Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи

Чільне місце у раціоні молодих  українців посідає картопля - один із основних компонентів харчування, що містить крохмаль, протеїн, жири, клітковину, мінеральні солі, органічні  кислоти, вітаміни. Дві третини (71%) опитаних вживають страви із картоплі кожного дня (71%), кожен четвертий (23%) – 2-3 рази на тиждень. Дуже незначна частка тих, для кого картопля не є основним продуктом харчування – лише 4% взагалі вживають картоплю і страви з неї один раз на тиждень і рідше. Такий високий рівень вживаності цього продукту українською молоддю пояснюється великою різноманітністю страв, що можна з неї приготувати, і передусім - легкодоступністю його для населення.

 
Діаграма 2.5.4

 
Розподіл відповідей на запитання: “Як часто Ви вживаєте картоплю?”, %

 

 
* Інші респонденти обрали варіант відповіді “важко сказати”.

Щодо харчування протягом останніх 7 днів, то лише кожен десятий з  опитаних не вживав картоплю. Серед  вікової когорти 10-14 років таких 16%, що можна пояснити не стільки  обмеженістю вживання картоплі у  родині, скільки необізнаністю наймолодших респондентів щодо страв, які з неї можна приготувати. Кожного дня протягом останнього тижня картоплю їв кожен другий, причому кожен десятий з опитаних вживав двічі на день, а ті, у кого на сніданок, обід і вечерю були страви з картоплі, становлять 8%.

Картопля є основним продуктом харчування молодих людей  із сільської місцевості - щоденно  вживають страви з неї 81% респондент. Частка таких серед жителів міст становить 73%, а обласних центрів - 61%. Певною мірою такий розподіл можна пояснити тим, що у жителів сіл є можливість вирощувати картоплю на власних ділянках і забезпечувати родину протягом року цим продуктом харчування без особливих фінансових затрат.

Для раціонального харчування людина повинна вживати, окрім картоплі, інші овочі, що містять мінеральні солі, вітаміни, інші біологічно активні речовини. Наявність у раціоні овочевих страв є необхідною умовою для формування і оновлення клітин організму, регулювання процесів обміну. Але при кулінарній обробці значна частина корисних речовин, що містяться в овочах, руйнується, тому найбільш цінними для отримання необхідного спектра поживних речовин є вживання овочів у свіжому вигляді.

Майже половина респондентів зазначили, що вживають свіжі овочі  кожного дня (47%), серед підлітків 10-14 років їх питома вага дещо вища - 52%, вочевидь, завдячуючи зусиллям батьків, які намагаються забезпечити більш-менш вітамінізоване харчування дітей. Молоді люди 15-22 років споживають менше свіжих овочів, частка тих, чий раціон містить такі страви, становить 42% серед 15-22-річних респондентів. Третина (34%) опитаних (34%) вживає свіжі овочі 2-3 рази на тиждень, кожен десятий - один раз на тиждень.

Щодо наявності свіжих овочів у раціоні респондентів протягом останніх 7 днів, то 18% з них не вживали їх зовсім, майже третина (30%) - кожного дня, причому кожен десятий респондент споживає овочеві страви, багаті на вітаміни, два-три рази на день.

Крім свіжих овочів вагомим  джерелом постачання вітамінів, мінеральних  солей та мікроелементів для молодого організму є наявність у щоденному раціоні свіжих фруктів. Стосовно цього необхідного компонента харчування третина (33%) з опитаних зазначили, що мають можливість вживати їх кожного дня. Серед підлітків 10-14 років таких більше 40%. Третина молодих людей споживає свіжі фрукти 2-3 рази на тиждень, 17% - раз на тиждень. Лише кожен десятий з опитаних дуже рідко (раз на місяць і рідше) має змогу поласувати свіжими фруктами.

За розподілом відповідей на запитання щодо продуктів, які  вживалися респондентами протягом останнього тижня, кожен четвертий не їв за цей час свіжих фруктів, третина опитаних - кожного дня (29%).

Засвоєння вітамінів організмом відбувається найбільш повноцінно при  споживанні фруктових соків. Фахівці  рекомендують вживати їх регулярно, особливо дітям. Батьки намагаються забезпечити дітей фруктовими соками, про що свідчать істотні відмінності у відповідях 10-14- та 15-22-річних респондентів щодо частоти споживання цих напоїв. Кожен день фруктові соки мають можливість пити 13% 10-14-річних респондентів, половина з них вживає соки кілька разів на тиждень. Водночас серед 15-22-річних лише 7% мають таку можливість кожного дня. Молоді люди, які вживають фруктові соки раз на місяць і рідше, становлять 48% , серед молодшої когорти років (10-14) таких помітно менше – 31%.

 
Діаграма 2.5.5

 
Розподіл відповідей на запитання: “Як часто Ви вживаєте фруктові соки?*” за віком , %

 

 
* Інші респонденти обрали варіант  відповіді “важко сказати”.

Аналогічну різницю щодо можливостей  підтверджує розподіл відповідей стосовно споживання респондентами соку протягом останніх семи днів. Більше половини (56%) молодих людей 15-22 років зовсім не пили фруктових соків, а серед 10-14-річних питома вага таких становить 45%. Пили сік кожного дня лише 13% серед молодих людей віком 15-22 роки, серед 10-14-річних таку можливість мав кожен п’ятий (21%).

Слід зазначити, що нестача  вітамінів, які містяться в овочах та фруктах, порушує правильну роботу організму, може викликати слабкість, втрату апетиту і спровокувати різні  захворювання. Вітаміни, органічні  кислоти, мінеральні солі, мікроелементи, як й інші складові харчових продуктів, є обов’язковими і незамінними у раціоні. Вони беруть активну участь у процесі засвоєння організмом інших харчових речовин, забезпечують протидію несприятливим впливам.

 
Діаграма 2.5.6

 
Розподіл відповідей на запитання: “Як часто Ви вживаєте свіжі овочі, фрукти, фруктові соки?”,%

 

 
Співвідношення споживання українською  молоддю свіжих овочів та фруктів  свідчить, що основне забезпечення вітамінами відбувається переважно  за рахунок свіжих овочів. Вживання ж соків, що є найбільш оптимально вітамінізованим продуктом, обмежене через високі ціни на них і низьку платоспроможність населення.

Далі щодо продуктів, які є необхідними  для раціонального харчування, але  за умов соціально-економічних реалій найменше за все вживаються дітьми та молодими людьми, можна отримати, проаналізувавши, скільки респондентів не вживали тих або інших продуктів протягом останнього тижня. Рибу та фруктові соки не можна віднести до популярних компонентів раціону української молоді, оскільки протягом тижня ці продукти були відсутні у меню у 48 і 51% відсотків загалу опитаних. Основним продуктом харчування є картопля, тому що питома вага тих, хто за сім днів не вживав страв із неї, найменша (11 %).

 
Діаграма 2.5.7

 
Розподіл відповідей на запитання “За останні 7 днів я не вживав/ла…”

 

 
Перелік продуктів харчування, за яким необхідно було визначитися респондентам, складався не лише з продуктів, вживання яких є раціональним і корисним, за визначенням фахівців, але й містив перелік компонентів, що є найбільш привабливими і бажаними з точки зору дітей. Щодо частоти вживання цукерок, морозива і безалкогольних напоїв спостерігається істотна залежність відповідей респондентів від віку. Водночас простежується спільна тенденція стосовно щоденного споживання ласощів – частіше вживаються цукерки (23%), далі йдуть безалкогольні напої (12%), рідше - морозиво (8%).

Щодо споживання кожного дня  цукерок, то таку можливість має третина дітей віком 10-14 років (30%), стільки ж респондентів куштує цукерки 2-3 рази на тиждень – 34%, раз на тиждень - кожен четвертий. 12% серед цієї вікової когорти ласує цукерками раз на місяць і рідше. Значно менше тих, хто вживає кожного дня цукерки, серед молоді (17%), переважно молоді люди ласують один раз (24%) або 2-3 рази на тиждень (29%). Кожен четвертий рідко їсть солодощі – один раз на місяць, а то й один раз на 2-3 місяці.

