Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 21:59, диссертация
На прикінці ХХ століття лідери світової науки залічили проблему здоров`я до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля1. Нині у науковому обігу виникло нове визначення - антропологічна катастрофа2, сутність якої полягає в тому, що згідно з основним біологічним законом кожен біологічний вид вимирає, якщо змінюються умови існування, до яких він був пристосований тисячоліттями в ході еволюції. До останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ століття) умови його існування формувала природа, і саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету (ХХ століття) вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, до яких була пристосована в своєму історико-біологічному розвитку3. Ці зміни в останній чверті століття, як свідчать об`єктивні дослідження, набули катастрофічного масштабу4. За даними медичної статистики підвищення показників захворюваності і смертності спостерігається саме з другої половини ХХ століття, і деякі вчені пов`язують це з тим, що негативні процеси набули планетарного розмаху5.
Куріння: перший досвід, інтенсивність, причини відмови
Українське суспільство не стоїть осторонь загальних світових процесів. Однією з ознак розвитку ринкових відносин є проникнення на вітчизняний ринок широкого асортименту різних іноземних товарів та збільшення обсягів виробництва вітчизняних виробників. Зокрема, в Україні істотно розширився ринок алкогольних і тютюнових виробів, відносна легкість їх придбання зумовлює доступність їх для споживача, зокрема молоді. Бажання “йти в ногу з часом” стимулює частину молодих людей до атрибутів модного і стильного життя, ознакою якого в уявленні багатьох є вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, залучення до наркотичних та токсичних речовин.
Тютюн - це така психоактивна речовина, вживання якої сучасна молодь майже не вважає за небажане або негативно впливаючим на здоров’я людини. Молоді люди випалюють першу сигарету або уперше затягуються без особливих вагань. Перші спроби вживання тютюну з часом перетворюються в так звану шкідливу звичку, що, як правило, супроводжує людину протягом всього життя.
Розподіл відповідей дітей та молоді на запитання “Чи пробував/ла ти коли-небудь курити, хоча б декілька затягувань?” свідчить про поширеність цієї звички у молодіжному середовищі, адже питома вага тих, хто дав позитивну відповідь, у півтора раза більша за тих, хто ніколи не курив - відповідно 60 і 40%. Природно, що з віком досвід хоча б спробувати курити поширюється. Так, наприклад, про своє “знайомство” з курінням цигарок засвідчили 12% 10-річних, кожен п’ятий - 12-річних, більше тритини 13-річних (38%), майже половина 14-річних та 52% молодих людей віком 15 років. Зазначимо, що за відповідями більшості респондентів саме у підлітковому віці 14-15 років відбувається перша спроба куріння. Серед вікової групи 15-22-річних кількість тих, кому не довелося в житті курити хоча б один раз, становить 20%, тоді як про протилежне засвідчили 80%, причому третина з-поміж останніх вперше спробували курити у віці 14-15 років (33%).
Графік 2.6.1
Розподіл відповідей на запитання: “Скільки Вам було років, коли Ви вперше
спробували курити ?”(% тих, хто колись пробував курити)
Щодо віку першої спроби куріння, то
прагнення у більш ранньому віці
бажання залучитися до атрибутів
дорослого життя (як і реалізація
цього бажання) більш притаманне
представникам чоловічої статі. Так,
серед питаних віком 15-22 роки у віці до
10 років вперше спробував курити майже
кожен третій хлопець - 27%, серед дівчат
цей показник становить 6%. У 11-13-річному
віці пробував курити кожен четвертий
хлопець (24%), частка дівчат лишається меншою,
однак становить вже 17%. У підлітковому
віці ситуація змінюється у зворотний
бік, тобто більш активно залучаються
до практики куріння дівчата. Вперше викурили
сигарету у віці 14-15 років 38% - дівчат та
30% хлопців. Після 16 років спробували курити
39% дівчат і лише 18% - юнаків. Такий розподіл
відповідей демонструє, що існують певні
чинники, котрі стимулюють ранню залученість
до куріння хлопців, юнаків і навпаки -
більш помірнішу захопленість цією звичкою
дівчат, які беруть реванш у більш старшому
віці.
