікатах форми СТ-1. Іноді уповноважені особи не дотримуються цього порядку. Для з'ясування правильності підпису уповноваженої особи в обов’язковому порядку митницею здійснюються додаткові перевірки з направленням запитів до ТПП, або взагалі проводиться верифікація сертифікатів про походження товару, на що тратиться досить багато часу.

Досить часто ТПП не дотримуються порядку заповнення сертифікатів СТ-1 і допускають багато помилок (неправильне зазначення назви товарів, їх кількості, неправильно зазначають дані щодо реквізитів про відправників, отримувачів товарів, щодо номеру, дати контрактів та рахунків – фактур, тощо). В зв’язку з цим також виникає багато спірних питань з імпортерами товарів.

З метою унеможливлення безпідставного надання пільг зі сплати податків, ми вважаємо за необхідне видачу преференційних сертифікатів за якими надаються пільги зі сплати податків та зборів у обов'язковому порядку покласти на компетентні державні органи, зокрема, на митну службу, як це здійснюється у багатьох іноземних країнах.

Інше досить складне питання виникає при перевірці критерію достатньої переробки товарів, у разі коли товар не повністю вироблений у країні – експорту. Так, для перевірки правильності застосування критерію достатньої переробки, у разі виникнення сумнівів, необхідно запитувати у ТПП надання актів експертизи та калькуляції вартості використаних товарів у процесі виробництва товарів.