Безалкогольні газовані напої кожного дня має можливість вживати 15% серед дітей віком 10-14 років, серед молоді - 10%. Кожна п'ята дитина (22%) має можливість вживати безалкогольні напої раз на тиждень, а кожен четвертий – раз на місяць. Молоді люди вживають такі напої переважно кілька разів на тиждень, а третина із когорти 15-22-річних - один раз на місяць і рідше.

Морозиво входить до щоденного  раціону 13% серед 10-14-річних і 5% - молодих  людей. Можливість скуштувати його діти мають переважно один або кілька разів на тиждень (62%), а серед молоді таких - 55%. Раз на місяць, а то й рідше, поласувати морозивом може кожний п’ятий із опитаних дітей, а серед молоді - 37%. Половина респондентів не вживали морозиво протягом останніх 7 днів, що, безперечно, пов’язано перш за все з холодною погодою.

Незалежно від місця  проживання п'ята частка респондентів має можливість куштувати цукерки  кожного дня. Водночас спостерігається  залежність щоденного споживання морозива і безалкогольних напоїв від типу поселення. Частка жителів обласних центрів, які мають таку можливість, вдвічі перевищує відповідні показники серед сільських мешканців. Пояснити таке співвідношення можна як незадовільним продовольчим забезпеченням сільських крамниць, так і фінансовими проблемами більшості сімей, що проживають у сільській місцевості.

Якість і раціональність харчування залежить від складу сім'ї, в якій проживає молода людина, наявністю  батьків, котрі нею опікуються, або  необхідністю самостійно вирішувати життєві  проблеми. Більшість з опитаних молодих  людей живуть у повних сім'ях, майже кожен четвертий (23%) виховується одним із батьків. Частка тих, хто має власну сім'ю і проживає окремо, а отже, самостійно вирішує проблеми харчування, становить 6% усього загалу.

Якщо розглянути відповіді  на запитання "Як часто ти вживаєш  продукти?" відповідно до складу сім'ї респондента, то частка тих, хто щоденно вживає м'ясо, рибу, молочні продукти, свіжі овочі, свіжі фрукти, найбільша серед молодих людей, які виховуються у повних сім'ях. Щоденний раціон підлітків, котрі проживають з одним із батьків, дещо обмежений. Єдиний виняток становлять страви із картоплі, які в неповних сім'ях вживаються дещо частіше, ніж у повних. Щоденне харчування молодих сімейних пар за всіма основними продуктами гірше, ніж у молоді, харчуванням якої опікуються батьки.

 
Діаграма 2.5.8

 
Розподіл відповідей на запитання щодо щоденного вживання деяких

продуктів залежно від складу сім'ї,%

 

 
Раціональне харчування передбачає не лише перелік речовин, що доцільно вживати, але й вимоги щодо дотримання певного  режиму харчування, як і регулярність харчування та максимальне дотримання необхідного набору продуктів. Для дітей шкільного віку дієтологи рекомендують чотириразове харчування. Втім підвищення цін на основні продукти харчування призвело до різкого зменшення кількості школярів, які мають можливість обідати у навчальних закладах. Особливо це стосується учнів старших класів, які більшу частину дня проводять у школі і не мають можливості повноцінно пообідати.

Незважаючи на різні можливості сімей щодо забезпечення дітей продуктами, переважна більшість молодих  людей цілком позитивно оцінює власне харчування: у відповідях на відповідне запитання найбільше варіантів “повністю задоволений” або “скоріше, задоволений”. Частка тих, хто вкрай незадовільно сприймає власний раціон, становить лише 4% всіх опитаних, “скоріше, незадоволені” - 19%.

 
Діаграма 2.5.9

 
Розподіл відповідей на запитання: “Наскільки ти задоволений/на

тим, як ти харчуєшся?” за віком,%

 

 
* Інші респонденти обрали  варіант відповіді ôважко сказатиö.

