Звіт з практики у АБ "Південний"

Це застава рухомого майна, при якій майно, що складає  предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За угодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заетаводержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.

У випадку передачі предмету закладу заставодавцем у володіння  заставодержателя, складається відповідний  акт прийому-передачі, який підписується працівником ВСК і матеріально-відповідальним працівником заставодавця;

У випадку залишення предмету закладу у заставодавця, майно (або склад, на якому зберігається майно) опечатується печатками банку та складається акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання заставодавцю, який підписується працівником ВСК і матеріально-відповідальним працівником заставодавця;

В договорі закладу, який укладається між Заставодавцем  та Заставо держателем, може бути передбачено, що Заставодержатель зобов'язаний вживати  заходів, необхідних для збереження предмета закладу; у випадках, коли це передбачено договором, одержувати з предмета закладу доход в інтересах заставодавця; страхувати предмет закладу в обсязі його вартості за рахунок заставодавця; сплачувати податки та збори, пов'язані з володінням заставленою річчю, за рахунок заставодавця; належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього у випадках, коли немає доказів, що втрата, пошкодження або загибель закладу сталися не з його вини; негайно повідомляти заставодавця про виникнення загрози загибелі чи пошкодження предмета закладу; негайно повертати предмет закладу після виконання заставодавцем або третьою особою забезпеченого закладом зобов'язання.

Заставодержатель  має  право  користуватися  предметом  закладу,  якщо  це передбачено  договором. Набуті ним доходи спрямовуються на покриття витрат на утримання предмета закладу, а також зараховуються в рахунок погашення процентів по боргу, забезпеченому закладом зобов'язань чи самого боргу. Якщо виникає загроза загибелі,   пошкодження   чи   зменшення   вартості   предмета   закладу   не   з   вини заставодержателя, він має право вимагати заміни предмета закладу, а при відмові заставодавця виконати цю вимогу - достроково звернути стягнення на предмет закладу.

За втрату або недостачу  предмета закладу Заставодержатель несе відповідальність у розмірі вартості втраченого майна, а за пошкодження предмета закладу в розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна.

Порядок надання кредиту

Порядок організації  надання кредитів у АБ " Південний " (далі -  "Порядок") регламентує послідовність дій працівників Банку при підготовці, оформленні та наданні кредитів юридичним та фізичним особам.

Порядок розроблений  на підставі Цивільного кодексу України, Законів України "Про банки  і банківську діяльність", "Про  заставу", Положення НБУ "Про кредитування'", Положення Банку "Про кредитування в національній та іноземних валютах АБ "Південний "

Порядок   розповсюджується   на   кредитне   управління,   відділ   супроводження кредитів, відділення та філії АБ " Південний "

При зверненні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної чи фізичної особи) /далі - Клієнта/ до Банку з клопотанням про отримання кредиту відповідальний працівник кредитного управління чи іншого банківського підрозділу /далі - кредитний інспектор/ надає вичерпну консультацію про умови отримання кредиту в Банку, перелік документів, необхідних для прийняття рішення, та бланк анкети позичальника. Під час співбесіди кредитний інспектор з'ясовує, чи перебуває Клієнт на розрахунково-касовому обслуговуванні в установі Банку.

У випадку звернення  за кредитом клієнта іншого банку  кредитний інспектор разом з  працівником відділу супроводження  кредитів вимагають та вивчають установчі  документи Клієнта, зокрема:

1. Установчі та довідкові  документи (подаються лише клієнтами  інших банків):

•  статут  

•  свідоцтво   про   реєстрацію  

•  установчий   договір   (крім приватних підприємств)

•  оригінал або нотаріально  засвідчена копія

•  взірці підписів посадових  осіб, завірені обслуговуючим банком

• довідка обслуговуючого банку (банків)  про  стан рахунків та наявність заборгованості;

•  паспортні дані керівника та головного бухгалтера (оригінали) та

довідка про присвоєння Ідентифікаційного податкового  номеру;

•  паспортні   дані   засновників   та  довідки   про   присвоєння   ІПН

(оригінали)

•  довідка ДПІ про  взяття на облік платника податків (форма 4

ОПП);

•  свідоцтво про  реєстрацію платника ПДВ (оригінали);

•  довідка із статуправління про присвоєння  кодів  (обов'язково з КВЕД);

•  страхове    свідоцтво    з    Фонду   соціального    страхування    від

нещасних випадків;

•  довідка з пенсійного фонду про реєстрацію.

2. Інші довідкові документи  (подаються всіма клієнтами):

•  анкета позичальника (заповнюється клієнтом);

•  документи,   що   підтверджують   повноваження   керівника   та

головного    бухгалтера    на    право    представництва    інтересів

підприємства, розпорядження  майном  та  коштами  (оригінали

протоколів зборів засновників  про обрання директора, надання

повноважень,   наказів  №1   по   підприємству  про   призначення

директора, головного  бухгалтера і т.п.);

•  у випадку наявності  непогашених кредитів в інших  банках - копії

кредитних договорів  та договорів застави;

•  копії ліцензій  на  право  заняття  певними  видами  діяльності, патентів та дозволів.

•  копії   договорів   оренди   приміщень   і   транспортних   засобів, договорів про спільну діяльність;

•  для АКІБ - виписку  з реєстру про склад акціонерів та частку власності кожного з  них у статутному фонді товариства.

3. Документи, що характеризують  фінансовий стан клієнта:

•  баланс (ф-1), звіт про  прибутки та збитки (ф-2) на три останні  звітні дати;

•  розшифровки дебеторів, кредиторів на дату звернення до банку  із зазначенням дати виникнення заборгованості та договірної дати погашення;

•  розшифровка   основних   засобів   на   останню   звітну   дату   із зазначенням первісної та залишкової вартості;

• копії   документів,    що    підтверджують    право    власності    на нерухомість, що числиться на балансі  підприємства; перелік товарних залишків на дату звернення до банку; розшифровки інших суттєвих  (>10%  валюти  балансу)  статей балансу.

4. Суть кредитного  проекту:

•   заява;

• бізнес-план (техніко-економічне обгрунтування) ; калькуляція собівартості продукції (для виробничих проектів); контракти,    договори,    інші    документи    стосовно    цільового використання кредитних коштів;

• угоди на реалізацію продукції, товарів, послуг, договори намірів, інші документи, що підтверджують джерела  отримання виручки для погашення  кредиту та сплати відсотків.

5. Документи стосовно  забезпечення кредиту:

•  перелік майна, що пропонується в якості застави;

• первинні документи, що підтверджують право власності  на предмет застави: договори купівлі-продажу, акти прийому-передачі, реєстраційні посвідчення, свідоцтва про право власності, техпаспорти; інші документи: довідки-характеристики з бюро технічної інвентаризації, інше; акти оцінки майна (експертні висновки);

страхові поліси (угоди) на майно, що пропонується в якості застави.

У випадку, якщо власником  майна є інше підприємство чи особа - поручитель, банку надаються установчі та фінансові документи поручителя.

При наданні вище зазначених документів, економіст кредитного відділу  ретельно їх передивляється, після  чого робить висновок. Цей висновок передається на кредитну комісію, яка робить також висновок, в якому зазначається максимально можлива сума кредиту, процентна ставка, та термін кредиту. Працівник повідомляє клієнта стосовно видачі кредиту, після чого між банком та клієнтом укладається кредитний договір.

Банк формує резерв, на випадок несплати заборгованості.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат  за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках).

Банк створює та формує резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Не здійснюється формування резерву за бюджетними кредитами (у випадку, якщо Банк не несе за ними кредитного ризику), за кредитними операціями між установами в системі Банку, а також за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно.

За коштами, що містяться  на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, а також депозитами до запитання в інших банках (№ 1500) і сумнівною заборгованістю за коштами до запитання в інших банках ( № 1580) Банк починає формування резерву не пізніше 31 грудня 2003 року і надалі:

1). за коштами, розміщеними в банках-нерезидентах - з урахуванням ризику країни;

2).  за коштами, розміщеними  в банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або  ліквідовуються за рішенням уповноважених  органів, або які зареєстровані  в офшорних зонах, - на всю суму  цих коштів.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість.

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Банк здійснює розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням  строків  погашення боргу за кредитними операціями) впродовж місяця,  в якому здійснено  кредитну операцію (або укладено угоду  на її здійснення). Формування резервів Банк здійснює   щомісячно   в   повному  обсязі   незалежно  від  розміру  доходів   за   групами   ризику відповідно  до  сум   фактичної  кредитної заборгованості  за  станом   на   перше  число   місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу.

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями Банку  контролюється за даними оборотно-сальдового балансу з урахуванням коригуючих проводок відповідно до Положення про  формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого Постановою НБУ від 09.10.2001 №427.

Критерії класифікації кредитних операцій. Оцінка фінансового  стану.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику Банк аналізує кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфелю та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

• оцінка фінансового  стану позичальника (контрагента  Банку, крім контрагентів за факторинговими операціями);

• стан обслуговування позичальником (контрагентом Банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій  та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

• рівень забезпечення кредитної  операції.

Оцінка фінансового  стану позичальника - банку здійснюється відповідно до методики АБ " Південний " по оцінці фінансового стану  банків - позичальників (контрагентів банку).

Оцінка фінансового стану позичальника - юридичних (крім банків) та фізичних осіб здійснюється відповідно до Методики оцінки фінансово-господарського стану позичальника АБ " Південний "

Класифікація позичальників  юридичних осіб (у тому числі банків)   за результатами оцінки їх фінансового стану з врахуванням:забезпечення здійснюється наступним чином :

Клас "А" - фінансова  діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань  за кредитними операціями, зокрема  погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах значень, встановлених відповідною Методикою оцінки фінансово-господарського стану позичальника чи банку; вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А.