Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел з питань, пов’язаних з основними засобами

 

Характеризуючи дані табл. 2.3 можна відмітити наступне: коефіцієнт автономії показує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність, характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. Значення цього показника стосовно ЛВЧД – 1 в 2010, 2011, 2012 та 2013 роках досить високі – більше 0,5, а це свідчить про ріст фінансової незалежності, підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов’язань. Загалом можна стверджувати, що підприємство характеризується значним запасом міцності.

Коефіцієнт фінансування показує, якою мірою активи підприємства сформовані за рахунок власного капіталу, і наскільки підприємство незалежно від зовнішніх джерел фінансування. Величина коефіцієнта фінансування менше одиниці, то це  свідчить про небезпеку неплатоспроможності.

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу показує, яка частина робочого капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку – капіталізовано. Впродовж чотирьох років цей коефіцієнт залишався нижче нормативної величини, що свідчить про досить низький ступінь мобільності використання робочого капіталу.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними активами впродовж чотирьох років вище відмітки 0,1, що вказує на те, що структура задовільна, а підприємство – платоспроможне.

Аналіз результатів діяльності проводиться методом порівняння фактичних даних за попередні періоди. На підставі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

• систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;
• виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
• вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;
• виявлення резервів збільшення прибутку;
• розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), бізнес-план форми бухгалтерської звітності № 1 «Баланс підприємства», № 2 «Звіт про фінансові результати», декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень.

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

Основні показники ділової активності структурного підрозділу наведено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Аналіз ділової активності Дніпропетровського пасажирського вагонного депо за 2010 – 2013 роки

Показник	Звіт 2010 року	Звіт 2011 року	Звіт 2012 року	Звіт 2013 року
1. Коефіцієнт оборотності активів	0,98	0,42	0,46	0,51
2. Коефіцієнт оборотності власного  капіталу	0,45	0,49	0,52	0,56
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської  заборгованості	0,06	1,10	1,10	1,10
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості	20,15	22,20	22,03	17,82
5. Період обороту дебіторської  заборгованості, дні	344	332	332	336
6. Період обороту кредиторської  заборгованості, дні	18	16	17	20

 

Аналізуючи дані табл. 2.4 слід відмітити, що важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства.

Так, коефіцієнт оборотності активів – відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів. З кожним аналізованим роком коефіцієнт оборотності активів Депо збільшується. Так, у 2010 році він становив 0,38  і до 2013 року підвищився до значення  0,51.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу у 2010 році склав 0,45; у 2011 році – 0,49;  у 2012 році – 0,52, у 2013 – 0,56, що характеризує збільшення з кожним роком ефективності використання власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості з кожним роком збільшується, що свідчить про швидке одержання коштів по рахунках.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. З 2010 року по 2012 рік цей коефіцієнт зростав, що означало збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, а у 2013 він знизився до 17,82.

Значення періоду обороту дебіторської заборгованості із 2010 року по 2013 рік досить високий.

Період обороту кредиторської заборгованості впродовж 3 років змінюється нерівномірно: у 2010 році склав – 18  днів; у 2011 році – 16 днів; у 2012 році – 17 днів, а у 2013 році – 20 днів.

На короткострокову ліквідність або платоспроможність підприємства впливає його здатність генерувати прибуток. У цьому зв’язку розглядається такий аспект діяльності підприємства, як рентабельність. Це і якісний і кількісний показник ефективності діяльності будь-якого підприємства. Основні показники рентабельності підприємства наведені у табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Аналіз рентабельності Дніпропетровського пасажирського вагонного депо за 2010 – 2013 роки

Показник	Звіт 2010 року	Звіт 2011 року	Звіт 2012 року	Звіт 2013 року	Нормативна величина
1. Коефіцієнт рентабельності активів	0,03	0,03	0,03	0,03	Збільшення
2. Коефіцієнт рентабельності власного  капіталу	0,03	0,03	0,04	0,03	Збільшення
3. Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,07	0,07	0,07	0,05	Збільшення
4. Коефіцієнт рентабельності послуг	0,05	0,07	0,07	0,03	Збільшення

 

Коефіцієнт рентабельності активів (економічна рентабельність) характеризує – рівень прибутку, що створюється всіма активами підприємства, які перебувають у його використанні згідно з балансом.

Для виконання аналізу рентабельності звіту про фінансові результати в ЛВЧД – 1 була застосована стаття «Валовий прибуток», у зв’язку з тим, що протягом досліджуваних років чистий результат діяльності був збитковий.

Коефіцієнт рентабельності на протязі трьох років не змінювався, у 2010 році – 0,03, у 2011 році – 0,03, у 2012 році – 0,03 це означало, що попит на виконання робіт був стабільним.

Збільшення коефіцієнту рентабельності власного капіталу у 2012 році свідчить про підвищення рівня прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, а також його рівень показує верхню межу дивідендних виплат.

Коефіцієнт рентабельності діяльності у 2013 році знижується, що свідчить про зменшення ефективності господарської діяльності підприємства.

У 2010 році коефіцієнт рентабельності послуг становив 0,05, у 2011 році – 0,07, у 2012 році – 0,07, у 2013 році – 0,03. Він є досить не стабільним, що характеризує не вигідне надання послуг.

 

2.4 Особливості обліку і контролю руху основних засобів

 

Для господарської діяльності кожного виробничо-технологічного підрозділу, крім матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, потрібні основні засоби.

Основними засобами вважаються матеріальні необоротні активи, очікуваний термін використання яких становить більше одного року, які утримує виробничо-технологічний підрозділ із метою використання їх у виробничому процесі, здавання в оренду іншим особам тощо.

Одиницею обліку основних засобів є окремий об’єкт. Окремим об’єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного рівня призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; незавершені капітальні інвестиції; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством[39].

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин (компонентів), строки корисного використання яких різні, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об’єктом основних засобів. При цьому, для кожної частини об’єкту розробляються та застосовуються окремі терміни для нарахування амортизації з виділенням окремого шифру.

Для організації роботи згідно з затвердженим технологічним процесом депо використовують технічні засоби, необхідне колійне оснащення, будинки і цивільні споруди, які знаходяться на балансі виробничо-технологічних підрозділів інших служб залізниці.

До цих засобів відносяться:

• відповідний колійний розвиток;
• пристрої спостереження і контролю за рухом поїздів, вагонів та маневровою роботою, засоби автоматизації технологічних процесів, засоби механізації і автоматизації операцій, що виконуються в станційному технологічному центрі з обробки поїзної інформації і перевізних документів (СТЦ), засоби механізації та автоматизації для забезпечення безпеки руху та охорони праці;
• пристрої для приймання, оброблення і передачі інформації про поїзди і вантажі, автоматизовані робочі місця, автоматизовані системи управління;
• засоби зв’язку і передачі, гучномовного оповіщення;
• інформаційно-обчислювальна техніка для приймання, обробки та передачі інформації на поїзди та вантажі;
• пристрої для посадки, висадки і обслуговування пасажирів;
• квиткові каси: попередні, добові, приміські, каси міжнародного сполучення;
• багажні відділення;
• кімнати відпочинку;
• зали очікування;
• сервісний центр з обслуговування пасажирів;
• пристрої для приймання, видачі, навантаження, вивантаження, сортування, зберігання вантажів і багажу;
• товарні контори (товарні каси) для оформлення перевезень вантажів, визначення та стягнення провізних та додаткових платежів, ведення станційної комерційної звітності;
• пристрої для огляду вагонів (контейнерів) у комерційному відношенні, промислове телебачення, оглядові вишки, запірно-пломбувальні пристрої (ЗПП) та пристрої для їх навішування та зняття, вагонні ваги, інші технічні засоби;
• пристрої для приймання, розформування, формування і відправлення поїздів, пристрої для обслуговування, ремонту, екіпірування вагонів, постачання вагонів-ресторанів;

пристрої сигналізації, централізації та блокування, освітлення, водопостачання, протипожежної безпеки;

• матеріали, інструменти та пристрої для усунення комерційних несправностей;
• відповідне облаштування пунктів пропуску;
• спеціальний технологічний транспорт.