Операції з банківськими металами та проблеми їх розвитку в Україні

б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;

в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 15 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005; в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};

г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України. [7]

Постановою Правління Національного банку України N 325 „Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами” визначено основні терміни, види операції з банківськими металами, загальні умови та особливості здійснення цих операції уповноваженими банками, порядок ведення рахунків у банківських металах та контроль за здісненням операцій. [9]

Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України відображені в Постанові Правління Національного банку України N 555 „Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”. [12]

Постанова Правління Національного банку України N 148 „Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” встановлює для резидентів і нерезидентів порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межі України готівки і банківських металів уповноваженими банками. [5]

Валютний контроль операції з банківськими металами та відповідальність за порушення валютного законодавства, а також розміри штрафних санкцій зазначені в Постанові Правління Національного банку України N 49 „Про валютний контроль” та в Декреті Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. [4]

1.2 Роль і місце операцій з банківськими металами в діяльності комерційних банків

Як зазначалося вище професійні учасники ринку банківських металів для здійснення операцій дорогоцінними металами повинні мати письмовий дозвіл Національного банку України, який регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Лише за цієї умови вони мають право забезпечувати реалізацію наступних фінансових операцій на користь клієнтів:

- відкриття та ведення  поточних та депозитних рахунків  клієнтів у банківських металах;

- відкриття та ведення  кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

- залучення банківських  металів на вклади клієнтів;

- купівля-продаж банківських  металів за дорученням клієнтів за національну грошову одиницю;

- залучення міжбанківських  депозитів у банківських металах;

- надання міжбанківських  кредитів у банківських металах;

- обмін злитків банківського  металу на зливки цього самого  металу меншої або більшої  маси;

- конвертація одного  банківського металу в інший;

- відповідальне зберігання  банківських металів;

- надання кредитів у банківських металах резидентам;

- надання та отримання  банківських металів у заставу [16, c.368].

Якщо уповноважений банк має письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках, він має право додатково здійснювати операції з відкриття коррахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проводити операції з ними, операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту, а також розміщення міжбанківських депозитів та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах.

З метою забезпечення надійного розміщення та зберігання заощаджень та нагромаджень клієнтів уповноважені банки здійснюють відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків у банківських металах.

Зарахування банківських металів на поточні та депозитні рахунки клієнтів може здійснюватись наступними способами:

- фізичною поставкою  металу за наявності документів, що підтверджують правомірність володіння таким металом;

- придбання металу банком  за дорученням клієнта;

- перерахування з власного  поточного або депозитного рахунка клієнта в уповноваженому банку;

- перерахування як кредиту  у банківських металах відповідно  до кредитного договору;

- шляхом конвертації  одного банківського металу в  інший [17, c. 292].

Видача банківського металу в його фізичній формі з поточних та депозитних рахунків клієнтів може бути здійснена лише промисловим споживачам та фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності [4].

Власники заощаджень можуть здійснити розміщення банківських металів на металевих депозитних рахунках для забезпечення їх нагромадження. На сучасному етапі ставка нагромадження за такими депозитними рахунками в Україні коливається в межах 2-6%. Сплата процентів за такими депозитними операціями може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях на умовах, що визначені депозитним договором.

На розвинутих фінансових ринках банківські установи можуть здійснювати випуск золотих сертифікатів, які є документами про депонування золота в банку. Такі інструменти підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або еквівалент золота за ринковою ціною. Законодавством України заборонений випуск ощадних сертифікатів банків у банківських металах [1].

Юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарювання, а також уповноваженим банкам професійні учасники ринку можуть надавати кредити в банківських металах. Сплата процентів за такими кредитами може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях, що обумовлюється у кредитному договорі. Комісійні винагороди, штрафи, пені за даними кредитами підлягають сплаті тільки у гривнях.

Професійні учасники ринку банківських металів можуть забезпечувати кредитування позичальника і під заставу золотого депозиту. У цьому випадку кредит надається в грошовій формі, а його забезпеченням є банківський метал, що розміщений на депозитному рахунку.

Найбільш активними професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є такі банки, як Брокбізнесбанк, «Фінанси і кредит», Правексбанк та «Надра».

Щодо міжбанківського валютного ринку, то на ньому операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюються на умовах «тод», «том» або «спот». На умовах «форвард», тобто на умовах хеджування від підвищення в майбутньому ціни на метал, у межах 50% від лімітів відкритої валютної позиції банку у банківських металах можуть бути проведені операції з купівлі-продажу банківських металів за вільноконвертовану валюту.

Продаж банківських металів суб'єктам господарювання - резидентам України здійснюється за умови подання ними заяви про купівлю певної кількості таких металів. Промислові споживачі разом із заявою подають уповноваженому банку копію ліцензії на проведення операцій з банківськими металами.

