Аналіз і контроль виробничих витрат

Єдність цілей контролю не виключає різноманіття його способів і прийомів, які органічно зв'язані між собою. Розрізняють наступні методи контролю:

• перевірку виконання ухвалених рішень;
• обстеження;
• технічний контроль;
• економічний аналіз;
• інвентаризацію;
• ревізію;
• розрахункову перевірку балансів і звітів.

На підприємстві проводяться майже всі види контролю. Перевірка виконання ухвалених рішень – це метод контролю за виконанням актів, постанов, законів і вказівок по певному колу питань.

Метод обстеження дозволяє зібрати інформацію, що не може бути отримана в ході документальної перевірки.

Технічний контроль – метод, що вимагає спеціальних знань в області виробництва, виду діяльності, якості товару, сировини, готової продукції. За допомогою цього виду контролю заглиблюються й розширюються відомості, отримані в результаті фінансово-господарської перевірки, розкривається вплив причин технічного характеру на схоронність й ефективність роботи підприємств, розробляються відповідні міри.

Економічний аналіз – метод контролю, що дозволяє виявляти вплив негативних або позитивних факторів на контрольований об'єкт і вишукувати можливості усунення недоліків і підвищення ефективності господарювання. У контрольно-ревізійній роботі використовуються лише окремі прийоми економічного аналізу (порівняння, груповання, балансовий метод, середні й відносні величини й ін.).

Рахункова перевірка бухгалтерських звітів і балансів – методи контролю й оцінки достовірності й правильності фінансово-господарського стану підприємств і організацій, виявлення резервів росту рентабельності й поліпшення використання основних і оборотних коштів.

На заводі проводять інвентаризацію (метод контролю за схоронністю матеріальних цінностей і коштів, за роботою матеріально відповідальних і посадових осіб – дозволяє встановлювати реальність і достовірність облікових даних у порівнянні з фактичною наявністю матеріальних засобів і коштів, обсягом і якістю виконаних робіт). Розрізняють повні, часткові, перманентні інвентаризації.

Документальна ревізія – діючий метод наступного контролю, спрямований на всебічне вивчення фінансово-господарської діяльності підприємств із метою встановлення законності, достовірності, доцільності й економічної ефективності зроблених господарських операцій.

До основних завдань ревізії, що проводяться на ЗАТ «Новомиргородський цукор» належати такі:

• виявити наявні порушення щодо достовірності визначення витрат на виробництво та собівартості продукції, робіт і послуг, методики їхнього облікового процесу;
• розробити заходи впливу для їхньої ліквідації, внесення відповідних корективів,
• встановити обгрунтування об'єктів витрат і номенклатуру їх статей;
• перевірити достовірність визначення собівартості продукції;
• проконтролювати повноту оприбуткування продукції;
• встановити правильність списання продукції на реалізацію та оприбуткування виручки,
• забезпечення контролю за випуском і оприбуткуванням готової продукції, зберіганням її на складах і в дорозі до покупців,
• додержанням договірної дисципліни при відвантаженні продукції покупцям, правильністю її списання з підзвіту матеріально відповідальної особи згідно з документами на відвантаження або відпуск продукції,
• своєчасністю і повнотою оплати розрахункових документів покупцями, обґрунтованістю документів покупців і розрахунків за претензійними сумами,
• своєчасним і правильним відображенням операцій, пов’язаних з випуском, оприбуткуванням і реалізацією готової продукції в бухгалтерському обліку.

Джерела ревізії:

1. первинні документи щодо руху готової продукції (накладні, приймально-здавальні акти, акти про брак, планові та звітні калькуляції);
2. калькуляції собівартості продукції, кошториси витрат;
3. договори про постачання продукції;
4. рекламації, державні стандарти;
5. техніко-виробничі звіти, акти інвентаризації незавершеного виробництва;
6. реєстри бухгалтерського обліку;
7. статистична, бухгалтерська та оперативна звітність;
8. дані податкового обліку та звітності.

Отже, основними джерелами інформації для ревізії служать первинна документація і бухгалтерські записи на рахунках 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 39 «Витрати майбутніх періодів», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальвиробничі витрати».

