Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи

Матеріальне становище сьогодні безпосередньо  позначається на можливості родини щодо збереження здоров’я своїх дітей, своєчасного  їх діагностування та необхідного лікування. Оцінки респондентами добробуту  сім’ї корелюють з рівнем їхньої задоволеності станом власного здоров’я. Найкращою є ситуація в заможних сім’ях, тут кожен другий “повністю задоволений” станом свого здоров’я, ще 37% - “скоріше, задоволені”. Серед респондентів з сімей, добробут яких нижче середнього, у тому числі вкрай низький, “повністю задоволені” станом здоров’я 15% (“скоріше, задоволених” - 39%).

Дані дослідження не дозволяють повною мірою оцінити вплив матеріального  добробуту на рівень соціального  благополуччя молоді, але отримані дані дозволяють зробити деякі висновки стосовно економічної складової її здоров’я. Незначна на сьогодні питома вага молодих людей віком до 22 років економічно самостійних. Окремо від батьків чи інших родичів нині живуть одиниці: серед респондентів віком 15-22 роки таких лише 4%. Частка молоді, яка взагалі не отримує від батьків щомісячної грошової допомоги, серед 15-17-річних становить 32%, серед 18-22-річних таких вже 45%. Решта молодих людей, у тому числі кожен другий з тих, хто працює, таку допомогу отримує більш-менш регулярно. Проте розмір батьківської допомоги у 91% опитаних не перевищує 100 грн.; у тому числі кожен з 30% респондентів отримує в середньому на місяць від батьків не більше 25 грн. ( серед 15-17-річних таких 52%, серед 18-22 річних - 17%), 19% респондентів - від 26 до 99 грн. (відповідно 12 та 24%), й лише у 11% розмір батьківської грошової допомоги перевищує 100 грн. (6 та 14% відповідно).2

Основним джерелом надходження  коштів для дітей 10-14 років є здебільшого  гроші, які дають батьки або інші родичі. Лише 6% дітей взагалі не отримують від них на особисті потреби щотижня будь-яких сум. Досить часто майже усі витрати, що пов’язані з задоволенням потреб неповнолітніх дітей, контролюються та здійснюються дорослими. Вартість самостійних щотижневих придбань більшості респондентів (65%) обмежена сумами до 10 грн., у тому числі 37% дітей витрачають на особисті потреби до 2 грн. щотижня. Кількість респондентів, які мають у своєму розпорядженні готівкою від 10 до 100 грн., становить 10%, понад 100 грн. - менше 1%.

Не випадковим за таких обставин є прагнення дітей та молоді до пошуку додаткових джерел доходів, передусім за рахунок зростання їхньої економічної активності. Випереджаючими темпами ці процеси відбуваються у неформальному секторі економіки. За соціологічними даними чверть дітей 10-22 років мали будь-яку оплачувану роботу. Абсолютна більшість з них вимушена поєднувати працю і навчанням внаслідок скрутного фінансового стану в сім`ї. Зрозуміло, що діти віком до 15 років, чия праця заборонена законодавством, зайняті нелегально, як правило, випадковою роботою, й доходи від неї коливаються у межах 1-100 грн. щотижня, у тому числі: від 1 до 9 грн. заробляють 17% дітей віком від 10 до 14 років, від 10 до 100 грн. - 7%, більш 100 грн. - одиниці (0,5%).

Кожна четверта молода людина віком від 15 до 22 років працює чи має власний бізнес (серед 15-17-річних таких 8%, серед 18-22-річних - 35%), проте доходи більшості респондентів не можуть забезпечити навіть їхні першочергові потреби, не перевищуючи сучасного фізіологічного мінімуму ( 7% - заробляли щомісячно від 1 до 50 грн.( 7% - 15-17-річних і 9% - 18-22-річних), 9% - від 50 до 100 грн. (відповідно 3 і 16%), 11% - від 101 до 500 грн.( відповідно 3 і 20%).

