Аналіз і контроль виробничих витрат

 

По даним таблиці ми бачимо, що загальні витрати на виробництво збільшилися протягом періоду на 16458 тис.грн. Це відбулося внаслідок збільшення матеріальних витрат на 14211 тис.грн, підвищення витрат на оплату праці на 1586 тис.грн.і відповідно відрахування на соціальні заходи збільшилися на 564 тис.грн. В той же час зменшилася витрати на амортизацію 176 тис.грн.

На жаль, збільшення витрат не призвело до зростання прибутку, насамперед через зростання собівартості реалізованої продукції, хоча і зріс обсяг реалізованої продукції.

У 2005 р. у порівнянні з 2004 р. загальні витрати виробництва збільшилися:

• Адміністративні на 144 тис.грн
• Витрати на збут на 230 тис.грн

Аналіз витрат на виробництво по елементам операційних витрат проведемо у таблиці 3.2.

 

Таблиця 3.2

Аналіз витрат на виробництво ЗАТ «Новомиргородський цукор» у 2005 р

Показник	2004 рік		2005 рік		Відхилення
	сума, тис.грн	% до загальної суми	сума, тис.грн	% до загальної суми	Сума, тис.грн	% до загальної суми
Витрати на виробництво :	20412,00	100,00	30146,00	100,00	9734,00	100,00
Матеріальні витрати	18341,00	89,85	24675,00	81,85	6334,00	65,07
Амортизація ОЗ	264,00	1,29	1943,00	6,45	1679,00	17,25
Витрати на оплату праці	1237,00	6,06	1592,00	5,28	355,00	3,65
Відрахування на соціальні заходи	471,00	2,31	606,00	2,01	135,00	1,39
Інші витрати	99,00	0,49	1330,00	4,41	1231,00	12,65

 

По даним таблиці ми бачимо, що загальні витрати на виробництво збільшилися протягом періоду на 9734 тис.грн. за рахунок збільшення матеріальних витрат на 6334 тис.грн та на 17,25%; амортизації основних засобів. В той же час збільшилися витрати на оплату праці на 355 тис.грн. та на 1,39%; відрахування на соціальні заходи та інші витрати на 1231 тис.грн і 12,65%.

Збільшення витрат виникло насамперед через різкий зрост інших операційних витрат та амортизації, але в той же час зменшилась собівартість реалізованої продукції, що допомогло трохи зменшити збитки від діяльності.

Витрати на виробництво цукру плануються і враховуються по первинних економічних елементах і статтях витрат.

Графічно динаміку елементів операційних витрат за 2004 рік зображено на графіку 3.2

Рис. 3.2 Елементи операційних витрат

Операційні витрати за 2005 рік зображено на рис.3.3

Рис. 3.3 Елементи операційних витрат

Операційні витрати за 2006 рік зображено на рис.3.4

Рис. 3.4 Елементи операційних витрат

Отже як видно з діаграми найбільшу питому вагу всіх витрат за 3 роки складають матеріальні витрати. На підприємстві даний елемент операційних витрат постійно зростає. Матеріальні витрати для підприємства включають: сировина і основні матеріали; допоміжні матеріали; паливо (із сторонни і власні); енергію (із сторонни і власні). Постійне підвищення даного виду витрат пов’язане саме із зростанням витрат на сировину та допоміжних матеріалів, не варто нехтувати  витрат на паливо, а саме газ, вугілля та електроенергію.

Витрати на сировину для підприємства включають :

• Вивезення буряків з полів на приймальні пункти
• Вивантаження буряків
• Транспортування на віддалені бурякоприймальні пункти цукру, жому, меляси і бурякового насіння для відпуску  виробникам буряків
• Приймання і зберігання буряків
• Загально- заготівельні витрати
• Доставлення буряків від приймальних пунктів та інших заводів

Співвідношення окремих економічних елементів в загальних витратах визначає структуру витрат на виробництво.

Структура витрат підприємства виглядає наступним чином ( рис.3.5).

Рис.3.5 Структура затрат

Необхідно зазначити, що в зв’язку з специфікою діяльності підприємства, завод несе 2 вида витрат:

• Витрати на приймання, зберігання, перевезення та переробку цукрових буряків
• Витрати на виготовлення цукру.

Разом з групуванням витрат по економічних елементах витрати на виробництво плануються і враховуються по статтях витрат (статтям калькуляції).

Групування витрат по статтях витрат дає можливість бачити витрати по їх місцю і призначенню і знати, в що обходиться підприємству виробництво і реалізація продукції. Планування і облік собівартості по статтях витрат необхідні для того, щоб визначити, під впливом яких чинників сформувався даний рівень собівартості, в яких напрямах потрібно вести боротьбу за її зниження.

Розглянемо методику аналізу собівартості продукції за статтями калькуляції.

З метою порівняння статей калькуляції собівартість фактично випущеної продукції перераховується на планові дані (планові норми і ціни). Потім фактичні витрати за статтями  калькуляції порівнюються з перерахованими плановими витратами і визначається економія чи перевитрати за період, що аналізується. При цьому слід відзначити деякі особливості перерахунку непрямих витрат (загальновиробничих). На них складається кошторис для кожного цеху (виробництва) на квартал, рік.

