Облік та аналіз операційних витрат

Рахунок № 82 “Відрахування на соціальні заходи” має такі субрахунки:

№ 821 “Відрахування на пенсійне забезпечення” (див. Додаток №6);

№ 822 “Відрахування на соціальне страхування” (див.Додаток №4);

№ 823 “Відрахування на випадок безробіття” (див. Додаток №3);

№ 824 “Відрахування на індивідуальне страхування”.

4. Елемент “Амортизація”.

Для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активі призначено рахунок № 83 “Амортизація” (див. Додаток №8).

На дебеті рахунка № 83 “Амортизація” відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті – списання на рахунок № 23 “Виробництво” суми амортизаційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних виробництв, на рахунки класу 9 – суми амортизаційних відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 “Фінансові результати”, якщо підприємство не застосовує рахунки   класу 9.

Рахунок № 83 “Амортизація” має такі субрахунки:

№ 831 “Амортизація основних засобів”;

№ 832 “Амортизація інших необоротних матеріальних активів”;

№ 833 “Амортизація нематеріальних активів”.

5. Елемент “Інші операційні витрати”.

В процесі операційної діяльності на підприємстві виникають витрати, які не включаються до собівартості реалізованих робіт і послуг. Відповідно до п.п. 18-20 П(с)БО 16 до таких витрат відносяться: адміністративні, витрати збут та інші операційні витрати. Облік операційних витрат ведеться відповідно на рахунках 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", по дебету яких відображаються суми визнаних витрат, а по кредиту - їх списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Підставами для здійснення записів по дебету цих рахунків є наступні первинні документи та облікові регістри: відомості по нарахуванню заробітної плати персоналу відповідних управлінських та інших підрозділів підприємства, нарахувань на заробітну плату, розрахунки по амортизації, рахунки за спожиті послуги (зв'язку, банків, Інтернет, юридичні, консультаційні, орендні, інші) та виконані роботи, розрахунки по податках і обов'язкових платежах тощо. Аналітичний облік операційних витрат здійснюється в розрізі номенклатури статей, установленої підприємством.

Актуальним питанням бухгалтерської практики є неправомірне використання субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" для відображення тих витрат операційної діяльності підприємства, які відповідно до вимог податкового законодавства не можуть бути віднесені до валових витрат чи включені до розрахунку податкової амортизації. Такий методичний підхід призводить до спотворення облікової інформації про фактичні суми адміністративних та інших операційних витрат і неправдивого подання статей фінансових звітів. З цією метою доцільно відкрити до відповідних рахунків по обліку операційних витрат (92, 93, 949) два субрахунки (наприклад, 921 і 922, 931 і 932 тощо): по дебету одного відображати всі суми відповідних операційних витрат, а по іншому - фіксувати суми, які не враховуються при розрахунках оподатковуваного прибутку підприємства, тобто постійні різниці.

Операційні витрати, що не відображаються на інших рахунках класу 8, обліковуються на рахунку № 84 “Інші операційні витрати”. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

До інших операційних витрат включаються:

• вартість робіт, послуг сторонніх підприємств;
• сума податків, зборів (обов’язкових платежів), крім податків на прибуток;
• втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання на уцінки активів;
• сума фінансових санкцій, тощо.

На дебеті рахунка № 84 “Інші операційні витрати” відображається сума визнаних витрат, на кредиті – списання на рахунок “ 23 “Виробництво” суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних виробництв, на рахунки класу 9 – суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок “ 79 “Фінансові результати”, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Господарські операції, що спричиняють фінансові та інші витрати не є на сьогодні типовими в діяльності комунального підприємства.

3.3.  Групування витрат  за статтями калькуляції.

Калькуляція (від лат. “calculatio” - обчислення) – це обчислення собівартості продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Розрізнять такі види калькуляції: планові (складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановлені цін), кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін) і нормативні (складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу). Ці види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.

Калькуляції складають на кожному підприємстві за встановленим переліком статей витрат. Розрізняють калькуляції собівартості цехову, виробничу, повну, галузеву тощо. Витрати пов’язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за відповідними статтями.

Згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р. «Адміністративні витрати» (рах. № 92) не включаються до виробничої собівартості, а «Витрати на збут» (рах. № 93) – до повної собівартості продукції (робіт, послуг). Зібрані витрати на дебеті цих рахунків списуються на  зменшення фінансових результатів.

До статті калькуляції «Сировина і матеріали» (субрах. № 201) включається вартість:

• сировини і матеріалів, що входять до складу виготовлюваної продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);
• купованих матеріалів, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції.

До цієї ж статті належать витрати, пов’язані з використанням природної сировини, у частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку і геологопошуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, і за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів.

Витрати по статті «Сировина і матеріали» включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень.

Витрати на куповані матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції, віднесення яких безпосередньо до собівартості  окремих  видів продукції ускладнено, включаються до собівартості у такому порядку:

а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;

б) відповідно до встановлених норм витрат і цін матеріалів визначаються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;

в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції, товарної продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.

Допускається не встановлювати кошторисні ставки купованих матеріалів на одиницю продукції, а відносити їх фактичні витрати на собівартість пропорційно до витрат  за нормою.

В окремих галузях промисловості стаття калькуляції «Сировина і матеріали» може бути деталізована з урахуванням характеру, стуктури й організації виробництва.

До статті калькуляції «Куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій» (субрах. № 202) включається вартість:

• купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;
• робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності.

До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, обробка сировини і споживчих матеріалів, часткова обробка напівфабрикатів і виробів тощо за умови, що ці послуги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції.

Вартість купованих комплектуючих виробів, напівфабрикаті виробничого характеру включається безпосередньо до вартості окремих видів і замовлень.

До статті калькуляції «Паливо та енергія на технологічні потреби» (субрах. № 203) відносяться витрати на всі види палива, безпосередньо використовуванні у процесі виробництва продукції.

Витрати на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальні ресурси формуються виходячи з цін придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат, пов’язаних з транспортною доставкою доставкою матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, втрат від нестачі матеріальних цінностей у дорозі в межах норм природного убутку.

Транспортно-заготівельні витрати на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати і паливо в окрему статтю калькуляції не виокремлюються, а включаються до вартості (статті) вказаних матеріальних ресурсів. Облік цих витрат ведеться за групами і підгрупами матеріальних ресурсів, що використовуються у виробництві, та їх відносної величини щодо придбаних матеріалів (тверде паливо, рідке паливо, шихтові матеріали, скло, метали за групами тощо).

У статті калькуляції «Зворотні відходи» відображається вартість повернутих відходів, що відраховуються із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції.

До статті калькуляції «Основна заробітна плата» (субрах. № 661) відносяться витрати нарахованої основної заробітної плати відповідно до прийнятих підприємством систем оплати праці у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників, зайнятих виробництвом продукції.

До статті калькуляції «Додаткова заробітна плата» (субрах. № 661) відносяться витрати нарахованої виробничому персоналові підприємства додаткової заробітної плати за працю понад визначені норми, за трудові успіхи й винахідництво і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До статті калькуляції «Відрахування на соціальні заходи» (рах. 65) відносяться:

1. відрахування на обов’язкове  державне соціальне страхування, у тому числі на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;
2. відрахування на обов’язкове  державне пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування (здійснюється згідно з порядком визначеним законодавством).

До статті «Загальновиробничі витрати» (рах. № 91) включаються витрати згідно з П(с)БО 16:

• витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями тощо; виплати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);
• амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;
• амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);
• витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
• витрати на обслуговування  виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);
• витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;
• інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування й управління виробництвом , що змінюються прямо пропорційно до змін обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат із використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду.