Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2013 в 19:53, дипломная работа
Метою дослідження є теоретичне і методичне обґрунтування положень, практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення методики обліку й аудиту нематеріальних активів та визначення найсуттєвіших аспектів їх організації і обліку на підприємстві.
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти структури і обліку нематеріальних активів
1.1 Сутність та структура нематеріальних активів підприємства
1.2 Класифікація нематеріальних активів
1.3 Сучасні аспекти стандартизації обліку нематеріальних активів
Розділ 2. Облік операцій з нематеріальними активами
2.1 Оцінка нематеріальних активів
2.2 Облік наявності та руху нематеріальних активів
2.3 Амортизація нематеріальних активів
Розділ 3. Аналіз і аудит ефективності використання нематеріальних активів підприємства
3.1 Організаційне та інформаційне забезпечення аналізу та аудиту нематеріальних активів
3.2 Методика аналізу нематеріальних активів
3.3 Методика аудиту нематеріальних активів
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
*Дані таблиці узяті з бухгалтерського балансу підприємства ТОВ «Бережанський склозавод» за 2009-2010 роки.
З даних табл. 3.3. видно, що в структурі нематеріальних активів найбільшу питому вагу мають права на об'єкти промислової власності (66,9%). Зростання рівня цього виду активів за звітний період на 11,4% можна оцінити позитивно, тому що ці вкладення спрямовані на вдосконалення якісних параметрів виробництва і продукції. У 2010 році права на знаки для товарів і послуг зменшились на 1149,4 грн. порівняно з 2009 р., та питома вага цього права у загальному обсязі нематеріальних активів зменшилась на 2,4 %. Права користування природними ресурсами також зменшились на 11000 грн. (5,1%). У 2010р. зменшення інших нематеріальних активів склало 1396,7 грн. порівняно з 2009р., а питома вага цих активів в загальному обсязі нематеріальних активів зменшилась на 3,9%. В сукупності всі нематеріальні активи збільшились на 140153,9 грн. у 2010р. порівняно з 2009р.
Для аналізу структури нематеріальних активів за термінами корисного використання складають таблицю (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Структура нематеріальних активів за термінами корисного використання на ТОВ «Бережанський склозавод»
Показники |
Термін корисного використання, роки |
Всього | |||||||
1-2 |
3-4 |
5 |
6 |
7 |
8-9 |
10 |
Біль-ше 10 | ||
Нематеріальні активи, тис. грн. |
90,97 |
- |
310,0 |
40,0 |
93,8 |
- |
54,023 |
74,0 |
662,79 |
У % до підсумку |
13,7 |
46,8 |
6,0 |
14,2 |
8,2 |
11,1 |
100 |
*Дані таблиці узяті з бухгалтерського балансу підприємства ТОВ «Бережанський склозавод» за 2009-2010 роки.
3 табл. 3.4 видно, що середній термін корисного використання результатів інтелектуальної власності становить 5-7 років. У сучасних умовах достатнім є термін "життя" промислових новинок.Більше 10-річного терміну корисного використання мають нематеріальні активи: права на користування землею, природними та іншими ресурсами. У структурі нематеріальних активів їх питома вага становить 11,1%, що в умовах України є прийнятою величиною. У країнах з дефіцитом трудових ресурсів і землі цей показник значно вищий.
При аналізі структури нематеріальних активів за джерелами надходження виділяють наступні групи об'єктів: нематеріальні активи внесені засновниками; придбані за плату або в обмін на інше майно; одержані безпосередньо від фізичних і юридичних осіб; субсидії державних органів. При аналізі структури нематеріальних активів за рівнем правової захищеності виділяють наступні групи об'єктів: нематеріальні активи - захищені: патентами на винаходи; зареєстровані ліцензіями; свідоцтвами на корисну модель; патентами на промислові взірці; свідоцтвами на торгову марку; авторськими правами.
Мета аналізу нематеріальних активів залежить від необхідності вироблення тих чи інших управлінських рішень.
Наприклад, прийнято рішення про продаж нематеріальних активів, внесення їх в якості завдатку, розробці нового продукту тощо. Виходячи з мети формуються завдання аналізу нематеріальних активів, які повинні вміщати оцінку об’єкта аналізу, на основі якої виявляються фактори, які впливають на його стан; виявлення резервів підвищення ефективності використання нематеріальних активів; розробку міроприємств, направлених на використання виявлених резервів.
Аналіз вказаних вище ресурсів по підприємству доцільно проводити в динаміці за ряд років, або в порівнянні з групою аналогічних підприємств для виявлення окремих закономірностей та тенденцій у розвитку нематеріальних активів. Для проведення аналізу нематеріальних активів доцільно розробити систему взаємозв’язаних аналітичних показників, достатньо повно розкриваючи їх поведінку в процесі використання підприємством.
