Особливості відповідальності військовослужбовців за адміністративні правопорушення в Україні

 Військовослужбовці, поряд з іншими громадянами, визнаються  суб’єктами адміністративної відповідальності. Однак їх правовий статус суттєво відрізняється від загального. Це визначається можливістю, а в більшості випадків – і обов’язковістю трансформації їх загальної відповідальності у специфічну. Така нормативна регламе-нтація була успадкована з часів існування радянського адміністративного і військово-го законодавства та пояснювалася тим, що в інтересах обороноздатності країни, підт-римання дисципліни у військах юрисдикція цивільних органів повинна була поширю-ватися на військовослужбовців лише за окремі адміністративні проступки.

 В Україні  започатковано створення армії  нового зразка, яка б відповідала  пот-ребам розумної достатності, була б орієнтованою на захист  своєї території і керова-ною  з боку цивільних органів влади. У зв’язку з цим змінюється  становище самого військовослужбовця, який за своїм правовим статусом наближається або повинен на-ближатися до інших громадян. Ці питання є актуальними, вони існували ще до прого-лошення української незалежної держави і вимагають належного наукового осмис-лення та реалізації у сфері державного управління.

 Крім  того, особливого значення слід  надавати профілактиці адміністративної  деліктності як діяльності, що  здатна суттєво впливати на  це негативне соціальне яви-ще. Теоретичні розробки в цьому  напрямі з’явилися порівняно  недавно і не стосува-лися питань попередження адміністративних правопорушень серед військовослужбо-вців. На сьогодні вони потрібні, оскільки комплекс профілактичних заходів повинен відповідати об’єктам профілактичного впливу і враховувати специфіку середовища застосування.

 Загальні  теоретичні і практичні положення, що стосуються адміністративної  відповідальності і порядку її  реалізації, відображені у працях  Д.М.Бахраха, Г.П.Бондаренка, І.О.Галагана, І.П.Голосніченка, Є.В.Додіна, М.М.Дорогих, М.І.Єропкіна, А.П.Клюшніченка, Л.В.Коваля, Б.М.Лазарева, О.Є.Луньова, І.В.Мартьянова, Ю.С.Рябова, А.П.Шергіна, О.М.Якуби, Ц.А.Ямпольскої та інших на-уковців. Ці роботи стали теоретичним підґрунтям кодифікації адміністративного пра-ва, проведеної у 80-х роках XX ст. Проте інститут адміністративної відповідальності вимагає свого подальшого реформування, що зумовлюється дією нової Конституції України і проведенням в Україні адміністративно-правової реформи.

 Проблеми  профілактики адміністративних  деліктів розглядалися у монографі-ях І.П.Голосніченка, Є.В.Додіна, М.М.Дорогих, Л.В.Коваля, О.І.Остапенка, В.І.Ремньова, В.А.Юсупова, які започаткували і розвинули теорію адміністративної деліктології.

 Дослідження, що стосуються специфіки правового  статусу військовослужбов-ців у  сфері управлінської діяльності проводили такі вчені, як М.В.Артамонов, М.В.Бєлоконєв, М.І.Кузнєцов, О.Є.Луньов, В.В.Чумак, В.О.Шамрай. Розроблені ними положення мають побічне значення для з’ясування особливого статусу військовослу-жбовців як суб’єктів адміністративної відповідальності, оскільки вони були сформу-льовані при вирішенні інших завдань і за інших часів.

 Викладені  обставини, потреба в удосконаленні  норм чинного адміністратив-ного  законодавства, що регулюють відповідальність  військовослужбовців за вчинення адміністративних проступків, а також відсутність належного предметного дослідження даної проблеми роблять тему дисертації актуальною і зумовлюють її вибір.

 Зв’язок  роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота вико-нана  згідно з планом наукових досліджень Національної академії Прикордонних військ України на 1999 рік – НДР № 299 – 1708 І і відповідає перспективному плану дисертаційних досліджень у Прикордонних військах України в 1998 – 2005 роках.

