Облік та аналіз операційних витрат

Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами продукції.

Нормативний метод обліку витрат на управління структурними підрозділами здійснюється  аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кшторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками та відображаються на рахунках обліку виробництва № 23 «Виробництво», субрахунку рахунка №  23 «Допоміжні виробництва», № 39 «Витрати майбутніх періодів».

Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка № 92 «Адміністративні витрати», за Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку» № 291 від 30.11.99 р. Списуються в дебет рахунка № 79 «Фінансові результати».

Брак – це непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити забраковану продукцію у новий продукт праці або виправити недоліки.

Для побудови обліку браку його кваліфікують затакими ознаками:

місцем  виявлення – внутрішній, тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено уже в покупця;

характером дефектів – остаточний, який вже неможливо виправити, та такий, який ще можна виправити;

причинами виникнення – неякісні матеріали, нестача електроенергії, некваліфікованість працівника тощо;

винуватцями – робітник, постачальник, служба постачаня тощо.

Для обліку втрат від забракованої продукції передбачено рахунок № 24 «Брак у виробництві».

На дебеті рахунка № 24 «Брак у виробництві» обліковуть витрати на остаточно забраковану продукцію  або витрати на виправлення браку. З кредиту списують (в дебет рахунків № 23, 25, 201 тощо) вартість матеріалів або відхохід від забракованої продукції, утримання із заробітної плати винуватців та остаточні втрати, які включають до собівартості продукції.

Витрати обслуговуючих виробництв і господарств пов’язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Аналітичний облік ведеться окремо по кожному обслуговуючому виробництву та господарству.

Витрати майбутніх періодів (рах.№ 39) – це витрати, здійснені в даному звітному періоді, але віднесені до майбутніх звітних періоді, але віднесені до майбутніх звітних періодів. Вони можуть погашатися протягом року або іншого терміну. До таких витрат належать: витрати на освоєння виробництва нових видів продукції, гірничопідготовчі роботи, сплачені наперед податки та збори, суми передплат періодичних видань тощо.

Відображення витрат майбутніх періодів в обліку:

Дебет рахунка № 39 «Витрати майбутніх періодів»

Кредит рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці»

Кредит рахунка № 65 «Розрахунки за страхуванням»

Кредит рахунка № 68 «Розрахунки за іншими операціями»

Кредит рахунка № 207 «Запасні частини та ін».

Списання витрат майбутніх періодів, відображених на дебеті рахунка № 39 згідно з регулюючими законодавчими та іншими нормативними актами, здійснюється такими записами:

Дебет рахунка № 23 «Виробництво»

Дебет субрахунка № 23 «Допоміжні виробництва»

Дебет рахунка № 91 «Загальновиробничі витрати»

Дебет рахунка № 92 «Адміністративні витрати»

Дебет рахунків № 93 «Витрати на збут», № 94 «Інші операційні витрати»

Кредит рахунка № 39 «Витрати майбутніх періодів».

Витрати на оплату праці виробничого персоналу підприємства (рах. № 66), а також витрати на оплату праці тих працівників, що не перебувають у штаті підприємства, але чия праця належить до основної діяльності, обліковуються на рахунку № 66 «Розрахунки з оплати праці».

Витрати на додаткову заробітну плату  виробничих  робітників, пов'язану з оплатою, відповідно до чинного законодавства, чергових (щорічних) та додаткових відпусток (компенсація за невикористану відпустку), пільгових годин підлітків, перерв  у  роботі  годуючих  матерів  (до одного року), а також часу, пов'язаного з виконанням державних, громадських обов'язків, та  ін.                                                       

Витрати по "Відрахуванню на соціальні заходи" (рах. №65) відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97р. нараховуються за ставками збору, визначеними пп. 1 та 2 ст. І цього Закону, п.З ст. І – 31,8% від вартості об'єкта оподаткування (ст. 2) і 4% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів (за рішенням ВР України можливі зміни).

Проводка така:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво"

Дебет рахунка № 94 "Інші операційні витрати".

Кредит рахунка  № 65 "Розрахунки за страхуванням" за відповідними субрахунками.                                         

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (у т.ч. на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) збір для платників податку становить - 5,5% від вартості об'єкта оподаткування, у т,ч. 1,5% від вартості об'єкта оподаткування на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, 0,5% від вартості об'єкта оподаткування фізичних осіб. Запис в обліку:

а) збір і перерахування платниками збору 4% до Фонду   соціального   страхування   і   1,5%   до   Державного бюджету України:

Дебет рахунка. № 2.3 "Виробництво" та ін, - 5,5%       

Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" - 4%

Кредит   рахунка   №   64   "Розрахунки   за   податками   й платежами"       - 1,5%;

б)  збір   на  обов'язкове  соціальне   страхування   на випадок безробіття - 0,5% до Державного бюджету України (із оплати праці працюючих):

Дебет рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці"

Кредит   рахунка   №   64    ''Розрахунки  за    податками   і платежами".

Зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що виникли в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), які втратили повністю або частково свої споживчі якості як висхідного ресурсу (хімічні чи фізичні якості), а тому не можуть бути використані за прямим призначенням. Але залишки, які за встановленою технологією передаються до інших цехів для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг), - не належать до зворотних відходів. Оцінюються зворотні відходи за ціною їх можливого використання, за діючими цінами на відходи тощо. Запис у бухгалтерському обліку на зворотні відходи.