Певне занепокоєння викликають результати
опитування 10-14-річних підлітків. Про
популяризацію куріння у
Таблиця 2.6.1
Розподіл відповідей на запитання “Скільки Вам було років, коли Ви вперше
спробували курити ?”за статтю і віком (% тих, хто колись пробував
курити)
|
10-14 років |
15-22 роки | ||
|
Юнаки |
Дівчата |
Юнаки |
Дівчата |
Мені було до 10 років |
5 |
6 |
27 |
6 |
Мені було 11 - 13 років |
25 |
55 |
24 |
17 |
Мені було 14 - 15 років |
70 |
39 |
30 |
38 |
Мені було 16 та старше |
- |
- |
18 |
39 |
Майже половина молодих людей у
старшій віковій групі (15-22 роки)
більш-менш регулярно курить сигарети
- 48% з них зазначили, що курили протягом
останніх 30 днів на момент опитування.
Кожен п’ятий зазначив, що “курив взагалі,
але протягом останніх 30 днів - ні”. З певною
умовністю ці 20% можна віднести до групи
“неактивних курців”, що курять час від
часу: в компанії, під настрій тощо. Питома
вага чоловіків серед тих, хто курить регулярно,
більша ніж серед жінок - відповідно 79
і 59% (відсоток тих, хто зазначив, що будь-коли
у житті курив). Серед тих, хто курить час
від часу, жінок вдвічі більше за чоловіків
- відповідно 41 і 21% (відсоток тих, хто зазначив,
що будь-коли у житті курив).
Ситуація щодо ставлення молодого покоління до куріння дуже серйозна, зважаючи, що серед молодших (10-14 річних) опитаних частка тих, хто практикував курити протягом останнього місяця на момент опитування, становить 22%, тобто кожна п’ята дитина. Ще кожна друга протягом цього місяця не курила, хоча взагалі з курінням знайома -57% (відсоток тих, хто зазначив, що будь-коли у житті курив).
Звичка курити регулярно із віком поширюються. Особливо ця тенденція помітна у відповідях 10-14-річних респондентів. Курили протягом останніх 30 днів на момент опитування 7% 10-річних респондентів, 8% - 11-річних, 23% - 12-річних, 27% - 13-річних, 32% - підлітки 14 років. Серед вікової групи 15-22 роки такого розподілу не спостерігається, частка “постійних курців” (варіант відповіді “так, я курив/ла протягом останніх 30 днів”) у цій когорті досить вагома і коливається у межах 62 - 78% .
Отримані дані свідчать про сприйняття сучасною молоддю куріння як явища цілком нормальної, а цієї звички - як природної.
Графік 2.6.2
Куріння респондентами цигарок
протягом останніх 30 днів на момент опитування, %
Для визначення інтенсивності куріння
в молодіжному середовищі до інструментарію
опитування було включене запитання: “У
ті дні, коли ти курив/ла, скільки цигарок
ти зазвичай викурював/ла?”. Розподіл
відповідей дає підстави говорити про
те, що в основному кількість сигарет на
день становить від однієї до п’яти, принаймні
18% опитаної молоді зазначили саме цю кількість.
Ще 19% респондентів вказали, що зазвичай
викурюють менше однієї сигарети на день.
Серед 15-22-річних респондентів тих, хто
курить одну-п’ять цигарок на день - 36%,
серед 10-14-річних - 34% (відсоток тих, хто
курив будь-коли у житті). Зазначимо, що
інтенсивність паління серед підлітків
(10-14 років) все ж таки менша, а саме до “однієї
цигарки на день” (60%).
Норма сигарет на день коригується статтю молодої особи і принципово не залежить від типу поселення і типу навчального закладу. Так, дівчата, як правило, випалюють за день або “менше однієї цигарки” (42%), або “від 1 до 5 цигарок” (40%), норма для 13% дівчат та молодих жінок становить “від 6 до 10 цигарок на день”, лише 4% - курять “від 11 до 15 цигарок” - такий розподіл характерний насамперед для 15-22-річних (відсоток тих, хто курив будь-коли у житті). Отже, дівчата (за незначним винятком) більш-менш помірно курять, тобто до 5 сигарет на день. Юнаки та чоловіки старшої вікової групи опитаних (15-22 роки) курять більш інтенсивно: “менше однієї цигарки на день” - 18%, “від 1 до 5 цигарок” - 33%, “від 6 до 10 цигарок на день” - кожен третій (27%), що вдвічі більше ніж молоді жінки, “норму” - ще 11% представників сильної статі - “11-15 цигарок на день” та 10% курять на день до пачки цигарок.
Підлітки (10-14 років), котрі самоідентифікували себе, як таких, що “знайомі” з курінням цигарок (нагадаємо, що їх 40%), відповідаючи на запитання: “У ті дні, коли ти курив/ла, скільки цигарок ти зазвичай викурював/ла?”, в основному зазначили, що викурювали менше однієї цигарки на день (відповідно 61% - серед юнаків і 60% - серед дівчат). Проте, що частка дівчат 10-14 років, котрі зазначили, що зазвичай викурюють “від 1 до 5 цигарок на день”, виявилася більшою за частку їхніх ровесників протилежної статі (відповідно 38 і 31%).