Частка надходжень від економічної  діяльності в особистих доходах  молоді варіюється залежно від віку, статі, соціально-професійного статусу, типу поселення й обмежується, за даними опитування, абсолютним максимумом - 500 грн. Найбільшу кількість грошей з-поміж опитаних заробляють працюючі чоловіки віком 20-22 роки. Але серед тих, хто не визначив себе як економічно зайнятого, є також респонденти, котрі мають яку-небудь оплачувану роботу. З-поміж молоді, що навчається, таких було 12%, серед безробітних - 26%, серед тих, хто не навчається й не працює - 12%. Їхні середньомісячні доходи здебільшого не перевищують 100 грн., у тому числі у кожного другого вони нижче 50 грн.

Зрозуміло, що запитання соціологічної  анкети щодо абсолютних розмірів особистих  доходів і витрат приречені на не досить відверті відповіді респондентів. У цьому переконує розподіл відповідей стосовно щотижневих витрат опитаних. Так, половина 15-22-річних молодих людей витрачають на себе протягом тижня 10 чи менше гривень, й лише 4% - понад 50 грн.

Водночас отримані дані дозволяють дійти висновку, що абсолютна більшість  молодих людей до 22 років в Україні не відповідає за витратну частину бюджету сімей. Найчастіше молодь віком 10-22 роки витрачає наявні гроші на їжу: сніданки, обіди (43%) й солодощі (41%). Для чверті респондентів звичайними є також витрати на транспорт та придбання квитків на культурні заходи (театр, дискотека, спортивні змагання тощо). Про наявність такої першочергової у житті людини статті витрат, як одяг і гігієнічні засоби, вказали відповідно 6 і 1% 15-22-річних респондентів, лише 4% опитаних згадали про необхідність сімейних витрат, (наприклад, житлово-комунальні платежі).

Досить вагомими у бюджеті молодої  людини є витрати на сигарети (25%), дещо менші - алкогольні напої (8%). З  віком частка молоді, яка купляє ці шкідливі для здоров’я товари, зростає. Якщо серед 10-14-річних витрачають гроші на сигарети 6%, а на алкоголь - 2% респондентів, то серед молоді віком 15-17 років таких відповідно 27 і 12%, 18-22 роки відповідно - 34 і 14%. Купують сигарети та алкоголь здебільшого хлопці, з них 45% щоденно витрачають гроші на тютюнові і 19% - на алкогольні вироби. З-поміж дівчат ці показники становлять відповідно 17 і 9%.

Розмір особистих доходів молоді суттєво не впливає на ступінь  її залученості до шкідливих звичок. Більше половини молодих людей віком 15-22 роки, які витрачають гроші на сигарети чи алкоголь, мали у своєму розпорядженні не більше 10 грн. щотижня.

Слід, безумовно, визнати, що вплив  економічної складової на загальний  стан здоров’я та спосіб життя молоді є визначальним. Фінансовий стан більшості  сімей й незначні особисті доходи молодих людей значно обмежують їхні можливості щодо якісного харчування, занять спортом, культурного та змістовного дозвілля, оздоровлення. Типовою стратегією життя в молодіжному середовищі стає “стратегія виживання”.

В цілому стан соціального здоров’я української молоді визначають насамперед такі чинники:

