Державне регулювання інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості

 

3.2. Розробка стратегічного плану розвитку ДП АТ “Київхліб ”

Хлібокомбінату № 12

 

В умовах невизначеності та нестабільності зовнішнього середовища для підвищення успішної діяльності підприємства недостатньо спланувати та реалізувати модель дій. Розроблена система стратегічного планування передбачає постійну перевірку та коригування стратегії підприємства відповідно до змін, що відбуваються в межах зовнішнього та внутрішнього середовища.

 Відповідно до вище викладеного для хлібокомбінату № 12 пропонується наступний підхід до стратегічного планування інноваційної діяльності. Першим кроком якого, є формування місії і цілей підприємства.

 Місія – головна, загальна ціль організації, яка визначає її існування.

Цілі – це параметри діяльності підприємства, досягнення яких обумовлено її місією і на реалізацію яких спрямована її діяльність.

Місія ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12: ««До столу – в кожну родину». Стати незаперечним лідером виробництва кондитерської продукції у м. Києві, надати можливість людям отримувати завжди свіжу продукцію високої якості, досягти фінансових результатів, які б забезпечували співробітникам умови для творчої і перспективної роботи, сприяти їхньому професійному зростанню. У центрі уваги нашої діяльності знаходяться люди, і це кредо стосується не лише наших споживачів, але й нас самих. Повага до людей, постійний розвиток і розширення послуг, справедливе співвідношення якості та ціни продукції, постійний розвиток і розширення асортименту, підвищення рівня професійних знань та якості обслуговування, забезпечення стабільності якості продукції є запорукою нашого загального успіху».

Цілі ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12:

1. Збільшити частку ринку на 5-10%.
2. Зберегти своє становище на ринку, за рахунок підвищення якості продукції, зниження собівартості продукції та розширення асортименту.

3.  Повне задоволення потреб клієнтів.

Аналіз макросередовища підприємства, яке здійснює вплив на підприємство опосередковано і впливає на вибір стратегії.

До економічних і політичних факторів, які безпосередньо впливають на діяльність хлібокомбінату № 12 можна виокремити наступні: система оподаткування підприємства, ставка банківського відсотка, система ціноутворення і рівень державного регулювання цін. Слід зауважити, що підприємство сплачує податки на загальних засадах, а рівень державного регулювання цін ставить підприємство у дуже скрутне становище. Встановлені та врегульовані державою ціни на хліб не враховують коливання цін на ринку.

До соціально-демографічних факторів відносяться наступні: якість життя, демографічна структура суспільства – саме ці фактори можуть вплинути на споживання продукції підприємства. При погіршенні якості життя споживання хліба особливо не зміниться, але споживання іншої продукції, за рахунок якої підприємство могло б отримувати дохід (хлібобулочні і кондитерські вироби) різко скоротиться. Також, істотний вплив на кількість реалізації продукції буде мати скорочення (зменшення) структури населення.

Технологічні фактори. З розвитком НТП постійно оновлюються і розвиваються нові види техніки і технології, з’являються нові технологічні процеси. Хлібокомбінат № 12 не маючи значних фінансових засобів не завжди встигає за постійними змінами в цій області. Але все одно намагається технічні лінії оновлювати новими машинами і обладнанням, тому що установлені лінії поступово зношуються і морально застарівають.

Врахувавши сильні і слабкі сторони підприємства, а також вплив контактних аудиторій на його діяльність (жорстке адміністративне регулювання цін на хліб з боку держави) підприємству слід свою увагу зосередити на більш привабливому з точки зору прибутковості ринку кондитерських і хлібобулочних виробів.

Київський ринок кондитерських виробів, можна розділити на чотири великих сегменти:

• мучні вироби (торти, тістечка, печиво, вафлі і т.д.);
• карамель (льодяники, карамель з начинкою і т.д.)
• плитковий шоколад;
• шоколадні цукерки.

«Солодкий» ринок столиці є привабливим для всіх вітчизняних виробників кондитерських виробів. Основними представниками на ньому є: концерн Roshen (Київська, Вінницька, Мариупільська і Кременчуцька фабрики), концерн «АВК» (фабрики в Донецьку, Луганську і Мукачеві), ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» і ЗАТ «Крафт Фудз Україна», ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12.

Кожний з цих виробників за об’ємами продаж лідирує на певному сегменті ринку. Так, «Крафт Фудз Україна» займає перше місце на столичному ринку плиткового шоколаду, Roshen в сегменті вагових цукерок і в коробках, а по печиву фаворити – «Світоч» і той же Roshen. За продажами тортів Хлібокомбінат № 12, Хлібокомбінат № 2, Булочно-кондитерський комбінат (БКК) і Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса займають лідируючі позиції. Існує протиріччя в частках ринку, які займають вище зазначені підприємства. Це, в першу чергу, пояснюється тим, що існує велика різниця в асортименті різних виробників. Наприклад, БКК випускає крім тортів ще й тістечка, а загальний асортимент «Київхлібу» нараховує сотні виробів. Тоді як Кондфабрика завойовує ринок всього чотирма тортами – «Київський», «Грильяж київський», «Трюфель київський», «Хрещатик».

