Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи

Вимір рівня  здоров`я і ступеня обізнаності щодо заходів його поліпшення. Про реальний рівень здоров‘я респондентів найбільш повне уявлення дають висновки індивідуального поглибленого медичного обстеження. Зрозуміло, що скористатися цим методом в ході соціологічного опитування неможливо, тому застосовувались найбільш інформативні в цьому відношенні індикатори наявності (відсутності) захворювань протягом останнього року, перебігу хвороби, а також факту наявності/відсутності хронічних захворювань. Ці індикатори дають достатньо повне уявлення принаймні про суто медичний бік проблеми. Природно, для усіх респондентів, незалежно від рівня здоров‘я, є актуальним питання його поліпшення або удосконалення. Цю можливість обумовлює перш за все ступінь обізнаності щодо можливих заходів. Взагалі, питання обсягу і якості наявної освіти та інформації щодо проблеми здоров‘я одне з найважливіших питань індивідуального і громадського здоров‘я населення країни. Фактично, цілеспрямована освіта і поінформованість є головнішими і необхідними передумовами усвідомлення молоддю цінності здоров‘я і здорового способу життя. Для висвітлення цього аспекту буття молоді були вибрані відповідні індикатори у великому обсязі причому окремі індикатори відбивають також моделі можливих дій (або бездіяльності) щодо поліпшення власного здоров‘я.

Показники здорового  способу життя, можливостей його реалізації та засобів впливу на його формування.

Рухова активність. Одним із найважливіших показників здорового способу життя є обсяг фізичних навантажень. Як безпосередні показники рухової активності, що впливають на визначення здорового способу життя (чи нездорового), використано індикатори про наявність (чи відсутність), характер і обсяг фізичних навантажень, які дають чіткі підстави для розподілу респондентів стосовно цього аспекту здорового способу життя.

Харчування. Показовим чинником здорового способу життя є структура (якісний склад) продуктів харчування, що вживаються в повсякденному режимі. Уявлення про ці показники дають відповідні індикатори, структуровані за кількістю вживання продуктів в часі і ступенем їх користі для організму.

Шкідливі звички. Питома вага шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків, інших хімічних речовин) у комплексі впливів, що визначають спосіб життя, надзвичайно суттєва. Саме тому цей аспект опитування містить велику кількість індикаторів, які досить повно відбивають спектр проблеми - причини не паління, віковий і кількісний зріз тих, хто палить, паління в оточенні, віковий, кількісний і якісний ознаки вживання алкоголю, віковий і структурний аналіз наркотизації, ступінь поінформованості і усвідомлення шкоди подібних звичок.

Безпечна сексуальна поведінка, чинник розповсюдження ВІЛ/СНІДу. Статистика поширення в Україні в останні роки захворювань, що передаються статевим шляхом і ВІЛ/СНІДу, дані щодо погіршення репродуктивного здоров‘я молоді потребують ретельного вивчення цих явищ у вітчизняному молодіжному середовищі. З огляду на це, опитування містить такі індикатори, що достатньо повно і різноманітно відбивають основні аспекти проблеми: інформацію про початок статевого життя, характеристики статевих контактів молоді, ступінь обізнаності щодо засобів запобігання статевим захворюванням і засобів контрацепції, сексуальну орієнтацію, ступінь задоволення статевим життям, обізнаність з проблеми ВІЛ/СНІДу, ставлення до груп ризику і хворих.

