Операції з банківськими металами та проблеми їх розвитку в Україні

Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. Стандартні зливки повинні відповідати світовим стандартам якості, насамперед прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів. Мірні зливки (міні-зливки) -- це зливки масою До 1 кг і менше та відповідним вмістом у них чистого дорогоцінного металу.

До операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі:

1. Депозитні операції  здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк. Для цього використовуються металеві рахунки. Якщо у клієнта беруться метали у фізичній формі для тимчасового зберігання, то йому відкриваються металеві рахунки відповідального зберігання типу «Allocated», тобто «З розміщенням». Характерним для цих рахунків є те, що на них обліковується метал, який зберігається в даному банку, причому останній не має права використовувати цей метал і повертає власнику саме ті зливки які отримав на зберігання.

Для здійснення операцій з «безготівковим» металом використовуються рахунки типу «Unallocated», тобто «Без розміщення». На таких рахунках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фактично такі металеві рахунки знеособлені, метали на них мають лише кількісну характеристику маси (для монет -- кількість у штуках) і вартісну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, банках-кореспондентах або у світових центрах торгівлі дорогоцінним металом, зокрема Лондон (Loco London), Цюріх (Loco Zurich), Нью-Йорк (Loco New York).

Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право їх передавання шляхом відповідного напису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націоналізації. Операції із золотими сертифікатами вигідні банкам-емітентам, тому що дають комісійний дохід, розширюють клієнтуру, підвищують репутацію банку. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним.

2. Операції з надання кредитів у дорогоцінних металах здійснюються шляхом поставок їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені рахунки в обмін на зобов'язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі. Погашення кредитів у дорогоцінних металах може здійснюватися у формі фізичної поставки, шляхом перерахування дорогоцінних металів із металевих рахунків позичальника чи придбання банком за грошові кошти позичальника металу в іншого учасника міжбанківського ринку для погашення раніше одержаного кредиту.

Банки можуть кредитувати позичальника і під заставу золотого депозиту. Видача та погашення кредиту здійснюється в грошовій формі, а золото є формою забезпечення виконання зобов'язань у кредитних правовідносинах.

3. Операції з монетами  з дорогоцінних металів. Банки  здійснюють продаж клієнтам монет  з дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб'юторів, роль яких виконують, насамперед, комерційні банки.

Ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три види монет ще називають інвестиційними або тезавраційними, оскільки вони використовуються практично для нагромадження абстрактної вартості шляхом інвестування грошових коштів у монети з дорогоцінних металів, особливо золота.

Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від багатьох факторів, зокрема якості монет. Так, американська система класифікації якості монет «Червона книга» включає три типи рейтингів: базові, додаткові та нумізматичні. Найвища якість за базовим рейтингом -- «proof», тобто монети із дзеркальною поверхнею, виразним зображенням малюнка. Додатковий рейтинг може бути «proof like» (подібна до високопробної), тобто монети поза обігом, але так якісно викарбувані, що нагадують високопробні. Згідно з нумізматичними рейтингами монета може бути «extremely rare» (екстремально рідкісною), тобто майже унікальною, існує лише кілька екземплярів.

Операції спот (spot) -- це операції з купівлі-продажу дорогоцінних металів, що здійснюються контрагентами на умовах зарахування/списання металу та валюти з рахунків на рахунки не пізніше другого робочого дня після укладення угоди. Умови розрахунків спот є зручними для контрагентів: протягом поточного та наступного дня обробляється необхідна документація, оформлюються платіжні та інші доручення для виконання умов угоди. Всі інші угоди купівлі-продажу металу, датою валютування за якими не є другий робочий день після дати укладення, є угодами аутрайт (outright).

Операції типу своп (swap) -- це одночасна купівля і продаж дорогоцінного металу. Такі операції поділяються на три види:

-- своп у часі або  фінансовий своп -- це купівля (продаж) однієї і тієї самої кількості  металу на умовах спот проти  продажу (купівлі) на умовах форвард;

-- своп за якістю металу  передбачає одночасну купівлю (продаж) металу однієї якості, наприклад  золота проби 999,9 проти продажу (купівлі) золота іншої якості, наприклад проби 999,5. Сторона, яка продає золото вищої якості, отримуватиме премію;

-- своп за місцезнаходженням  металу передбачає купівлі продаж золота в одному місці, наприклад, Локо-Лондон, проти продажу (купівлі) золота в іншому, наприклад, Локо-Цюріх, за існування різниці цін на метал однакової якості у двох зазначених пунктах.

6. Опціони -- право (але не  обов'язок) продати чи придбати  певну кількість золота за  певною ціною на певну дату  (європейський опціон) чи протягом усього обумовленого строку (американський опціон). Продавець опціону продає контрагентові права на виконання угоди чи відмови від неї, за що отримує від покупця премію.

Розрізняють два види опціонів:

-- опціон пут (put), тобто  опціон на продаж, дає покупцеві опціону право на продаж металу за ціною виконання чи право відмовитися від його продажу. Він захищає власника від зниження цін на метали;

-- опціон кол (call), тобто  опціон на купівлю, дає покупцеві  опціону право придбати метал  за ціною виконання чи відмовитися  від його купівлі. Цей опціон  захищає власника від підвищення цін на метали.

Хеджування за допомогою опціонів полягає у такому. Якщо банк хеджує себе від підвищення в майбутньому ціни металу, він або купує опціон кол, або продає опціон пут. Якщо ж банк хеджує себе від зниження ціни металу, він повинен або купити опціон пут або продати опціон кол.

7. Форвардні угоди передбачають  продаж (купівлю) металу на строк, що перевищує другий робочий  день після укладення угоди. Укладення форвардної угоди означає, що одна зі сторін бере на себе зобов'язання здійснити поставку визначеної кількості металу на дату, яка обумовлена в угоді, але віддалена проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сторона зобов'язується прийняти поставку за обумовленою в угоді ціною. Метою укладення форвардної угоди покупцем металу є страхування від підвищення в майбутньому ціни на метал на спотовому ринку, а продавцем металу -- страхування від падіння в майбутньому ціни металу на ринку спот.

Різновидом форвардних угод є форвардні контракти за процентними ставками (FRA), тобто це двостороння угода, за якою контрагенти беруть на себе зобов'язання обмінятися на певну дату у майбутньому платежами на підставі короткострокових процентних ставок, одна з яких є твердою, а інша плаваючою. Сума цих платежів розраховується відносно контрактного номіналу, а в умови контракту закладено певний форвардний період, тобто період який починається з обумовленої дати в майбутньому. Основна мета таких угод полягає в хеджуванні процентної ставки, що пов'язано з тим, що на ринку дорогоцінних металів відбуваються коливання процентних ставок за золотими кредитами та депозитами. [13]

Національний банк може проводити з банками операції прямого репо з банківськими металами згідно із Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року N 259 "Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України" й укладеними договорами на визначену суму та строк.

Операції репо з банківськими металами можуть проводитися Національним банком з банками лише за наявності в банків письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України.

Національний банк може здійснювати тільки операції строкового репо (строк операції чітко визначений), але не більше ніж на 30 календарних днів.

Процентний дохід (витрати) обумовлений та є фіксованим на час проведення операції репо.

Національний банк та банк укладають відповідний договір у разі досягнення згоди на проведення операції репо.

Зобов'язання щодо виконання другої частини договору репо в сторін договору виникає тільки за умови повного виконання ними зобов'язань за першою частиною договору репо.

Порядок проведення операцій прямого репо

Національний банк може проводити операції прямого репо з банківськими металами тільки шляхом безпосередньої домовленості з банком і за ініціативою банку за умови, що банківські метали банку перебувають на відповідальному зберіганні в Національному банку.

За операцією прямого репо ціною купівлі Національним банком банківських металів є ціна банківських металів, перерахована за офіційним курсом банківських металів на день укладення договору прямого репо.

Ціна зворотного продажу Національним банком банківських металів залежить від ціни, що визначена в першій частині операції репо та строку цієї операції, а також від облікової ставки Національного банку, процентних ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському ринку, які діяли у відповідному періоді.

Під час здійснення операцій репо з банківськими металами банки керуються законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами.

Бухгалтерський облік банківських металів за операцією прямого репо за умови відповідального зберігання здійснюється за позабалансовими рахунками.

Національний банк у разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого репо надсилає банкам повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов його проведення та строку операції репо.

Банк може достроково повернути кошти і проценти за операцією прямого репо, письмово повідомивши про це Національний банк. [6]

1.3 Організаційно-правові основи здіснення операцій з банківськими металами в Україні

Операції з банківськими металами, які і всі інші виконувані банком, регламентуються та регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. Головним таким документом є безперечно Закон України „Про Національний Банк України”, на основі якого НБУ, як уповноважена державна установа, має право створювати нормативно-правову базу для регулювання та контролю здійснюваних операції. В Законі України „Про банки і банківську діяльність” чітко зазначений порядок отримання ліцензії та організації всієї діяльності.

Згідно із Постановою Правління Національного Банку України № 275 „Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій” для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

б) строк роботи банку не менше ніж два роки;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 в редакції Постанов Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005, N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України (рівень кваліфікації експерта має відповідати вимогам, зазначеним у додатку 1).

Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:

а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;

б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 15 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005; в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України. [7]

Постановою Правління Національного банку України N 325 „Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами” визначено основні терміни, види операції з банківськими металами, загальні умови та особливості здійснення цих операції уповноваженими банками, порядок ведення рахунків у банківських металах та контроль за здісненням операцій. [9]