За даними інформації відповідних рахунків здійснюється перевірка витрат операційної діяльності за їх елементами, а саме: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати та інші витрати (за їх видами).

Ревізія витрат тісно пов’язана з собівартістю продукції. При ревізії цих операцій, необхідно враховувати, що вона являє собою собівартість, яка належить до виготовленої та реалізованої продукції за звітний період. Що стосується виробничих витрат, які були пов’язані з невиготовленою та нереалізованою продукцією, то вони повинні відображатись у балансі за статтями “Незавершене виробництво” або “Готова продукція на складі”.

У зв’язку з новою обліковою політикою, пов’язаною з прийняттям Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та прийняттям нового плану рахунків бухгалтерського обліку собівартість реалізованої продукції представляє всі виробничі витрати підприємства (крім загальновиробничих витрат і витрат на збут).

Що стосується собівартості реалізованої продукції, то вона визначається розподілом собівартості готової продукції на складі і тієї, що відвантажена. Показники собівартості продукції не регламентуються положеннями, а її визначення цілком належить до прерогативи самого підприємства. Визначення собівартості продукції необхідне для того, щоб підприємство мало змогу орієнтуватися, за якою ціною доцільно здійснювати реалізацію продукції.

Для контролю витрат за функціональними ознаками використовують інформацію рахунків класу 9 “Витрати діяльності”, що ведеться на підприємствах (крім малих підприємств). Це дозволяє здійснювати детальний контроль витрат. Для контролю інших операційних витрат використовують інформацію, що відображається на рахунку 84 “Інші операційні витрати”, а інформацію про витрати, що не пов’язані з операційною діяльністю одержаних з рахунка 85 “Інші витрати”.

В умовах застосування попередільного методу обліку витрат на виробництво цукрового підприємства, ревізія повинна охоплювати масовий обробіток сировини, матеріалів на окремих переділах технологічного процесу і перетворення їх у готову продукцію. Особливого значення набуває перевірка збереження і відповідності сировини, які передаються із одного переділу в інший у порядку послідовності технологічного циклу виробництва. Таку перевірку здійснюють за виробничими звітами руху сировини і матеріалів у розрізі окремих цехів і технологічних переділів. Ревізор звертає увагу на відповідність кількості переданих сировини і матеріалів попереднім цехом чи переділом кількості одержаних цінностей зазначеної номенклатури наступним переділом.

Перевірці підлягають прямі і непрямі витрати щодо обробки на окремих переділах за видами продукції.

Ефективний результат дає перевірка фактичної собівартості продукції за калькуляційними статтями витрат. Перевіркою витрат сировини, матеріалів у першу чергу, з’ясовують систему відпуску їх в цехові камори чи склади, на робочі місця і списання на виробництво. Відпуск на склад цеху повинен розглядатися як переміщення матеріальних цінностей, а списання на затрати виробництва допускається тільки після фактичного використання їх на виготовлення продукції. Особливості перевірки витрат сировини і матеріалів залежать від застосовуваного на підприємстві методу контролю за використанням їх у виробництві (документального оформлення відхилень від норм, облік, інвентаризації).

Витрати на сировину і матеріали перевіряють шляхом з’ясування правильності їх витрачання, технічного обслуговування норм їх витрачання і розрахунків транспортно-заготівельних витрат.

Ревізор перевіряє правильність записів у картках чи відомостях наявності і руху напівфабрикатів у цеху, які відкриваються на кожний вид деталей і напівфабрикатів. Записи в картках виборочним методом співставляють з первинними документами.

При ревізії підприємства досліджують правильність списання сировини і матеріалів на виробництво, реальність і розміри відходів, особливо понад передбачувані.

Оскільки на заводі практикується завезення матеріалів чи напівфабрикатів прямо в цехи, обминаючи склади, необхідно з’ясувати, які саме матеріали чи напівфабрикати завезені, від кого вони поступили, чи повністю завезені в цехи і чи обґрунтовано такий завіз, чи правильно обліковують витрати їх на виробництво.

Ревізор перевіряє, чи немає випадків незаконного списання на собівартість продукції сум нестач, крадіжок, а також інших витрат, які не належать до готовності.

Ревізію витрат, пов’язаних з оплатою праці, необхідно проводити з використанням методів аналізу організації праці і заробітної плати на підприємстві, так як і інших статей собівартості продукції. При збільшенні собівартості продукції за рахунок витрат на оплату праці необхідно перевірити, по яких виробництвах, переділах і цехах допущені перевитрати і в яких розмірах. А також, при перевірці витрат, пов’язаних з оплатою праці, з’ясовують правильність норм виробітку, розцінок. При цьому звертають увагу на недопустимість включення у відомість норм і розцінок за окремими видами продукції трудових витрат на виготовлення деталей і комплектуючих виробів, які підприємство одержує зі сторони (від інших підприємств).

При ревізії загальновиробничих та адміністративних витрат з’ясовують обґрунтованість списання товарно-матеріальних цінностей і коштів на підставі недостовірних актів і бухгалтерських довідок.

При перевірці витрат на утримання апарату управління перевіряють правильність їх відображення, тому що деякі підприємства відносять перевитрати коштів окремих статей на інші види витрат. Наприклад, витрати на відрядження порівнюють із документами та встановленими лімітами. При цьому з’ясовують правильність віднесення витрат на відрядження на відповідні рахунки бухгалтерського обліку за даними авансових звітів і первинних документів.

Для контролю витрат за функціональними ознаками використовують інформацію рахунків класу 9 “Витрати діяльності”, що ведеться на підприємстві. Це дозволяє здійснювати детальний контроль витрат.

Ревізор звертає також увагу на правильність розподілу загальновиробничих витрат за роботи і послуги допоміжного виробництва, виконані на сторону, або на собівартість окремих видів продукції і робіт, що виконані за індивідуальними замовленнями.

При ревізії також перевіряють транспортно-заготівельні витрати та обґрунтованість їх списання. При їх перевірці необхідно враховувати можливість приписок не перевезених вантажів, що призводить до необґрунтованої собівартості реалізованої продукції.

ЗАТ „Новомиргородський цукор” має досить велику організаційну структуру і складний процес виготовленя цукру. В результаті цього, Заводу, необхідно прводити контроль за витратами виробництва для того, щоб покращити якість виробленого цукру і зниження витрат, які підприємство несе в результаті своєї виробничої діяльності.

Підприємсво регулярно проводить інвентаризації всіх стратегічно важливих обєктів обліку, а саме: каси, основні засоби, готова продукція.

Крім того завод періодично здійснює звірку взаєморозрахунків, що підтверджується документом „Акт звірки взаєморозрахунків- додаток №50 , це забезпечує в свою чергу контроль за розрахунками з різними контрагентами.

Контроль за фінансово –господарською діяльністю, згідно Статута ЗАТ (дивись додаток А ), здійснюється Ревізійною комісією, порядок, термін дії і склад якої визначається Радою Товариства із осіб, що обираються зі складу Акціонерів в кількості 3 членів.

До компетенції Ревізійної комісії належить:

Здійснення контролю за фінансово –господарською діяльністю Директора,

Виконання перевірки діяльністі Директора за дорученням Зборів Акціонерів, Ради,

Перевірка правильності і своєчасності ведення обліку та звітності,

Складання висновку по річних звітах та балансах, без яких Збори не вправі затверджувати баланс.

Ревізійна комісія має прав залучати до своєї роботи незалежних експертів.

На практиці було проаналізовано висновки незалежнього експерта від 17 червня 2005 року. В додатку У„Звіт про проведення документальної перевірки фінансово –господарської діяльності ЗАТ „Новомиргородський цукор” за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року” поміщені висновки щодо правильності визначення зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за 2004 рік, визначення валового доходу та валових витрат за 2004 рік і правильність складання фінансової звітності.

Взагалі на підприємстві, керівники цехів самостійно контролюють витрати виробництва. Розглянемо наприклад, цех механізації. Розглядаючи „План використання ІСМ за 2004 рік”- можна побачити як калькулюються витрати на перевезення буряка і на технологічні цілі. Далі дані порівнюють з запланованими показниками.