Можливості реалізації здорового  способу життя. Опитування з проблем здорового способу життя, звичайно, не може обминути питання, щодо можливостей його реалізації молоддю в існуючих умовах. Але складність вивчення полягає в тому, що питання можливості (неможливості) вести здоровий спосіб життя надзвичайно суб‘єктивне, тому що воно перш за все детерміновано ступенем усвідомлення людиною важливості дій в цьому напрямі. Навіть при відсутності деяких об‘єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній доход тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров‘я. І навпаки, за достатньо об‘єктивних умов нестача особистісних стимулів унеможливлює прагнення бути здоровим. Тому вельми проблематично пропонувати такі індикатори для опитування, які б об‘єктивно висвітлювали реальні можливості (неможливості) реалізації здорового способу життя - ці можливості переважно залежать від самої людини. З огляду на це, опитування не містить прямих запитань щодо згаданих можливостей - є вони чи ні. З іншого боку, існує певний мінімум об‘єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації здорового способу життя. Тому опитувальник містить декілька індикаторів, що опосередковано спрямовані на виявлення таких можливостей. Це індикатор добробуту родини, який опосередковано характеризує потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор ставлення найближчого оточення до цінностей здоров‘я теж певний показник такої можливості, оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні друзів і знайомих. Певні уявлення щодо цієї можливості дають індикатори ступеня перманентного стресу і захворюваності - хвора або постійно психічно напружена людина обмежена в реалізації здорових дій.

Крім того, опосередкованими індикаторами можливостей пропонувалося  пряме запитання - щодо наявності  взуття і одягу для занять фізичною культурою. Воно обумовлено не стільки  тим, що можливість занять фізичною культурою і спортом залежить від наявності екіпіровки, скільки тим, що молодь потребує достатньо модної екіпіровки, аби не видаватися гірше, ніж однолітки. Тому цей індикатор об`єктивно відбиває не факт наявності (відсутності) будь-якого одягу і взуття для занять фізичною культурою і спортом, а, скоріше, суб‘єктивне сприйняття респондентами своєї можливості займатися. В цьому контексті наявність порядної екіпіровки опосередковано свідчить ще й про певні дії або принаймні прагнення до занять.

Певну інформацію про суб‘єктивну оцінку молоддю наявних обмежень щодо можливостей здорового способу життя дають показники стурбованості питаннями занять фізкультурою і спортом, поінформованості про здоровий спосіб життя, стану довкілля.

Можливі засоби впливу на формування здорового способу життя. З огляду на необхідність впровадження політики здоров‘я у молодіжному середовищі питання засобів цього впровадження є одним з головних. Індикатори опитування спрямовувались на визначення найбільш впливових, ефективних засобів, на сприйняття їх функціонування молоддю. Характер впливів різних джерел на формування способу життя молоді відбивають індикатори різних джерел інформації та їх ефективності.

Отже, розглянуто основні компоненти чи складові здоров¢я та здорового способу життя. Але вони не є рівнозначними. Крім того, не існує концепції кількісного виміру “здоров¢я” як комплексного інтегрального показника. Якщо для оцінки фізичного здоров¢я людини використовуються інформативні методики, які залежно від віку, статі, фізичного стану, функціональних можливостей організму, рівня підготовленості дозволяють віднести кожного індивіда до одного з п¢яти рівнів фізичного розвитку, то для психічного, духовного та соціального здоров¢я методи кількісних оцінок поки що тільки напрацьовується та багато іншого.

1 Венедиктов Д.Д., Чернух А.М., Лисицын Ю. П. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения // Вопр. философии. - 1979. -№ 7. - С. 102-113; Дильман В.М. Четыре модели медицины. - Л.: Медицина, 1987. - 288 с; Пиріг Л. Медицина як інтегральна складова культури українського народу // Українознавство: стан, проблеми, перспективи розвитку.- К.:ВПЦ "Київ. ун-т", 1993. - С. 54-56; Смирнов И.Н. Здоровье человека как философская проблема // Вопр. философии. - 1985. - № 7. - С. 83-93; Патогенез болезней цивилизации / И. Шош, Т. Готи, Л. Чалаи и др. - Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1976. - С. 154.

2 Мамардашвили М. Сознание и цивилизация // Мамардашвили М. Как я понимаю философию.- М.: Прогресс, 1990. - С. 107-121.

3 Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Вернадский В.И. Начало и вечность жизни.- М.: Сов. Россия, 1989. - С. 166-188.

4 Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - СПб.: МГП "Петрополис", 1992. - 123 с.; Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно-методологічних засадах українознавства (назва умовна). Видання на стадії друку. Рукопис, люб`язно наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. - 192 с.

5 Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - СПб.: МГП "Петрополис", 1992. - 123 с.

6 О политике Всемирной организации здравоохранения. “Здоровье для всех до 2000 года” // Медицинские вести. - 1997. - № 1. - С. 22-23.

7 Declaration of Alma-Ata. International Conference on Primari Health Care, Alma-Ata, USSR, 6-12 September 1978.

8 Ottawa Charter for Health Promotion. First International Conference on Health Promotion. Ottawa, Canada, 17-21 November 1986.

9 Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини/ Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 1999.- 308 с.

10 Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини/ Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 1999.- С.27.

11 Кудрявцева Е.Н. Здоровье человека: понятие и реальность / Общественные науки и здравоохранение. - М.: Наука, 1987. - С. 32-48.

12 Lalonde M. Nouvelle Perspective de la Sante des Canadiens. Ottawa, Ministry of Health and Welfare, 1974.

13 Pinet G. Health challenges of the 21st century: a legislative approach to health determinants // Health legislation at the dawn of the XXIst century/ International Digest of Health Legislation - special issue. - 1998. - Vol. 49, №.1. - p.137-138.

14 David A. Hamburg. Habits for health. In: World Health Forum. - 1987. - Vol.8, № 1. - p.9.

15 World Health Organization. The World Health Report, 1995: Bringing the Gaps. - Geneva: WHO, 1995, at.p.12.

16 Pinet G. Health challenges of the 21st century: a legislative approach to health determinants // Health legislation at the dawn of the XXIst century...- P.138.

17 Declaration of Alma-Ata. International Conference on Primari Health Care, Alma-Ata, USSR, 6-12 September 1978.

18 Голобородько Г.П. Формування поняття здорового способу життя в учнів основної школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук (13.00.01)/ Харків. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди.- Х.,1997.- 17 с.; Демченкова Г.З. и др. Некоторые показатели здоровья и принципы формирования здорового образа жизни молодежи //Здравоохранение Российской Федерации - 1989. - №1. - С.27-33; Здровый обрз жизни: Социально-философские и медико-биологические поблемы/ АН ССРМ; отд. философии и права, научно-исследовательский социально-оздоровительный центр “Вита-академия” /Ред. Н.С.Илларионов. - Кишинев: Штиинца, 1991.- 184 с.; Лапаєнко С.В. Формування ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя: Автореф. дис. ... канд. пед. наук (13.00.07)/ Ін-т проблем виховання АПН України - К.,2000.- 18 с.; Литвин-Кіндратюк С.Д., Кіндратюк Б.Д. Народознавство та організація здорового способу життя школярів/ АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. - Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.; Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.; Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя/ Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н.Н.Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.; Свириденко С.О. Формування здорового способу життя молодших школярів у позакласній виховній роботі: Автореф. дис. … канд. пед. наук. (13.00.01)/ Ін-т проблем виховання АПН Ураїни- К.,1998.- 16 с.

19 Головаха Є.І., Паніна Н.В. Соціальне самопочуття населення України // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття/ Під ред. М.О.Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 398 – 409.

