Звіт з практики у АБ "Південний"

Робочі місця касових працівників, які здійснюють приймання та оброблення готівки, мають бути обладнані приладами для контролю захисних елементів банкнот. Крім того, робоче місце з приймання готівки має бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

Платіжність банкнот (монет) визначається касовими працівниками за правилами, установленими Національним банком, та з використанням довідкової інформації, що надається Національним банком, банками – емітентами, Інтерполом або іншими уповноваженими установами.

Касові працівники здійснюють операції лише з тими видами і номіналами банкнот іноземної валюти, які  перебувають в обігу в країнах  – емітентах  або підлягають обміну в порядку, установленому банком – емітентом.

Банк самостійно визначає перелік касових операцій та інших послуг, які пропонуються клієнтам, якщо інше не регламентується законодавчими актами.

Прибутково – видаткові  касові ордери застосовуються для оформлення касових операцій з видачі підкріплень  готівкою власним філіям (відділенням) та приймання від них готівки, завантаження і розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку, переміщення готівки з рахунку "Банкноти та монети, інкасовані до перерахування" на рахунок "Банкноти та монети в касі банку", а також для оформлення загальної суми проведених операцій (приймання платежів за рахунками, операції, виконані із застосуванням платіжних карток через касу банку та банкомат, тощо).

У прибуткових, видаткових та прибутково – видаткових  касових ордерах на видачу готівки працівникам банку, а також інкасаторам територіальних управлінь зазначаються прізвище, ім'я, по-батькові отримувача, назва документа (посвідчення, перепустка) та його номер (крім операцій з видачі та приймання готівки між касовими працівниками).

У заявах на переказ готівки  для нарахування податків, зборів та інших платежів до бюджету і  цільових фондів у додаткових реквізитах зазначається код бюджетної класифікації, ідентифікаційний номер (крім тих випадків, за яких фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера і в паспорті якої зроблено відповідну відмітку).

Банк може приймати платежі  готівкою за рахунками на сплату платежів (квартплата та комунальні послуги, телефонний зв'язок, кабельне телебачення, електроенергія, газ тощо), роздрукованими юридичною особою - отримувачем платежів. Такий документ має містити всі обов'язкові реквізити, які передбачені для виконання цих операцій.

Усі операції з приймання  платежів готівкою за відповідними рахунками мають фіксуватися в протоколі САБ або реєстрі у формі, яка не допускає зміни його змісту і є документом, що підтверджує виконання зазначених касових операцій.

У разі здійснення касових  операцій протягом операційного часу відповідальний працівник банку на касових документах проставляє дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня", або "післяопераційний час".

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час – не  пізніше наступного операційного дня. Виправлення в касових документах реквізитів, а саме: номера рахунків, найменування клієнта, суми, прізвища, імені, по батькові отримувача (платника) не допускаються.

Якщо прибутковий документ не заповнено або заповнено з  порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, або якщо сума наявних  коштів менша, ніж сума платежу, то клієнт додає потрібну суму готівки або операція не виконується, а документ і готівка повертаються платнику. Порядок анулювання операції та повернення платежу визначаються залежно від внутрішнього порядку банку.

Клієнт має право  зазначити в заяві на переказ  готівки дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів після складання касового документа (день складання не враховується). Якщо дата валютування перевищує 10 календарних днів, то банк не приймає касовий документ до виконання.

Виплату отримувачам  сум переказів готівкою банк здійснює, починаючи з визначеної дати валютування. Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк здійснює виплату переказу, починаючи з першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.

До настання дати валютування  клієнт може відкликати кошти, у зв'язку з чим подає відповідному банку лист (для юридичних осіб) або заяву (для фізичних осіб) про відкликання коштів.

Якщо отримувач переказу протягом тридцяти робочих днів з  дати валютування не отримав суму переказу, то банк отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів повернути суму переказу банку платника.

Виплата відкликаних (повернутих) коштів готівкою здійснюється фізичним особам та фізичним особам-суб'єктам  підприємницької діяльності як виплата  переказу без відкриття рахунку, а юридичним особам - шляхом зарахування на їх поточні рахунки.

Розрахунки із застосуванням  платіжних доручень

Платник має право  зазначати в платіжному дорученні  дату валютування, яка не може бути пізніше десяти календарних днів після складання платіжного доручення (день складання не враховується). Банк платника не приймає платіжне доручення, якщо визначена в ньому дата валютування пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення. Банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше ніж наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок  отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.

