Особливості відповідальності військовослужбовців за адміністративні правопорушення в Україні

 Публікації. Основні положення і висновки, сформульовані автором у дисер-тації, відображено в п’ятьох статтях  у фахових наукових виданнях, що входять до пе-реліку ВАК  України та двох статтях у збірниках за матеріалами наукових конферен-цій.

 Структура  дисертації зумовлена метою та  завданнями дослідження, відпові-дає  логіці наукового пошуку і  вимогам ВАК України та складається  зі вступу, трьох розділів, до  яких входять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури кількістю 278 найменувань, додатків на 13 сторінках. Загальний обсяг ди-сертації становить 205 сторінок.

Список литературы:  ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 Особливості  встановлення, регламентації та  реалізації адміністративної відпо-відальності військовослужбовців не здобули комплексного опрацювання в юридичній літературі, що зумовлює необхідність розв’язання цілої низки питань теоретичного та практичного значення. В зв’язку з цим, в результаті проведеного дослідження про-аналізовано специфіку відповідальності цих суб’єктів у разі вчинення адміністратив-них правопорушень, що дало можливість обґрунтувати наступні наукові та практичні результати.

1. Враховуючи  обмежений характер адміністративної  відповідальності вій-ськовослужбовців, поняття адміністративної відповідальності військовослужбовців визначається як зміна правового статусу військовослужбовців, що здійснюється упо-вноваженим на те органом (посадовою особою), за відсутності між ними відносин службового підпорядкування у результаті застосування лише визначених для даної категорії (особливих суб’єктів) адміністративних стягнень і проявляється або в обме-жені прав військовослужбовців, або в покладанні додаткових обов’язків за вчинення окремих адміністративних правопорушень в порядку і на умовах, передбачених нор-мами адміністративного законодавства.

2. Внаслідок  того, що адміністративні правопорушення  за ступенем суспі-льної небезпеки  значно відрізняються від злочинних  діянь, можливий варіант, коли в  адміністративному законодавстві буде закріплена окрема обставина, що виключає адміністративну відповідальність саме такої категорії осіб, як військовослужбовці, у разі вчинення ними діяння, що підпадає під ознаки адміністративного проступку, на виконання незаконного, неправомірного наказу навіть у випадку, коли невідповідність певним нормативним актам була очевидною для виконавця-підлеглого. Ця обставина має бути закріплена у ст. 15 КУпАП, яка спеціально присвячена питанням адміністративної відповідальності військовослужбовців. На підставі цього пропону-ється ч. 4 цієї статті викласти у такій редакції: “Військовослужбовці не підлягають адміністративній відповідальності у випадку вчинення діяння, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення на виконання наказу чи розпорядження”.

3. Враховуючи  особливий правовий статус військовослужбовців  строкової служби, цю категорію  громадян необхідно звільнити  від адміністративного штрафу  у всіх випадках вчинення ними  адміністративних правопорушень  і застосовувати дис-циплінарні  стягнення, що матимуть більш значне попереджувальне значення. Крім того, стосовно військовослужбовців усіх категорій повинно виключатися застосову-вання виправних робіт і адміністративного арешту, що може позначитися на несенні військової служби. Виходячи з цього необхідно ч. 1 ст. 15 КУпАП після слів “адмініс-тративний арешт” доповнити словами “а до військовослужбовців строкової служби – крім того, штраф”.

4. На підставі  аналізу загально-правових ознак  адміністративного правопо-рушення, адміністративні правопорушення, відповідальність за які поширюється на військовослужбовців на загальних підставах визначаються як протиправні, винні дії чи бездіяльність військовослужбовців, які посягають на громадський порядок, влас-ність, права і свободи громадян, порядок управління і за які законом передбачена мо-жливість застосування, а у разі, коли такі діяння становлять корупційні або інші пра-вопорушення, пов’язані з корупцією, – обов’язкове застосування адміністративних стягнень.

5. Оскільки  в результаті певних правопорушень військовослужбовцями од-ночасно порушуються правила адміністративного характеру і функціональні службові обов’язки, не слід виключати можливості поєднання адміністративної і дисциплінарної відповідальності. Законодавче закріплення такого поєднання не вимагається, але у правозастосовчого органу має бути можливість вирішення питання про притягнення додатково ще до одного виду відповідальності. Підставами для кумуляції адміністративної і дисциплінарної відповідальності може послужити систематичне вчинення правопорушень, заподіяння значної шкоди тощо. Це сприятиме врахуванню в кожному конкретному випадку обставин вчинення правопорушення і надасть можливість правозастосовчим органам більш ефективно вести боротьбу з антигромадськими проявами. У зв’язку з цим було б доцільно в ч. 3 ст. 15 КУпАП внести такі зміни: виключити слова “замість накладених стягнень”. Вказана норма звучатиме так: “У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності”.

