Особливості оподаткування малих підприємств в Україні

        В окремих  випадках за письмового погодження  з керівним органом, який утворює  галузевий спеціальний фонд позабюджетних  коштів, державні підприємства, об’єднання, організації можуть залишати в своєму розпорядженні частину коштів з відрахувань, що належать галузевому позабюджетному фонду.

        Підприємства, об’єднання, організації, які не  мають галузевого спеціального  фонду позабюджетних коштів для фінансування інноваційної діяльності, залишають у своєму розпорядженні 70% відрахувань. Це можливо за умови, що вони ведуть науково-дослідні роботи і здійснюють заходи щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції. У такому разі залишені в підприємств кошти не можуть спрямовуватись на фінансування капітальних вкладень (будівництво, придбання основних фондів, обладнання, приладів), не пов’язаних із здійсненням науково-дослідних робіт, заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції.

        Кошти цих  відрахувань, залишені в розпорядженні  підприємств, які не були використані  протягом року, не можуть бути  вилучені податковими органами  в Державний бюджет. Отже, вони  залишаються в розпорядженні  підприємства і можуть бути використані за цільовим призначенням у наступному році.

        Якщо підприємство  не проводить науково-дослідних  робіт або не вживає заходів  для освоєння нових технологій  і виробництва нових видів  продукції, відрахування здійснюються  тільки в Державний інноваційний фонд у розмірі 0,3% до встановленого показника для обчислення відрахувань. Решта 0,7% не нараховується.

        Перерахування  обов’якових платежів у Державний  інноваційний фонд і галузеві  фонди позабюджетних засобів  підприємство повинно робити не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне  перерахування внесків у Державний інноваційний фонд стягується пеня в розмірі 0,3% за кожний день затримки, включаючи день сплати.                                     

             3.2 Спрощена система оподаткування.                           

 

        З 1.01.1999 року  відповідно до Указу Президента  України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” введено єдиний податок для суб’єктів малого бізнесу.

        Доцільність  застосування такого податку  обгрунтовується потребою створення  умов для легалізації діяльності  приватних підприємств, запровадження  єдиного фіксованого сільськогосподарського  податку.

        П.Прудон доводив, що цей податок буде лише складовою фіскальних кривд і визначити об’єкт єдиного податку дуже складно. Італійський фінансист Ф.Нітті вважав, що впровадження єдиного податку не дасть змоги забезпечити реалізацію принципу рівномірності й загальності, що один відповідає ідеї справедливості. О.Ісаєв сприймав ідею єдиного податку як ідеал, що недосяжний через значні витрати на визначення доходів платників.

        Для суб’єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, застосовується пільгове оподаткування. Для суб’єктів малого підприємництва з середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб включно і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 250000 гривень (мікропідприємства), може застосовуватися у встановленому порядку спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

        Спрощена система  оподаткування, обліку та звітності  передбачає :

        - заміну сплати  встановленого законодавством податків  і обов’язкових платежів сплатою єдиного податку;

        - сплату фізичними  особами – підприємцями замість  податків і обов’язкових платежів вартості патенту на зайняття певним видом діяльності;

        - застосування  спрощеної форми ведення документів  бухгалтерського обліку та звітності;

        Спрощена система  оподаткування, обліку та звітності  може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва.

        Дія цього  Указу не поширюється на :

        - суб’єктів  підприємницької діяльності, на  яких поширюється дія Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині придбання спеціального торгового патенту;

        - фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують фіксований податок;

        - довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

        - суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25%;

        -  фізичних  осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування)

        Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, мають право обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

        Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації суб’кта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за календарний місяць.

        У разі, коли  фізична особа – суб’єкт підприємницької  діяльності, здійснює декілька видів  підприємницької діяльності, для  яких встановлено різні ставки  єдиного податку, нею придбавається  одне свідоцтво і сплачується  єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

        Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи перераховують суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

        Відділення  Державного казначейства України  наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах :

        До Місцевого  бюджету – 55%

        До Пенсійного  фонду України – 40%

        На обов’язкове соціальне страхування – 5%

        Якщо платник  єдиного податку займається підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.

        Сплачена сума  єдиного податку є остаточною  і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податків. При цьому доходи, одержані платником єдиного податку, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.