На Хлібокомбінаті №12 постійно приділяється велика увага введенню нових видів продукції, що дає можливість розширювати асортимент продукції та краще задовольняти потреби найвибагливіших споживачів. У 2014 році готується до випуску новий торт «Студентський». На підприємстві було проведено групування витрат для виготовлення даного виду продукції за статями калькуляції. (Табл. 3.1)

 

Таблиця 3.1

Розрахункова калькуляція на торт «Студентський» 1,0 кг на 1.01.2014 р.

Стаття калькуляції	Сума витрат, грн.	% до підсумку
Сировина і матеріали	8071,55	46,23
Пакувальні матеріали	1370,00	7,85
Паливо і електроенергія	284,18	1,63
Основна і додаткова заробітна плата	1892,65	10,84
Нарахування на фонд оплати праці	705,96	4,04
Загально виробничі витрати	2460,45	14,09
Виробнича собівартість	14784,79	84,68
Адміністративні витрати	1330,26	7,62
Витрати на збут	1345,04	7,7
Повні витрати	17460,09	100

 

Отже, виробнича собівартість 1 кг продукції становить 14784,79 грн. Даний вид продукції приверне більшу кількість споживачів і дозволить отримувати більший прибутки підприємства за рахунок збільшення кількості покупців.                                                                                                       

 

3.3 Загальна характеристика  ринку хліба та хлібопродуктів  України

 

За офіційними даними обсяги виробництва хліба та хлібобулочних виробів в натуральному виразі підприємствами хлібопекарської промисловості в Україні протягом 1990-2011 рр. постійно скорочуються, проте, автором зроблена спроба довести, що фактичні обсяги виробництва хліба та хлібобулочних виробів в Україні, виходячи з їхньго споживання, не змінюються. Внаслідок чого, і постає необхідність дослідження розвитку ринку хліба та хлібобулочних виробів України.

 

Протягом 1990-2011 рр. обсяги виробництва хліба та хлібобулочних виробів підприємствами хлібопекарської галузі в натуральному виразі невпинно скорочуються (рис.5).

Рис.5. Динаміка обсягу виробництва хліба та хлібобучних виробів в Україні за 1990-2011 рр., тис. тонн [складено за даними Державного комітету

 

статистики України]

 

Для прогнозування та визначення подальших перспектив розвитку ринку хліба та хлібобулочних виробів України визначимо його стадію життєвого циклу. Оцінимо стадію життєвого циклу за зміною обсягів виробництва продукції.

 

На рис. 6 показані індекси виробництва хліба і хлібобулочних виробів у % до

 

1990 року за 1990-2011 роки. На основі вибірки даних за 1990-2011 рр. побудований логарифмічний тренд обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів для України. Коректність застосованої екстаполяційної моделі підтверджується високим значенням коефіцієнту детермінації, що складає 0,94.

 

 

120
100
										f(x) = -29,03 ln(x) +112,45
80										R² = 0,94
60
%
40
20
0
1991		1993		1995		1997		1999		2001		2003		2005		2007		2009		2011
1990	1992		1994		1996		1998		2000		2002		2004		2006		2008		2010
									роки

Рис.6. Індекси виробництва хліба і хлібобулочних виробів за 1990-2011 роки у

% до 1990 року [розраховано автором  на основі даних Державного 

комітету статистики України]

 

Тренд свідчить, що у випадку збереження існуючих тенденцій розвитку ринку хліба та хлібобулочних виробів, виробництво цих продуктів буде і в подальшому знижуватись.

Зниження обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів в Україні протягом 1990-2011 років, по-перше, пов’язане зі зниженням чисельності населення України, по-друге, із появою великої кількості малих підприємств,

 

міні-пекарень, фізичних осіб-підприємців, кількість яких зростає та облік виробництва продукції яких ускладнюється, також, і в зв’язку із появою напівфабрикатів, заморожених виробів, що для приготування потребують мінімальної обробки в звичайних пічках, таким чином не потребуючи ані величезних площ, ані дорогого обладнання, по-третє, зростання купівельної спроможності населення України, завдяки чому відбувається перерозподіл грошової маси в бік більш дорогих продуктів харчування, по-четверте, поява хлібопічок, що уможливлює приготування хліба в домашніх умовах, по-п’яте,

 

зміни смаків споживачів та поява трендів здорового способу життя та здорового харчування, що лімітують щоденно споживання хліба та хлібобулочних виробів.

 

Панує думка, що чим більш розвиненою стає економіка країни, тим ближче фактичне споживання певного продукту харчування буде до раціональної норми. Особливо дане твердження стосується рівня споживання хліба та хлібобулочних виробів, оскільки високий рівень їхнього споживання характерний для бідних країн. З цієї точки зору, на довгострокову перспективу, можна стверджувати, що ринок хліба та хлібобулочних виробів України є насиченим. Проте, на нашу думку, споживання хліба та хлібобулочних виробів у значних обсягах в Україні є традиційним, тому можна стверджувати, що з розвитком економіки України фактичне споживання хліба та хлібобулочних виробів не зміниться в натуральному виразі, а смаки споживачів перемістяться з“соціальних” видів хліба та хлібобулочних виробів на “елітні”.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 р. № 656 “Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення” раціональна норма споживання хліба та хлібобулочних виробів для дітей віком від 0 до 6 років становить 43,8 кг на особу на рік, для дітей віком від

 

6 до 18 років 79,1 кг на особу на рік, для працездатного населення 101 кг на особу на рік, для непрацездатного 100 кг на особу на рік. За інформацією аналітиків Універсальної інвестиційної групи, аналітиків журналу АгроПрофі,