Державне регулювання інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості

Коефіцієнт ритмічності інновацій характеризує календарну відповідність фактично виконаної роботи щодо розробки і впровадження інновацій встановленому плановому завдання. Він обчислюється за формулою:

                             Кр = / ВК.пл                                                    (1.15)

де  Кр - коефіцієнт ритмічності інновацій за певний розрахунковий період (здебільшого за місяць, рік);

Т - кількість календарних відрізків часу, на яку поділено розрахунковий період (днів, декад);

Вк.ф. - кількість фактично розроблених і впроваджених інновацій за t-й відрізок часу (день, декаду, квартал) у встановленому вимірі, у межах запланованого;

Вк.пл - кількість розроблених і впроваджених інновацій, передбачених планом розвитку підприємства на розрахунковий період t.     

При обчисленні ритмічності за елементарний календарний відрізок часу приймають здебільшого робочий день (доба), якщо розрахунковий період t = місяць, або місяць, якщо розрахунковий період  t = рік. Досить часто, особливо в одиночному й дрібносерійному виробництві, розрахунковий період (місяць, рік) поділяється на декади або квартали (Т = 3,4). [14]

    Коефіцієнт економічності  апарату управління інноваціями розраховується співвідношення чистого прибутку, отриманого від реалізованих інновацій за аналізований період t до витрат на утримання апарату управління інноваціями за цей же період t.

                                   Кек. = Піннов. / В                                                           (1.16)

Актуальність. Вона передбачає відповідність інноваційного проекту цілями науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни, регіону, підприємства. Цілі визначаються, виходячи із встановлених суб’єктом управління науково-технічних, економічних, соціальних і екологічних пріоритетів, які можуть відображати загальносвітові тенденції розвитку і визначити стратегію розвитку країни, регіону, окремого підприємства.

Значущість. Визначається з позицій державного, регіонального, галузевого рівнів управління і з позицій суб’єкта підприємництва. [5]

Державна значущість полягає у вирішенні проблем загальнодержавного масштабу у всіх сферах життєдіяльності населення відповідно до науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни. [15]

Регіональна значущість відображає ступінь вирішення властивих певному регіону соціально-економічних і екологічних проблем, цілі реалізації його потенціалу шляхом здійснення інноваційних програм і реалізації проектів.

Галузева значущість показує вплив інновації на вирішення проблем, важливих для багатьох господарюючих суб’єктів галузі. [19]

Значущість для суб’єкта підприємництва полягає у зміцненні його ринкових позицій через вирішення технологічних, економічних, соціальних, екологічних проблем.

Починаючи з 2003р., в Україні введено нову статистичну звітність, що характеризує результати обстеження технологічних інновацій промислового підприємства та їхню інноваційну активність. Дані статистичної звітності містять якісний аналіз факторів, що перешкоджали здійсненню інновацій на підприємстві протягом останніх 3-х років:

• недостатня фінансова підтримка держави;
• нестача власних коштів;
• високий економічний ризик;
• брак кваліфікованого персоналу;
• тривалий термін окупності нововведень;
• великі витрати на нововведення;
• низький платоспроможний попит на нову продукцію;
• брак інформації про ринки збуту. [20]

 

 

Висновки до розділу І

Зіставлення запропонованих показників за періодами надає змогу виявляти тенденції їхньої динаміки й приймати управлінські рішення щодо інноваційного розвитку фірми.

Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень слугує економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період. Залежно від кола вирішуваних завдань величина економічного дефекту може і повинна обчислюватись в одній з двох форм: народногосподарській (загальний ефект за умовами використання нововведень) і внутрішньогосподарський (ефект, одержуваний окремо розробником, виробником і споживачем технічних новин або нововведень).

