Державне регулювання інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості

Також, підприємство отримало право маркувати знаком «Київська якість» торти «Хрещатий яр» і «Вітальний літній», виробництво яких здійснюється згідно з технологічними інструкціями та рецептурою, які розроблені спеціалістами хлібокомбінату, з натуральної високоякісної сировини без використання хімічних домішок.

Тепер, якщо Ви побачите на упаковці продукції каштановий листок синього кольору, по периметру якого знаходиться напис «Киевское качество», а посередині – емблема Київської Торгівельно-промислової палати (крилатий шолом Меркурія) – це означає, що ця продукція зразкової якості.

Працівники комбінату і керівництво - це згуртований колектив однодумців. Найголовніше - це турбота про покупця. На підприємстві постійно ведеться робота з розробки нових оригінальних рецептур, по розширенню асортименту, впровадженню нових сучасних видів упакування.

Слід відмітити, також що в 2012 році на Хлібокомбінаті № 12 було впроваджено два нових технологічних процеси, з них один маловідходний, ресурсозберігаючий. А саме: 1. Процес відсадки заварних тістечок на напівавтоматі «Універсал»; 2. Приготування фосфатидної емульсії на емульгаторі А2-ШУІ.

Саме приготування фосфатидної емульсії (емульгатор) є ресурсозберігаючим технологічним процесом. Рецептура емульгатора наступна: вода – 75 кг, олія – 20 кг, фосфатидний концентрат – 5 кг. Отже, застосування емульгатора дає змогу підприємству економити 80 кг олії, що є економічно вигідним для підприємства.

По даним звіту про інноваційну активність ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12 можна визначити відсоток питомої ваги інноваційної продукції (Таблиця 2.2).

Питома вага (%)=Обсяг інновац.прод./Загальний обсяг реаліз. прод. (рис. 4)

                                                                                                                    Таблиця 2.2

Питома вага інноваційної продукції

	2011р.
Загальний обсяг реалізованої продукції	58057,0
Обсяг інноваційної продукції	23359,5
Питома вага(%)	40,2%

.

Рис. 4 Питома вага інноваційної продукції

Таблиця 2.3

Аналіз інноваційної активності підприємства за 2011 р.