• Переважна більшість (63%) респондентів із загального масиву опитаних проживають у повних сім’ях, де є рідні батько і мати.
• Сучасну українську молодь найбільше непокоять проблеми соціально-економічного походження: безробіття, загальне зниження рівня життя, зростання цін, зубожіння населення, низький рівень заробітної плати.
• Стурбованість проблемами, що стосуються забезпечення здорового способу життя, помітно нижча. Найбільш актуальними серед таких проблем для молоді є: СНІД, наркоманія, стан довкілля і екологічні проблеми, низький рівень медичного обслуговування. Сучасні молоді українці не надто переймаються проблемами зловживання палінням, недостатніми можливостями для занять фізичною культурою та спортом, низьким рівнем поінформованості про здоровий спосіб життя та проблемами алкоголізму.
• На думку більшої частини (60%) респондентів віком 15-22 роки, стосунки з батьками, рідними, дітьми впливають на здоров’я кожної людини “значною мірою” та “вирішальним чином”. Так само, як вважають 76% респондентів, “значний” та “вирішальний” вплив на формування способу життя молоді справляє батьківська сім’я.
• Майже половина дітей віком 10-14 років часто конфліктують з батьками з різних причин. Більшість батьків вдаються до системи покарань, як основного механізму виховання.
• Найбільш поширеними видами домашньої роботи, яку виконують діти і молодь, є прибирання квартири, миття посуду, придбання продуктів харчування.
• Найбільш конфліктним оточенням для дітей віком 10-14 років є однокласники або учні старших класів, старші брати та/або сестри, незнайомі ровесники. Половина опитаних вважають, що в Україні багато дітей, які страждають від жорстокості та/або знущання над ними. На їхню думку, таке поводження найбільш поширено у громадських місцях (47%), сім’ї (50%), школі (42%), у колі ровесників (37%).
• Серед респондентів віком 15-22 роки 11% протягом останніх 30 днів не ходили на роботу чи навчання через те, що почували себе там в небезпеці. 12% респондентів зазнали сексуальних домагань. 16% зазначили, що протягом останніх 12 місяців пережили поранення чи погрози зброєю. 36% протягом останнього року брали участь у бійках. Кожен десятий респондент зазнав брутального ставлення (фізичні образи) з боку близької людини - шлюбного партнера або того, з ким зустрічається.
• Розмір особистих доходів молоді суттєво не впливає на ступінь її залученості до шкідливих звичок.
• Матеріальне становище безпосередньо впливає на можливості родини щодо збереження здоров’я своїх дітей, своєчасного їх діагностування та необхідного лікування. Оцінки респондентами добробуту сім’ї корелюють з рівнем їхньої задоволеності станом власного здоров’я.

 
2.2. Духовне здоров`я  молоді

Однією з ознак цивілізованості  країни, свідченням залучення суспільства  до світового співтовариства є рівень розвитку духовності її громадян, моральні цінності та ідеали, котрі сповідує більшість населення. Згідно із методологією даного дослідження духовне здоров’я визначається сукупністю характеристик духовного світу особистості, наявністю і специфікою сталих відносин із складовими духовної спадщини - освітою, наукою, мистецтвом, релігією, мораллю, етикою. Стан духовного здоров’я обумовлюється засвоєною людиною системою цінностей, її ментальністю, ставленням до сенсу життя, оцінкою власних можливостей та перспектив їх реалізації. Важливими індикаторами духовного здоров’я є рівень та структура культурних запитів та потреб, а також наявні можливості для їх задоволення. В свою чергу, духовне здоров’я істотно залежить від прийнятих у соціумі способів проведення дозвілля.

Програма дослідження передбачала  вивчення змістовних характеристик  духовного здоров’я сучасної української  молоді як результату складної і суперечливої дії великої кількості близьких між собою чинників: структурних ознак, способу життя, можливостей і практики проведення дозвілля, культурних запитів і потреб, місця і ролі освіти у системі життєвих пріоритетів.

Структура духовного  світу молодої особистості

Виходячи із запропонованого Всесвітньою  організацією охорони здоров’я визначення здоров’я як “стану повного фізичного, духовного і соціального благополуччя”, автори звіту приймали духовне здоров’я української молоді як благополуччя молодих людей у духовній сфері.

Одним з показників рівня такого благополуччя і водночас структурною  характеристикою духовного світу  може бути стурбованість молодих  людей духовними чинниками свого  існування. У повсякденному спілкуванні  люди найчастіше обговорюють саме ті проблеми, що турбують їх найбільше, тому показовим є розподіл відповідей молодих українців на запитання: “Як часто Ви обговорюєте кожне з наведених питань із своїми друзями?”.

