Напрями удосконалення системи управління персоналом на підприємстві (на матеріалах ДП «АЗС№1» АТ АК «Богдан Моторс»)

В цехах підприємства проведений внутрішній протипожежний водопровід. Пожежний кран укомплектований пожежним рукавом, стовбуром і важелем для полегшення відкривання вентиля. Пожежний кран розміщається в умонтованій шафці, що має отвір для провітрювання і пристосованого для опломбування і візуальний огляд без його відкривання. Також всі приміщення автозаводу обладнані переносними вогнегасниками, які розташовані на стінах. Вогнегасники двох типів: ОУ-3 - вуглекислотний, призначений для гасіння невеличких осередків пожеж різноманітних пальних речовин, що походять із твердих матеріалів, а також електроустановок, що знаходяться під напругою; порошковий ОП-55 для класів АВС.

Приміщення  втозаводу також забезпечені первинними засобами пожежогасіння, розташованими на першому поверсі: ящик із піском, пожежне цебро, совкові лопати, пожежні інструменти й ін.

1.4.2. Аналіз психофізіологічних умов праці.

Виконання будь-якої роботи протягом тривалого часу супроводжується  стомленням організму, що проявляється в зниженні працездатності людини. Поряд з фізичною й розумовою  роботою значний вплив на стомлення  робить і навколишнє виробниче середовище, тобто умови, у яких протікає його робота.

Умови праці - це складне об'єктивне суспільне  явище, що формується в процесі праці  під впливом взаємозалежних факторів соціально-економічного, техніко-організаційного  й природно-природного характеру  й впливає на здоров'я, працездатність людини, на його відношення до праці й ступінь задоволеності працею, на ефективність праці й інші економічні результати виробництва, на рівень життя й всебічний розвиток людини як головної продуктивної сили суспільства.

На працездатність людини впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.

Фактори виробничого  середовища мають психологічні і  фізіологічні межі.

В умовах господарювання ДП «Богдан Моторс» все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці.

Щоб покращити психофізіологічні  умови праці робітників автозаводу, приблизно чверть усіх витрат підприємства планується витратити на поліпшення умов праці в 2013 році.

У системі профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань робиться аналіз причин, що їх зумовлюють та особливий контроль і нагляд за травмо небезпечними ділянками робіт, та параметрами виробничого середовища.

 У роботі автозаводу  рівень травматизму і професійних захворювань взаємопов’язаний перш за все з технологічними процесами, обладнанням, а також науково обґрунтованою організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця.

 Статистика свідчить  про те, що більшість виробничих  травм в межах підприємства скоюється через ігнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил і норм безпеки під час виконання робіт.

 В процесі розслідування й аналізу нещасних випадків на підприємстві встановлено, що переважна більшість (до 80%) їх трапляється не з технічних чи технологічних причин, а через неправильну організацію праці та дію людського чинника.

 Щоб достовірно  визначити причини, які зумовлюють виробничий травматизм і захворювання професійного характеру,проаналізуємо взаємозв’язок людини з елементами конкретного виробничого середовища. (рис. 1)

 

Рис. 1. Схема взаємодії  людини з елементами виробничого  середовища.

 Отже,на підприємстві в процесі взаємодії виробничих елементів на організм людини діють як засоби, так і предмети праці, а від так організаційні і технічні чинники, а також чинники особистого характеру, що стосуються дотримання технологічної та трудової дисципліни.

 Дослідивши причини виробничого травматизму і професійних захворювань правильною вважатиму таку їх класифікацію:

- організаційні причини;

- технічні причини;

- психофізіологічні причини.

Провівши аналіз, до організаційних причин можна віднести: неправильну  організацію праці або робочого місця, відсутність інструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічного режиму або трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці на робочих місцях, неузгодженість у діях, відсутність ПВР (проектів виробництва робіт), а також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів захисту, спецодягу і т. ін..

