Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 21:59, диссертация
На прикінці ХХ століття лідери світової науки залічили проблему здоров`я до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля1. Нині у науковому обігу виникло нове визначення - антропологічна катастрофа2, сутність якої полягає в тому, що згідно з основним біологічним законом кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції. До останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ століття) умови його існування формувала природа, і саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету (ХХ століття) вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, до яких була пристосована в своєму історико-біологічному розвитку3. Ці зміни в останній чверті століття, як свідчать об`єктивні дослідження, набули катастрофічного масштабу4. За даними медичної статистики підвищення показників захворюваності і смертності спостерігається саме з другої половини ХХ століття, і деякі вчені пов`язують це з тим, що негативні процеси набули планетарного розмаху5.
Українська молодь віком 15-22 роки, яка становила об’єкт дослідження, називала серед чинників, що впливають на здоров’я кожної людини, крім стану навколишнього середовища і матеріального достатку кожної сім’ї, також і психологічні (див. табл. 2.3.1).
Таблиця 2.3.1
Розподіл відповідей на запитання:
“Як Ви вважаєте, якою мірою на здоров’я
кожної людини впливають нижченаведені
чинники ?”*, %
Чинники |
Впливають значною мірою** |
Впливають вирішальним чином** |
Стосунки з батьками, рідними, дітьми |
32 |
18 |
Стосунки з друзями, ровесниками |
27 |
14 |
* Респондентам було запропоновано перелік з 13 чинників. У таблиці наведено лише 2 з них, що стосуються психічного здоров’я людини.
** Респонденти могли відмітити кілька варіантів відповідей, тому сума не дорівнює 100 %.
Спілкування з іншими людьми - невід’ємна частина та необхідна умова повноцінного психічного життя кожної людини. Нормальному спілкуванню та взаємодії заважають проблеми, зумовлені насамперед відсутністю взаєморозуміння, невмінням стримувати себе, наявністю ворожості у стосунках, образи та інші.
Респондентам пропонувалося оцінити, як часто виникають проблеми у спілкуванні з оточуючими. Узагальнений розподіл відповідей наведено на діаграмі 2.3.1.
Діаграма 2.3.1
Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Як часто у тебе бувають проблеми
у спілкуванні з:...’’*, %
* Сума відповідей ”часто” і
“дуже часто”.
Як бачимо, у досить значної частки молодих людей стосунки з родичами мають проблематичний характер. Часто проблеми виникають у спілкуванні з братами/сестрами (11%), а також батьками (7% - з матір’ю або мачухою і стільки ж - з батьком або з вітчимом).
Важливою сферою життя, особливо для учнівської молоді, є школа або інший навчальний заклад, у стінах якого відбувається спілкування з педагогічним колективом і з однолітками. Більше половини юнаків та дівчат зазначили, що “іноді” вони мають проблеми у спілкуванні з однокласниками (за цім критерієм показники дівчат дещо перевищують результати хлопців і становлять відповідно 60% і 55%). “Часто” або “дуже часто” виникають проблеми з вчителями або викладачами у 8% дівчат та 15% юнаків. Серед молоді обласних центрів таких 12%, у містах - 13%, у селах - 8%.
Крім того половина респондентів зазначили, що інколи у них виникають проблеми у спілкуванні з ровесниками поза школою. Причому за цим показником не виявлено істотних відмінностей за статтю. “Часто” або “дуже часто” такі проблеми виникають у кожного десятого мешканця сіл, у 7% - міських мешканців та у 8% - молоді з обласних центрів.
Залежність актуальності проблем спілкування від віку відображена на діаграмі 2.3.2.
Діаграма 2.3.2
Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Як часто у тебе бувають проблеми
у спілкуванні з ...’’*, за віком, %
*У діаграмі наведені розподіл
відповідей респондентів, які обрали
варіант відповіді “часто” .
** Окремі із запропонованого переліку запитань.
Найчастіше проблеми у спілкуванні
виникають у віці 16-18 років, коли
відбуваються складні і суперечливі
процеси залучення молодих
Найбільш проблематичними є стосунки з однокласниками у підлітків 10-12 і 13-15 років, а з вчителями - у молодих людей 16-18 років. Однак у всіх вікових груп є молодь, котра досить часто стикається у своєму шкільному або студентському житті з різноманітними проблемами. Наявність таких груп є типовою у молодіжному середовищі, адже спілкування у цьому віці є провідною діяльністю молодої особистості, яка інтенсивно розвивається, прагне визнання серед однолітків та дорослих і шукає свого місця у колективі.
