Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2014 в 19:05, курсовая работа
Молоко—продукт , який швидко псується, тому важливо своєчасно і якісно і зберегти і переробити, щоб отримати високоякісну продукцію.
Традиційно склалося, що основну частину молока сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробній промисловості.
Склалося так, що в сучасних умовах сільськогосподарського виробництва переробними стали монополістами на ринку молока. Ціни, які вони пропонують за молоко, не відшкодовують витрати сільськогосподарських товаровиробників. Розв″язання цієї проблеми без державної підтримки неможливе і тому Законом України «Про молоко і молочні продукти « така підтримка передбачена виробникам молока, молочної сировини і молочних продуктів. Це стосується також розвитку селекційної і племінної роботи в молочному скотарстві, дотаційних цін на молоко, стимулюванні підвищення якості.
Вступ 5
1 .Теоретичні аспекти галузі виробництва і переробки молока 6
1.1. Організаційно-правові форми підприємництва на селі
1.2. Особливості організації та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
1.3. Теоретичні питання виробництва та переробки молока
1.3.1. Харчова цінність молока 6
1.3.2.Вивчення технологій виробництва молока та дослідження прийнятої в товаристві
1.3.3. Дослідження технологій зберігання та переробки молока та вибір для ТОВ ″Шалигинське″
1.3.4. Показники якості молока,молокопродуктів і встановлені
терміни їх зберігання 16
2. Аналіз стану молочного тваринництва і переробки та проблеми галузі 22
2.1. Аналіз стану галузі виробництва молока в країні,області, районі 22
2.2.Аналіз стану переробки та споживання молока в країні, області, регіоні
2.3. Організаційно-господарська характеристика ТОВ ″Шалигинське″…… .25
2.4. Аналіз фінансових результатів діяльності виробництва молока і його перспективи
2.5..Аналіз стану споживання молока та обґрунтування необхідності його переробки
3. Розрахунок економічних результатів організації переробки молока 37
3.1. Суть і завдання бізнес- планування
3.2. Розробка бізнес-плану міні-переробного цеху підприємства
3.3. Оцінка стану виробництва і перспективи організації переробки молока в ТОВ ″Шалигинське″
Висновки і пропозиції 40
Список використаної літератури 42
Позитивною є тенденція зростання продуктивності худоби.
На сьогодні ситуація в галузі виробництва молока не змінилась. Зменшується поголів′я корів за всіма категоріями господарств. В сільськогосподарських підприємствах знизилось поголів′ я корів в 2011 р. порівняно з 2005 р. на 361 тис. голів і складає 589 тис.голів. В господарствах населення також відбулось зменшення поголів′я корів в 2011 р. порівняно з 2005 р. на 934 тис . голів. Загальне скорочення склало порівняно з 2005 р. – 1295 тис. голів . Відповідно відбулося скорочення виробництва молока в усіх категоріях господарств. І сьогодні 82% молока виробляється в господарствах населення.
В даний час молочне скотарство успішно розвивається на підприємствах, які мають достатній рівень ресурсного забезпечення. Поряд з цим відбулося переміщення основної частки виробництва молока із сільськогосподарських підприємств у особисті селянські господарства. Через це виникли регіональні проблеми якості молока , продуктів його переробки, розширення сировинних зон його постачання молокопереробним заводам, зростання витрат на транспортування. Знизилася конкурентноспроможність продукції молокозаводів на внутрішніх і зовнішніх ринках.
2.2. Аналіз стану галузі переробки та споживання молока в країні, області, районі
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування (це четверте місце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби).
Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не обминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствам районного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великих міст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарським товаровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировинну базу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додаткових витрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускні ціни на готову продукцію.(8)
Маючи одні з найкращих природних умов для виробництва молока, Україна все не вирішила проблему насичення ринку конкурентоспроможними молокопродуктами. Незважаючи на те, що асортимент вітчизняної молокопродукції включає близько 300 найменувань, обсяги переробки молока за останні роки зменшилися в декілька разів. За науково обґрунтованими нормами НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, молоко й молокопродукти мають становити до 30% харчового раціону. Проте рівень їх живання на душу населення в Україні становив 275кг на рік, або 52,5% від норми. (див. табл. 2.1)
Таблиця 2.1 Споживання молока по областям 2010-2011р
Область |
Споживання молока та молокопродуктів |
Коефіцієнт споживання молока і молокопродуктів |
Автономна Республіка Крим |
214 |
0,78 |
Вінницька |
249 |
0,9 |
Волинська |
322 |
1,17 |
Дніпропетровська |
258,3 |
0,94 |
Донецька |
222,2 |
0,81 |
Житомирська |
405,2 |
1,47 |
Закарпатська |
259 |
0,94 |
Запорізька |
255,5 |
0,93 |
Івано-Франківська |
320,8 |
1,16 |
Київська |
308,7 |
1,11 |
Кіровоградська |
254 |
0,92 |
Луганська |
245,5 |
0,89 |
Львівська |
299,9 |
1,09 |
Миколаївська |
293,7 |
1,06 |
Одеська |
234,9 |
0,85 |
Полтавська |
304,8 |
1,1 |
Рівненська |
341,8 |
1,24 |
Сумська |
301,7 |
1,09 |
Тернопільська |
343,3 |
1,24 |
Харківська |
264,4 |
0,96 |
Херсонська |
266,1 |
0,96 |
Хмельницька |
313,7 |
1,14 |
Черкаська |
275,8 |
0,99 |
Чернівецька |
300,2 |
1,08 |
Чернігівська |
348 |
1,26 |
Україна |
275,9 |
1 |
Як свідчать дослідження, низький рівень споживання молокопродукції залежить не тільки від недостатнього обсягу її виробництва, а й від таких чинників, як ціна та якість. Щодо ціни, то за останні роки середні роздрібні ціни на молокопродукти зросли на 55,5%.