 До технічних причин  віднесемо: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалість конструкцій машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків і т. ін..

Відповідно до психофізіологічних причин належить: невідповідність умов праці анатомо-фізіологічним і психологічним характеристикам організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, хворобливі стани, високий ступінь ризику, вживання алкоголю, втома і т. ін..

 І все ж таки така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності , яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого виробничі нещасні випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Для усунення явищ виробничого  травматизму слід дотримуватись  проведення ряду організаційних заходів.

 Під організаційними заходами розуміють правильну організацію праці та робочих місць, дотримання відповідного режиму праці та відпочинку, проведення якісного навчання та інструктажів. Сюди слід віднести: постійний нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавчих актів, огородження об’єктів, небезпечних зон, облаштування проходів і проїздів, забезпечення системи освітлення та санітарно-побутового обслуговування працюючих і т. ін..

 Під технічними  заходами слід розуміти належне використання існуючих спеціальних колективних та індивідуальних засобів працюючих, виконання відповідних інженерних розрахунків, що забезпечують безпечне виконання робіт при використанні електричного струму фізичних, біологічних або інших потужностей, що певною мірою можуть спричиняти виникнення небезпечних або шкідливих обставин у виробничій сфері.

 Встановлення причин  виробничого травматизму і професійних  захворювань має запобіжну мету, а також міру визначення відповідальності посадових осіб.

 

 

1.4.3. Аналіз соціально-психологічних умов праці.

До соціально - психологічних умов праці відносяться моральний клімат в колективі, характер взаємовідносин між його членами , високий рівень міжособистісних та міжгрупових звязків, соціальна захищеність, соціальна інфраструктура, соціальне страхування , соціальні гарантії персоналу, час відпочинку і ін. Сумарним ефектом взаємодії багатьох факторів соціально - психологічної сфери є  соціально - психологічний клімат. Він проявляється в трудовій мотивації. спілкуванні працівників, їх міжособистісних стосунків.

 Сприятлива атмосфера відносин на ДП «Богдан Моторс» дає можливість кожному співробітнику почувати себе соціально захищеним , забезпечує його інтерес до праці і необхідний психологічний настрій, побуджує до справедливої оцінки досягнень і невдач як власних так і колег , організації в цілому.

 Соціально - психологічні умови праці стимулюють робітника, визивають у нього напругу сил чи спад енергії, зацікавленість у справах чи байдужість, трудовий ентузіазм чи апатію. Забезпечення позитивних соціально – психологічних умов залежить від ефективного процесу неформальної комунікації – контакту працівників між собою , що не мають безпосереднього відношення їх до виконуваних завдань.

Особливістю неформальної комунікації є те , що  вона пронизує всі ієрархічні рівні і байдужа до організаційної структури. Основним методом неформального спілкування є передача усних повідомлень. Підвищення якості неформальної комунікації є важливим  завданням , що передбачає подолання комунікаційних бар’єрів.

Важливими складовими забезпечення нормальних соціально – психологічних умов є управління конфліктами та стресами.

За умови ефективного управління конфліктами тут забезпечується високий соціально – психологічний клімат. Хороші соціально – психологічні умови праці означають високий рівень етики ділових відносин. Забезпечення високих соціально – психологічних умов праці призводить до підвищення її результативності , а отже до підвищення економічних прибутків організації.

Кожен працівник виконує  свої функції не ізольовано від інших учасників виробничого процесу, а спільно з ними, тобто він є членом певної групи. Приналежність людини до групи виражається у відповідних соціальних ролях, в яких фіксуються його обов'язки і права щодо групи.

Для реалізації програми підбору кадрів тут намагаються вивчати людей c урахуванням не тільки їх спрямованості (установок, відносин, інтересів і т.д.) і індивідуально-психологічних особливостей (темпераменту, індивідуального стилю діяльності та поведінки), але і спрацьованості та сумісності їх у колективі. Спрацьованість і ефективність роботи виробничих та управлінських груп залежать від психофізіологічної сумісності учасників груп, наявності паритетних тактик, спільності установок та інтересів, відсутності егоцентричних устремлінь і т. д.