Показник	Формула для розрахунку	2011 р.
1. Інновативна фондовіддача / фондомісткість	Обсяг реалізованої інноваційної продукції/Сума витрат на придбання машин, обладнання, установок…	77,09
	Сума витрат на придбання машин, обладнання, установок…/ Обсяг реалізованої інноваційної продукції	0,013
2. Коефіцієнт персоналу зайнятого в НДДКР	Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу основної діяльності/Середньооблікова чисельність працівників науково-дослідних підрозділів	0,0022
3. Коефіцієнт віддачі витрат на технологічні інновації в т.ч.:           - продуктові інновації;               - процесові інновації	Загальна сума витрат/Обсяг реалізованої інноваційної продукції;	0,013
	Витрати на продуктові інновації/Обсяг реалізованої інноваційної продукції;	-
	Витрати на процесові інновації/Обсяг реалізованої інноваційної продукції	1
4. Частка витрат на придбання машин і обладнання у загальній сумі витрат на технологічні інновації	Загальна сума витрат на придбання машин, обладнання установок…/Загальна сума витрат	1
5. Частка витрат на маркетингові заходи у загальній сумі витрат на технологічні або продуктові інновації	Витрати на маркетинг, рекламу/Загальна сума витрат (або Витрати на маркетинг, рекламу/ Витрати на продуктові інновації)	-
6. Коефіцієнт нагромадження інноваційної продукції	Обсяг реалізованої інноваційної продукції/Продукція, що вроблена на основі діючих ліцензійних договорів, укладених із зарубіжними країнами	-
7. Коефіцієнт інноватифікації продуктового портфелю	Обсяг реалізованої інноваційної продукції/Продукція, що вироблена на основі діючих ліцензійних договорів	-
8. Коефіцієнт експортоспроможності інноваційної продукції	(Обсяг реалізованої інноваційної  продукції/2)/ (Обсяг реалізованої інноваційної продукції/1)	0,5
9. Коефіцієнт інноваційної продуктивності	Обсяг реалізованої інноваційної продукції/ Середньооблікова чисельність працівників науково-дослідних підрозділів	11679,75
10. Частка поточних і капітальних витрат у загальній сумі витрат на технологічні інновації у т. ч.:         - продуктові  інновації                             - процесові  інновації	(Витрати на продуктові  інновації/2)/ (Витрати на продуктові  інновації/1); (Витрати на продуктові  інновації/3)/(Витрати на продуктові інновації/1)	-     -
	(Витрати на процесові інновації/2)/(Витрати на процесові інновації/1); (Витрати на процесові  інновації/3)/( Витрати на процесові інновації/1)	0,5     0,33
11. Частка нових придбаних технологій за формами придбання в т. ч. за межами України	Ліцензії на використання об’єктів промислової власності (придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки; ноу-хау, угоди на придбання (передавання) технологій тощо; результати досліджень і розробок; одержання (передавання) технологій у складі наданих інвестицій; лізинг; придбання (передання) устаткування; інші) ÷ Усього;   Ліцензії на використання об’єктів промислової власності / 2 (придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки/2; ноу-хау, угоди на придбання (передавання) технологій тощо / 2; результати досліджень і розробок / 2; результати досліджень і розробок / 2; одержання (передавання) технологій у складі наданих інвестицій / 2; лізинг/2; придбання (передання) устаткування / 2; інші / 2) ÷ Усього / 2	-                                     -
12. Частка переданих нових технологій за формами передавання в т. ч. за межами України	Ліцензії на використання об’єктів промислової власності / 4 (придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки / 4; ноу-хау, угоди на придбання (передавання) технологій тощо / 4; результати досліджень і розробок / 4; результати досліджень і розробок/ 4; одержання (передавання) технологій у складі наданих інвестицій / 4; лізинг/4; придбання (передання) устаткування / 4; інші / 4) ÷ Усього / 4;   Ліцензії на використання об’єктів промислової власності / 5 (придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки / 5; ноу-хау, угоди на придбання (передавання) технологій тощо / 5; результати досліджень і розробок / 5; результати досліджень і розробок/ 5; одержання (передавання) технологій у складі наданих інвестицій / 5; лізинг/5; придбання (передання) устаткування / 5; інші / 5) ÷ Усього / 4	-                                     -
13. Коефіцієнт оновлення ліцензій на використання об’єктів промислової власності	Ліцензії на використання об’єктів промислової власності ÷ Загальна кількість діючих, закуплених за кордоном ліцензій (на кінець звітного року), одиниць	-
14. Частка альтернативних джерел фінансування у загальній масі витрат на технологічні інновації	Кошти вітчизняних інвесторів + кошти іноземних інвесторів, Кредити на пільгових умовах + інші джерела ÷ Усього	-
15. Коефіцієнт інноваційної озброєності	Витрати на придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів та капітальні витрати, пов’язані з упровадженням інновацій ÷ Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу основної діяльності	0,34
	Витрати на придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів та капітальні витрати, пов’язані з упровадженням інновацій ÷ Середньооблікова чисельність працівників науково-дослідних, проектно-конструкторських підрозділів підприємства	151,5
16. Рівень прогресивності реалізованої інноваційної продукції:   продукція, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена     -   удосконалена продукція             -   інша інноваційна  продукція	Продукція, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена ÷ Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена протягом останніх трьох років	1
	Удосконалена продукція ÷ Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена протягом останніх трьох років	-
	Інша інноваційна продукція ÷ Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена протягом останніх трьох років	-
17. Інноваційний ефект	Обсяг реалізованої інноваційної продукції, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена протягом останніх трьох років ÷ Загальна сума витрат на технологічні інновації	77,09

 

Висновки до розділу ІІ

За звітний період підприємством не було придбано нових технологій натомість було удосконалено і суттєво змінено або заново впроваджено нові технології. Було замінено зняту з виробництва застарілу продукцію, розширено асортимент продукції, були розширені і збережені традиційні ринки збуту. Слід відмітити підвищення гнучкості виробництва, скорочення енергетичних витрат, хоча матеріальні витрати та витрати на заробітну плату не були скорочені. Спостерігається поліпшення умов праці за рахунок придбання нових машин, обладнання, установок, інших основних фондів. Не було знижено забруднення навколишнього середовища. Також не спостерігалося зростання виробничих потужностей.

Підводячи підсумки результатів інноваційної діяльності на ДП АТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 12, слід відмітити наступні зміни:

• розширення асортименту продукції;
• заміна знятої з виробництва застарілої продукції;
• збереження і розширення традиційних ринків збуту;
• створення нових ринків збуту;
• забезпечення відповідності сучасним правилам і стандартам;
• підвищення гнучкості виробництва;
• зростання виробничих потужностей;
• скорочення енергетичних витрат;
• поліпшення умов праці.
 

• Розділ ІІІ Шляхи та напрями удосконалення інноваційної діяльності підприємства.

