Проблеми казначейського виконання місцевих бюджетів

Обсяг видатків бюджету розвитку міста без врахування субвенцій з державного бюджету склав 67,9 млн.грн. або 61,7 відсотка річних планових показників (кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду склала 21,4 млн.грн.). Кошти спрямовані на:

- проведення капітальних видатків  бюджетних установ міста (придбання  предметів довгострокового користування, капітальні ремонти, тощо) – 8,9 млн.грн. У звітному періоді облаштований та відкритий Єдиний дозвільний центр – 0,4 млн.грн., проведені ремонтні роботи в 22-х дошкільних навчальних закладах, в 42-х загальноосвітніх навчальних закладах та 3-х позашкільних закладах на загальну суму 2,3 млн.грн., 12-ти закладах охорони здоров’я – 1,2 млн.грн., поповнено бібліотечний фонд – 0,1 млн.грн., поліпшена матеріально-технічна база бюджетних установ на загальну суму 3,3 млн.грн. та інші.

- капітальні видатки по благоустрою  міста – 1,2 млн.грн. (проведено заміну 643 старих дерев на молоді, капітальний ремонт «Веселки» в Ландшафтному парку «Вознесенівський», пам’ятника «Авіаторам загиблим у роки війни», облаштований майданчик в парку «Перемоги», встановлено 17 дорожніх знаків та інше);

- капітальний ремонт житлового  фонду – 25,3 млн.грн. (проведені роботи  по вибірковому ремонту 39 будинків  житлового фонду комунальної  власності, 92 будинків житлово-будівельних  кооперативів, відремонтовано 3 будинки для передачі на баланс створеним ОСББ та 3 гуртожитки, проведено ремонт 63,3 тис.кв.м покрівлі, здійснено модернізацію, заміну та ремонт 90 ліфтів, замінено 25 газових приладів та 7 електроплит, 3,1 тис.п/м інженерних мереж водо-, теплопостачання, модернізовано 0,4 тис.п/м електричних мереж, відновлено системи димовидалення та пожежогасіння в 3-х житлових будинках та інші);

- будівництво, реконструкція та  ліквідація аварійного стану  житлових будинків міста, реконструкція, переобладнання і перепланування гуртожитків – 5,2 млн.грн., придбання житла для багатодітної родини – 0,5 млн.грн.;

- реконструкцію об’єктів охорони  здоров’я – 2,4 млн.грн., об’єктів  соціального захисту та міської  служби соціальної допомоги – 0,4 млн.грн.; реконструкція та ліквідація аварійного стану об’єктів освіти – 1,1 млн.грн.;

- реконструкцію мереж зовнішнього  освітлення згідно з Програмою "Світло - 2009-2011" – 3,9 млн.грн., теплових мереж, котелень, систем теплопостачання – 5,0 млн.грн.;

- реконструкцію, ліквідацію аварійного  стану вулиць, автошляхопроводів, будівництво тротуарів – 2,0 млн.грн.

- газифікацію сел. Чапаєвка – 0,3 млн.грн.

- внески у статутні фонди  комунальних підприємств міста  – 7,9 млн.грн. (придбання спеціальної  техніки) та інші;

Обсяг видатків цільового фонду міської ради склав 1,6 млн.грн., фонду охорони навколишнього природного середовища - 10,4 млн.грн. при планових показниках 24,8 млн.грн. (через не проведення платежів органами державної казначейської служби виникла кредиторська заборгованість в сумі 5,4 млн.грн.). На будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг спрямовано 4,5 млн.грн.

Видатки за рахунок субвенцій з державного бюджету 

За звітний період проведено видатків за рахунок субвенцій з державного бюджету на загальну суму 726,2 млн.грн. або 96,6 відсотків планових показників.

Порівняно з 2010 роком без врахування разових цільових трансфертів та субвенції на будівництво автотранспортної магістралі через р.Дніпро обсяг субвенцій з державного бюджету збільшився на 15,8 відсотків. При цьому, трансферти на соціальний захист та соціальне забезпечення збільшились на 19,3 відсотка, а інвестиційні субвенції, навпаки, зменшились на 41 відсоток.

На соціальний захист населення за рахунок субвенцій з державного бюджету спрямовано 494,5 млн.грн., в тому числі на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям – 357,2 млн.грн., державної соціальної допомоги на дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомним сім’ям – 0,4 млн.грн., на розрахунки по наданих пільгах та житлових субсидіях населенню – 136,9 млн.грн.

Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян усіма видами транспорту проведені в сумі 43,2 млн.грн., з яких електротранспортом – 37,2 млн.грн.

На погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, яка виникла за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії встановленим тарифам спрямовано 44,7 млн.грн.

За рахунок інвестиційних субвенцій з державного бюджету на будівництво автотранспортної магістралі через р.Дніпро спрямовано 127,4 млн.грн., капітальні ремонти установ освіти та охорони здоров’я – 8,0 млн.грн., реконструкцію будівлі поліклініки КУ «Запорізька міська багатопрофільна лікарня № 9» - 2,2 млн.грн., травматологічного відділення КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м.Запоріжжя» - 1,7 млн.грн., реконструкція будівлі навчального комплексу «Запорізька Січ» - 0,2 млн.грн., реконструкцію хлораторної ДВС – 2 – 1,2 млн.грн., ліквідацію аварійного стану автодороги, зливової та побутової каналізації по вул.Судця – 0,3 млн.грн., реконструкцію системи теплопостачання житлових будинків по вул.Виборзька, Гостинна, Єнісейська - 2,9 млн.грн.

З метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування захищених статей видатків за звітний період бюджетом міста отримано короткострокових безвідсоткових позичок з єдиного казначейського рахунку на загальну суму 75,2 млн.грн, заборгованість по зазначених позиках відсутня.

Також, з метою рефінансування боргових зобов’язань бюджету міста здійснений випуск облігацій внутрішньої місцевої позики серій I, J, K загальним обсягом 25,0 млн.грн. За рахунок коштів, отриманих в результаті розміщення цінних паперів, забезпечено своєчасне погашення облігацій серії G в сумі 25,0 млн.грн [35].

РОЗДІЛ 3

 ПРОБЛЕМИ ТА ОСНОВНІ  НАПРЯМИ  УДОСКОНАЛЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО  ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ КРАЇНИ

3.1. Проблеми казначейського  виконання місцевих бюджетів

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів слід розглядати як необхідний елемент структурної перебудови наявних у суспільстві відносин між суб’єктами фінансової діяльності. Адже за допомогою казначейського механізму виконання доходів і видатків державного та місцевих бюджетів досягається максимально ефективне використання фінансів в інтересах усіх членів суспільства.Актуальність досліджуваного питання полягає в тому, що виникнення такого фінансового органу як Державне казначейство зумовило якісно новий етап розвитку як бюджетних відносин зокрема, так і суспільних в цілому. Однак, із трансформацією суспільства має вдосконалюватися і механізм казначейського обслуговування місцевих бюджетів.Вагомий внесок у розробку теоретичних засад казначейського обслуговування місцевих бюджетів зробили такі вчені-економісти: Габа І.О., Фесик О.М., Зав’ялова І.А., Барський Ю.М., Олександренко І.В. та інші.

Законодавчо-нормативна база України, що регулює процедури обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства, включає насамперед Бюджетний кодекс України, в якому зазначено, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України. При цьому за казначейством зберігаються всі його функції, як і у випадку виконання державного бюджету [26, с.47].За даними Державного казначейства України станом на 1 вересня 2011 року до місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів до загального фонду надійшло 45471,9 млн. грн., а до спеціального фонду – 9178,7 млн. грн. Якщо порівняти дані показники з аналогічним періодом 2010 року, то можна сказати, що вони є більшими, оскільки до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) у 2010 році надійшло 42385,9 млн. грн., а до спеціального фонду – 7760,5 млн. грн. Результати порівняння свідчать про збільшення надходжень до місцевих бюджетів, що є наслідком покращення фінансового стану в країні [38].В цілому найбільше коштів в 2011 році поступило до міського бюджету м. Києва (6754,2 млн. грн.) і Донецької області ( 6467,3 млн. грн.), а найменше до міського бюджету м. Севастополя – 610,9 млн. грн.Щодо виконання місцевих бюджетів за видатками, то у 2011 році всього було здійснено видатків на суму 110166,5 млн. грн., з них: 95258,4 млн. грн. із загального фонду та 14908,1 млн. грн. із спеціального фонду. Відповідно загальний обсяг видатків місцевих бюджетів за 2010 рік становив 118121,2 млн. грн.Важливу роль в казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів відіграють розпорядники та одержувачі бюджетних коштів. Так, за даними Державного казначейства України кількість установ та організацій, включених до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів станом на 24 жовтня 2011 року становить 75081 установа. Найбільша кількість розпорядників знаходиться у Дніпропетровській області (4896 організацій), а найменше – у м. Севастополі (510 організацій). Це пов’язано із величиною території таких областей [38]. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів в Україні має ряд проблемних питань, які спонукають органи Державного казначейства України до необхідності удосконалення та оптимізації процедур казначейського обслуговування місцевих бюджетів, а саме:1) невисокий професійний рівень посадовців та службовців органів місцевого самоврядування;2) недостатність забезпечення матеріально-технічною базою (комп’ютерами, модемами тощо);3) нестабільність в законодавстві України, тобто при зміні нормативів Державне казначейство змушене коригувати та доопрацьовувати методологічну і програмно-технічну базу;4) значне збільшення навантаження на канали зв’язку, низький рівень охоплення районної ланки цифровими технологіями зв’язку; оптимізація системи «Клієнт-Казначейство»;5) відсутність чіткого розмежування повноважень та функцій між органами місцевого самоврядування та органами Держказначейства в процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів;6) невисокий фаховий рівень працівників бухгалтерських та економічних служб бюджетних установ тощо [28, с.21].Наявні проблеми потребують якісних шляхів вирішення. Основними напрямами вирішення проблемних питань казначейського обслуговування місцевих бюджетів Україні є:1) для підвищення ефективності управління бюджетними коштами на місцевому рівні доцільним є залучення тимчасово вільних бюджетних коштів та їхніх залишків у розпорядників із метою здійснення першочергових бюджетних видатків, недопущенні касових розривів у процесі виконання бюджетів;2) введення до структури головних обласних управлінь державного казначейства України відділів чи секторів управління бюджетними ресурсами, який аналізуватиме наявні ресурси, прийматиме рішення про обсяги і джерела залучення, проведення обліку і складання звітності про залучення коштів;3) забезпечення сільських та селищних рад комп’ютерною технікою, засобами зв’язку, універсальним програмним забезпеченням, створення цілісної системи адаптованого програмного забезпечення та єдиного порядку інформаційного обміну між органами місцевого самоврядування, фінансовими органами, податковими органами та органами Державного казначейства України;4) удосконалення нормативно-правового забезпечення процедури обслуговування місцевих бюджетів усіх рівнів і створення єдиного програмного продукту для формування єдиної інформаційної бази для всіх учасників бюджетного процесу, яке дасть можливість підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами [32, с.28].Таким чином, можна сказати, що Державне казначейство України посідає одне з провідних місць у структурі управління державними фінансами та державного контролю і, незважаючи на значні прогалини у казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів, шляхи вирішення цих проблем розробляються і впроваджуються вже сьогодні. Це дозволить забезпечити якісне обслуговування бюджетів на всіх рівнях.Функціонування казначейської системи дозволяє на підставі чітко визначених обсягів реальних потреб найбільш раціонально проводити оптимізацію бюджетних потоків, забезпечити безперервне фінансування всіх учасників бюджетних відносин, зробити процес виконання бюджету ефективнішим.

3.2. Шляхи подолання кризових явищ у бюджетній системі України

На ефективність виконання бюджету в Україні негативно впливають такі фактори, як: відсутність чіткого розмежування повноважень і закріплення доходів на їх виконання, а також відповідальності за виконання бюджету між розпорядниками коштів і державними органами; розпорошеність державних коштів, наявність великої кількості позабюджетних фондів, недостатність і відсутність інформації щодо їхніх доходів та видатків; низька ефективність механізмів управління грошовими коштами бюджету; недостатня ефективність системи управління зобов'язаннями розпорядників коштів бюджету.