Коли аналізуються витрати, то кошторис перераховується на фактичний обсяг випущеної продукції і таким чином визначаються скориговані непрямі витрати, які є основою для визначення відносного відхилення за витратами, що характеризуватиме вплив на собівартість (економія чи перевитрати) (табл.3.3.).

 

Таблиця 3.3

Аналіз змінних загальновиробничих витрат

Стаття	Тактично		Відхилення
	за планом перераховано на планові норми і ціни	Фактичні витрати	абсолютне (гр.3 – гр.2)	відносне (гр.3/гр.2*100%)
1	2	3	4	5
Утримання та експлуатація машин і устаткування, тис. грн.	2051	1078,6	972,4	190

 

План щодо випуску товарної продукції виконаний на 190%. Ці витрати включаються до складу статті “Загальновиробничі вироби”, які діляться, як відомо, на постійні та змінні.

Отже, на ЗАТ головний бухгалтер та економіст складають відповідно дві калькуляції: «Калькуляцію витрат на приймання, зберігання, перевезення та переробку цукрових буряків» і «Калькуляцію собівартості виробництва цукру». Відповідні документи можна побачити в додатку С1-С5.

Якщо проаналізувати калькуляцію витрат на переробку буряків, то можна зробити висновок, що в порівняні з 2004 та 2005 роками в 2006 року завод збільшив обсяги поставки буряку. Тобто витрати на вивезення буряків, вивантаження, транспортування, приймання і зберігання, доставлення буряків від інших заводів зросли на 1813 тис.грн в порівнянні з 2005 роком та на 2244 тис. грн. в порівнянні з 2004 роком.

Отже проаналізувавши щорічний товарний випуск і звіти про реалізації продукції ЗАТ за 2004-2006 роки я дійшла до висновку, що в ряді випадків на підприємстві спотворюється як структура собівартості і ціни продукції, так і звітність про фактично понесені витрати і відповідно фактичній собівартості зробленої продукції.

Для характеристики рівня і динаміки собівартості продукції застосовується показник витрат на 1 гривню випущеної продукції.

За допомогою аналізу рівня витрат на 1 грн продукції проводимо аналіз, що відображено в таблиці 3.4.

 

Таблиця 3.4

Аналіз витрат на 1 грн. продукції

Показники	Період		Відхилення
	2005 рік	2006 рік	абсолютне	відносне
Товарна продукція, ТП, тис.грн.	29166,00	42005,00	12839,00	144,02
Собівартість товарної продукції, С, тис.грн	21924,00	32972,00	11048,00	150,39
Затрати на 1 грн продукції, З, грн.	0,75	0,78	0,03	104,42

 

Визначення затрат на 1 грн проводится на основі формули:

З=С\ТП  (3.5)

На зміну даного показника мали вплив такі фактори:

З0=С2006\ТП2006=21924,00\29166,00=0,75 (грн),

З1=С2007\ТП2006=32972,00\29166,00=1,13 (грн),

З2=С2007\ТП2007=32972,00\42005,00=0,78 (грн).

 

Вплив зміни собівартості на 1 грн продукції:

5= З1- З0 =0,38

Вплив зміни обсягу товарної продукції:

5= З2- З1 =-0,35

Отже у звітному році на підприємтстві рівень витрат підвищився на 0,03 грн. або на 4,42%. На це мали вплив такі фактори:

Збільшення собівартості на 11048 тис.грн. призвело до збільшення витрат на 0,38 грн або на 50,39%,

Збільшення обсягів поставки буряка на 12839 тис.грн призвело до зменшення затрат на 1 грн цукру на 0,35 грн.

 

3.3 Контроль і ревізія витрат на підприємстві

 

Контроль витрат на виробництво мають велике значення у конкуренції на внутрішньому та зарубіжному ринках.

У сучасних умовах виробництва збільшується потреба в інформації про собівартість продукції, взаємозв’язок витрат з обсягом виробництва та рентабельністю, напрями та резерви зниження цих витрат з метою ефективного контролю формування собівартості. Тому для керівництва дедалі більшого значення набуває контроль витрат виробництва, якмй має стати засобом досягнення оптимального рівня рентабельності підприємства.

Контроль можна класифікувати по характеру контрольованих операцій або діяльності підприємства, що підлягають контролю.

Організаційно-технічний контроль спрямований на перевірку:

• якості сировини й матеріалів, цукру;
• дотримання встановлених норм витрат матеріалів;
• ефективності використання устаткування й справності контрольно-вимірювальних приладів;
• дотримання правил роботи й т.д.

Контроль здійснюється інженерами, технологами, комірниками й іншими фахівцями в області цукрової промисловості на заводі.

Адміністративно-економічний контроль дозволяє аналізувати господарську діяльність підприємства. Такий аналіз підсумковий; у процесі його проведення на основі кількісних і якісних показників попередньо оцінюється робота підприємства, вивчається вплив окремих факторів на виконання прогнозу, виявляються резерви та вносяться пропозиції по поліпшенню фінансово-господарської діяльності.

Фінансово-господарський контроль, проведений з метою оцінки фінансових і господарських операцій підприємств із позиції їхньої економічної ефективності, законності, достовірності й доцільності, а також забезпечення схоронності власності, здійснюють контрольно-ревізійні служби.