6. Суб’єктами  корупції слід визнавати осіб, що виконують функції держави. Тому до їх числа не слід відносити військовослужбовців строкової служби, курсантів і слухачів військових навчальних закладів, осіб на військових підприємствах і в установах, що виконують трудові функції і не наділені владними повноваженнями.

7. Адміністративні  правопорушення, що вчиняються військовослужбовця-ми, поділяються на три групи проступків. До першої з них належать адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність за вчинення яких може поширю-ватися і на військовослужбовців. Друга група об’єднує корупційні діяння та інші пра-вопорушення, пов’язані з корупцією. Характерною особливістю цього виду адмініст-ративних правопорушень є те, що військовослужбовці у разі їх вчинення у будь-якому разі нестимуть загальну, поряд з іншими особами – невійськовослужбовцями, відповідальність. За вчинення таких діянь заміна адміністративної відповідальності на дисциплінарну не допускається. До третьої групи належать адміністративні право-порушення, за вчинення яких військовослужбовці несуть відповідальність за Дисцип-лінарним статутом Збройних Сил України. Ці проступки становлять більшість адміні-стративних правопорушень, передбачених у КУпАП і деяких інших законодавчих ак-тах.

8. Оскільки  певні поняття, використані для  позначення адміністративних правопорушень, за вчинення яких військовослужбовці відповідають у загальному по-рядку, підлягають поширеному тлумаченню, необхідно ч. 1 ст. 15 КУпАП сформулю-вати так, щоби вказувалися номери частин і статей, що передбачають склади адмініс-тративних правопорушень. Це полегшить правозастосовчу практику, оскільки не ви-магатиме додаткового тлумачення.

9. За більшість  адміністративних правопорушень  військовослужбовці по-винні відповідати  у дисциплінарному порядку. Поряд  з цим, справи про окремі адмі-ністративні  правопорушення повинні розглядатися і по них виноситься рішення зага-льними адміністративно-юрисдикційними органами. До цієї категорії мають належати справи про адміністративні правопорушення, що характеризуються високим рівнем небезпеки, яка за об’ємом наближається до злочинів. У зв’язку з цим, друге речення ч. 1 ст. 15 КУпАП пропонується викласти у такій редакції: “Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопо-рушення за дисциплінарними статутами. За правопорушення, передбачені статтями 42, 44, 51 і частиною другою статті 41, статтями 78, 82 – 83, 901, 95, 167, 1681, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 80, 81, 85, 121 – 1281, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139 і 140, статтями 1841 і 185, статтями 1856 – 1858, статтями 18510 і 2122 КУпАП, а також за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних із корупцією, і порушення митних правил ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах”. Це не виключатиме мож-ливості притягнення військовослужбовців у такому випадку до дисциплінарної відпо-відальності. Поєднання різних видів відповідальності в даному випадку відповідатиме суспільній небезпеці посягання.

10. У Кодексі  України про адміністративні  правопорушення має бути прямо  вказано, що справи про адміністративні  правопорушення, передбачені статтями 85, 121, 122, 1221, 1222, 123, 124, 130, 132, 1841, 1856, 1858 і 2122 КУпАП (та деякими ін-шими нормами у випадку встановлення адміністративної відповідальності за інші ад-міністративні правопорушення, справи про які підлягають розгляду судами загальної юрисдикції), а також статтями 109, 112 – 118 МК України та Законом України “Про боротьбу з корупцією”, у разі вчинення їх військовослужбовцями, повинні розгляда-тися у військових судах гарнізонів. Тобто, враховуючи правила підвідомчості, відпо-відно до яких судові органи розглядають певне коло справ про адміністративні пра-вопорушення, повинні враховуватися і правила так званої спеціальної підсудності (за аналогією з кримінальним процесом), що встановлює компетенцію військових судів над військовослужбовцями у разі вчинення ними цих правопорушень. Тому пропону-ється доповнити КУпАП статтею 2211 такого змісту: “Стаття 2211. Військові суди га-рнізонів. Судді військових судів гарнізонів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 85, 121, 122, 1221, 1222, 123, 124, 130, 132, 1841, 185, 1856 – 1858, 18510 і 2122 цього Кодексу, а та-кож статтями 109, 112 – 118 Митного кодексу України та Законом України “Про бо-ротьбу з корупцією” у разі вчинення їх військовослужбовцями”.