Якщо дата валютування  припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.

Операція щодо перерахування  коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача оформляється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення  платежу" якого банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа.

До настання дати валютування  платник може відкликати кошти, які  до зарахування їх на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того ж самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.

Банк отримувача, одержавши  цю вказівку, цього ж самого дня  перераховує меморіальним ордером кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли. Банк отримувача повертає кошти, якщо на час надходження вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

Платіжне доручення приймається  банком платника до виконання протягом десяти  календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку. Платіжні доручення платника у разі відсутності/недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між банком та платником.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і  нетоварними  платежами: за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо); у порядку  попередньої оплати - якщо такий  порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в договорі; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого чинним законодавством; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках; для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів; в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного законодавства.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну  інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування  коштів одержувачу.

Платник та одержувач у договорах  між ними можуть установлювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати в реквізиті "Призначення платежу". Посилання на суму податку на додану вартість платник робить у випадках, передбачених чинним законодавством.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цьому розділі, лише за зовнішніми ознаками.

У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" (залежно  від конкретного випадку) зазначається таке: під час розрахунків за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) – назва/вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється; якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що це попередня оплата та назва/вид товарів (робіт,  послуг), за які здійснюється оплата, а також назва, номер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється; при перерахуванні коштів за актом звірки взаємної заборгованості – назва/вид товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дата і номер чинного акта звірки та дата, за станом на яку її здійснено; у разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, - дата виплати заробітної плати, форма її видачі (у натуральній формі, виплати з виручки тощо) і період, за який здійснено виплату. Крім того, можуть зазначатись інші потрібні дані.

У цьому реквізиті зазначається, що податки до бюджету та збори  до державних цільових фондів, які  утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються  повністю або (у разі недостатності  коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перераховуються пропорційно сумі виплаченої заробітної плати.

Відповідальність за повноту перерахування  платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих  на фонд оплати праці податків до бюджету  та зборів до державних цільових фондів, несе платник.

Платіжне доручення на перерахування  заробітної плати на рахунки працівників  підприємств, відкриті в установах  банків, грошові чеки на отримання  заробітної плати платник подає  в банк разом з платіжними дорученнями на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів або документальним підтвердженням їх сплати раніше.

Документальним підтвердженням про сплату платником утриманих з цієї заробітної плати сум є примірники платіжних доручень про їх перерахування, в яких банк платника заповнив реквізит "Дата виконання", або оригінал листа відповідного органу про звільнення цього платника від сплати податку чи збору, або наявність за ним переплати.

Якщо фізична особа не має  рахунку в банку, то платник може здійснювати розрахунки з нею, перераховуючи  кошти за платіжним дорученням на повідомлений цією особою  відповідний  рахунок у банку, який здійснюватиме виплату цих коштів готівкою.

У реквізиті "Призначення платежу" такого платіжного доручення платник  обов'язково має зазначати повністю прізвище, ім'я та по батькові цієї фізичної особи, інша інформація надається за бажанням платника.

Якщо банк не здійснив виплату готівкою коштів, що переказані отримувачу (фізичній особі) на відповідний рахунок, через його неявку протягом 30 робочих днів з дня надходження цих коштів до банку, то банк отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів повернути їх платнику (ініціатору) меморіальним ордером. За недотримання цих строків банк отримувача несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Розрахунки із застосуванням платіжних  вимог – доручень

Платіжні вимоги – доручення (у  цьому розділі далі - вимога-доручення) можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через  банк  платника на договірних умовах.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення  платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції (від руки чи з застосуванням технічних засобів – незалежно  від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.

Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги – доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Банк платника приймає вимогу –  доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення  її одержувачем.

Платіжна вимога – доручення  повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує  суму, що є на рахунку платника.

Причини неоплати платником  вимоги – доручення з'ясовуються безпосередньо між платником  та одержувачем коштів.

Договірне списання

Фізичні та юридичні особи, що укладають між собою договори, передбачають у них право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника за його дорученням. Це право отримувач може використати в разі настання строку платежу, обумовленого в договорі з платником, або прострочення платником цього строку.