20 Наукові праці Українського інституту соціальних досліджень: Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв`язання: Зб. наук. публ. Укр. НДІ проблеми молоді за підсумками наукових програм і проектів 1991 р. - К.-Х., 1992; Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв`язання: Зб. наук. публ. Укр. НДІ проблеми молоді за підсумками наукових програм і проектів 1992 р. - К., 1993; Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв`язання: Зб. наук. публ. Укр. НДІ проблеми молоді за підсумками наукових програм і проектів 1993 р. - К.: Академпрес, 1994 - Вип. 3; Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв`язання: Зб. наук. публ. Укр. НДІ проблеми молоді за підсумками наукових програм і проектів 1994 р. - К.: “А.Л.Д.”, 1995 - Вип. 4; Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв`язання: Зб. наук. публ. Укр. НДІ проблеми молоді за підсумками наукових програм і проектів 1995 р. - К.: “А.Л.Д.”, 1996 - Вип. 5; Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв`язання: Зб. наук. публ. Укр. НДІ проблеми молоді за підсумками наукових програм і проектів 1996 р. - К.: АТ Видавництво “Столиця”, 1997 - Вип. 6; Про становище дітей в Україні: Державна щорічна доповідь. - К.: АТ Видавництво “Столиця”, 1997; Про становище дітей в Україні за підсумками 1997 року: державна доповідь. - К., НВФ “Студцентр”, 1998; Про становище дітей в Україні за підсумками 1998 року: Державна доповідь. - К., НВФ “Студцентр”, 1999; Про становище молоді в Україні (за підсумками 1997 року). Щорічна доповідь Президенту України, Кабінету міністрів України. - К.: АТ Видавництво “Столиця”, 1998; Про становище молоді в Україні (за підсумками 1998 року). Щорічна доповідь Президенту України, Верховні Раді України, Кабінету міністрів України. - К.: ТМ Прінтікс Прес,PrintXPres, 1999.

Розділ 2. Оцінка стану здоровя та чинників здорового способу життя української молоді (за результатами національного соціологічного опитування)

 
2.1. Соціальне здоров`я молодої  людини

Локальне оточення дітей  та молоді

Зважаючи на вік опитаних респондентів, абсолютно закономірним є розподіл відповідей на запитання стосовно наявності та складу сім’ї респондентів. За результатами опитування більшість (63%) респондентів із загального масиву опитаних проживають у повних сім’ях, з них 12% - у багатопоколінних сім’ях, де крім батьків та дітей є бабуся і (або) дідусь. За цими показниками не виявлено істотних відмінностей залежно від віку опитаних, лише серед старшої (18-22 роки) молоді дещо більше тих, хто живе один (4%).

П’ята частина опитаних (19%) проживає з одним із батьків, тобто у неповній сім’ї. За даними перепису населення 1989 р. в Україні у неповних сім’ях проживають 1,5 мільйона дітей. За даними дослідження можна стверджувати, що сьогодні у неповних сім’ях проживають близько 2 мільйони неповнолітніх. Ще приблизно півмільйона проживає у сім’ях, де батько або мати є нерідними. Отже, сім’я як соціальний інститут українського суспільства, як і десять років тому, перебуває у кризовому стані.

43% опитаних проживають  у сім’ях, де крім них є й  інші діти, а 20% - у сім’ях, де  виховується тільки одна дитина. Інструментарій дослідження не передбачав можливості з’ясовувати, чи єдиною дитиною у сім’ї є респондент. Тому цілком вірогідно, що у так званих "однодітних" сім’ях є й інші діти, котрі зараз проживають окремо.

Майже 6% респондентів проживають у сім’ях, члени яких або не пов’язані між собою родинними зв’язками, або є родичами, але не батьками.

Безперечно, діти, котрі  проживають у багатопоколінних сім’ях, більшою мірою перебувають під  соціальним контролем, ніж діти з  неповних або однодітних сімей.

На момент опитування тільки 12% респондентів віком 17-22 роки мали власну сім’ю. 6% респондентів мали одну дитину, 0,6% - двох дітей.

Відповіді опитаних щодо бажаної  кількості дітей у родині свідчать, що половина респондентів орієнтована  на дводітну сім’ю, чверть - хотіли б мати лише одну дитину, створити багатодітну сім’ю мріють тільки 5% опитаних, 3% - взагалі не планують народжувати та виховувати дітей. Розподіл відповідей не залежить від віку респондентів.

Соціальне оточення дітей та молоді

Інструментарій дослідження  містив запитання щодо визначення свого  місця в соціумі тільки для  респондентів віком 15-22 роки. Серед  опитаних цього віку працюють 22%, 58% - навчаються на стаціонарних, 6% - на вечірніх та заочних відділеннях навчальних закладів, тільки одиниці (1%) мають власну справу. 17% опитаних шукають роботу і 3% - офіційно зареєстровані як безробітні.