 

3.1.Джерела регулювання та стимулювання інноваційної діяльності

ДП АТ “Київхліб” Хлібокомбінат №12

 

Активізація людського фактора – це взаємозалежні проблеми збалансованості та динамічного розвитку факторів виробництва. Основою для мотивації трудової діяльності є покликання до того чи іншого роду занять, тобто наявність відповідних здібностей, схильностей, а також можливості реалізації професійного потенціалу. Ефективність мотивації оцінюється за результатами діяльності, а також за характеристиками, які визначають ставлення до праці. Отже, результати праці слід оцінювати з двох позицій: як кінцеві результати діяльності підрозділів й підприємства в цілому та як безпосередні результати кожного працівника. При цьому варто зважати на : новизну та перспективність розробок; кількісну значимість відкриттів і винаходів та проданих ліцензій; економічний ефект, отриманий від реалізації відкриттів і винаходів; практичний внесок у підвищення технічного рівня і техніко-економічних показників підприємства; техніко-економічні показники запропонованих і освоєних виробництвом розробок порівняно з кращими закордонними зразками; економію грошових і матеріальних ресурсів та підготовку наукових кадрів.

Ефективність мотивації і стимулювання значною мірою пов’язані з проблемою диференціації доходів. Специфічні особливості наукової праці зумовили й особливу організацію його оплати. Облік безпосереднього внеску кожного працівника у вирішенні конкретної науково-технічної проблеми має покладатися в основу вдосконалення системи оплати праці розробників, техніків. Саме від вирішення цього питання залежить підвищення ефективності наукових досліджень і розробок, творча активність працівників сфери науки і техніки. Слід використовувати матеріальне стимулювання дослідників і розробників використовуючи систему посадових окладів та спеціального преміювання.

Система посадових окладів покликана здійснювати диференціацію заробітної плати відповідно до якості праці. Заслуговує на увагу система, що включає: багатоступінчату структуру посадових окладів; систему оцінки роботи науковців за встановленими для кожної посади критеріями; диференціацію посадового окладу залежно від загальної суми балів, отриманих в результаті атестації працівників. При цьому треба також враховувати рангові оцінки. Підсилити зв’язок оплати праці з його результативністю може і система надбавок, що включає в себе надбавку тривалої дії й тимчасові надбавки, премії, розмір яких залежить від ефективності результатів роботи. Особливість короткотермінової надбавки полягає в тому, що її призначають на заздалегідь оголошений термін, проте й упродовж цього терміну керівництво може її зняти. Преміювання окремого працівника здійснюється, виходячи з оцінки показників його результативності і продуктивності.

Для посилення зацікавленості працівників у досягненні ефективніших результатів можна використовувати пропозицію про застосування авторських облігацій. За цими облігаціями авторську винагороду передбачається виплачувати протягом деякого періоду, в міру реалізації ефектів від упровадження розробки.

На підприємстві також можна застосувати принцип «роялті», що припускає право дослідника на частку прибутку від виробництва нової техніки, використання технічних пропозицій. Реалізація цього принципу забезпечить додаткову фінансову підтримку наукових організацій.

Зміни зовнішнього середовища вітчизняних підприємств мають настільки радикальний характер, що революційним шляхом змінити весь процес функціонування підприємства як соціально-технічної системи неможливо. Не лише вітчизняний, а й світовій досвід свідчить, що стереотипи мислення, психологічний склад, система духовних цінностей та інші аспекти, що зумовлюють ступінь розвитку кадрової складової інноваційної діяльності, формуються багатьма поколіннями. І все це не змінити вольовими вказівками за короткий період часу.

Необхідно визначити, що саме зумовлює ступінь залучення працівників до процесу інноваційної діяльності, доцільно виділити фактори, що зумовлюють величину й структуру кадрової складової інноваційного потенціалу й розробити методику її діагностики. Аналіз досліджень показує, що властиві працівникам якості можна поділити на дві групи: такі, що можуть бути поліпшені внаслідок цілеспрямованої діяльності, й особистісні, безпосередньо впливати на які дуже важко. Відповідно виділяють активні й пасивні характеристики працівника. Ставлення людини до інноваційних процесів визначається мотивами у найрізноманітнішому їх об’єднанні, що в сукупності складають механізм мотивації участі в інноваційній діяльності. До них належать: внутрішні мотиви участі, що визначають схильність особистості до інновацій, зовнішні позитивні мотиви, що викликають позитивну реакцію і спонукають до участі в інноваційних процесах, зовнішні негативні, що викликають негативну реакцію й змушують до участі в інноваційних процесах.