На думку багатьох фахівців, крім перерахованих, можна додати й наступні фактори: практикування ручного управління бюджетними коштами на всіх його рівнях; недосконалість системи державних закупівель; відсутність належної узгодженості бюджетних процедур між учасниками бюджетного процесу; надмірно високе функціональне навантаження на працівників органів Державного казначейства України, яке робить фізично не можливим здійснювати контроль за спрямуванням і використанням бюджетних коштів; відсутність у фінансовому апараті держави належної системи матеріального стимулювання; відсутність дієвої системи відповідальності за невиконання бюджету, особливо стосовно його видаткової частини, внаслідок чого обсяг недофінансованих заходів при наявності бюджетних коштів щорічно зростає.

Результати виконання бюджетів усіх рівнів протягом останніх років. свідчать про почергове недовиконання і перевиконання дохідної та видаткової частин без будь-якої закономірності. Стосовно видаткової частини спостерігається хронічна тенденція її недовиконання в більшості бюджетних періодів. На думку більшості експертів з питання виконання бюджету, до основних причин невиконання бюджетів відносяться: зменшення кількості платників податків, що пов'язано з подрібненням юридичних осіб і переходом новостворених юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на спрощену систему оподаткування; зменшення ставок ввізного мита, зміни у структурі імпорту; зменшення обсягу експорту природного газу, металобрухту; зменшення кількості транспортних засобів, пропущених через кордон, відсутність плати за транзит через територію України вантажів, зменшення надходжень плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів; зменшення обсягів виробництва підакцизних товарів; низький рівень фінансування цілого ряду програм, відсутність належного порядку у використанні коштів за бюджетними програмами; неможливість вчасного та ефективного використання бюджетних коштів у зв'язку з ускладненням проведення державних закупівель; незабезпечення органів місцевого самоврядування коштами на виплату заробітної плати; наявність багатьох ризиків розбалансування бюджетних ресурсів у зв'язку з недоліками пенсійного забезпечення та соціальних гарантій населення; неефективне бюджетне кредитування та незадовільна ситуація з поверненням раніше виданих кредитів; інші причини.

Слід зазначити, що перераховані причини, які негативно впливають на рівень виконання бюджетів, мають систематичний характер, практично повторюються в кожному бюджетному періоді. Крім цього, на рівні держави не відпрацьована ефективна система регулювання бюджетних потоків, переважаючою є ручна система управління бюджетними коштами, яка є причиною систематичного порушення бюджетного законодавства.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні виникла потреба в посиленні регулюючого впливу держави на процеси, що відбуваються при реалізації пріоритетів соціально-економічної  політики. Одним із найдієвіших способів впливу на ці процеси є розроблення ефективних бюджетних програм, що дають змогу інституціям, відповідальним за прийняття державних рішень, чітко визначити пріоритети, цілі й напрями соціально-економічного розвитку на коротко-, середньо- і довготривалу перспективи, а також конкретні заходи, котрі забезпечують їх досягнення, з визначенням необхідних для цього фінансових, матеріально-технічних, інформаційних та трудових ресурсів.

В процесі виконання бюджету доцільно використовувати інтенсивні методи регулювання потоків бюджетних ресурсів, зокрема в частині: стимулювання виконання планових обсягів і приросту дохідної частини бюджету в розрізі кожного виду податків і зборів усіх бюджетів шляхом застосування дієвих важелів впливу на регулювання інтересів регіонів, територіальних громад і платників податків; розробки й використання дієвого стабільного законодавства, спрямованого на стимулювання раціонального, ефективного й економного використання бюджетних коштів, досягнення максимально можливих результатів із мінімальними витратами; пошуку та використання новітніх сучасних технологій організації й управління бюджетними коштами; заохочення розпорядників бюджетних коштів у скороченні малоефективних видатків; обмеження бюджетних коштів на здійснення видатків, пов'язаних з обслуговуванням державного боргу; формування засад фінансової культури й відповідальності на всіх стадіях бюджетного процесу кожного його учасника [8, с.389-390].

Сьогодні назріла необхідність перегляду практичних підходів до організації виконання бюджетів, логічного взаємозв'язку його найважливіших стадій, які б відповідали ринковим засадам господарювання в умовах демократичного суспільства. На нашу думку, на рівні держави доцільно розробити дієвий механізм поєднання ринкових і державних важелів управління бюджетними коштами, які б забезпечували оптимальне поєднання економічних інтересів усіх учасників бюджетних відносин у процесі наповнення дохідної частини бюджетів й використання бюджетних коштів.