Опитування не виявило будь-якої залежності між ставленням молоді до тютюну і курінням батьків.
Водночас серед самих респондентів питома вага тих, хто не курив і не пробував цього робити, і тих, хто курить чи курив хоча б раз, помітно зміщена у бік останніх.
Таблиця 2.6.2
Ставлення молоді до куріння
Серед усіх опитаних 10-22 років | ||
Не пробував курити хоча б декілька затягувань* |
|
Пробував курити хоча
б |
40 |
60 | |
Я ніколи не пробував/ла курити* |
Мені було: | |
40 |
65 | |
Я ніколи не курив* |
Курив/ла протягом останніх | |
37 |
57 | |
Я не курив/ла* |
Коли курив/ла зазвичай
випалюва/ла : | |
47 |
51 |
* У таблиці наведено питому вагу тих, хто відповів, у відсотках
Що стосується молодших респондентів
(10-14 років), то вони цілком адекватно
оцінюють реакцію своїх батьків
у ситуації, коли самі підлітки захотіли
б почати курити. На думку переважної більшості
опитаних дітей та підлітків 10-14 років,
їхні батьки не дозволили б їм курити взагалі
(70%), і лише незначна частина дітей вважають,
що батьки дозволили б їм курити, але не
вдома (6%).
Графік 2.6.3
Розподіл відповідей на запитання “Як ти вважаєш, якщо ти захотів(ла) курити
(або вже куриш), твої батьки дозволили
б це?” (% тих, кому 10-14 років)
Така ситуація свідчить про інше
порівняно з батьками, людьми старшого
покоління ставлення та сприйняття
молоддю самого факту куріння. Для
10-22-річних вживання тютюну є звичайним,
невід’ємним чинником поведінки сучасної
молодої людини.
Серед причин, що зумовлюють відмову молоді від куріння (нагадаємо, що серед усіх опитаних тих, хто не зробив жодного затягування у своєму житті, 40%), найвагомішою є усвідомлення шкоди куріння для здоров’я (73% тих, хто ніколи не курив). Наступними за впливовістю аргументами є приклад батьків та атмосфера в компанії друзів, які не курять (відповідно 25 і 21% серед усіх опитаних). Показово, що такий чинник, як приклад (аналог) поведінки друзів більш важливіший для опитаних підлітків до 14 років, ніж для групи 15-22-річних, наявна майже двократна різниця (відповідно 23 і 12%). Вагомість такого аргументу проти тютюнопаління, як “більшість моїх друзів не палить” визнають у молодшій віковій групі здебільшого хлопці, аніж дівчата (відповідно 34 і 21%). Тобто дівчата-підлітки (10-14 років) більш підпадають під “масовий психоз” залежності від тютюну. Ймовірно, це явище певною мірою зумовлене закономірностями “більш раннього фізичного дорослішання” дівчат, порівняно з хлопцями, у цьому віці. Адже серед групи 15-22-річних респондентів значимість чинника оточення друзів, які не курять, зміщений у протилежний бік: серед молодих дівчат його назвали 15%, тоді як серед юнаків - лише 5%. Можна припустити, що з віком у жіночому середовищі відбувається певна переоцінка, зміна поведінкових моделей і орієнтацій. Таким чином, частина дівчат-підлітків, які починали курити в компанії друзів для здобуття авторитету, поваги тощо, згодом формують своє ставлення до тютюнопаління, детермінуючи його іншими чинниками.
При визначенні молодими людьми своєї позиції щодо тютюнопаління важливе місце посідає така причина, як страх стати залежним від куріння (13% усіх опитаних). Із значущих чинників, якими, здебільшого, керуються учні шкіл (10-14 років), що не курять, виділяються можливі проблеми з батьками (13%) та з учителями (7%). На останньому за рангом місці серед найважливіших причин відмови від тютюну є матеріальні труднощі - це зазначили 5% усіх респондентів, питома вага молодших (10-14 років) у даному випадку, звичайно, дещо вища, оскільки, як правило, вони не мають власних доходів.
Графік 2.6.4
Причини, що зумовлюють відмову 10-22-річних
молодих людей від куріння
(% тих, хто ніколи
в житті не спробував курити.
Отже, куріння тютюну серед сучасної
української молоді досить поширене
явище, здебільшого серед
Информация о работе Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи