Особливості оподаткування малих підприємств в Україні

        - комунальний  податок;

        - збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

        - збір на обов’язкове соціальне страхування;

        - збір у  Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи;

        - збір на  фінансування будівництва автошляхів;

        - збір у  Державний інноваційний фонд;

        - збір за  геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету.

        2. Платниками  фіксованого сільськогосподарського  податку є сільськогосподарські  товаровиробники різних організаційно-правових  форм господарювання та власності, в яких валовий дохід від  операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50% загальної суми валового доходу підпрємства.

        3. Не можуть  бути платниками фіксованого  сільськогосподарського податку:

        - сільськогосподарські  товаровиробники, у яких валовий  дохід від операцій з продажу  сільськогосподарської продукції  власного виробництва та продуктів  її переробки становить менше 50% загальної суми валового доходу;

        - сільськогосподарські товаровиробники, у яких сума податків і зборів, включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, що її було нараховано у 1997 році, перевищує суму фіксованого податку, нараховану згідно з нормами указу, більше ніж у 2 рази.

        4. За об’єкт оподаткування береться площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або на умовах оренди.

        5. Ставки фіксованого  сільськогосподарського податку  встановлюються з 1 гектара сільськогосподарських угідь у процентах до грошової їх оцінки в таких розмірах:

        - для ріллі, сіножатей та пасовищ – 1,3;

        - для багаторічних  насаджень – 0,3.

        6. Платники  фіксованого сільськогосподарського  податку визначають його остаточну  суму за підсумками звітного (податкового) року і сплачують до 20 січня  року, що настає за звітним.

        Протягом звітного (податкового) року щомісяця (до 20 числа) вказаний податок сплачується  рівними частинами, але не менше 60% сум податків і зборів, включених  до складу фіксованого сільськогосподарського  податку за попередній звітний (податковий) рік.

        Податок з  власників транспортних засобів  та інших самохідних машин  та механізмів. Кошти, що надходять від стягнення податків, спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування; проведення природоохоронних заходів на водоймищах. Податок зараховується в бюджети місцевого самоврядування.

        Порядок обчислення  і сплати податку з власників  транспортних засобів регулюється  Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів” від 18 лютого 1997 року

        Платниками  податку є підприємства, організації, установи – власники транспортних  засобів та інших машин і  механізмів.

        Згідно із  законодавством, об’єктами оподаткування є автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мотоцикли, яхти, судна парусні, човни моторні і катери. Не є об’єктами оподаткування: трактори на гусиничному ходу; машини та механізми для сільськогосподарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні; транспортні засоби (підйомні і самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані).

        Ставки податку  визначені в розрахунку на  рік: зі 100 кубічних сантиметрів потужності двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, з 1 сантиметра довжини транспортного засобу. Усі ставки податку встановлені в ЄВРО за видами транспортних засобів і диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання.

        Обчислення  податку здійснюється, виходячи  з даних про кількість транспортних  засобів станом на 1 січня поточного  року. Якщо транспортні засоби  отримані в другому півріччі, то податок сплачується в половинному  розмірі.

       Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів за період до наступного технічного огляду.

        Сплата податку  здійснюється у валюті України, розраховується за валютним курсом  Національного Банку на перший день кварталу, в якому сплачується податок, і залишається незмінною до кінця кварталу.

        Від сплати  податку звільняються підприємства  автомобільного транспорту загального  користування (стосовно транспортних  засобів, зайнятих перевезенням  пасажирів, у тому разі, коли законодавчо встановлено тарифи на оплату проїзду). Сільськогосподарські підприємства- товаровиробники сплачують податок на трактори колісні, автобуси і спеціальні автомобілі для перевезення людей (з кількістю місць менше 10) у розмірі 50%.

        Для підприємств  встановлено достатньо високу  відповідальність за сплату податку. У разі заниження податку стягується  вся сума заниження і штраф  у двократному розмірі від  тієї ж суми. За відсутності  обліку об’єктів оподаткування, або за ведення обліку з порушенням встановленого порядку (неподання, несвоєчасне подання розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення і сплати податку) стягується штраф в розмірі 50% від суми податку, що підлягає сплаті. Сплата вказаних штрафів здійснюється за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства.

        Сума податку  на транспортні засоби включається  до складу валових витрат платника, а отже, зменшує оподатковуваний  прибуток і суму податку на  нього. Джерелом сплати податку  на транспортні засоби є балансовий прибуток підприємства, що впливає на розмір чистого прибутку підприємства.

        Аналіз механізму  стягнення податку на транспортні  засоби дозволяє зробити висновок, що поряд із фіскальною функцією  вказаний податок виконує регулювальну функцію. Він спрямований на підвищення інтенсивності використання транспортних засобів.

        Мито. Мито є непрямим податком, що стягується з товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов’язане з ввезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну і регулювальну функції. Регулювальна функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника (мито на імпорт); заохочення або обмеження експорту (мито на експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.

        Платниками  мита є фізичні та юридичні  особи. Сплата податку здійснюється  під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі товарів, що імпортуються. Однак, під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозуміло, впливає на його фінансовий стан. На період від сплати ввізного мита до реалізації споживачам товарів, що імпортуються, відбувається відволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів.