Показовим є розподіл відповідей щодо рівня задоволеності своїм харчуванням  залежно від віку респондентів. Серед 10-14-річних, які мало опікуються проблемами забезпечення сім'ї продуктами харчування, 90% цілком позитивно сприймають свій раціон, питома вага незадоволених у цій групі становить лише кілька відсотків. Молодь 15-22 років, яка вже частково вимушена вирішувати проблеми забезпечення продуктами харчування, не так однозначно оцінює якість власного харчування: майже кожен четвертий (23%) "скоріше, незадоволений" тим, як харчується.

Рівень задоволення власним  харчуванням залежить від складу сім`ї респондентів. Так, якщо половина підлітків та молодих людей, які проживають у повних родинах, повністю задоволені тим, як вони харчуються (53%), то частка таких серед вихованців неповних сімей становить лише 42%. Серед опитаних молодих подружніх пар рівень задоволеності власним харчуванням значно нижчий - лише кожен десятий серед тих, хто має власну сім'ю, цілком задоволений своїм раціоном.

За результатами проведеного  опитування, харчуванню молодих українців  притаманні такі особливості:

Лише кожен четвертий з опитаних має змогу вживати м’ясо кожного дня, переважна більшість молодих людей їдять страви із м’яса два-три рази на тиждень, кожен п'ятий з респондентів має таку можливість всього раз на тиждень.

• Рівень споживання молоддю риби та рибопродуктів ще нижчий. Питома вага тих, хто кожного дня куштував рибні страви, становить лише десяту частини усього загалу.
• Більше третини молодих людей кожного дня вживають молоко і молочні продукти, причому серед дітей 10-14 років їх питома вага помітно вища. Третина з них харчується молочними стравами 2-3 рази на тиждень. Кожен десятий респондент споживає молочні страви один раз на місяць і рідше.
• Щоденно споживають молочні продукти більше половини сільських жителів, а серед мешканців міст і обласних центрів має таку нагоду лише кожен третій.
• Дві третини опитаних вживають страви із картоплі кожного дня, кожен четвертий – 2-3 рази на тиждень. Картопля є основним продуктом харчування молодих людей, які проживають в сільській місцевості - 81% респондентів, які проживають на селі, щоденно вживають страви з неї. Частка таких серед жителів міст становить 73%, а жителів обласних центрів - 61%.
• Майже половина респондентів вживають свіжі овочі кожного дня, серед підлітків 10-14 років їх питома вага дещо більша.
• Третина з опитаних зазначили, що кожного дня мають у своєму раціоні свіжі фрукти, серед підлітків 10-14 років таких більше 40%. Третина молодих людей споживає свіжі фрукти 2-3 рази на тиждень, 17% мають таку змогу раз на тиждень. Лише кожен десятий серед опитаних дуже рідко (раз на місяць і менше) має змогу поласувати свіжими фруктами.
• Кожен день фруктові соки мають можливість пити 13% 10-14-річних респондентів, половина підлітків вживає соки кілька разів на тиждень. Водночас серед 15-22-річних лише 7% мають таку можливість кожного дня.
• Співвідношення вживання українською молоддю свіжих овочів та фруктів свідчить, що основне забезпечення вітамінами відбувається переважно за рахунок свіжих овочів. Вживання ж соків, які є найбільш оптимально вітамінізованим продуктом, обмежене через високі ціни на них і низьку платоспроможність населення.
• Частка тих, хто щоденно вживає м'ясо, рибу, молочні продукти, свіжі овочі, свіжі фрукти найбільша серед молодих людей, які виховуються у повних сім'ях. Щоденний раціон підлітків, які проживають з одним із батьків, дещо біднішій.
• Аналіз відповідей щодо частоти вживання основних продуктів українською молоддю свідчить про поширене порушення вимог раціонального харчування, що, безперечно, створює передумови для негативного впливу на стан здоров’я та самопочуття молодих людей.