а)  Якщо відходи оприбутковуються як матеріали:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали" або ін.

б)    Якщо   відходи    оприбутковуються    як   готовий продукт:

Дебет рахунка № 26 "Готова продукція" та ін.  

в)  Якщо відходи реалізуються:

Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"'

Кредит рахунка (у всіх випадках) № 23 "Виробництво''.

Облік всіх витрат і результатів виробничої діяльності підприємства здійснюється у журналі- ордері № 10.        

Журнал-ордер № 10 має 3 розділи: І - "Витрати виробництва",                   ІІ - "Розрахунок витрат за економічними елементами", ІІІ - "Собівартість товарної продукції".

Розділ І заповнюється за даними відомостей № 12 і № 15 в розрізі кореспондуючих рахунків. Тут визначається вся сума витрат звітного місяця.

У розділі II здійснюється розрахунок витрат на виробництво за економічними елементами з коригуванням внутрішньозаводського обігу.

У розділі III здійснюється розрахунок собівартості товарної продукції за статтями калькуляції. Тут показуються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, окремо фактична собівартість продукції основного та допоміжного виробництв, а також фактична собівартість всієї товарної продукції.

3.5. Облік незавершеного виробництва (робіт, послуг) (рах. № 23).

До незавершеного виробництва відносяться продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.

У виробничих (навчальних) майстернях до незавершеного виробництва належать заготовки (деталі, вузли, агрегати) та вироби, обробка та складання яких ще не закінчена; готові вироби, не повністю укомплектовані і не передані на склад.

Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки (відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні): за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Право вибору варіанту оцінки лишається за підприємством.

Найбільш   прийнятними   оцінками   незавершеного виробництва є:

-  для готової продукції - виробнича собівартість;

- для  товарів  на підприємствах роздрібної торгівлі-продажна (роздрібна) ціна;

- на оптових складах і базах торгових та постачальницько-збутових підприємств - продажна (роздрібна) ціна або ціна, за якою вони закуплені.

Облік незавершеного виробництва і незавершених робіт (послуг) здійснюється відповідно до встановленого порядку на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництв та обслуговуючих господарств (див. Додаток №1).

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва (вироби, роботи і послуги) відображаються за оцінкою, що застосовується підприємством відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.99 р.

Підприємства (будівельні, наукові, геологорозвідувальні), що здійснюють в поточному році розрахунки із замовниками відповідно до укладених договорів за закінчені етапи робіт, що мають самостійне значення, відображають на статті "Незавершене виробництво" також і вартість оплачених замовником етапів, які обліковують на рахунку  14 "Довгострокові фінансові інвестиції". При цьому замовник зараховує на свій баланс тільки повністю готову продукцію (закінчені роботи).              

У бухгалтерському обліку закінчені етапи робіт у сумі фактичних витрат списуються записом:

Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"

Кредит рахунка № 23 "Виробництво"

Списування провадиться після оформлення в установленому порядку прийняття закінчених етапів виконаних робіт.

Одночасно на суму прийнятих до оплати рахунків за виконані етапи по продажній вартості відображають на рахунку № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" записом:

Дебет рахунка № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Кредит рахунка № 72 "Дохід від участі в капіталі"

Кошти, що надійшли від замовників в оплату закінчених і прийнятих ними етапів:

Дебет рахунка № 31 "Рахунки в банках", субрах, № 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Кредит субрахунка № 681 "Розрахунки за авансами одержаними"

По закінченні всіх робіт у цілому вартість оплачених замовником етапів робіт списується в обліку записом:

Дебет рахунка № 681 "Розрахунки за авансами одержаними"

Кредит рахунка № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" з одночасним погашенням заборгованості за рахунок раніше одержаних платежів

Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" (списування собівартості реалізації)

Кредит рахунка № 90 "Собівартість реалізації".

У статті Балансу "Незавершене виробництво", код 120, показуються витрати на незакінчені до кінця звітного періоду роботи з капітального ремонту основних засобів, а також витрати на сплав лісопродукції і незавершеного виробництва сільського господарства, які відображаються за вирахуванням вартості випуску,

У цій статті Балансу підприємства також показується сума витрат обігу, що відноситься до залишку нереалізованих товарів на підприємствах, які здійснюють свою діяльність у сфері постачання, збуту, торгівлі та громадського харчування.

Сума витрат обігу, що відноситься до залишку не реалізованих на кінець місяця товарів, визначається як добуток вартості нереалізованих товарів за кредит. Середній процент визначається діленням витрат обігу на залишок товарів на   початок   місяця   і   витрат  на   зберігання,   оброблення, підсортування, передпродажну підготовку товарів, транспортних витрат та процентів за кредит за звітний місяць на суму реалізованих витрат та процентів за кредит за звітний місяць на суму реалізованих у звітному місяці товарів і залишку товарів на кінець звітного місяця. Решта витрат обігу щомісячно списується записом:

Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати"

Кредит рахунків № 92, 93, 94.

Наказом Міністерства фінансів України № 124 від 14.06.98 р. затверджено Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової - вартості купівельних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах). При веденні обліку приросту (убутку) вартості матеріальних ресурсів у незавершеному виробництві і залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції, а лише вартість матеріальних ресурсів, які використовуються у виробництві продукції (робіт, послуг).