11. На стадії  розгляду і вирішення адміністративної  справи вповноважений орган (посадова  особа) зобов’язаний з’ясувати, чи  є підстави для передачі матеріалів  про адміністративне правопорушення  військовослужбовця на розгляд  відповідних командирів (начальників) для накладання дисциплінарного стягнення. Така нормати-вна регламентація повинна бути відображена в ст. 280 КУпАП, яку пропонується піс-ля слів “трудового колективу” доповнити словами “або відповідних командирів (на-чальників) – у разі вчинення правопорушення військовослужбовцем”.

12. Трансформація  адміністративної відповідальності  військовослужбовців у дисциплінарну  виключає компетенцію органів  і посадових осіб, уповноважених  розглядати і вирішувати адміністративні  справи стосовно цієї категорії громадян. Це пов’язане з тим, що накладання дисциплінарних стягнень входить у компетенцію ли-ше військового командування. Тому, у разі виявлення органом чи посадовою особою, який розглядає адміністративну справу стосовно військовослужбовця, що вчинене адміністративне правопорушення має каратися у дисциплінарному порядку, матеріа-ли справи потрібно передати командирові (начальникові) правопорушника. Рішення питання про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення війсь-ковослужбовця на розгляд відповідних командирів (начальників) для накладання ди-сциплінарного стягнення повинно оформлятися постановою про закриття справи. У зв’язку з цим ст. 284 КУпАП необхідно доповнити ч. 3 такого змісту: “У справах про адміністративні правопорушення військовослужбовців постанова про закриття справи також виноситься при передачі матеріалів на розгляд відповідних командирів (нача-льників)”.

13. У законодавстві  України про адміністративну  відповідальність необхід-но передбачити  право на оскарження постанов  по справах про адміністративні  право-порушення будь-яких юрисдикційних  органів, що сприятиме зміцненню  прав людини і відповідатиме  Конституції України 1996 року.

14. На підставі  нормативного регулювання, відповідно  до якого військовос-лужбовці  у разі вчинення адміністративних  правопорушень несуть відповідальність  за Дисциплінарним статутом Збройних  Сил України, слід також, поряд  із загальними обставинами, встановити обов’язок припинення виконання постанови про накладання стягнення на військовослужбовця у випадку, коли він не підлягає адміністративній відповідальності. В зв’язку з цим пропонується ст. 302 КУпАП доповнити частиною другою такого змісту: “Виконання постанови припиняється у разі, коли буде виявлено обставини за ст. 15 цього Кодексу, якщо особа, до якої застосовується адміністра-тивне стягнення, несе відповідальність за адміністративні правопорушення за дисци-плінарними статутами”.

15. Для профілактики  адміністративних правопорушень  серед військовос-лужбовців характерними  є певні особливості, що проявляються  в об’єктах профілак-тики (причини  і умови адміністративної деліктності  серед військовослужбовців), суб’єктах  профілактики (широка діяльність військових посадових осіб щодо попере-дження правопорушень, залучення до цієї діяльності військової громадськості), а та-кож в окремих заходах профілактичного впливу.

16. Для попередження  адміністративних правопорушень  серед військовос-лужбовців необхідно використовувати запобіжні властивості адміністративної відпо-відальності, яка повинна передбачатися для військовослужбовців за вчинення адміні-стративних правопорушень, що є загально-громадськими і становлять певний рівень суспільної небезпеки.

 СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Аванесов  Г.А. Криминология и социальная  профилактика. – М.: Академия МВД  СССР, 1980. – 528 с.

2. Агеева  Е.А. Юридическая ответственность  в государственном управле-нии // Правоведение. – 1986. – № 5. – С. 67 – 72.

3. Адміністративна  відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. А.Т.Комзюка. –  Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 78 с.

4. Адміністративні  правопорушення в Україні та  кількість осіб, яких притяг-нуто  до адміністративної відповідальності в 1999 році. Статистичний бюлетень (фор-ма 1 - АП). – К.: Держкомстат України, 2000. – 129 с.

5. Адміністративні  правопорушення в Україні та  кількість осіб, яких притяг-нуто  до адміністративної відповідальності  в 2000 році. Статистичний бюлетень (фор-ма 1 - АП). – К.: Держкомстат України, 2001. – 147 с.