За результатами проведеного анкетування 86 вітчизняних молокопереробних підприємств різних форм власності встановлено, що серед чинників, які визначають підвищення роздрібних цін на молокопродукти, основними є негативні тенденції розвитку молочного скотарства, яке постачає основну сировину — молоко (90% респондентів) відсутність державної підтримки підприємств галузі (95%), високі ставки оподаткування (100%) та висока собівартість виробництва молокопродуктів (89%).
Дослідження показують, що низький обсяг постачання молока на переробку обумовлює дефіцит цієї сировини (92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужності молочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництву продукції з незбираного молока — на 12,2, масла на 36,7, сирів сичужних — на 53,3, плавлених сирів — на 50,4%.
Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.
Керівники всіх анкетованих молокопереробних підприємств вважають, що податкова політика держави не сприяє зниженню цін на молокопродукцію. Ставка податку на додану вартість на вітчизняні молокопродукти порівняно з іншими країнами набагато більша. Відсутність єдиного державного регламентування рівня торговельних націнок (на окремі види молокопродукції в деяких регіонах України рівень торговельних націнок досягає 100%.
Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції.
За даними Держкомстату, в Україні працює близько 600 молокопереробних підприємств, або 3,1% від загальної кількості підприємств харчової промисловості. Причому на молочну промисловість припадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі прибутку. В 2000 році в ній зайнято 66 тис. чол. промислово-виробничого персоналу, або 13% від загальні чисельності персоналу харчової промисловості.
У тваринництві спеціалізацією в Сумській області є вирощування великої рогатої худоби молочного та м’ясного напрямку. Сумське обласне племпідприємство може забезпечити репродукцію лебединської, швіцької, симентальської, лімузинської, герефордської порід великої рогатої худоби. Роменський сервісний центр “Сула” поліпшує породи корів.
На сучасному етапі розвиток аграрного виробництва неможливий без функціонування розгалуженого аграрного ринку. Тому в області створені і функціонують Сумська товарна агропромислова біржа, 1200 пунктів по заготівлі молока, 243 – по заготівлі м’яса. Сумська область є лідером по антиконкурентним согласованим діям на українському ринку закупки молока для промислової переробки. Можливо, це пов’язано з близьким розташуванням до Росії та орієнтацією регіонального ринка молочних продуктів на о сусіда. За даними Ю.Кравченко, в січне-лютому 2011 року в Сумській області 6 переробних заводів знизили закупочні ціни на молоко почти в 1,5 рази - с 1 грн. 20 коп. до 60 коп.
В Глухівському районі за січень–лютий 2011р. порівняно із січнем–лютим 2010р. збільшилося виробництво м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) – на 48,9%, виробництво молока – збільшилося на 6,1%.
Порівняно з січнем–лютим 2010р. обсяг вирощування худоби у сільгосппідприємствах зменшився на 37,9% (на 273 ц), у т.ч. великої рогатої худоби на 41,2% (на 267 ц). Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі становили 522 г (проти 559 г у січні–лютому 2010р.).
Порівняно із 1 березня 2010р. чисельність поголів’я великої рогатої худоби збільшилося на 1,7%. За січень–лютий 2011р. в порівнянні з січнем–лютим 2010р. в сільгосппідприємствах середній надій молока від однієї корови, у розрахунку на середнє поголів’я корів молочного стада зріс на 33 кг і склав 652 кг.
Для утримання худоби в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 березня 2011р. було в наявності кормів усіх видів 24867 ц к.од. В розрахунку на одну умовну голову припадало 8,5 ц к.од., або на 41,4% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальний обсяг реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами за січень-лютий 2011р. порівняно з січнем-лютим 2010р. зріс в 2,0 рази.
2.3. Організаційно-господарська
Досліджуване господарство знаходиться в Україні, Сумської області село Шалигине, на відстані 20 км від районного центру та 170 км від обласного центру.
Господарство знаходиться в II агрокліматичному районі, який характеризується помірно – теплим кліматом при значній кількості опадів та не дуже холодною зимою з відлигами. Сума позитивних температур за період, коли середньодобова температура буває вище 100 складає 24500 середньорічна температура дорівнює 5,70. Найбільш холодними місяцями є січень та лютий.
Кількість днів із середньою температурою вище 50 сягає 192 дні, а з температурою вище 100 – 150 днів.
Останні весняні заморозки в повітрі спостерігаються в третій декаді квітня в окремі роки – в травні. В останні п′ять років приморозки в повітрі та на ґрунті спостерігаються в середині травня, що є несприятливим для вегетації сільськогосподарських культур. (таблиця 1, 2)
Хід середньомісячних температур.
Місяці |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
VІІ |
VІІІ |
ІХ |
Х |
ХІ |
ХІІ |
Середньорічна |
Середньомісячна температура повітря в градусах |
- 7,9 |
-7,6 |
-2,8 |
6,0 |
13,8 |
17,2 |
19,0 |
17,8 |
12,4 |
6,0 |
-0,2 |
-5,7 |
5,7 |
Таблиця 2.
Середньорічна кількість опадів та розподіл їх за місяцями.
Місяці |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
VІІ |
VІІІ |
ІХ |
Х |
ХІ |
ХІІ |
За рік |
Кількість опадів в мм. |
26 |
35 |
27 |
35 |
52 |
61 |
72 |
62 |
47 |
46 |
37 |
31 |
531 |
Информация о работе Розрахунок економічних результатів організації переробки молока