Тому основним завданням кадровиків на підприємстві є оптимальна розстановка працівників у структурах трудового колективу і його первинних ланок.

 Нормальну роботу всього колективу тут забезпечує спрацьованість на рівні "керівник - заступник", тобто результати визначаються оптимальним поєднанням у них професійно-ділових, організаторських та особистісних якостей. Найбільш оптимальним виявилося поєднання "директор-адміністратор й заступник-колективіст".

Кожен член колективу  у відповідності зі своїми діловими та особистісними якостями, соціальною роллю займає певне становище у системі групових міжособистісних відносин.

Як і у будь-якій організації ,в Корпорації паралельно існують 2 системи управління: формальна і неформальна. Елементи формальної системи добре відомі кожному керівникові: планування, організація, мотивація та контроль. Однак, паралельно з цим стихійно складається інша система, яка виконує ті ж функції, але вже не з організаційної, а з соціальної, міжособистісної сторони. У той час як керівник мотивує співробітника зарплатою, колектив мотивує його спілкуванням, захистом, визнанням її як особистості

Таким чином, керівник бере під контроль соціальну підсистему, навчений керувати конфліктами, міжособистісними відносинами в групі і між групами, тобто є перш за все неформальним лідером підприємства - він  контролює все.

Керівник знає, що ключовим моментом у створенні згуртованого колективу є підбір людей на основі збігу їх життєвих цінностей щодо професійної діяльності і моральних аспектів людського буття.

Управління процесом згуртування колективу здійснюється за допомогою впливу на фактори, що обумовлюють згуртованість.

Взаємовідносини в колективі, його згуртованість значною мірою  залежать від того, що собою представляють  самі члени колективу, які їхні особистісні якості і культура спілкування, що виявляється в ступені емоційної теплоти, симпатії чи антипатії. Трудовий колектив формується з окремих працівників, наділених різними психічними властивостями, з різними соціальними характеристиками. Іншими словами, члени трудового колективу є представниками різних темпераментів, статевовікових і етнічних груп, володіють різними звичками, поглядами, інтересами, які по суті є спільністю чи відмінностями їхніх соціальних позицій.

Отже, переважання тих чи інших особистісних якостей у членів колективу впливає на відносини, що складаються всередині колективу, характер його психічного настрою, надає йому певну особливість, яка може сприяти або заважати його згуртуванню. Особливо сильно перешкоджають згуртуванню колективу негативні риси характеру: образливість, заздрість, хворобливе самолюбство.

 

 

1.4.4. Аналіз технічних  умов праці.

 Технічні умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища, що роблять вплив на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я і працездатність в процесі праці. Вони визначаються вживаним устаткуванням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, залежними від стану виробничих приміщень, які створюють певний мікроклімат. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця.

Нещасні випадки на виробництві  і професійні захворювання є не тільки людською трагедією, але і причиною найсерйозніших, як вже було сказано вище, економічних втрат.

Шум і вібрація з фізичної точки зору багато в чому схожі, але  один сприймається слухом, інша - дотиком. В даний час шум - один з найпоширеніших чинників зовнішнього, у тому числі виробничого середовища. Шум характеризується силою (рівнем) звуку, визначуваної в децибелах (дБ), частотою в герцах (Гц) і інтервалом частот в октавах. При цьому рівень інтенсивності звуку викликає у людини різні відчуття. Так, при 50-60 дБ виникає відчуття спокою і комфорту, при 60-80 - лише відчуття зручності, шум в 90 дБ - цілком прийнятний, 100 дБ - відчуття галасливості, 110 дБ - дискомфорт, 120 дБ - відчуття тривоги, 130 дБ - болісне відчуття.