        На фінансову  діяльність імпортерів – суб’єктів  господарювання будуть справляти вплив: визначення об’єкта оподаткування, розмір ставок податків, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита.

        Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон. Для визначення митної вартості товарів, що імпортуються, вартість товарів у валюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом Національного Банку України на день подання митної декларації.

        Користуються  двома видами ставок для обчислення  суми мита:

        - у процентах  до митної вартості товарів, що  переміщуються через митний кордон;

        - у грошовому  вимірі на одиницю товару.

        На підакцизні  товари встановлено ставки специфічного  ввізного мита. Для більшості  видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлюють в ЄВРО з одиниці товарів, що імпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними групами, як і ставки акцизного збору. Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

        При стягненні  мита діє розгалужена система  пільг – від встановлення мінімальних  пільгових ставок залежно від  країни-постачальника (на імпортні  товари), залежно від країни-покупця (на експортні товари) аж до  повного звільнення від мита окремих товарів.

        Контроль за  стягненням мита здійснюють митні  органи. За виконання ними своїх  обов’язків і надання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть бути встановлені у процентах від митної вартості товарів, однак їх не слід ототожнювати з митом.

 

        Акцизний збір. Акцизний збір – це непрямий податок, що встановлюється на високорентабельні й монопольні товари та включається в їх ціну.

        Платниками  податку в бюджет є суб’єкти  підприємницької діяльності – виробники або імпортери підакцизних товарів.

        Залежно від  виду підприємницької діяльності  є деякі особливості щодо обчислення  об’єкта оподаткування. Як правило, визначено такі об’єкти оподаткування:

        1. обороти  з реалізації вироблених в  Україні підакцизних товарів. При цьому оборотом з реалізації є продаж, обмін на інші товари, безкоштовна передача. В оподатковуваний оборот включається реалізація (передача) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для власних працівників (в тому числі і в порядку натуральної оплати праці);

        2. митна вартість  імпортних товарів, придбаних за  іноземну валюту, в порядку товарообмінних  операцій, отриманих без оплати;

        3. обороти  з реалізації конфіскованого  і безхозного чи заставленого майна.

        Платниками  акцизного збору в бюджет є  кілька видів суб’єктів підприємницької  діяльності:

        1. підприємства, організації, установи (їхні філії, відділення, підрозділи) як юридичні  особи, що знаходяться на території  України та мають рахунки в банках.

        2. міжнародні  об’єднання, включаючи міжнародні  неурядові організації, іноземні  юридичні особи і громадяни, які  мають розрахункові рахунки в  банках України.

        3. громадяни, що займаються підприємницькою  діяльністю без створення юридичної особи.

        Перелік товарів, на які встановлюється акцизний  збір (підакцизних товарів), і ставки  акцизного збору затверджується  законодавчо і  є єдиним на  всій території України, за здійснення  експортних та імпортних операцій.

       У перелік підакцизних товарів включені: спирт і алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби і шини до них, бензин, одяг з натурального хутра та шкіри.

        Акцизний збір  обчислюється за ставками, що  визначаються у двох варіантах:

        - у твердих ставках (сумах) з одиниці реалізованих, завезених, переданих товарів;

        - у процентах  до обороту з реалізації (передачі) товарів.

        Тверді ставки  акцизного збору встановлені  в Євро з одиниці (переданих, завезених  в Україну) товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовані залежно від якісних характеристик товару.

        Акцизний збір, обчислений в Євро для товарів, що їх вироблено й реалізовано  в Україні, сплачується у валюті  України. При цьому використовується  валютний курс Національного Банку України, що діяв на перший день кварталу, в якому відбулася реалізація товару. Цей курс для обчислення ставок акцизного збору залишається незмінним протягом кварталу.

        Акцизний збір, обчислений в Євро для товарів, що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним курсом Національного Банку України, що діяв на день подання митної декларації.

        За використання  відсоткових ставок акцизного  збору можливі такі варіанти  визначення обороту, що оподатковується:

1) для товарів, які реалізуються за вільними цінами. Оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами з врахуванням акцизного збору, без податку на додану вартість;

        2) для товарів, що отримані за межами України за іноземну валюту, включаючи товари, завезені на територію України в порядку товарообмінних операцій і безкоштовно. Оборот, що оподатковується, обчислюється, виходячи із їхньої митної вартості, перерахованої за курсом Національного Банку України, що діяв на день подання митної декларації.

        В оподатковуваний  оборот включається також оплата  митних послуг ( митні збори), ввізне  мито, сума акцизного збору.

        Строки сплати  акцизного збору в бюджет залежать  від виду підакцизних товарів, суми податку, виду діяльності суб’єкта господарювання. Підприємства, що реалізують вироблені ними спирт етиловий і алкогольні напої, сплачують податок на третій робочий день після здійснення товарообороту. За реалізації тютюнових виробів податок сплачується один раз в місяць (до 16 числа), виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за попередній місяць.

        Підприємства, в яких середньомісячна сума  акцизного збору за попередній  рік становила понад 25 тисяч гривень, сплачують податок щодекади (15, 25 числа поточного місяця і 5 числа місяця, наступного за звітним), виходячи з фактичного обороту, що оподатковувався за попередню декаду.

        Решта підприємств  сплачує податок щомісяця до 15 числа також виходячи з фактичного  обороту, що оподатковувався за  попередній місяць.