Комплексний аналіз маркетингових комунікацій (на прикладі ВАТ АПФ «Коктебель»)

Але в останні роки підприємство робить акцент на виробництві ординарних та марочних коньяків,   попит на які дає можливість росту.

Забезпечення виноградом для виробництва  вин і коньяків здійснюється за рахунок  власних площ та близько розташованих виноградарських господарств. На ВАТ АПФ " Коктебель " розроблена й успішно здійснюється програма нарощування сировинної зони - вирощується 30 сортів винограду, завезені саджанці елітних сортів із Франції, вирощуються також власні саджанці, упроваджені суперінтенсивні посадки винограду відповідно євростандарту із системами краплинного зрошення і системою фітомоніторингу.

Надходження вантажів на адресу АПФ " Коктебель " та відправка продукції  покупця здійснюється автотранспортом  та по залізниці. Крім того, поблизу  знаходиться річковий порт Каховка та морський порт Херсон.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних  показників

ВАТ АПФ «Коктебель»

При аналізі діяльності підприємства найбільш важливе значення має аналіз основних техніко-економічних показників, їх величина і зміна вказує на ефективність чи збитковість діяльності підприємства, дозволяє визначити основні причини росту чи падіння ефективності, а також характеризує загальний стан підприємства. Динаміка основних техніко-економічних показників діяльності АПФ «Коктебель» розрахована в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Аналіз динаміки ОТП діяльності ВАТ АПФ «Коктебель»

Показник | Роки | Значення показни-ка | Абсолютний приріст | Темп росту, % | Темп приросту, %

баз. | ланц. | баз. | ланц. | баз. | ланц.

Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн. | 2006 | 5318 | - | - | 100 | 100 | - | -

2007 | 6811,5 | 1493,5 | 1493,5 | 128,1 | 128,1 | 28,1 | 28,1

2008 | 5211,4 | -106,6 | -1600,1 | 98 | 76,5 | -2 | -23,5

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. | 2006 | 2272,8 | - | - | 100 | 100 | - | -

2007 | 3180 | 907,2 | 907,2 | 139,9 | 139,9 | 39,9 | 39,9

2008 | 2809,8 | 537 | -370,2 | 123,6 | 88,4 | 23,6   | -11,6

Валовий прибуток, тис. грн. | 2006 | 2845,2 | - | - | 100 | 100 | - | -

2007 | 2631,5 | -213,7 | -213,7 | 92,5 | 92,5 | -7,5 | -7.5

2008 | 2744 | -101,2 | 112,5 | 96,4 | 104,3 | -3,6 | 4,3

Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | 2006 | 6647 | - | - | 100 | 100 | - | -

2007 | 8514,4 | 1867,4 | 1867,4 | 128,1 | 128,1 | 28,1 | 28,1

2008 | 8872,3 | 2225,3 | 357,9 | 133,5 | 104,2 | 33,5 | 4,2

Рентабельні

прод. грн/од. | 2006 | 123 | - | - | 100 | 100 | - | -

2007 | 80 | -43 | -43 | 65 | 65 | 35 | 35

2008 | 99 | 19 | -24 | 80,5 | 123,8 | -19,5 | 23,8

Обсяг виробництва, тис.грн. | 2006 | 5800 | - | - | 100 | 100 | - | -

2007 | 6323 | 523 | 523 | 109 | 109 | 9 | 9

2008 | 6445 | 122 | 645 | 111,1 | 101,9 | 11,1 | 1,9

Виручка від реалізації є важливим індикатором діяльності підприємства. У 2007 році вона збільшилась на 1867тис. грн. (28,1%), в 2008 році - на 2225,3 тис. грн. (28,1%) порівняно з 2006 роком, що є позитивною тенденцією.

Рисунок 2.2 - Виручка від реалізації продукції

 

 Як бачимо, даний показник  має загальну тенденцію до  зростання. Виручка від реалізації  продукції (вартість всіх реалізованих товарів) залежить від кількості асортименту, якості продукції і рівня реалізованих цін, то можна зробити висновок, що наша продукція має високий попит завдяки високій якості і відповідно широкому різноманітті асортименту, однак маємо   високий рівень реалізованих цін, що пояснюється збором ПДВ та високим акцизними збором, а також сильним зростанням показника собівартості реалізованої продукції, які спостерігаємо у 2007 році.

Чистий дохід від реалізації продукції у 2007 році зріс на 1493,5 тис. грн. (28,1%), а в 2008 році знизився на 106,6 тис. грн. (-2%) в порівнянні з базовим 2006 роком. Прогнозоване теоретичне значення для 2009 року -5673,7 тис. грн.

Рисунок 2.3 - Чистий дохід від реалізації продукції

 Характеризуючи дані величини  і графік можна сказати, що  за період 2006-2008 роки ВАТ АПФ  «Коктебель» зазнало досить великих  збитків. Даний показник залежить  від виручки підприємства, а остання з 2007 по 2008 роки суттєво не зросла хоч і залишилась з плюсом (зросла лише на 4%), причому собівартість продукції сильно зросла, що є наслідком економічної кризи, а звідси скороченням споживання на дану продукцію.

Собівартість реалізованої продукції  є грошовим вираженням витрат на її виробництво і реалізацію. Собівартість слугує узагальнюючим інтегральним показником, що відображає рівень витрат виробничих ресурсів, технічний рівень та технологію виробництва, рівень менеджменту та організації виробництва, тобто її можна розглядати як важливу складову конкурентоспроможності підприємства. У 2007 році собівартість зросла на 40%, а в 2008 році - на 23,6% в порівнянні з базовим роком.

Рисунок 2.4 - Собівартість реалізованої продукції

Таку різке зростання собівартості у 2007 році можна пояснити тим фактором, що у 2006 році було засаджено додатково площу у 200 га під саджанці, причому собівартість такої діяльності обійшлась підприємству у 5тис грн. на 1 га, що виявилось в кінцевому результаті недоцільним і невиправданим і в наступний період вилилось у досить великі збитки підприємству.

Рентабельність продукції показує, скільки прибутку отримує підприємство на одну гривню затрат, вкладених для отримання прибутку.

Рисунок 2.5 - Рентабельність продукції

 Даний показник свідчить про негативну тенденцію протягом 2006   року, яка однак покращилась за 2007 рік (тут рентабельність зросла на 24%). За перший період причинами спаду рентабельності є мала врожайність через погані кліматичні умови та додаткові затрати на розширення обсягу площ засадження, що не окупив себе одразу, тобто витрати були більшими за прибуток підприємства.

Обсяг виробництва у 2007 році зріс на 523 тис. грн. (9%), в 2008 році -на 645 тис грн. (11,1%) порівняно з 2006 роком. Прогноз  на  2009  рік  - 6845,5 тис. грн.

Рисунок 2.6 - Обсяг виробництва

Техніко-економічний показник – обсяг виробництва – носить позитивний характер до зростання протягом всіх періодів діяльності підприємства, що свідчить про впевнене місце ВАТ АПФ “Коктебель” на ринку, продукція якого є конкурентоспроможною. Також варто зазначити, що обсяг виробництва на підприємстві поповнився новими асортиментними товарами до святкування 130-річного ювілею з періоду заснування промислового виробництва в Коктебелі. Така ж тенденція спостерігається і 2009 році, уже опубліковано дані про збір 8 тис. тонн винограду, що відповідає показникам торішнього сезону, проте його якісні показники є набагато вищими завдяки сприятливим природнім умовам – гарна погода в період цвітіння сприятливо вплинули на на родючість, цукронакоплення і врожайність. Тому – як опубліковує офіційний сайт Країни Коктебелю – “Вина, що датуватимуться 2009 роком стануть одними з найкращих в нашій колекції”

Валовий прибуток у 2007 році знизився на 7,5%, а в 2008 році - на 3,6%, - порівняно  з 2006 роком. Прогноз на 2009 рік - 2639 тис. грн..

Рисунок 2.7 – Валовий прибуток

 Оскільки валовий прибуток – це чистий дохід за мінусом  собівартості реалізованої продукції,  тому зрозуміло, що валовий  прибуток різко пішов на спад за 2006 рік відповідно як і чистий дохід підприємства.

Наступний рік був вдалішим як за обсягом виробництва, так і за витратами і   собівартістю продукції, які знизились, відповідно і валовий прибуток виріс.

Отже, загалом можна сказати  що діяльність підприємства є ефективною та досить прибутковою, хоча і спостерігався деякий спад, однак за 2009 рік підприємство суттєво покращило свої основні  техніко-економічні показники.

2.3 Аналіз внутрішнього середовища  ВАТ АПФ «Коктебель»

Місією підприємства є забезпечення споживачів високоякісними коньячними напоями та винами, отримання високого прибутку та

забезпечення справедливого ставлення  до працівників.

На даний період основними цілями АПФ «Коктебель» є:

1) збільшення частки ринку по  продукції на 5%;

2) збільшення обсягу експорту  продукції;

3) підвищення продуктивності праці;

4) зменшення витрат на виробництво  одиниці продукції.

Перед працівниками поставлені такі завдання:

1) до 4 вересня 2009 року провести  соціологічне опитування покупців, щодо їх ставлення до продукції даного підприємства, та провести аналіз

отриманих даних;

2) до 2010 року збільшити обсяг  випуску вина на 23000 пляшки, що  дозволить зменшити собівартість  однієї пляшки;

3) 3 25 травня до 27 червня 2009 року  провести обприскування та підживлення виноградників.

Що стосується технології виробництва, то вона полягає у наступному.

Збір винограду проводиться в жовтні. Потім його віджимають, видаляючи

кісточки, шкірку і гребені. Сік  заливають у великі ємності, де він бродить

протягом  10 днів при температурі 20-25°С. В результаті одержують

молоде сухе вино, достатньо кисле  і бідне танінами, міцністю від 7 до 9%.

Воно не призначене для пиття. Його доля - пройти дистиляцію, щоб стати  коньячним спиртом, тією самою еаu-de-уіе - "водою життя", основою для коньяків.

Декілька місяців йде на те, щоб  перетворити все вино одного урожаю

на коньячний спирт. Але, згідно закону, дистиляція повинна завершитися

до 31 березня наступного року. Проводиться  вона по шарантському методу

- в два етапи, в мідних апаратах  типу "аІаmЬіс сhагеntais", місткістю до 25

гектолітрів. Після першої фази дистиляції молоде вино міцністю 7 градусів

перетворюється на спирт-сирець міцністю до 27 - 30 градусів, потім слідує

друга  перегонка,  щоб  одержати    еаи-de-уіе  міцністю  70-78  градусів.

Причому на другому етапі перегонки  першу і останню частини дистиляту

"голову" і "хвіст" - відсікають, залишаючи тільки "серце" - спирти, які надалі закладаються в дубові бочки для витримки. Дистиляція проводиться в перегінних кубах з червоної міді, тому що цей метал стійкий до дії винних кислот. Перегонка 10 літрів вина дає приблизно один літр коньячного спирту, досить непоказного за кольором і каламутного.

Наступний важливий етап - витримка коньяку. Вона є вирішальним чинником для  досягнення напоєм вищого ступеня якості. Витримку проводять в дубових  бочках, так як деревина дуба додає  напою золотисто-янтарний колір, аромат ванілі і горіха. Бочки будуються ручним способом і без єдиного цвяха. Для герметизації використовують борошно і листя очерету. Вважається, що чим старіше бочка, тим вона цінніше. Вони цінуються буквально на вагу золота. їх ретельно оберігають, навіть спеціально розводять павуків, які обплітають бочки павутиною і захищають їх від шкідників.

Коньячний спирт перетворюється на "божественний напій" тільки після витримки в бочках. Він проходить в різних бочках, які (залежно від віку) володіють різними властивостями. Молодий коньяк тримають в нових бочках, що містять багато танінів, ароматів ванілі, дуба, спецій, солодкуватий, гіркуватий і кислуватий смак, тут він насичується кольором. Це відбувається не більше двох місяців, а потім коньяк переливають в старіші бочки. Після 50-річної витримки в бочці, що містить 350 літрів коньячного спирту, залишається тільки 100 літрів. За 60 років старіння в бочці міцність коньяку знижується на 40° о. В цьому випадку його переливають в пляшки для припинення процесу випаровування.

Нарешті, коньяк - це завжди купаж, куди входять коньячні спирти різної витримки з різних сортів винограду. Саме купажування дозволяє зберігати постійну якість і смак, властивий певній марці. Старі, довго витримані коньяки, що містять менше танінів, але більше   ароматів, служать для пом'якшення смаку молодих, зниження змісту алкоголю в купажі. Також для пониження міцності використовується і дистильована вода. В цьому випадку вона може додаватися прямо в молодий коньяк, але в

найкращих Домах, щоб уникнути шоку напою, спочатку водою розбавляють  дуже старий коньяк, одержуючи міцність близько 27% і залишають цю суміш  відпочивати декілька місяців. Після цього її поступово наливають в молодий коньяк. Коли необхідну кількість суміші було додано, купаж повинен витримуватися в дубових бочках ще не менше 5 місяців.

Підприємство має загальну потужність по одночасному зберіганню:*

Виноматеріалів - 1686 тис. дал.;*

Коньячних спиртів - 971 тис. дал.;*

Спирту-ректифікату - 100 тис. дал.

Виробництво достатньо забезпечене:*

Електроенергією(потужність 4 трансформаторних підстанції 4160 кВт);*

Теплом (котельна продуктивністю 19,6 кел/год);*

Водою (4 артезіанські свердловини  загальною потужністю  785 мЗ/год);*

Холодом (холодильно-компресорна установка  потужністю  2000 ккал/год)

Для випуску готової продукції  є в наявності три лінії  розливу потужністю 6000 ПЛЯШОК на годину. Сувенірне оформлення продукції  здійснюється використанням ручної праці [11].

ВАТ АПФ " Коктебель " є засновником  двох дочірніх підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю: ДП " Коктебель 1" та " Коктебель 2". які займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції, яка є сировиною для виробництва вин та коньяків. Організаційна структура АПФ «Коктебель» зображена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Організаційна структура  ВАТ АПФ «Коктебель»

Дана організаційна структура  відноситься до лінійно-функціонального типу. Вона має свої переваги та недоліки. Так недоліками є:

1) ускладнена між функціональна координація діяльності з впровадження нових програм;

2) надмірний розвиток системи  взаємодії по вертикалі;

3) не завжди є гнучким при вирішенні нових завдань;

4) ускладнена реалізація внутрівиробничих  конструкторських, технологічних новинок  без залучення керівників вищої  ланки.

Перевагами цього типу структури є:

1) відповідність структури до стратегії;

2)  висока компетентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій;

3)  поєднання принципу спеціалізації управління з принципом єдності керівництва.

В загальному підприємство повністю забезпечена кадрами. Потреба   в спеціалістах в цей час і на перспективу відсутня. Кількість спискової чисельності працівників щороку збільшується у зв'язку із розширенням виробництва та збільшенням площ насаджень виноградників. Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами подано у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Динаміка чисельності  персоналу АПФ «Коктебель» та окремих його категорій

Категорії

працюючих |

Роки

2006 | 2007 | 2008

Керівники (чол.) | 65 | 65 | 65

Спеціалісти (чол.) | 437 | 440 | 442

Службовці (чол.) | 90 | 93 | 93

Робітники (чол.) | 1660 | 1728 | 1773

Всього (чол.) | 2252 | 2326 | 2373

Розмір премій, заробітної плати, тривалість відпустки та ін. фіксується та визначається за «Колективним договором». Крім того, на підприємстві вдосконалюються форми оплати праці та її стимулювання. Використовуються різні системи і форми оплати праці з тим розрахунком, щоб заробітна плата стала стимулятором та рушійною силою росту продуктивності праці. Зокрема, ВИЩОЮ заробітною платою намагаються втримати молодих працівників, а також в пошані «ветерани ВАТ АПФ «Коктебель »», — вони отримують різноманітні пільги. Дуже важливим є і те, що на ВАТ АПФ «Коктебель» проводяться заходи, різноманітні тренінги  по  навчанню  персоналу. На підприємство часто направляються молоді спеціалісти, які закріплюються для стажування і набуття НАВИКІВ практичної роботи за висококваліфікованими керівниками служб. Отже, можна зробити висновок, що керівництво ВАТ АПФ «Коктебель» робить все можливе, щоб забезпечити ресурсами підприємство для безперебійної виробничо-господарської діяльності, підвищити мотивацію праці працівників, що в свою чергу призводить до збільшення продуктивності праці.