Найбільш сприятливим є мотиваційний комплекс інноваційної діяльності, у якому оцінка працюючим мотиваційної значимості згаданих груп мотивів підкоряється умові: внутрішні мотиви>зовнішні мотиви>зовнішні негативні.

Вплив фактора «розуміння ролі» залежить від того, у чому працівник вбачає свою позицію в процесі діяльності підприємства взагалі і, зокрема, в інноваційному процесі. Працівник має чітко розуміти, чого від нього очікують і чому саме, тобто усвідомлювати мету роботи. Також він має відчувати особисту вагомість і незамінність у цьому процесі.

Вплив кваліфікації персоналу на сприйняття інновацій визначається рядом факторів. По-перше, кваліфікація зумовлює той «максимум», на який здатен працівник, і в разі, коли інновація вимагає нових знань чи умінь, що виходять за межі цього «максимуму», людина може стати безпорадною. По-друге, кваліфікація є мотивоутворюючим фактором діяльності: чим вищою є кваліфікація, тим більшою мірою працівник керується внутрішніми і зовнішніми позитивними мотивами й охоче бере участь у процесах впровадження й поширення інновацій.

 Отже, стан кадрової складової  інноваційного потенціалу на  особистісному рівні можна охарактеризувати, як взаємодію складених мотивуючих факторів. Рівень кадрового потенціалу підприємства дорівнює середньозваженій величині потенціалів членів колективу.

Державне регулювання інноваційної діяльності.

Одним із важливих джерел формування вітчизняного інноваційного потенціалу є амортизаційні відрахування. За сучасних умов господарювання особливо важливого значення набуває здійснення державою науково та економічно обґрунтованої відповідної амортизаційної політики. Основою такої політики є централізовано встановлювані норми амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів і методів амортизації. З урахуванням державної політики та в її межах формується амортизаційна політика. В амортизаційних нормах слід враховувати сучасні вимоги науково-технічного прогресу і відтворювальних процесів в умовах ринкової системи господарювання.

Одним з варіантів є введення системи пільгового оподаткування залежно від обсягу та терміну дії іноземних інвестицій, оскільки діюча система враховує це недостатньо. Пропонується розробка і впровадження системи стимулювання іноземних інвестицій підприємство хлібокомбінат №12 «Київхліб», залежно від пріоритетності об’єктів інвестування інновацій, обсягу інвестицій та терміну їхньої дії. Зменшити податковий тиск можна за рахунок зміни структури податків, тобто необхідне загальне зниження рівня оподаткування – при зростанні долі рентних податків та зменшенні долі трансакцизних податків, спрощення податкової системи. До Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доцільно додати положення щодо звільнення від оподаткування прибутку, який спрямовується на будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння підприємств з виробництва товарів народного споживання.

Також слід терміново знизити підхід до амортизаційної політики, зокрема ширше впроваджувати практику прискореної амортизації основних фондів, їх окремих груп і елементів, з одночасним впровадженням індексації амортизаційних відрахувань у розмірах, що відповідають рівню інфляції. Норми амортизації великих і складних об’єктів слід встановлювати, зважаючи на ресурс, що визначається проектувальниками-виготовлювачами, з поправками на інтенсивність умов експлуатації, а також не вимоги до якості продукції, що випускається.

Важлива увага повинна приділятися розробці і запровадженню механізму зацікавленості комерційних банків у збільшенні обсягів інвестування інновацій, насамперед шляхом довгострокового їх кредитування. Повинна відбуватися переорієнтація кредитних ресурсів, які щороку формуються у банківській системі. Ці кредитні ресурси потрібно спрямовувати переважно на довготермінове кредитування перспективного конкурентноспроможного виробництва, що зменшить інфляційний ефект від приросту відповідних ресурсів.

Змінні засоби прямого впливу з обмеженою сферою дії та отриманим результатом включають: бюджетне фінансування на незворотній основі, бюджетне кредитування, державні гарантії, які стосуються реалізації інноваційних проектів, державний контракт на розробку й виконання інноваційних проектів, управління процесами приватизації з метою пошуку ефективного інвестора, часткове фінансування державою інноваційних проектів.

Не слід забувати про ризики, до найбільш поширених видів інноваційних ризиків належать ті, що пов’язані з нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації. У нашій країні найбільш актуальним є страхування зовнішніх(тобто, не пов’язаних безпосередньо з проектом) ризиків, серед яких особливо виділяють ризики, пов’язані безпосередньо з нестабільністю економічного законодавства та соціально-економічного становища. Законодавче закріплення обов’язковості страхування інвестицій для інновацій підвищить інноваційну активність у державі.