Якість проведеного аналізу залежить від вибору та підготовки інформаційної бази, яка охоплює різні облікові та не облікові дані.
При вивченні облікової політики підприємства доречно розробляти такі робочі документи, які б у повному обсязі й досить короткій формі висвітлювали порядок ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів на конкретному підприємстві.
Обліково-планові джерела включають дані бізнес-плану, документи бухгалтерського обліку, статистичного обліку, первинні облікові дані, звітність підприємства. Показники бізнес-плану можуть використовуватись при оцінці очікуваних майбутніх прибутків від створення (придбання) і використання нематеріальних активів.
Дані бухгалтерського обліку можуть використовуватись тільки при проведенні внутрішнього управлінського аналізу нематеріальних активів. На їх основі можливо отримати приватні показники наявності, стану, руху та ефективності використання нематеріальних активів.
При проведенні зовнішнього аналізу нематеріальних активів широко використовується фінансова, статистична та податкова звітність.
До необлікових джерел інформації відносяться документи, які регулюють діяльність підприємства (устав, наказ про обікову політику підприємства), законодавчі документи, господарсько-правові документи, технічна та технологічна документація, дані статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань тощо.
Здійснення вищевикладених процедур аналізу нематеріальних активів на підготовчому етапі дозволить забезпечити якість результатів аналізу. Разом з тим, необхідні більш глибокі наукові розробки в питаннях організації та методології аналізу нематеріальних активів.
3.3 Методика аудиту нематеріальних активів
Практика свідчить про те, що методика проведення аудиту нематеріальних активів багато в чому залежить від об’єкта перевірки, галузі економіки, до якої вони належать, кількості та вартості нематеріальних активів, які використовує підприємство, що перевіряється.
Головною умовою ефективності аудиту нематеріальних активів на підприємстві є чітке визначення завдань і постановка цілей, а також вибір стратегії в питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства
В процесі аудиту нематеріальних активів підприємства перевіряють:
Саме отримання достатньої кількості доказів дає змогу аудиторові надати незалежну оцінку стану обліку нематеріальних активів, виявити порушення від чинного законодавства та встановлених правил.
При вивченні облікової політики підприємства доречно розробляти такі робочі документи, які б у повному обсязі й досить короткій формі висвітлювали порядок ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів на конкретному підприємстві.
Аудитор формує свою думку, вивчивши облікову політику й внутрішні інструкції підприємства. Як мінімум, необхідно перевірити наявність таких питань в обліковій політиці підприємства:
У разі наявності суттєвих суперечностей положень облікової політики чинному законодавству аудитор повинен зазначити цей факт у звітній документації. Для досягнення мети аудиторові потрібно:
Для розробки ефективного підходу до аудиту нематеріальних активів на стадії планування здійснюють попередню оцінку системи внутрішнього контролю, що підтверджується або коригується в процесі аудиту.
На багатьох підприємствах вітчизняної промисловості внутрішньо-господарський аудит або зовсім відсутній, або здійснюється не на належному рівні.
За допомогою аудиторських процедур здійснюється перевірка достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності. При виявленні порушень аудитор визначає їхній характер і суть, а також рівень суттєвості. При цьому аудитор описує аудиторські процедури або методи виявлення порушень, порядок побудови аудиторської вибірки при її застосуванні, тобто обґрунтовує достатність аудиторських доказів. За результатами проведених аудиторських процедур він розробляє рекомендації з усунення помилок у бухгалтерському обліку, а також щодо вдосконалення системи бухгалтерського обліку. Детальну перевірку операцій з нематеріальними активами здійснюють за такими етапами (табл.3.5).
Проводячи аудит нематеріальних активів на ТОВ «Бережанський склозавод», аудитор використовує дані останньої інвентаризації, яка проводиться відповідно до чинного законодавства України, кожного року перед початком складання річної фінансової звітності, результати якої рекомендується оформити згідно з додатком К.1.
Таблиця 3.5
Етапи аудиту нематеріальних активів
№ з/п |
Етап перевірки |
Процедури перевірки | |
1 |
2 |
3 | |
1 |
Перевірка положень облікової політики в частині нематеріальних активів |
| |
2 |
Перевірка наявності нематеріальних активів |
Перевірка:
| |
3 |
Перевірка показників звітності показникам синтетичного і аналітичного обліку нематеріальних активів |
Перевірка:
| |
4 |
Аудит операцій по надходженню нематеріальних активів |
Перевірка:
| |
5 |
Аудит амортизації нематеріальних активів |
Перевірка:
| |
6 |
Аудит операцій по вибуттю нематеріальних активів |
Перевірка:
| |
7 |
Аудит операцій. пов’язаних із наданням права на використання нематеріальних активів |
Перевірка:
|