 Мета  і завдання дослідження. Дисертаційне  дослідження має на меті з’ясувати і вирішити теоретичні питання стосовно адміністративної відповідальності військовослужбовців з наступним виробленням пропозицій і рекомендацій для вдос-коналення чинного законодавства та використання їх у правозастосовчій діяльності суб’єктами адміністративної юрисдикції. Цій меті підпорядковані основні завдання роботи:

 - на підставі існуючих і виявлених ознак проаналізувати особливості ад-міністративної відповідальності військовослужбовців з урахуванням їх правового статусу;

 - встановити суттєві ознаки адміністративних правопорушень, за вчинення яких військовослужбовці несуть відповідальність на загальних підставах, і на основі існуючої адміністративної практики провести їх порівняльну класифікацію;

 - дослідити процесуальний порядок провадження у справах про адмініст-ративні правопорушення військовослужбовців та характерні особливості в юрисдик-ційній діяльності щодо цієї категорії справ;

 - проаналізувати організацію та стан профілактики адміністративних пра-вопорушень, які вчиняються військовослужбовцями.

 Об’єктом  дослідження є суспільні відносини, які складаються з приводу  за-стосування до військовослужбовців  заходів адміністративної відповідальності  та профілактики серед них  адміністративних правопорушень, а  також адміністративно-правові норми, що регулюють ці відносини, та практика їх застосування.

 Предметом  дослідження є адміністративна  відповідальність військовослуж-бовців  як підінститут адміністративного  права.

 Методи  дослідження. Для з’ясування процесу  розвитку інституту адміністра-тивної відповідальності військовослужбовців використовувалися різноманітні наукові методи пізнання. Серед них: метод системного аналізу застосовувався з метою співс-тавлення різних нормативно-правових актів стосовно їхньої дії; застосування порів-няльно-правового методу дало змогу встановити можливість існування обмеження загальної відповідальності військовослужбовців у різних суспільно-політичних фор-маціях; за допомогою соціологічного та статистичного методів визначено теоретичну і практичну можливість та необхідність обмеження адміністративної відповідальності військовослужбовців; логіко-семантичний метод сприяв визначенню окремих ключо-вих категорій, а саме: “відповідальність”, “мета”, “можливість”, “профілактика”, “причини” й “умови” і дозволив здійснити кореляцію можливих наслідків від їх прак-тичної реалізації.

 У роботі  використовувалися теоретичні напрацювання  з філософії, теорії пра-ва, адміністративного  і кримінального права, кримінології  та адміністративної делік-тології.

 Основні результати, що сформульовані в дисертації, ґрунтуються на аналізі положень конституційних норм, норм законодавчих і підзаконних актів України, які регламентують питання адміністративної відповідальності та процесуального порядку її реалізації, правового статусу військових формувань і військовослужбовців, здійснення профілактики адміністративних правопорушень. Проведено порівняльне дослідження окремих напрямів відповідальності військовослужбовців зарубіжних країн (Канада, Російська Федерація, США, ФРН тощо).

 У процесі  дисертаційного дослідження автором  врахована практика застосу-вання  національного адміністративного  законодавства, зокрема положень  постанов Пленуму Верховного  Суду України, а також практика  військових судів Західного ре-гіону  України, стан правозастосовчої практики Закону України “Про боротьбу з ко-рупцією”, практика застосування судами конфіскації майна та аналіз судової статис-тики Верховного Суду України. Використані результати анкетування військовослуж-бовців і курсантів міліції в кількості 455 осіб.

 Наукова  новизна одержаних результатів  полягає, насамперед, у тому, що дисертація  є першим в українській теорії  адміністративного права монографічним  до-слідженням адміністративної  відповідальності військовослужбовців  на основі поло-жень нового українського військового законодавства, яке спрямоване на реформуван-ня Збройних сил та інших військових формувань України.

 Найбільш  важливими з-поміж теоретичних  положень, висновків і практичних  пропозицій, що сформульовані в  дисертації та відповідають вимогам наукової новиз-ни, є такі:

 - здійснено теоретичне обґрунтування і запропоновано поняття адмініст-ративної відповідальності військовослужбовців, яке визначається як зміна правового статусу військовослужбовців, що здійснюється уповноваженим на те органом (поса-довою особою), за відсутності між ними відносин службового підпорядкування у ре-зультаті застосування лише визначених для даної категорії (особливих суб’єктів) ад-міністративних стягнень і проявляється або в обмеженні прав військовослужбовців, або в покладанні додаткових обов’язків за вчинення окремих адміністративних пра-вопорушень, у порядку і на умовах, передбачених нормами адміністративного зако-нодавства;

 - виходячи з проведених теоретичних і емпіричних досліджень, а також положень сучасного національного законодавства України обґрунтовано необхідність виключення відповідальності військовослужбовців у разі вчинення ними адміністративного правопорушення на виконання неправомірного наказу командира (начальника);

 - здійснено класифікацію адміністративних правопорушень, що вчиня-ються військовослужбовцями, відповідно до якої виділено три групи проступків за-лежно від можливості застосування до військовослужбовців заходів адміністративної відповідальності;

