Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

Отже, щоб розвиватися швидкими темпами Україні необхідно мати чітку і уніфіковану законодавчу та організаційну базу щодо регулювання ЗЕД, яка відповідає вимогам міжнародного співтовариства.

Аналіз наукових  праць вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі регулювання ЗЕД пітверджують нагальність удосконалення митно-тарифного регуювання. Методологічною основою роботи є підручники, наукові статті, законодавчі акти, публікації у пресі. У даній роботі представлені дослідження Державної митної служби України котрі присвяченні проблематиці застосування інформаційних систем у митній справі. Питання митно-тарифної політики України досліджували вчені А. А. Дубініна, Ю. М. Дьомкін, І. Г. Бережняк, П. В. Дзюбенко, В. І. Глухова,  Т. М. Мельник, К. І. Новікова та інші, котрі, зокрема, з’ясовували поняття, мету, механізм здійснення митно-тарифного регулювання митної. Проблема удосконалення митно-тарифного регулювання на основі інформаційних технологій є не тільки актуальною  з точки зору нагальності її розв’язання, а й достатньо новою в частині існуючих напрацювань та запропонованих наукових концепцій.Вивченню зарубіжного досвіду застосування електронних технологій в митній справі присвячені публікації Г. Грица,  Браян Томас,  Джеф Сімсон, Махді Салехі, Яо-Хуа Тан та інші. Змістовне вивчення наукових праць зазначених авторів дало змогу окреслити проблематику дипломної роботи.

У роботі розглянуті теоретичні засади, проведений  аналіз здійсненні методів регулювання ЗЕД в Україні та виявленні основні проблеми митно-тарифного регулювання на прикладі Сумської митниці.

Отже, мета даного дослідження полягає в тому, щоб оцінити стан регулювання ЗЕД в Україні і визначити проблеми та шляхи до вдосконалення митно-тарифного регулювання для створення сприятливих умов подальшого динамічного розвитку ЗЕД.

Основними завданнями, дипломної роботи, є:

• визначення основних теоретичних засад митно-тарифного регулювання ЗЕД;
• аналіз сучасної системи регулювання ЗЕД в Україні;
• виявлення наслідки від митно-тарифного регулювання на країну в цілому;
• аналіз проблем, з якими стикаються митні органи та суб’єкти господарювання в процесі здійснення ЗЕД та знаходження шляхів вдосконалення процесів діяльності митних органів;
• вивчення світового досвіду використання інформаційних систем у митній сфері  та перспектив застосування «Електронної митниці»  в Україні;
• розробка шляхів впровадження системи «Електронна митниця» в Україні;
• оцінка результатів від запровадження системи «Електронна митниця».

Об’єктом роботи є процес здійснення митно-тарифного регулювання ЗЕД суб’єктів господарювання в Україні.

 Предметом дослідження дипломної роботи являється організація взаємовідносин при здійсненні митно-тарифного регулювання ЗЕД та вдосконалення підходів щодо  застосування інформаційних технологій в митній справі.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові підходи до дослідження даної проблеми. Теоретичну та методологічну  основу дипломної роботи становлять наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених. Основними методами дослідження були:  метод спостереження (при проведенні спостережень за зміної митно-тарифної політики України за останні роки), системно-структурний аналіз (при аналізі зарубіжного досвіду та систематизації методичних підходів використання інформаційних технологій у митній справі), статистичні методи( при виявленні  основних тенденцій розвитку  митниці),  метод  моделювання (при розробці системи «Електронна митниця»)

У якості основного методу пізнання використано діалектико-системний підхід, згідно з яким усі процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку.

Основний науковий результат роботи полягає у розвитку і поглибленні методичних засад  та рекомендацій щодо здійснення митно-тарифного регулювання на основі запровадження системи «Електронна митниця». Елемент наукової новизни полягає у використанні багатофункціональної система «Електронна митниця», яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України.

Висновки та пропозиції, що надані в дипломній роботі у результаті проведеного дослідження можуть бути у подільшому використані в практичній діяльності митних органів.

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1 Сутність і зміст митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

 

 

Будь-яка держава здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в цілях забезпечення безпеки країни і захисту загальнонаціональних інтересів. Діяльність державних органів по регулюванню ЗЕД здійснюється практично у всіх країнах світу, але її масштаби, форми і методи, конкретні цілі і завдання визначаються кожною країною, виходячи з її масштабів, положення в сучасному світі, зовнішньої і внутрішньої політики держави. Кожна країна має певні особливості в регулюванні ЗЕД.

Митно-тарифне регулювання - сукупність митно-тарифних заходів, які використовуються в якості національного торговельно-економічного інструменту для регулювання зовнішньої торгівлі. Даний вид регулювання є економічним, оскільки в якості основного інструментарію використовуються імпортний і експортний митний тариф, який виконує і регулюючі та фіскальні функції. У деяких випадках вводяться податки або збори, які мають еквівалентний зміст митному тарифу. Основний напрямок цього виду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначається митно - тарифною політикою кожної держави.

Митне регулювання стосується питань, що пов'язані із встановленням мит та митних зборів, процедур митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Всі процедури по переміщенню товарів є областю митного регулювання, і забезпечують інтереси держави та її громадян, визначені внутрішнім законодавством країни (рис. 1.1).

 

 

 

Рисунок 1.1 -  Структура засобів митно-тарифного регулювання

 

Основною метою митного регулювання в державі являються економічні інтереси, які в свою чергу забезпечують:

• захист національного ринку і стимулювання розвитку національної економіки;
• сприяння структурній перебудові національного господарства та реалізації завдань економічної політики держави;
• використання інструментів митного контролю як засобу регулювання товарообміну і виконання інших завдань економічної політики на території країни;
• участь у реалізації торгово-політичних завдань із захисту національного ринку.

Митно-тарифні відносини стимулюють  розвиток національної системи господарювання та позитивно впливають на стабілізацію  національної економіки, так як прискорюючи або стримуючи іноземну конкуренцію, стимулюючи або перешкоджаючи процесу іноземного інвестування, захищаючи національного товаровиробника чи національний ринок, вони сприяють підвищенню ефективності вітчизняного виробництва [16].

  Від розвитку митно-тарифних відносин залежить поглиблення економічних зв’язків на світовому ринку.

Митно-тарифні відносини розуміють як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності та мають відображення в законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин. На сучасному етапі митні відносини передбачають взаємодія та взаємообумовленість  митно-тарифних методів регулювання ЗЕД держав, так як економіки країн світу залежать одна від одної.

Суб’єктами митно-тарифних відносин країни являються:

• групи країн (інтеграційні об'єднання країн), міжнародні організації, транснаціональні компанії;
• юридичні особи (підприємства й організації, зареєстровані як суб'єкти господарювання);
• фізичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).

Митні відносини являються своєрідною послугою міжнародних економічних відносин. Вони представляють собою сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств під час переміщення їх через митний кордон. В свою чергу тарифні відносини виступають як економічні відносини та також мають суспільний характер, які забезпечують рух товарів у сфері економічних відносин.

Використовуючи тарифне регулювання  держава :

• стимулює ввезення або вивезення відповідних товарів або обмежує їх;
• створює рівні економічні умови як для національного та товаровиробника іноземного;
• провадить певну економічну, науково-технічну, екологічну, валютно-фінансову політику у сфері зовнішньоекономічних зв'язків;
• спрямовує функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнонаціональних інтересів залежно від мети і функціональності.

Митне регулювання дозволяє досягти кількох цілей.

Економічні цілі досягаються шляхом поповнення державного бюджету за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон країни.

Регулятивні цілі реалізуються:

1) встановленням ставок експортних та імпортних мит на товари, що переміщуються через митний кордон держави;

2) встановлення заборон і обмежень на ввіз і вивіз товарів;

3) ліцензуванням і видачею дозволів  на ввезення і вивезення окремих  товарів та іншими заходами.

Правоохоронні цілі полягають в захисті державної безпеки країни, громадського порядку, життя і здоров'я людей, моральності, моральних засад і культурних цінностей суспільства, в охороні тварин, рослин та навколишнього природного середовища, у забезпеченні інтересів російських споживачів; в боротьбі з незаконним обігом через митний кордон наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного та археологічного надбання і т. д.

У зв’язку з розвитком міжнародних господарських зв'язків нагальною потребою стає створення нових підходів до розробки і прийняття ефективних управлінських рішень з питань регулювання зовнішньоекономічних зв'язків світовому так і на національному рівні. Кожній державі притаманна своя зовнішньоекономічна політика, яка направлена  на задоволення власних економічних інтересів. На базі якої уряд визначає галузеві пріоритети, розробляє стратегію розвитку, впроваджує у практику заходи стимулювання експорту і захисту від іноземних конкурентів.

Інструментами зовнішньоекономічної політики являються митно-тарифні регулятори. Вони мають ряд особливостей.

  Перш за все це  універсальні інструменти регулювання міжнародних економічних зв'язків незалежно від конкретної форми взаємовідносин.  Вони функціонують у різних секторах економіки таких як міжнародна торгівля товарами чи послугами, спільне підприємництво, міжнародна науково-виробнича кооперація та ін..

Більше всього вони використовуються в ринковій моделі господарювання. Митно-тарифні регулятори захищають економічний суверенітет держави, якщо посилюється іноземна конкуренції на національному ринку.

Також допомагають швидко розв'язувати проблеми незбалансованості з певного товаропотоку або з певною країною чи групою країн.

Митно-тарифні регулятори виступають базою створення  адекватного механізму регулювання й управління світовими господарськими зв'язками як на національному, так і міждержавному рівнях.

Гребельник О. П. пропонує розглядати систему митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях (табл.1.1).

 

Таблиця 1.1 – Рівні системи митно-тарифного регулювання

Рівень	Основний зміст
Мікрорівень	Рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб: підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмети, послуги.
Мезорівень	Рівень різного виду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це насамперед міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин, а також міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо, що стосується питань тарифного регулювання експорту чи імпорту.
Макрорівень	Рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є, безумовно, уряд країни та парламент.
Метарівень	Становлення митно-тарифних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці митних органів на стадії створення і розвитку митних союзів.
Мегарівень	Рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це насамперед Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд, Конференція 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Всесвітня митна організація.