Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи

Занепокоєння загальною  кризою моральності у суспільстві  лінійно зростає із віком і  освітою - від 11% - серед 15-17-річних до 18% - у віковій групі 21-22 роки. Залежно від освітнього рівня стурбованість моральною кризою висловили від 11% респондентів з неповною середньою освітою до 22% - з вищою або незакінченою вищою освітою.

Зростання освітнього рівня  молоді не призводить автоматично до підвищення незадоволення наявними можливостями для задоволення культурних потреб. Вочевидь, разом з безсумнівним зростанням культурних потреб, що супроводжує освітній процес, молодь отримує й необхідні навички і вміння для їх задоволення.

Вплив духовних чинників на формування способу життя молодої людини

Важливою характеристикою  духовного здоров’я людини є спосіб її життя. З одного боку, спосіб життя, притаманний тій чи іншій людині, істотно визначає стан її духовного  здоров’я, а з іншого - сам зазнає істотного впливу духовних чинників, обумовлюється і конкретизується ними. Під час опитування респондентам було запропоновано оцінити ступінь впливу різноманітних складових на формування способу життя. Перше місце за умовним рейтингом посідає батьківська сім’я. На думку 76% опитаних віком 15-22 роки, саме батьки найбільше впливають на спосіб життя дітей (сума відповідей “впливають значною мірою” та “впливають вирішальним чином”). Істотним визнано також вплив найближчого оточення (друзів, знайомих) - відповідно 74%. Водночас переважна більшість молодих українців вважає, що, крім цих чинників, багато чого у визначенні способу життя залежить й від самої людини. Принаймні 73% опитаних зазначили, що на формування способу життя “значною мірою” або навіть “вирішальним чином” впливають особисті якості людини. Вплив на визначення способу життя чинників, що традиційно відносять до духовної сфери функціонування суспільства, виявився порівняно неістотним ( див. діагр. 2.2.1).

 
Діаграма 2.2.1

 
Розподіл відповідей на запитання: “Відомо, що спосіб життя людини формується особисто самою людиною, сім’єю, суспільством та іншими чинниками. Якою мірою, на Вашу думку, на формування способу життя молоді впливають наведені нижче чинники?”,%*

 

 
* Перелік чинників надано вибірково.

** Респонденти могли  обрати кілька варіантів відповідей, тому сума не дорівнює 100%.

*** Сума відповідей “впливають значною мірою” і “впливають вирішальним чином”.

Журнали як вагомий чинник впливу на спосіб життя важливі для  молодших українців (такими, що впливають  “значною мірою” або “вирішальним чином”, їх вважають 25% респондентів віком 15-17 років і 21% - віком 21-22 роки). Із зростанням рівня освіти для багатьох визначальний вплив на спосіб життя справляють кумири мистецтва - серед молоді з незакінченою середньою освітою 24% сприймають його як “значний” і “вирішальний”, а з вищою та незакінченою вищою освітою таке ставлення притаманне 32% опитаних. Сприйняття кумирів спорту як приклад для наслідування зменшується з віком - від 36% - серед 15-17-річних до 28% - серед 21-22-річних респондентів. Юнаки набагато частіше за дівчат схильні вбачати у видатних спортсменах чинник, що визначає спосіб життя - відповідно 37 та 26% зазначили, що кумири спорту “значною мірою” або “вирішальним чином” впливають на формування способу життя молодої людини. Усвідомлення важливості художньої літератури приходить до багатьох з віком та надбанням освіти (питома вага відповідей “впливає значною мірою” та “впливає вирішальним чином” збільшується з віком від 26% - серед 15-17-річних до 37% - серед 21-22-річних, серед респондентів з незакінченою середньою освітою цей показник становить відповідно 24%, серед тих, у кого вища або незакінчена вища освіту - відповідно 48%).

Місце і роль дозвілля у формуванні духовного світу

Крім власних переконань, впевненості у необхідності виховання  в себе тих або тих духовних якостей, чільне місце у визначенні стану духовного здоров’я посідає дозвілля. Адже наявність вільного часу, усталені звички і можливості проведення його у будь-який спосіб є необхідною передумовою для формування духовного світу. З іншого боку, духовні цінності молодої людини зумовлюють вибір на користь того або іншого способу проведення дозвілля.

Культурно-дозвіллєва діяльність справляє вирішальний вплив на процеси  формування духовності, визначення моральних  цінностей, притаманних молодіжному  середовищу. Однак, на нашу думку, ця сфера суспільного буття позначена суперечностями, що за сучасних умов не мають сталого механізму розв’язання. Йдеться про те, що, з одного боку, культурно-дозвіллєві заклади покликані пропагувати високі культурні, моральні та духовні цінності, а з іншого - в умовах обмеженого фінансування заклади і установи культури змушені здійснювати заходи, які відповідають невибагливим потребам споживачів.

За результатами опитування найбільш поширеним у молодіжному  середовищі способом проведення дозвілля є пасивний перегляд телевізійних програм. 75% молодих українців зазначили, що віддають перевагу саме такій формі проведення дозвілля.

Істотно впливає на духовне  життя молодих людей найближче  оточення. 72% респондентів зазначили, що люблять проводити вільний час  із друзями. Не заперечуючи значення власних характеристик особи, відзначимо, що саме якісним складом оточення істотно визначається засвоєна людиною система цінностей і настанов.

Поширеним у молодіжному  середовищі є прослуховування аудіокасет, платівок або СD-дисків. 59% респондентів проводять вільний час у такий спосіб. Половина опитаних віддають перевагу відвідуванню дискотек та вечірок.

Привертає увагу вкрай  незначна питома вага тих, хто вільний  час використовує на відвідування музеїв і театрів - у цілому таких виявилося відповідно 10 і 17%. Книжки, газети і журнали люблять читати менше половини молодих людей (див. діагр. 2.2.2).

 
Діаграма 2.2.2

 
Розподіл відповідей на запитання: “Що, як правило, Ви любите робити у вільний час?”,%*

 

 
*Перелік чинників надано вибірково.

**Респонденти могли  обирати кілька варіантів відповідей, тому сума не дорівнює 100%.

 

 
Найбільш доступним і популярним джерелом інформації є телебачення. Система ціннісних уявлень, моральних  принципів і настанов у молодому віці перебуває у стані формування, тому від змісту і спрямованості  телевізійних програм суттєво залежить духовний світ молодої людини, засвоєна нею система світоглядних і життєвих цінностей, а також прийнятних для молодої людини способів їх реалізації. Із віком молодих людей дещо збільшується відсоток тих, хто дивиться телевізор у робочі (шкільні) дні протягом 1-3 годин, і помітно знижується частка тих, хто може собі дозволити щодня 5-годинний перегляд телепрограм (див. діагр. 2.2.3).

 
Діаграма 2.2.3

 
Розподіл відповідей на запитання: “У робочі (шкільні) дні скільки часу, в середньому, ти дивишся телевізор чи відео?”, залежно від віку,%

 

 
Важливою характеристикою духовного світу людини є залученість її до культурного надбання своєї батьківщини, держави, народу, кращих зразків світової і вітчизняної духовної спадщини. У свою чергу, духовність особистості формується за можливості на певному етапі свого розвитку робити власний відбір культурних цінностей і, засвоюючи їх, перетворювати в особистісні характеристики. Одним з можливих шляхів реалізації такого вибору є відвідування культурно-мистецьких заходів. Залежно від того, яким культурним заходом віддається перевага, визначається рівень сформованої структури культурно-ціннісних пріоритетів молодої людини.

З-поміж культурних заходів в  українському молодіжному середовищі найбільш популярними є дискотеки. Частіше ніж раз на місяць їх відвідують 37% молодих людей. Популярним є також пасивне спостереження за перебігом подій на спортивних майданчиках (відповідно 40%).

Вистави, концерти класичної  музики, музеї, мистецькі і технічні виставки перебувають поза увагою молодіжного  загалу (частіше ніж раз на місяць їх відвідують відповідно 4, 3, 5, і 3% респондентів).

Отже, отримані дані переконують, що наявні можливості щодо задоволення  культурних запитів українською  молоддю використовуються далеко не в повному обсязі. У переважної більшості молодих людей, котрі  заклопотані повсякденними проблемами і негараздами, спостерігається невисокий рівень культурних потреб, що реалізуються, як правило, епізодично і непослідовно. Культурні потреби і запити здебільшого зводяться до найбільш простих та невимогливих проявів, задоволення яких не потребує організаційних, інтелектуальних чи вольових зусиль (відвідування дискотек, клубних вечорів, перегляд телепрограм і т.п.). Водночас відвідування концертів класичної музики, музеїв, виставок, що потребує певного рівня духовної компетенції, не є поширеним способом проведення дозвілля. Відбувається прагматизація свідомості молоді, утиск духовних джерел життя. Матеріальна скрута, нестача коштів негативно позначаються на стані культури, зсуває культурні уподобання у бік спрощених за змістом і формою видів дозвілля. Втім не слід очікувати, що покращання матеріальної ситуації автоматично сприятиме підвищенню духовних характеристик молоді. Руйнацію духовних засад суспільного життя не можна подолати лише суто економічними методами.

Важливим джерелом інформації, осереддям світової і вітчизняної духовної спадщини є книжки. Молодшим респондентам (віком 10-14 років) було запропоновано назвати приблизну кількість книжок, які є у їхній домашній бібліотеці. 32% підлітків мають можливість вдома користуватися бібліотекою. (За офіційною статистикою бібліотекою вважається книжкове зібрання загальною кількістю 100 і більше примірників, тому до тих, у кого є вдома бібліотека, були віднесені молоді люди, котрі зазначили, що мають вдома 100-500 та більше). Письменників, яких українські підлітки назвали своїми найулюбленішими авторами, можна умовно поділити на дві групи. Першу становлять літературні класики, вивчення творів яких передбачено шкільною програмою (Т.Шевченко, О.Пушкін, М.Лермонтов, М.Гоголь). До другої можна віднести представників розважально-історичного і детективно-пригодницького жанрів (О.Дюма, Жюль Верн, Агата Крісті, Артур Чейз, О.Марініна тощо). Очевидно, спогадами про недавнє дитинство пояснюється наявність у переліку таких авторів, як Ш.П’єро, Г.-Х.Андерсен, брати Грімм, М.Носов та ін. В цілому, на підставі наведених відповідей можна дійти висновку, що за межами шкільної програми підлітки віддають перевагу літературі здебільше розважального змісту. А отже, залучити молодь до читання кращих зразків світової і вітчизняної літератури можливо насамперед через включення їх авторів до програм навчальних закладів. Такий шлях духовного розвитку видається тим більш ефективним, що в цілому, за даними опитування, українська молодь у віці 10-14 років читає досить-таки багато. Лише 5% відповіли, що протягом останніх двох місяців не прочитали жодної книги. Очевидно, до них слід віднести певну частину з 15% тих респондентів, котрі не відповіли на поставлене запитання. 37% прочитали від 1 до 3 книг, ще 38% - відповідей 4-20 книжок. 5% підлітків протягом місяця прочитали понад 20 книжок, можливо, нехтуючи при цьому іншими видами дозвілля.

Освіта в системі цінностей  української молоді

Однією з провідних  духовних цінностей людства є  освіта. В процесі освітньої діяльності особистість залучається до кращих надбань людства в усіх сферах духовного: культурі, мистецтві і науці, усвідомлює цінність традицій і історії власного народу. Водночас саме освічені люди найбільше сприяють розвиткові духовності в усіх сферах. Тому ставлення української молоді до освіти можна розглядати як інтегративну характеристику її духовності.

Значущість освіти в  системі цінностей українських  підлітків є надзвичайно вагомою. 88% респондентів віком 10-14 років зазначили, що отримувати високі оцінки в школі для них “важливо” або навіть “дуже важливо” (див. діагр. 2.2.4).

 
Діаграма 2.2.4

 
Розподіл відповідей на запитання: “Наскільки важливо для тебе отримувати високі оцінки в школі?”,%

 

 
Важливість навчання в системі  цінностей школярів відбилася в  оцінках. За самовизначенням опитаних, переважна більшість з них (61%) цілком успішно опановують навчальною програмою, отримуючи в основному відмінні і добрі оцінки (див. діагр. 2.2.5).

 
Діаграма 2.2.5

 
Розподіл відповідей на запитання: “Як ти навчаєшся?,”%

 

 
Виходячи з методологічної настанови, згідно з якою духовне здоров’я визначається благополуччям у духовній сфері, зазначимо, що благополуччя є не лише абсолютною, але й відносною величиною. Тому значимим є сприйняття підлітками свого власного становища порівняно з успішністю однолітків, адже у цьому віці вкрай важливо бути щонайменше не гіршим за інших. Шкільними успіхами здебільшого визначаються авторитет підлітка, повага до нього однолітків, і, нарешті, - комфортне і впевнене (благополучне) відчуття себе у колективі.

Під час опитування респондентам пропонувалося  порівняти власну успішність з успішністю інших учнів. Отримані результати свідчать про доволі високу самооцінку респондентів. Вищою за середню вважають свою успішність 48% школярів (сума відповідей “відмінно, я, мабуть, один з найкращих”, “значно вище за середню” та “вище за середню”). 45% віднесли себе до “середняків”. Гіршими за інших у навчанні визнали себе 7% (див. діагр. 2.2.6).

 
Діаграма 2.2.6

 
Розподіл відповідей на запитання: “Як ти оцінюєш власну успішність в школі порівняно з іншими учнями твого класу?”,%

 

 
Отже, за наведеними даними маємо щонайменше дві характеристики стану духовного  здоров’я українських школярів : по-перше, молоді притаманна схильність до безпідставно-оптимістичного сприйняття дійсності (адже, за статистикою, якщо більшість стверджує, що вони кращі за інших, то саме ці “кращі” і є середніми), а по-друге - порівняно незначна питома частка підлітків, які вважають, що вони гірші за однолітків. Зазначимо, що до завдання дослідження не передбачало виявлення рівня успішності в українських школах. З огляду на поставлену мету більш важливим є суб’єктивне сприйняття опитаними свого становища порівняно з оточуючими. Тому позитивна оцінка більшістю українських підлітків власної успішності порівняно з однокласниками свідчить про достатньо високий рівень благополуччя у цій сфері.

Підсумовуючи, зазначимо, що аналіз стану духовного здоров’я сучасної української молоді соціологічними методами дозволяє дійти таких висновків:

• Такі визначальні для структурування духовного світу особистості чинники, як національна культура, культура і мистецтво, релігійна віра не посідають високого місця у ієрархії актуальних для української молоді проблем. Духовна складова суспільного і особистісного життя значно поступається за своєю важливістю матеріальним чинникам - проблемам заробітку грошей, одягу, зовнішності та моди.
• Вплив на визначення способу життя української молоді чинників, які традиційно відносять до духовної сфери функціонування суспільства, виявився порівняно неістотним.
• Наявні можливості для задоволення культурних і духовних потреб українською молоддю використовуються далеко не в повному обсязі. У переважна більшості молодих людей, заклопотаних повсякденними проблемами і негараздами, невисокий рівень культурних потреб, що реалізуються, як правило, в епізодичних і непослідовних звертаннях до культурних цінностей. Культурні потреби і запити здебільшого зводяться до найбільш простих та невимогливих проявів, задоволення яких не потребує організаційних, інтелектуальних чи вольових зусиль (відвідування дискотек, клубних вечорів, перегляд телепрограм тощо). Водночас відвідування концертів класичної музики, музеїв, виставок, що потребує певного рівня духовної компетенції, не є поширеним способом проведення дозвілля. Відбувається прагматизація свідомості молоді, обмеження духовних джерел життя.
• Позитивна оцінка більшістю українських підлітків власної успішності порівняно з однокласниками свідчить про достатньо високий рівень благополуччя (духовного здоров’я) у цій сфері.
• У цілому стан духовного здоров’я молоді є адекватним відображенням сьогоднішнього стану у духовній сфері сьогодення українського суспільства і визначником подальших перспектив його розвитку.

 
2.3. Психічне здоров`я  за самооцінками молоді

Проблеми у спілкуванні  молодих людей з оточуючими

До чинників, що провокують стан емоційного неблагополуччя, зрушення в психічному здоров’ї, слід віднести насамперед особливості дисгармонійного спілкування людини з оточуючими, зокрема з найближчими людьми - батьками, рідними, друзями. Найбільш сенситивним для різноманітних змін у психічному здоров’ї і поведінці прийнято вважати підлітковий та юнацький вік, тому що саме цей період найсприятливіший для набуття навичок саморегуляції поведінки і міжособистісного спілкування.