 

РОЗДІЛ ІІ Аналіз виробничо-господарської діяльності               ДПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12

 

2.1. Історія створення і розвитку ДП АТ “Київхліб” Хлібокомбінат № 12

 

Київський хлібокомбінат № 12 – Дочірнє підприємство АТ “Київхліб” – (його перша назва „Київський хлібозавод № 12”) здано в експлуатацію 1976 року. Споруджено його за проектом Київського інституту “Укрдіпхарчопром”. Підприємство має два основних виробництва: хлібобулочне та кондитерське.

Проектна потужність комбінату становила – 112 тонн хлібобулочних та 12 тонн кондитерських виробів за добу.

Перший хліб – арнаут „Київський” – було випечено у передноворічний вечір 31 грудня 1975 року. Хлібобулочний цех було введено в дію в 1976 році, а кондитерський – через чотири роки.

В 1985 році, після введення в дію кондитерського цеху, Київський хлібозавод № 12 перейменовано на Київський хлібокомбінат № 12.

У 1979 році на підприємстві споруджено та введено в дію перше в колишньому Союзі механізоване хлібосховище з контейнерним перевезенням продукції. Хлібобулочний цех повністю змінив свій вигляд. Розширені та доведені до нормативу санітарно-побутові приміщення, реконструйовано тістоприготувальне відділення, приміщення для підготовки додаткової сировини. Багато уваги приділяється і впровадженню комп’ютерної техніки безпосередньо на робочих місцях.

З метою запобігання черствіння хліба у зимовий період, освоєно виробництво хліба на заварках.

Одночасно налагоджено роботу новітніх комп’ютерних систем інформаційного забезпечення обліку сировини та готової продукції, вивчається кон’юнктура попиту та взаєморозрахунків з торговельною мережею.

Автоматизовано всі фінансові операції. Головний ентузіаст нововведень на комбінаті – директор Віталій Васильович Малиновський.

З 1980 року працює кондитерський цех комбінату. Асортимент кондитерського виробництва – торти, фото-торти, торти на замовлення, тістечка, кекси, рулети, печиво, в тому числі діабетичні та дієтичні,  асортимент хлібобулочних виробів налічує більше 35 найменувань, асортимент солодкої продукції складає більше 100 найменувань, в тому числі короваї, хліб “Обрядовий” та ін. Особлива увага – виробам з дитячою тематикою (торти „Іграшка”, „Золота рибка”, “Чарівниця” та ін.).

Не меншим попитом користуються торти „Хрещатий Яр”, „Вітальний”, „Пікантний літній”, „Славутич”, „Червоний мак”, (67 найменування) тістечка „Київські”, „Зимова фантазія”, „Мисливські”, Заварні в блістері (17 найменування), кекси, печиво, здобні вироби.

Вага тортів – від 0,250 кг до 50 кг – може задовольнити широке коло споживачів.

З введенням у дію дільниці дрібно штучних виробів (1999 рік) різко збільшився асортимент хлібобулочної продукції.

Крім звичних і шанованих споживачами виробів (хліб пшеничний „Київський”, хліб „Чумацький”, батон „Софіївський”, .) комбінат тепер має змогу реалізувати додатково 33 найменування дрібно штучних і здобних виробів (плетінки з маком, булочки “Ліцейські”, рулети з маком, Хлібці заварні Преміум соняшникові, „Гребінці з маком”, булочка “Каролінка”, „Хлібці для постуючи зі спеціями”, „Рогалики діабетичні”, „Витушки листкові” з різноманітними начинками та ін.). На сьогоднішній день це одне з найбільших підприємств галузі, добова потужність якого по хлібобулочним виробам складає 100 т. Виробнича потужність по м’яким кондитерським виробам складає 100 т/добу.

Розробляються та вводяться у виробництво нові види виробів.

Продукція комбінату реалізується 700 торговельними організаціями.

 

2.2. Техніко-економічна характеристика ДП АТ «Київхліб» хлібокомбінат №12

 

Активи підприємства – це все наявне майно і цінності разом з борговими правами.

Активи підприємства складаються з необоротних та оборотних активів. Тому найточніше загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів.