За результатами опитування проблеми взаємодії між молоддю та оточуючими у шкільному/студентському житті найбільш актуальні для юнаків та дівчат, які виховуються у сім’ї, де один з батьків є нерідний (мачуха або вітчим) (див. табл. 2.3.3.).
Таблиця 2.3.3
Розподіл відповідей на запитання:
‘‘Як часто у тебе виникають проблеми у
спілкуванні з ...:’’, у %.
|
Молодь, яка має мачуху |
Молодь, яка має вітчима |
Молодь, яка має обох рідних батьків |
Вчителями/викладачами |
9 |
9 |
6 |
Ровесниками |
16 |
8 |
6 |
Колегами по роботі чи навчанню |
30 |
13 |
10 |
* У таблиці наведений розподіл відповідей ‘‘часто’’.
За даними таблиці наявність у дитини нерідного батька або матері (особливо матері) вже сама по собі є надзвичайно травмуючим чинником для психічного здоров’я особистості, який істотно змінює самооцінку, її ставлення до самої себе, сприйняття власного місця у світі, а також характер відносин з навколишнім світом та оточуючими. Часто саме це зумовлює появу різного роду конфліктів у спілкуванні з іншими людьми.
Сприйняття респондентами свого статусу у колективі
Важливим показником психічного здоров’я особистості є відчуття задоволеності від ставлення до себе інших людей. Психологи і психіатри вбачають існування залежності між психічним здоров’ям людини та її усвідомленням того, як до неї ставляться оточуючи. Якщо особистість не відчуває задоволеності від сприйняття її оточуючими (приміром, ровесниками та колегами по навчанню чи роботі), то це спричиняє погане психологічне самопочуття, зумовлює певні зміни у поведінці та спрямованості діяльності.
Розподіл відповідей молодих українців свідчить, що “повністю задоволені” ставленням до своєї особистості у колективі понад 43% дівчат та 46% юнаків віком 10-22 роки. “Зовсім незадоволені” ставленням до себе у колективі 3% дівчат і 2% юнаків цієї вікової когорти. Найбільш гармонійні стосунки із соціальним оточенням у сільської молоді (близько половини задоволених), в обласних центрах відповідний показник становить 46%, в інших містах - 40%.
Наявні відчутні відмінності щодо
ступеня задоволеності
Діаграма 2.3.4
Розподіл відповідей на запитання:
“Наскільки Ви задоволені ставленням до себе з боку колективу ?’’* залежно від віку, %
* Діаграму побудовано на основі
розподілу відповідей “повністю задоволений”.
Отже, задоволеність людини ставленням до неї з боку колективу зменшується з віком, з набуттям життєвого досвіду молодь стає більш вимогливої в оцінках свого авторитету серед однолітків. Респонденти віком 17, 19 та 20-22 роки частіше за інших вагаються із визначенням характеристик сприйняття своєї особистості колективом. Так, 61% 19-річних юнаків та дівчат зазначили, що вони “скоріше, задоволені” тим, як до них ставляться у колективі. Такої ж думки дотримуються 65% молодих людей віком 22 роки.
Деякі підлітки 12 (6%) і 11 років (5%) зазначили, що вони “зовсім незадоволені” ставленням однолітків до себе. Також схиляються у бік ‘‘незадоволення’’ тим, як сприймає їх колектив, певна частка 15 і 16-річних респондентів (відповідно 10 і 11%). Це зумовлено тим, що саме ці вікові етапи є для більшості часовим початком перебудови образу ‘‘Я’’ та самосвідомості особистості, що значною мірою залежить від ставлення однолітків до конкретної людини.
Рівень задоволеності чи незадоволеності молодої людини від усвідомлення того, як вона сприймається членами колективу, на наш погляд, залежить також і від якісного складу сім’ї (див. табл. 2.3.2).
Таблиця 2.3.2
Розподіл відповідей на запитання:
‘‘Наскільки Ви задоволені ставленням
до себе з боку колективу ?’’, у %*
|
Молодь, що має вітчима |
Молодь, що має мачуху |
Молодь, що має обох рідних батьків |
Повністю задоволений |
5 |
0.4 |
47 |
Зовсім незадоволений |
13 |
- |
3 |
*Перелік варіантів відповідей неповний.
Розподіл відповідей у таблиці 2.3.2 співвідноситься з даними діаграми 2.3.3 і ще раз підтверджує думку, що самосвідомості молодих людей, у яких є нерідні батьки, притаманна наявність нечіткого або навіть негативного образу “Я” в очах інших і внаслідок цього - відчуття незадоволеності ставленням до себе з боку членів певного колективу.