Серед іншого здебільшого порушуються  такі теми, як музика (56% опитаних віком 15-22 роки зазначили, що “часто” і “дуже часто” обговорюють музичні питання), спорт (відповідно 41%) та проблеми щодо організації відпочинку (відповідно 59%). За своєю актуальністю для української молоді названі проблеми поступаються лише заробітку грошей (“дуже часто” і “часто” їх обговорюють 71% респондентів) та проблемам, що пов’язані з одягом, зовнішністю та модою (відповідно 67%). Слід зауважити, що такі значимі для структурування духовного світу особистості чинники, як національна культура, культура і мистецтво, релігійна віра не посідають високого щаблю у ієрархії актуальних для молоді проблем. “Дуже часто” і “часто” їх обговорюють відповідно 13, 25 та 16% опитаних молодих людей.

Питання одягу, зовнішності і моди з віком поступово втрачають  свою актуальність. Якщо у віці 15-17 років “часто” та “дуже часто” їх порушують 76%, то у віковій групі 21-22 роки їхня частка зменшується до 54%. Вочевидь, вступ до дорослого життя з його проблемами і турботами у багатьох випадках відсуває проблеми зовнішності і моди на другий план. Жінки обговорюють ці питання значно частіше за чоловіків (відповідно 86 і 51%), що є відображенням соціо-статевих відмінностей в ієрархії життєвих пріоритетів.

Чоловіки частіше за жінок стурбовані ситуацією у сфері національних відносин (“часто” і “дуже часто” їх обговорюють 13% чоловіків і 9% - жінок). Інтерес до національних відносин лінійно зростає освітнім рівнем (від 9% - серед молоді з незакінченою середньою освітою до 17% - з тих, хто має або отримує вищу освіту). За регіональним розподілом частіше обговорюють національні проблеми молоді мешканці Південно-Західного і Південного регіонів (відповідно 21 та 20%), найменшу увагу їм приділяють у Центрально-Західному регіоні ( відповідно 5%).

Наймолодші українці активно обговорюють  питання музики (74% 15-17-річних - “часто” і “дуже часто”), з віком інтерес до музики дещо вщухає (до 53% серед 21-22-річних). Подібна тенденція спостерігається й стосовно інтенсивності обговорення питань спорту (61% - у віці 15-17 років, 43% - серед 21-22-річних). Українські юнаки виявляють підвищений інтерес до спортивних проблем набагато частіше, ніж дівчата (відповідно 70 і 30%).

Питання релігії і віри є доволі актуальними для молоді Південно-Західного  регіону (39% молоді віком 15-22 роки обговорюють  їх “часто” та “дуже часто”). Найбільш спокійно релігійна ситуація найбільш спокійно сприймається у молодіжному середовищі Центрального регіону України (відповідно 10%).

Інтерес до проблем здорового  способу життя виявили більше половини молодих українців віком 15-17 років (варіанти відповідей “обговорюю часто” та “обговорюю дуже часто” обрали 51% респондентів). З віком частота обговорення зменшується до 44% у віковій групі 21-22 роки. Дівчата більш уважно ставляться до свого здоров’я порівняно з юнаками (52 та 44% відповідно).

На пряме запитання  щодо проблем, які непокоять респондентів понад усе, отримано відповіді, котрі  свідчать, що духовні проблеми за важливістю для молодих українців значно поступаються матеріальним (безробіття, зростання цін, загальне зниження рівня життя). Загальною кризою моральності у суспільстві, наприклад, занепокоєні 14% опитаних віком 15-22 роки, обмеженими можливостями для задоволення культурних потреб - 10%. Поширення порнографії хвилює 1% респондентів (на тлі 14% тих, кого турбує криза моральності), тобто в уявленнях молоді поширення порнографії аж ніяк не є свідченням моральнісної кризи суспільства.