Організація безготівкових розрахунків у банках України та перспективи їх розвитку

     Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження послуг дистанційного банківського обслуговування – послуг, які надаються за порогом банку. Склад таких послуг визначається складом їх споживачів:

     — для клієнтів банку – юридичних осіб, у тому числі корпоративних VІР-клієнтів – класичний “клієнт–банк”;

     — для клієнтів банку – фізичних осіб та юридичних осіб – комп’ютерна телефонія, що передбачає як тільки інформаційне (опціональне), так і повноцінне платіжно-розрахункове обслуговування;

     — для клієнтів банку – фізичних та юридичних осіб – “Інтернет–банк -  клієнт”;

• для банків-кореспондентів і підрозділів банку (філій, відділень, агентств, обмінних пунктів) – банківська розрахункова система.

     Укрексімбанк у процесі свого розвитку так чи інакше буде намагатись охопити весь спектр дистанційного банківського обслуговування (рис. 3.2).  
 

 

   

   

 

 

 

 

 

   

     Рис. 3.2 Структура системи дистанційного обслуговування банку 

     Якщо  системи “клієнт–банк” уже впроваджуються, навіть частково порядок їх застосування визначено в Інструкції НБУ № 7 “Про здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті України”, то “Інтернет –банк–клієнт” та комп'ютерна телефонія є достатньо новими напрямами і їхня нормативно-правова база поки що не визначена.

     Персонал  банку, що безпосередньо контактує  з клієнтами, повинен швидко отримувати всі дані про них, а отже, представники банку потребують можливості заглибитися в деталі в міру взаємодії з клієнтом, що телефонує, аби запропонувати найкращу комбінацію продуктів і послуг; відповіді клієнтам повідомляються факсом чи електронною поштою того самого дня, для зменшення вартості це має здійснюватися автоматично.

     Що  стосується сервісу “Інтернет–банк–клієнт”, виконання грошових зобов’язань з використанням мережі Інтернет може здійснюватись такими способами.

1. Шляхом доступу до рахунку та переказу коштів через банківський рахунок.
2. Шляхом використання платіжної картки чи її реквізитів для переказу грошових коштів і через використання електронних грошей та інших передплачених фінансових продуктів.

     Важливою  проблемою при впровадженні електронної комерції в Укрексімбанку є система забезпечення Інтернет-продавцем своїх зобов’язань з поставки товару, надання послуги покупцю (отримувачу послуги), тобто слід вести мову про систему контролю, яка даватиме змогу користувачу системи електронної комерції з’ясовувати чи був поставлений товар (надана послуга).

     На  жаль, системи електронної комерції переважно орієнтовані на забезпечення переказу грошових коштів, тоді як механізм підтвердження поставки товару відсутній. На нашу думку, при розробці даного механізму може бути використаний принцип, що застосовується в документарних акредитивах: надання документів, які свідчать про поставку товару, складених особою відмінною від продавця. Отже, повноцінне функціонування системи контролю за поставкою стане можливим тільки після включення в систему електронної комерції не тільки продавця, а й підприємств зв’язку, транспортних та інших організацій.

     Наведемо  спосіб організації електронної комерції  в Укрексімбанку на рисунку 3.3.

 
 
 

 
 
 

 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 3.3 Схема  впровадження системи “електронна комерція”

в АТ “Укрексімбанк” 

     Укрексімбанк (БА) встановлює своєму клієнту (КА) систему  “клієнт–банк”.

                Укрексімбанк (БА) встановлює у своїх клієнтів–фізичних чи юридичних осіб систему “Інтернет–банк–клієнт”, отже, всі згадані клієнти мають засоби організації захисту документообороту.

                Банк (ББ) також установив  у своїх клієнтів – фізичних та юридичних осіб систему “Інтернет–банк–клієнт”.

                Клієнт (КА) створив Інтернет-магазин  для продажу товарів та послуг.

     Клієнти банків (БА) та (ББ) (покупець) заходять на загальнодоступний сайт (КА). При бажанні безпосередньо із сайту клієнта (КА) покупець може запросити оформлення рахунку.

     По  встановленому захищеному Інтернет-каналу покупець отримує рахунок, підписаний ЕЦП (КА).

     Через установлену систему “Інтернет–банк–клієнт” чи “клієнт–банк” для обміну зі своїм банком клієнти банків (БА) та (ББ) (покупці) здійснюють оплату отриманого від клієнта (КА) рахунку.

     Через встановлені системи “Інтернет–банк–клієнт” чи “клієнт–банк” для обміну зі своїм банком клієнт (КА) отримує виписку та здійснює відправлення товару клієнтам банків (БА) та (ББ).

     Так організується класичний варіант  електронної комерції. Основним моментом є те, що клієнт (КА) жодного разу не зустрічався з клієнтами банків (ББ) та (БА), але водночас надає їм послуги електронної комерції захищеним та юридичне значущим способом.