Емоції: вплив на стан здоров’я та його відображення
Стрес, сильне нервове напруження, відчуття нервового зриву - це травмуючи психічні стани, які достатньо часто виникають в житті кожної людини і погіршують самопочуття, сон, апетит, а також істотно впливають на настрій та ставлення до життя в цілому.
Програма дослідження
Діаграма 2.3.5
Розподіл відповідей на запитання:
‘‘Наскільки ти згоден з такими твердженнями
?’’*, у %
* Діаграма побудована
на основі розподілу
Отже, можна стверджувати, що серед підлітків 10-14 років досить багато таких, у кого є певні зрушення в балансі психічної складової здоров’я людини. Це спричиняє неврівноваженість, виникнення поганого настрою, песимістичні погляди на майбутнє та розчарування в інших людях.
Серед цієї вікової когорти 22% часто мають поганий настрій, з них 27% - дівчатка і понад 22% - хлопці. 7% підлітків вважають, що не можуть легко реалізовувати свої здібності (дівчатка - 6%, хлопці - 10%). 10% оцінюють своє майбутнє як безнадійне, причому дівчат більше ніж хлопців за цим показником, відповідно - 12 і 10%. Понад 6% респондентів стверджують, що інколи думають про самогубство (з них 8% - дівчата, 7% - хлопці).
23% дівчат і 27% хлопців відповіли, що не можуть стримувати себе у ситуації конфлікту, 4% - дівчат, 6% - юнаків не розраховують на допомогу близької людини.
Розподіл відповідей за типом поселення свідчить, що найбільш уразливими з боку впливу негативних емоцій та почуттів є мешканці міст. Так, 13% міських підлітків уявляють своє майбутнє як безнадійне (для порівняння, такої ж думки дотримуються 8% підлітків - мешканців обласних центрів і 11% - сільської місцевості). Поганий настрій достатньо часто виникає у 26% як серед міських, так і сільських підлітків, у 21% мешканців обласних центрів. У ситуації конфлікту важко тримати себе у руках - 26% опитаних, які мешкають у містах, та 24% сільських підлітків і підлітків з обласних центрів.
При порівнянні емоцій, які відчувають підлітки, та рівня їх задоволеності ставленням до них колективу простежується вельми показова залежність між цими двома перемінними. Підлітки, які незадоволені ставленням до своєї особистості з боку оточуючих, часто зазначають, що вони не можуть легко реалізовувати свої здібності (20%). Поганий настрій часто мають 34% юнаків та дівчат цієї ж групи опитаних.
Понад 31% підлітків зазначили, що вони не можуть стримувати себе у ситуації конфлікту, 21% інколи втрачають бажання жити, понад 22% підлітків притаманний песимістичний погляд на своє майбутнє, 27% не відчувають себе щасливими.
Виявлена також залежність між емоціями, що супроводжують повсякденне життя молодих людей, та наявністю в їхній сім’ї нерідного батька або матері.
28% респондентів, у яких є нерідний
батько, засвідчили, що також часто
перебувають у поганому
Безперечно, наявність таких думок у певної частки українських підлітків повинна викликати занепокоєння у педагогів, психологів, батьків, адже вони є ознакою можливих зрушень у психічній складовій здоров’я підростаючої особистості.
Серед молодих українців віком 15-22 роки також є такі, хто досить часто через різні причини відчуває сильне нервове напруження чи перебувають у стані нервового зриву. Це зазначили більше чверті опитаних дівчат і 15% юнаків різних вікових груп (див. табл. 2.3.3.).
Таблиця 2.3.3
Розподіл відповідей на запитання: ‘‘Як часто Вам доводиться переживати
сильне нервове напруження, почуття нервового
зриву ?’’, за віком, %
|
Вік, років | |||||||
|
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
Я постійно перебуваю у такому стані |
1 |
12 |
3 |
5 |
6 |
0.4 |
1 |
3 |
Це буває досить часто |
17 |
17 |
18 |
20 |
18 |
20 |
22 |
28 |
Іноді я переживаю подібні стани |
29 |
43 |
47 |
39 |
47 |
44 |
51 |
43 |
Дуже рідко, майже ніколи |
40 |
30 |
26 |
30 |
24 |
30 |
24 |
22 |
Ніколи |
13 |
9 |
5 |
6 |
5 |
5 |
3 |
5 |
Информация о работе Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи