Звіт з практики у АБ "Південний"

Право банку на здійснення договірного списання з рахунку  платника за його дорученням обумовлюється у договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг.

Доручення платника банку, що його обслуговує, складається у  формі розпорядження про списання коштів зі свого рахунку, яке засвідчується підписами відповідальних осіб платника та відбитком печатки, що мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки.

Розпорядження на списання коштів має вміщувати інформацію, яка потрібна для належного виконання банком,  що  обслуговує платника,  його доручення,  зокрема:  умови,  за якими банк  повинен  здійснити (здійснювати) договірне списання; номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; назву отримувача; номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене його право на договірне списання; перелік документів, що мають бути надані отримувачем банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

Отримувач для здійснення договірного списання оформляє платіжну вимогу і подає її до банку, що обслуговує платника.

У реквізиті "Призначення  платежу" отримувач зазначає назву, номер і дату договору з платником, за яким передбачене право отримувача на договірне списання, а також  назву і статтю закону, що передбачає договірне списання.

Платник може в будь-який час до здійснення платежу відкликати з банку, що його обслуговує, розпорядження  про списання коштів зі свого рахунку.

Якщо кредитором за договором  є банк, що обслуговує платника, то право  цього банку на  проведення договірного списання передбачається в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Фізичні та юридичні особи  в договорах з банками про  розрахунково-касове обслуговування або  інших договорах про надання  банківських послуг можуть передбачати доручення банку на договірне списання коштів зі своїх рахунків на користь третіх осіб.

Договір може містити  інформацію, яка потрібна банку для  списання ним коштів з рахунку  платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Розрахунки із застосуванням  розрахункових чеків.

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках  підприємств та фізичних осіб з метою  скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги).

Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок  одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. Розрахункові чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотно –  монетним  двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог. 

Розрахункові чеки, що використовуються фізичними особами  для здійснення одноразових операцій виготовляються як окремі бланки, їх облік банки ведуть окремо від чекових книжок. Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних  балансових рахунків (далі – аналітичний  рахунок "Розрахунки чеками") у банку – емітенті.

Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає До банку-емітента платіжне доручення  для перерахування коштів на аналітичний  рахунок "Розрахунки чеками".

Чекову книжку на ім'я  чекодавця (фізичної особи) банк – емітент  видає на суму, що не перевищує залишок  коштів на рахунку чекодавця.

Один або кілька розрахункових  чеків на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент може видати на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена ним готівкою.

Строк дії чекової  книжки – один  рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі  для одноразового розрахунку, - три  місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються.

Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), яка засвідчується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними  постачальниками.

Розрахунковий чек приймається  чекодержателем до оплати безпосередньо  від чекодавця, на ім'я якого оформлені  документи, що підтверджують отримання  ним товарів (виконання робіт, надання  послуг).

Забороняється передавання  розрахункового чека/чекової книжки його/її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.

Переоформлення та закриття рахунків.

Під  час реорганізації  підприємства (злитті, приєднанні, поділі,  перетворенні),  а також у разі проведення  перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, викликаної зміною його назви, організаційно-правової    форми,    форми    власності,    рахунок закривається. 

У разі ліквідації підприємства для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок підприємства, що ліквідовується, визначений ліквідатором (ліквідаційною комісією). Для цього до банку подаються рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка із зразками підписів ліквідатора (уповноважених членів ліквідаційної комісії) і відбитком печатки підприємства, що ліквідовується. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором (ліквідаційною комісією). Поточні рахунки закриваються в установах банку:

     а) на  підставі заяви власника рахунку;

     б) на  підставі рішення  органу,  на  який  законом  покладено  функції щодо ліквідації або  реорганізації підприємства;

     в)  на  підставі відповідного рішення суду або господарського суду  про  ліквідацію  підприємства; 

     г) на  інших  підставах,  передбачених  чинним  законодавством України  чи договором між установою  банку та власником рахунку.

Установа банку може в порядку, установленому чинним законодавством, закрити поточні рахунки юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, якщо операції за цими рахунками не здійснюються протягом 30-ти днів, за ними не обліковуються залишки коштів та умовами договору між банком і його клієнтом не передбачений інший порядок закриття рахунку.  Закриття   поточного   рахунку  за  бажанням  власника здійснюється на підставі його заяви.

За наявності коштів  на  рахунку  банк  здійснює  завершальні операції  за  рахунком  (з  виконання платіжних вимог на примусове списання /стягнення/   коштів,    виплати    коштів    готівкою, перерахування  залишку  коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підприємства,  зазначений у заяві тощо).  При  цьому датою  закриття  рахунку  вважається  наступний  після  проведення останньої операції за цим рахунком день.

Якщо на рахунку власника немає залишку коштів, а заява  подана

в  операційний  час  банку,  то  датою  закриття  рахунку  є  день отримання банком цієї заяви. У день закриття  рахунку  банк  зобов'язаний  видати  клієнту довідку про закриття рахунку.

 Справа  з  юридичного  оформлення  рахунку залишається  в установі банку.

АБ ”Південний” щодо надання кредитів юридичним та фізичним особам формує свої ресурси. Звичайно з доходів банку, або за рахунок вкладів населення, тобто банк оперує вкладеними коштами населення в своїй поточній діяльності, а саме видає кредити, або вкладає їх в цінні папери. Також це можуть бути кошти від операцій на ринку цінних паперів, міжбанківському валютному ринку. В кожному банку формується кредитний портфель, з якого банк видає кредитні кошти.

Звичайно, банк щоб зменшити кредитний ризик, а тобто в  разі несплати клієнтом заборгованої суми, потребує від клієнта гарантію, у формі застави чи закладу. З   метою   своєчасного   виконання   зобов'язань   за  кредитними  та   іншими договорами, які укладаються між АБ " Південний " та його контрагентами, в банку використовується    один    з    встановлених    законодавством    способів    забезпечення зобов'язань, а саме, застава. Відносини застави, які виникають між АБ   " Південний " та юридичними  і  фізичними особами, регулюються Законом  України  "Про заставу" від "02" жовтня  1992 року, іншими нормативними актами законодавства України, а також договором застави.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу", заставою визнається спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання    боржником    (заставодавцем)    забезпеченого    заставою    зобов'язання одержати   задоволення   з   вартості   заставленого   майна   переважно   перед   іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону. При цьому, слід враховувати, що заставою може бути забезпечена тільки дійсна вимога, що випливає з конкретного договору (кредитного договору тощо). Отже, договір про заставу не несе самостійного характеру і є акцесорним по відношенню до договору, з якого випливає основне зобов'язання. В той же час, застава може мати місце по відношенню до вимог, які можуть   виникнути   в  майбутньому,   за  умови   наявності   згоди   сторін   про   розмір забезпечення заставою таких вимог, (див. ст.З Закону України "Про заставу").

Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом  застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Отже, предметом застави  можуть бути: земельні ділянки у  випадках, передбачених, законодавством; нерухоме майно (будівлі, споруди, квартири, підприємства (їх структурні підрозділи) як цілісні майнові комплекси, багаторічні насадження і т.п.); товари в обороті або в переробці (сировина, напівфабрикати, комплектуючи вироби, готова продукція і т.п.);

Безпосередні відносини  заставодавця та АБ " Південний " регулюються договором про заставу.

Уповноважені працівники АБ " Південний " у своїй практичній діяльності використовують різні форми  договорів застави в залежності від виду та предмету застави (іпотека, заклад, застава цінних паперів, застава товарів у переробці та в обороті, застава майнових прав тощо). Типові форми договорів застави розробляються працівниками ВСК спільно з юридичним відділом банку.

В договорі застави обов'язково зазначається:

- місце і дата укладення  договору застави;

- повне найменування  юридичної особи, повноваження  її представника, прізвище, ім'я та  по-батькові фізичної особи, яка  передає в заставу майно або  майнові права.

При цьому, працівники ВСК  в обов'язковому порядку перевіряють  повноваження представника юридичної особи, або, право фізичної особи на передачу майна у заставу (для перевірки надаються статут, протокол, наказ, положення, свідоцтво, угода, доручення і т.д.) Копії всіх наданих документів зберігаються в кредитній справі;

- повне найменування установи банку, посада прізвище, ім'я та по-батькові керівника установи банку або уповноваженого його представника;

- відомості,  що  містяться  у кредитному договорі  (дата  укладення,  номер  цього договору, розмір наданого кредиту, строки  сплати);

- документи, що підтверджують право власності на предмет застави;

- інформація про передачу  в заставу, заставодержателю (АБ " Південний ") майна (майнових  прав) його вартість, вартість по  балансу за мінусом зносу;

- інформацію про відсутність  заборони на відчуження;

- положення про передачу  в заставу майна, яке на момент  укладення договору застави ніде  не заставлене, вільне від боргів  і на яке не звернене стягнення;

- місцезнаходження заставленого  майна, належні умови зберігання (чи експлуатації),

- порядок використання заставленого майна, заміни його у випадку втрати, псування, пошкодження з вини заставодавця;

Також існує такий  вид забезпечення кредиту як заклад