     За  допомогою даного заходу в АТ “Укрексімбанк” планується залучити нових клієнтів, а також планується отримати додатковий прибуток.

     Так, нехай за допомогою цієї послуги можна буде залучити в 2011 р. 10 клієнтів. Кожен з них заплатить банку комісію 0,5%. При цьому витрати банку за рекламу складуть 0,2% (оплату послуг Інтернет не враховуємо так як АТ “Укрексімбанк” є користувачем цієї послуги, за яку сплачує щомісячно визначену суму. Якщо в системі “Електронна комерція” буде продано товарів нa 100 тис. грн., то прибуток банку буде становити:

     100000*(0,5-0,2) = 30000 грн.

     З викладеного вище можна зробити  висновок, що електронна комерція фундаментально змінить способи торгівлі товарами та послугами, викликавши необхідність реалізації Укрексімбанком нової моделі виробництва послуг і способів їх доставки.  
 
 

3.3. Середньострокове  прогнозування безготівкового  платіжного обороту

  АТ “Укрексімбанк” 
 

     Безготівкові розрахунки становлять головну частину доходів від розрахунково-касового обслуговування, тому визначення можливих грошових надходжень від обслуговування розрахунків клієнтів допоможе спрогнозувати збільшення або зменшення прибутку банку загалом та надасть змогу щось змінити у майбутньому.

     Для прогнозування безготівкового платіжного обороту, на основі даних про безготівковий обіг в Укрексімбанку за 2006-2010 роки побудуємо економетричну модель. Оберему найкращу, оцінимо достовірність  моделі та її параметрів. Спрогнозуємо розвиток процесу на три наступні роки.

     Для попереднього вибору можливого варіанту математичної залежності синтетичної  моделі, визначимо на основі даних  абсолютний приріст, коефіцієнт росту  і коефіцієнт приросту і зведемо все в табл. 3.1.

     Таблиця 3.1

     Показники динаміки безготівкових  розрахунків 

     в АТ „Укрексімбанк” в 2006-2010 рр.

Роки	Кількість платіжних  документів (шт.)	Абсолютний  приріст		Коефіцієнт  росту		Коефіцієнт  приросту
		Ланцюгов.	Базисн.	Ланцюгов.	Базисн.	Ланцюгов.	Базисн.
1	2	3	4	5	6	7	8
2006	123560	0	0	0	0	0	0
2007	129735	6175	6175	104,99	104,99	4,99	4,99
Продовження табл.3.1
1	2	3	4	5	6	7	8
2008	143560	13825	20000	110,66	116,19	10,66	16,19
2009	145920	2360	22360	101,66	118,09	1,64	18,09
2010	148580	2760	25120	101,89	120,33	1,89	20,33

 
 

     Для наглядності можна представить  ці коефіцієнти графічно. Однак яскраво  вираженої тенденції змін чи стабільності цих параметрів в даній задачі не виявлено. Тому розрахуємо за допомогою  методу 1 МНК коефіцієнти для декількох  моделей, а саме лінійної, параболічної і показникової. А потім оберем із них найкращу. Щоб спростить формулу розрахунку коефіцієнтів а0, а1, а2 введено умовні позначення часу, але таким чином,  щоб загальна сума дорівнювала нулю (Σt=0), від -2 для 2006 р. до 2 для 2010 р.

                                                                                                                     

     Для найбільш використовуваних вирівнюючих аналітичних функцій, а саме:

     - рівняння прямолінійної функції:

                                                                                     (3.1)

     - рівняння параболи другого порядку:

                                                                                               (3.2)

     - рівняння показової функції:

                                                                                                     (3.3)

     З урахуванням умовного підрахунку часу для математичних функцій значення для , , найпростіше визначаються за формулами:

     Для прямолінійної функції:

                                                                                                              (3.4)

                                                                                                            (3.5)

     Для параболи другого порядку:

                                                                                  (3.6)

                                                                                                          (3.7)

                                                                                        (3.8)

     Для показникової функції:

                                                  ;                               (3.9)

                                                  ;                              (3.10)

     Щоб спростити розрахунки параметрів , , за формулами(3.4-3.10), необхідно побудувати таблицю проміжних розрахунків( табл.3.2)

     Таблиця 3.2

     Дані для розрахунку параметрів

, ,

Роки	Умовний час			yi	ti*yi	ti2*yi	lg yi	ti*lg yi
	ti	ti2	ti4
2006	-2	4	16	123560	-247120	494240	5,09	-10,18
2007	-1	1	1	129735	-129735	129735	5,11	-5,11
2008	0	0	0	143560	0	0	5,16	0,00
2009	1	1	1	145920	145920	145920	5,16	5,16
2009	2	4	16	148580	297160	594320	5,17	10,34
S	0	10	34	691355	66225	1364215	25,70	0,21