 Пасиви  підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов’язань, поточних зобов’язань та кредиторської заборгованості.

Аналіз показників майнового стану підприємства

Таблиця 2.2.1

Показники майнового стану

Показник	Формула для розрахунку	2011р.	2012р.	Рекомендоване значення, тенденція змін	Абсолютне відхилення, %	Відносне відхилення, %
1. Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос основних засобів / Первісна вартість основних засобів	0,3603	0,3600	зменшення	-0,0003	-0,000833
2. Коефіцієнт придатності основних засобів	Первісна вартість основних засобів/Знос основних засобів	2,7753	2,7776	збільшення	0,0023	0,00082
3. Індекс постійного активу	Необоротні активи/Власний капітал	14,9940	1,7767	зменшення	-13,2173	-0,8815
4. Коефіцієнт маневреності власних коштів	Власні оборотні кошти/Власний капітал	-0,2975	-0,7543	0,3-0,5	-0,4568	1,5354
5. Коефіцієнт забезпечення засобів власними коштами	Власні оборотні кошти / Запаси і затрати	-1.2438	-0.03206	0,5-0,8	1,21174	0,9742

Згідно розрахунку, коефіцієнт зносу основних засобів в 2012 році зменшився але це майже не помітно. В випадку придатності основних засобів спостерігається тенденція до збільшення, і теж, все ж таки незначно. Проаналізувавши індекс постійного активу, бачимо, що він занадто стрімко зменшується, що є не дуже позитивним для підприємства. Запаси власними коштами як в 2011, так і в 2012р. не відповідали зазначеній межі. Обидва ці роки знаменувалися заборгованістю підприємства, і це не є позитивним для підприємства. Але все ж таки в 2012 році заборгованість становить меншу кількість ніж у 2011р.

Аналіз показників оборотності оборотних коштів

Таблиця 2.2.2

Показники оборотності оборотних коштів

Показник	Формула для розрахунку	2011 р.	2012 р.	Рекомендоване значення, тенденція змін	Абсолютне відхилення, %	Відносне відхилення, %
1. Оборотність оборотних коштів	Чистий дохід Середня величина оборотних активів	24,2214	26,2545	збільшення	2,0331	0,0839
2. Тривалість одного обороту оборотних засобів	Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	15,0692 днів	13,9023 днів	зменшення	-1,1669	-0,0774
3. Оборотність виробничих запасів	Собівартість реалізованої продукції / Середні виробничі запаси	32,7517 оборотів	874,4 оборотів	збільшення	841,6483	25,6979
4. Тривалість одного обороту виробничих запасів	Тривалість періоду/ Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	11,9988 днів	9,5878 днів	зменшення	-2,4110	-0,2009
5. Оборотність дебіторської заборгованості	Чистий дохід / середня дебіторська заборгованість	115,3339оборотів	100,5382оборотів	збільшення	-14,7957	-0,1283
6. Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості	Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	3,1647 днів	3,63004 днів	зменшення	0,4653	0,147
7. Оборотність кредиторської заборгованості	Чистий дохід / Середня кредиторська заборговність	13,9141 оборотів	9,2604 оборотів	збільшення	-4,6537	-0,3345
8. Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	26,2322 днів	39,4148 днів	зменшення	13,1826	0,5025
9. Оборотність фіксованих активів	Чистий дохід / Середні фіксовані активи	6,5504оборотів	6,1109 оборотів	збільшення	-0,4395	-0,0671
10. Тривалість одного обороту фіксованих активів	Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності фіксованих активів	55,7215	59,7290	зменшення	4,0075	0,0719
11. Оборотність усіх активів	Чистий дохід/ Середні активи	5,1182 оборотів	4,9326 оборотів	збільшення	-0,1856	-0,0363
12. Тривалість одного обороту усіх активів	Тривалість періоду / коефіцієнт оборотності усіх активів	71,3133 дня	73,9966 дня	зменшення	2,6833	0,0376