На біржах уповноважені банки можуть здійснювати операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні, а також проводити операції з ф'ючерсними контрактами, базовим активом за якими є банківські метали. При участі у торгівельних сесіях міжбанківського валютного ринку банки можуть виконувати доручення клієнтів на купівлю-продаж банківських металів, а також здійснювати такі операції за власні кошти [12, c.338].

Важливою формою реалізації золота на світовому ринку є золоті аукціони - продаж золота з публічних торгів, які проводяться Міжнародним валютним фондом, урядами деяких країн. За рахунок проведення золотих аукціонів уряди країн реалізують частину свого золотовалютного запасу. Офіційними цілями проведення золотих аукціонів є зменшення дефіциту платіжного балансу країни та підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці.

Роздрібна торгівля банківськими металами в Україні здійснюється через каси уповноважених банків на користь фізичних осіб - резидентів і нерезидентів та юридичних осіб - резидентів. Реалізація операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами на користь юридичних осіб здійснюється за умови укладення відповідного договору в письмовій формі.

Купівля або продаж банківських металів здійснюється за наявності сертифіката якості цих металів.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі - резиденту без її ідентифікації банківські метали з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень [2].

Приймання та оцінку банківських металів здійснює експерт з банківських металів. Оплата операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами здійснюється фізичними особами - резидентами за готівкову національну валюту, фізичними особами - нерезидентами - за вільноконвертовану готівкову іноземну валюту. Під час здійснення таких операцій з резидентами використовується крос-курс.

Уповноважені банківські установи одержують дохід від надання торговельних послуг у формі маржі між курсами продажу та купівлі банківських металів або у формі комісійної винагороди за виконання доручень клієнтів [3].

Щодо законодавчого регулювання, то загальні засади операцій з банківськими металами регулюються нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», Постановою Правління НБУ про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, а також рядом інструкцій, а саме:

- Інструкцією №1 з організації  емісійно-касової роботи в установах  банків України;

- Інструкцією про порядок  відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті;

- Інструкцією про безготівкові  розрахунки в Україні в національній валюті;

- Інструкцією про порядок  регулювання банків в України;

- правилами здійснення  депозитних операцій для банківських депозитів.

Класифікація операцій з банківськими металами

Банківські метали -- це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Операції з банківськими металами включають дії, пов'язані з: виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку банківських металів; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; ввезенням банківських металів у країну з-за кордону та вивезенням їх з неї.

Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота -- 995,0; для срібла -- 999,0; для платини та паладію -- 999,5.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків банківських металів:

Міжнародний, або світовий, ринок. Він є всеохоплюючим, на ньому реалізуються угоди з великими партіями металів. Правила здійснення операцій не контролюються державними органами або правила регулювання дуже ліберальні. На міжнародних ринках здійснюються: первісна пропозиція банківських металів найбільшими їх видобувачами; встановлення базової ціни дорогоцінних та інших банківських металів для операцій на регіональних і внутрішніх ринках; інтервенції центральних банків для підтримання ціни металу.

Регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер. У своїй основі вони орієнтовані на місцевих клієнтів, більш дрібних.

Внутрішні або місцеві ринки -- це, як правило, ринки однієї або декількох держав. На них здійснюється державний контроль. Вони, у свою чергу, поділяються на:

--вільні ринки, на яких  держава не обмежує ввіз та вивіз металу і не дуже суворо здійснюється регулювання;

--контрольовані ринки, на  яких для резидентів встановлюються  досить суворі правила, а права  нерезидентів можуть обмежуватися, аж до заборони здійснення операцій з дорогоцінними металами.

4. "Чорні ринки", де, незважаючи на заборону офіційних  органів, здійснюються традиційні  операції купівлі-продажу дорогоцінних металів.

Залежно від наявності металів у кожній операції ринок дорогоцінних металів умовно поділяють на ринок фізичного наявного металу та безготівкового («паперового») металу.

Ринок банківських металів поділяють також на:

оптовий, який включає просування металів від постачальників до споживачів на внутрішньому ринку, а також міжбанківський ринок та поставки з нього посередникам (торговцям), які займаються перепродажем металів кінцевим споживачам;

роздрібний ринок включає постачання металами безпосередніх споживачів та дрібних інвесторів, які знаходяться на внутрішньому ринку.

В Україні до оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет. Якщо торгівля відбувається у розмірах, менших ніж указано вище, то вона називається роздрібною.

Залежно від характеру продукції, яку продають на ринку дорогоцінних металів, ринок банківських металів поділимо на:

? ринок металів у формі зливків, порошків, пластин;

? ринок дорогоцінних  каменів (алмазів, діамантів);

? ринок монет із дорогоцінних  металів.

До складу учасників ринку входять постачальники металу (видобувні компанії, афінажні підприємства, асоціації виробників тощо), професійні посередники (банки, спеціалізовані компанії) та фінансові і промислові споживачі (центральні банки, інвестори, ювелірні підприємства тощо).