Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2014 в 19:18, курсовая работа
В умовах ринкових відносин залізничний транспорт залишається важливою для економіки країни галуззю. Масивність перевезень, їх відносно низька собівартість, мала енергоємність, висока регулярність і швидкість доставки вантажів та пасажирів, забезпечення своєчасного зв’язку між регіонами і СНД та інші фактори, вимагають пристальної уваги до роботи транспорту особливо в сучасних умовах господарювання. Треба створити умови для підвищення якості й надійності роботи залізничних доріг в інтересах вантажовідправників, вантажоодержувачів та населення.
4.2 Дії працівників пасажирського вагонного депо у аварійних ситуаціях
При виникненні аварійної екстремальної ситуації або травмування на виробництві працівник депо зобов’язаний не залишати свого робочого місця до приходу нової зміни та керівництва депо, зафіксувати час і місце події прийняти активну участь у наданні першої медичної допомоги потерпілому і розслідуванні обставин, що стали або могли стати причиною екстремальної ситуації.
В вихідні або святкові дні при виникненні аварійної ситуації необхідно негайно повідомити чергового (оператора) вагонного депо по телефону 3 – 24 – 68, 3 –29 – 50 для повідомлення керівників депо та прийняття відповідних заходів.
В екстремальній ситуації, при стихійному лихові, небезпеці масового зараження людей, існує додатковий сигнал громадянської оборони «УВАГА ВСІМ».
Сигнал подається сиренами, гудками всіх транспортних засобів.
Почувши сигнал необхідно вимкнути всі споживачі електроживлення, ввімкнути засоби радіомовлення. Діяти треба чітко, суворо дотримуючись рекомендацій, наданих в засобах масової інформації.
При виникненні аварійної ситуації: травмування внаслідок падіння, електротравми, пожежі, необхідно в першу чергу надати першу долікарську допомогу потерпілому, а потім приступити до ліквідації аварії, повідомивши перед цим свого керівника.
Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.
У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно зробити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакет не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.
Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом, снігом чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівковою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оптової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
При виникненні пожежі приступати до гасіння засобами пожежегасіння (вогнегасниками), викликати пожежну частину за телефоном 0-101, 93-106-24-34, 93-106-27-45 вказавши при цьому місце виникнення пожежі.
Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів.
Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі на необхідному рівні. Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою зазначених систем, згідно з ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека.Загальні вимоги.», не повинен бути меншим за 0,999999 відвернення впливу на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей не може перевищувати 10» впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення на рік у розрахунку на кожну людину.
4.3. Шкідливі виробничі фактори на дільниці очищення і обмивання, ремонтна складальна дільниця, малярство
Забезпечення чистоти і декоративного виду пасажирських вагонів є одним з основних умов культури обслуговування пасажирів. З цією метою вагони необхідно регулярно обмивати зовні і всередині від накопичених при експлуатації забруднень.
Забруднення зовнішньої поверхні пасажирських вагонів утворюється з атмосферного та дорожнього пилу, кіптяви, маслянистих речовин і металевих частинок від стирання деталей ходових частин, рейок, проводів контактної мережі та струмоприймачів локомотивів. Ці речовини при русі поїзда осідають на стінки та дах вагонів, під дією вологи, кисню, повітря і сонячного опромінення.
Такі відкладення не тільки погіршують вид вагонів, але також скорочують термін служби їх лакофарбового покриття.
Зовнішнє обмивання пасажирських вагонів виконується на вагономийній машині, згідно оберту рухомого складу по ст. Дніпропетровськ. Рухомий склад подається з колій екіпірувального парку.
Зовнішнє обмивання вагонів підрозділяється на сезонну або періодичну, а також оздоровчу. Оздоровча проводиться у разі підготовки до роботи літом та узимку. Періодичне обмивання повинно виконуватися 2 – 3 рази на тиждень.
Існують певні вимоги безпеки під час виконання роботи. Перед подачею рухомого складу на мийну машину оператор повинен отримати довідку про кількість вагонів у складі поїзда. Перед початком роботи машини повинен подаватись звуковий сигнал.
При огляді механізмів машини забороняється користуватися переносною лампою з напругою вище 36 В або відкритим вогнем. Механізована зовнішня обмивка кузова вагонів повинна виконуватись при температурі не нижче -0º С. Швидкість пересування рухомого складу через мийну машину повинна складати 0,8-1,0 км/г.
Після проведення мийної машини в дію забороняється:
Приготування розчину для мийної машини необхідно виконувати в гумових рукавицях, запобіжних окулярах, гумових чоботах та фартухах. При роботі на електричних приладах необхідно користуватись перевіреними діелектричними рукавицями, калошами та діелектричними килимами.
Після закінчення роботи машину слід вимкнути, переконатися у повній її зупинці. Повідомити майстра про усі зауваження, що виявлені під час роботи.
Відпрацьовані води під час миття вагонів, візків, колісних пар, підшипників, роликів і інших вузлів і деталей не дозволяється зливати в загальну каналізацію. Вони повинні направлятись на очисні споруди підприємства, де проводиться їх знешкодження з додержанням вимог безпеки згідно з Правилами охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті (НПАОП 60.1-1.01-04), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 14.10.2004 №226 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.11.2004 за №1404/10003.
Ремонтно-складальна дільниця виконує роботи по розбиранню, а також ремонтні і складальні роботи на кузовах вагонів.
Роботи виконують за способом заміни несправних деталей та вузлів завчасно відремонтованими.
Ремонтно-складальну дільницю обладнано конвеєрами пульсуючого типу з лебідками тягового і оберненого ходу, які мають автоматичне керування. Позиція, що призначена для підйому кузова вагону, обладнана стаціонарними електродомкратами вантажопідйомністю 30 т.
Перед підійманням вагона колісні пари повинні бути підклинені гальмовими башмаками або дерев'яними клинами.
Підіймання та опускання вагону проводиться синхронно під керівництвом майстра або бригадира цеху. Знаходження робітників у вагоні чи під вагоном не дозволяється.
Усі зняті з вагону деталі та вузли перед ремонтом повинні бути очищені та промиті.
Підлога на робочих місцях і технологічних проходах повинна утримуватись в справному стані, регулярно прибиратись від бруду та відходів виробництва.
Спецодяг зварювальника повинні бути виготовлені з брезентової або іншої тканини з вогнезахисним складом.
Для захисту очей та шкіри обличчя від опіків та випромінювання слід використовувати щитки та шоломи з захисним склом як для газоелектрозварник так і для підсобних робітників, які беруть участь в процесі зварювання. Для захисту від шкідливої дії променів місце проведення зварювальних робіт огороджуються переносними щитами.
Перед початком роботи робітник повинен особисто перевірити стан інструменту, що знаходиться в користуванні і той, що він одержує з інструментальної комори. Робота несправним інструментом – не дозволяється.
У пасажирському вагонному депо, також знаходиться візкова дільниця, яка має бути обладнана устаткуванням централізованого опалення та вентиляції для забезпечення метеорологічних умов відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств. Ворота цеху для ремонту візків під час проведення маневрових робіт в нічний час та для проїзду між деповського транспорту повинні бути обладнані тепловими завісами.
Заточний верстат та місце проведення робіт по очистці та обмивці візків необхідно обладнати місцевою витяжною вентиляцією з метою обмеження шкідливого впливу небезпечних викидів.
Для захисту працівників візкового цеху від дії шкідливих речовин передбачено обов'язкове використання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту всім професіям у відповідності до діючих норм, затверджених колективним договором.
На території депо ведуться малярні роботи. Малярні і фарбозаготівельні відділення повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.3.005-88.
Системи витяжної вентиляції приміщень для проведення фарбувальних робіт не дозволяється об'єднувати з системами витяжної вентиляції приміщень для зарядки акумуляторних батарей або з системами витяжної вентиляції інших приміщень.
Усі малярні приміщення повинні мати пристрої для природного провітрювання незалежно від наявності штучної вентиляції.
Малярні роботи належать до робіт з підвищеною небезпекою: дія шкідливих хімічних речовин, роботи на висоті, використання шліфувальних машинок, краскопультів та інших пристосувань.
Маляр повинен:
виконувати правила