        Форма свідоцтва  про сплату єдиного податку та порядок його видачі встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

        Фізичні особи  – платники єдиного податку  мають право не застосовувати  під час розрахунків із споживачами  електронний контрольно-касовий  апарат.

        Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи поряд з діючою системою оподаткування можуть самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком. При цьому спосіб оподаткування вибирається один раз і залишається незмінним протягом звітного року.

        Для переходу  на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва – юридична особа подає письмову заяву до податкового органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх встановлених податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

        Суб’єкт малого підприємництва – юридична особа в заяві обов’язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано (6 чи 10%).

        Орган державної  податкової служби зобов’язаний протягом 10 робочих днів видати безоплатно Свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

        Свідоцтво, видане суб’єкту малого підприємництва – юридичній особі, не може бути передане іншим юридичним особам.

        Суб’єкти  малого підприємництва – юридичні  особи несуть відповідальність  згідно з чинним законодавством  за достовірність інформації, яку вказано в заяві для отримання Свідоцтва, та за недотримання вимог порядку видачі Свідоцтва.

        Свідоцтво  видається суб’єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. Орган державної податкової служби, що видає Свідоцтво, реєструє його в журналі обліку видачі свідоцтв, де вказуються повна назва й місцезнаходження юридичної особи, номер та серія Свідоцтва, дата його видачі та термін дії.

        Відмову від  застосування спрощеної системи  оподаткування, обліку та звітності й повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб’єкт малого підприємництва може здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) в разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

        Після закінчення  терміну дії Свідоцтва на право  сплати єдиного податку, відмови  від застосування спрощеної системи  оподаткування, також у разі ліквідації  суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи у встановленому законодавством порядку Свідоцтво підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав.

        Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи щомісяця перераховують суми єдиного податку до 20 числа місяця, наступного за тим, в якому одержано виручку, на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

        Відділення  Державного казначейства України  наступного дня після надходження  цих коштів перераховує суми  єдиного податку у таких розмірах :

        До Державного  бюджету України – 20%

        До Місцевого  бюджету – 35%

        До Пенсійного  фонду України – 40%

        На обов’язкове соціальне страхування – 5%

       Бухгалтерський  облік та звітність здійснюється  платниками єдиного податку-  юридичними особами за спрощеною системою в порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

        При поданні  звітності до органу державної  податкової служби суб’єкт малого підприємництва – юридична особа подає Свідоцтво про право сплати єдиного податку, книгу обліку доходів і витрат, касову книгу.

        Форма книги  обліку доходів і витрат, порядок  її ведення суб’єктами малого  підприємництва – юридичними  особами, які застосовують спрощену  систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

        Суб’єкти  малого підприємництва – юридичні  особи, які застосовують спрощену  систему оподаткування, обліку та  звітності, зобов’язані вести Книгу  обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

        У графі 6 “Загальна  сума виручки та позареалізаційних  доходів” відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб’єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.

        У графі 3 “Сума  виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається  сума доходів, отриманих від виробництва  та продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

        У графі 4 “Сума  виручки від реалізації основних  фондів” відображається різниця  між сумою, отриманою від реалізації  цих основних фондів, та їх  залишковою вартістю на момент  продажу.

        У графі 5 “Позареалізаційні  доходи та виручка від іншої реалізації” відображаються суми, фактично отримані суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношувальних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств”).

        У графах 3, 4, 5, 6 не включаються до складу  виручки (доходу) суми акцизного  збору.

        У графі 7 “Загальна  сума витрат, здійснених у зв’язку  з веденням господарської діяльності”  відображається фактична сума витрат, проведених з розрахункового (поточного) рахунку та каси підприємства, у зв’язку з продажем продукції (товарів, робіт, послуг), здійсненням фінансових операцій, а також від іншої діяльності.

        Суб’єкти  малого підприємництва щомісячно підбивають підсумки з 3 по 7 графу наростаючим підсумком з початку року.

        За результатами  господарської діяльності за  звітний період (квартал) суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору і податку на додану вартість, а також платіжні доручення про сплату цього податку з відміткою банку про зарахування коштів.

        Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів) :

        Податок на  прибуток підприємств

        Податок на  доходи фізичних осіб