 - обґрунтовано встановлення адміністративної відповідальності за вчи-нення військовослужбовцями адміністративних правопорушень, що становлять пев-ний рівень суспільної небезпеки і заміни адміністративної відповідальності на дисци-плінарну у разі вчинення цією категорією осіб незначних адміністративних правопо-рушень;

 - доведено недоцільність застосування до військовослужбовців окремих видів адміністративних стягнень, а саме: виправних робіт і адміністративного арешту, а до військовослужбовців строкової служби – також і штрафу;

 - обґрунтовано можливість поєднання адміністративної і дисциплінарної відповідальності у разі порушення військовослужбовцями адміністративних заборон і невиконання службових обов’язків;

 - на підставі правил підвідомчості, відповідно до яких судові органи розг-лядають певне коло справ про адміністративні правопорушення обґрунтовано визна-чення компетенції військових судів щодо військовослужбовців у провадженні в таких справах. Пропонується передбачити в законодавчому порядку, що справи про адміні-стративні правопорушення, які підлягають розгляду судами загальної юрисдикції у разі вчинення цих правопорушень військовослужбовцями, повинні розглядатися у військових судах гарнізонів;

 - обґрунтовано необхідність встановлення в законодавстві України про адміністративну відповідальність права на оскарження постанов по справах про адмі-ністративні правопорушення будь-яких юрисдикційних органів, що сприятиме зміц-ненню прав людини і відповідатиме вимогам Конституції України;

 - встановлені певні особливості профілактики адміністративних правопо-рушень серед військовослужбовців, що проявляються в об’єктах профілактики (при-чини і умови адміністративної деліктності серед військовослужбовців), суб’єктах профілактики (широка діяльність військових посадових осіб по попередженню пра-вопорушень, залучення до цієї діяльності військової громадськості), а також в окре-мих заходах профілактичного впливу. Обґрунтовано необхідність використання для попередження адміністративних правопорушень серед військовослужбовців запобіж-них властивостей адміністративної відповідальності, до якої притягаються військово-службовці за вчинення адміністративних правопорушень, які становлять певний рі-вень суспільної небезпеки.

 Практичне  значення дисертаційного дослідження  полягає у тому, що ви-кладені  в ньому висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані у правозастосовчій діяльності (при вирішенні практичних питань попередження адміні-стративних правопорушень серед військовослужбовців), правотворчій діяльності (при підготовці проектів нормативно-правових актів, які стосуються цієї проблеми), науково-дослідницькій роботі (для подальшого вивчення загальних і спеціальних питань удосконалення інституту адміністративної відповідальності військовослужбовців), а також у навчально-виховному процесі військових та юридичних вузів і факультетів (зокрема, при викладанні відповідних тем курсу адміністративної відповідальності, курсу військового права, а також при підготовці відповідної навчально-методичної літератури).

 Основні  результати дослідження реалізуються у навчальному процесі Націо-нальної академії Прикордонних військ України при викладанні навчальної дисциплі-ни “Адміністративна відповідальність” (2 курс навчання), що підтверджено актом про реалізацію результатів наукових досліджень № 2693 від 12 жовтня 2001 року. Окремі наукові положення, які містяться в дисертаційному дослідженні використані для ви-роблення методичних рекомендацій щодо здійснення службово-бойової діяльності Прикордонними військами України (зокрема, щодо з’ясування ознак юридичного складу адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок охорони державного кордону України, а також встановлення загальних засад прова-дження в справах про порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України), що підтверджено актом про реалізацію результатів наукових дослі-джень № Ю 448 від 26 грудня 2001 року.

 Апробація  результатів дослідження. Матеріали  дисертації обговорено на за-сіданнях  кафедри конституційного, адміністративного  та фінансового права Націона-льної  академії Прикордонних військ України, а також кафедри адміністративного права Національної академії внутрішніх справ України. Окремі положення дисерта-ційного дослідження були викладені на всеукраїнській конференції “Проблеми дер-жавотворення та захист прав людини в Україні” (м. Острог, квітень 2001 р.), шостій і сьомій регіональних науково-практичних конференціях “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, лютий 2000 р. і лютий 2001 р.), регіональ-ній міжвузівській науковій конференції “Проблеми вдосконалення правового регулю-вання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, квітень 2001 р.), міжвузівській науково-теоретичній конференції “Розбудова України як правової держави: сучасність та перспективи розвитку” (м. Хмельницький, травень 1999 р.).