1. У зв’язку з поділом
кримінальних правопорушень на
злочини і кримінальні проступки,
вперше врегульовано питання
про особливості досудового розслідування
кримінальних проступків.
2. Основними особливостями
досудового розслідування кримінальних
проступків є наступні: 1) під час
досудового розслідування кримінальних
проступків не допускається застосування
запобіжних заходів у вигляді
домашнього арешту, застави або
тримання під вартою; 2) для досудового
розслідування кримінальних проступків
не дозволяється виконувати негласні
слідчі (розшукових) дії; 3) значно меншими
є строки розслідування кримінальних
проступків ( слідчий зобов’язаний
подати на затвердження прокурору
один із процесуальних документів
не пізніше двадцяти п’яти
днів після повідомлення особі
про підозру); 4) можливість розгляду
обвинувального акта у спрощеному
провадженні при умові, що підозрюваний
беззаперечно визнав свою винуватість,
не оспорює встановлені досудовим
розслідуванням обставини і згоден
з розглядом обвинувального акта
за його відсутності, а потерпілий
не заперечує проти такого
розгляду.
20. Щодо оскарження рішень,
дій чи бездіяльності під час
досудового розслідування
1. Можуть бути оскаржені
уже не тільки дії слідчого
і прокурора, а і їхні рішення
та бездіяльність. Рішення, дії чи
бездіяльність слідчого підлягають
оскарженню уже не прокурору,
а слідчому судді, а рішення, дії
чи бездіяльність прокурора підлягають
оскарженню уже не вищестоячому
прокурору, а також слідчому судді.
Прокурору вищого рівня підозрюваний,
обвинувачений, потерпілий мають
право оскаржити тільки недотримання
розумних строків слідчим, прокурором
під час досудового розслідування.
2. У КПК чітко визначено
які саме учасники кримінального
провадження і які саме дії
слідчого і прокурора та їхні
рішення та бездіяльність можуть
бути оскаржені. На досудовому
провадженні можуть бути оскаржені,
зокрема, такі рішення, дії чи
бездіяльність слідчого або прокурора:
бездіяльність слідчого, прокурора,
яка полягає у невнесенні відомостей
про кримінальне правопорушення
до Єдиного реєстру досудових
розслідувань після отримання
заяви чи повідомлення про
кримінальне правопорушення, у неповерненні
тимчасово вилученого майна згідно
з вимогами статті 169 КПК, а також
у нездійсненні інших процесуальних
дій, які він зобов’язаний вчинити
у визначений КПК строк, - заявником, потерпілим,
його представником чи законним представником,
підозрюваним, його захисником чи законним
представником, володільцем тимчасово
вилученого майна; рішення слідчого, прокурора
про зупинення досудового розслідування
- потерпілим, його представником чи законним
представником, підозрюваним, його захисником
чи законним представником; рішення слідчого
про закриття кримінального провадження
- заявником, потерпілим, його представником
чи законним представником; рішення прокурора
про закриття кримінального провадження
- заявником, потерпілим, його представником
чи законним представником, підозрюваним,
його захисником чи законним представником;
рішення прокурора, слідчого про відмову
у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено
у визнанні потерпілою; рішення, дії чи
бездіяльність слідчого або прокурора
при застосуванні заходів безпеки - особами,
до яких можуть бути застосовані заходи
безпеки, передбачені законом; рішення
слідчого, прокурора про відмову в задоволенні
клопотання про проведення слідчих (розшукових)
дій, негласних слідчих (розшукових) дій
- особою, якій відмовлено у задоволенні
клопотання, її представником, законним
представником чи захисником; рішення
слідчого, прокурора про зміну порядку
досудового розслідування та продовження
його згідно з правилами, передбаченими
главою 39 КПК, - підозрюваним, його захисником
чи законним представником, потерпілим,
його представником чи законним представником.
3. Слідчому КПК вперше
недається право оскарження прокурору
вищого рівня рішення, дій чи
бездіяльності прокурора.
21. Щодо підготовчого провадження
1. Підготовче судове засідання
відбувається за участю уже
не тільки прокурора, а й обвинуваченого,
захисника, потерпілого, його представника
та законного представника, цивільного
позивача, його представника та
законного представника, цивільного
відповідача та його представника.
2. Судовий розгляд має
бути призначений не пізніше
десяти днів після постановлення
ухвали про його призначення
незалежно від складності справи.
3. На підготовчому судовому
засіданні відбувається затвердження
угоди між обвинуваченим і
потерпілим.
22. Щодо судового розгляду
1. У кримінальному провадженні,
для проведення якого потрібен
значний час, вперше передбачається
призначення запасного судді, який
перебуває в залі судового
засідання протягом судового
розгляду. Рішення про необхідність
призначення запасного судді
приймає суд, що здійснюватиме
судове провадження, одночасно з
призначенням підготовчого судового
засідання. Якщо під час судового
засідання суддю замінює запасний
суддя, судовий розгляд продовжується.
Судовий розгляд у такому разі
закінчує суд у новому складі.
2. Вперше дається вичерпний
перелік випадків, при яких відкладення
судового розгляду не вважається
порушеннями безперервності судового
розгляду:1) неприбуття сторони або
інших учасників кримінального
провадження; 2) складення та погодження
прокурором процесуальних документів
щодо відмови від підтримання
державного обвинувачення, зміни
обвинувачення або висунення додаткового
обвинувачення; 3) підготовки захисту обвинуваченого
від зміненого чи додаткового обвинувачення;
4) підготовки потерпілого для підтримання
обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився
від підтримання державного обвинувачення;
5) проведення дослідження речових доказів
за місцем їх знаходження, огляду на місці;
6) проведення експертизи у випадках та
порядку, передбачених КПК; 7) надання доступу
до речей чи документів або доручення
проведення слідчих (розшукових) дій у
випадках та порядку, передбачених КПК.
3. У КПК вперше врегульовано
питання про наслідки неприбуття
прокурора і захисника у судове
засідання без поважних причин.
У такій ситуації на суд
покладається обов’язок порушити
питання про відповідальність
прокурора або адвоката, які не
прибули, перед органами, що згідно
із законом уповноважені притягати
їх до дисциплінарної відповідальності.
4. Вперше також врегульовано
питання про дії суду у тому
випадку, якщо подальша участь
у судовому провадженні захисника
неможлива. У такому разі головуючий
пропонує обвинуваченому протягом
трьох днів обрати собі іншого
захисника. Якщо в кримінальному
провадженні, де участь захисника
є обов’язковою, прибуття в судове
засідання захисника, обраного обвинуваченим,
протягом трьох днів неможливе,
суд відкладає судовий розгляд
на необхідний для з’явлення
захисника строк або одночасно
з відкладенням судового розгляду
залучає захисника для здійснення
захисту за призначенням. Прокурору
та захисникові, які раніше не
брали участі у кримінальному
провадженні, суд зобов’язаний надати
час, достатній для ознайомлення
з матеріалами кримінального
провадження і підготовки до
участі в судовому засіданні.
5. Вперше врегульовано
питання про право перебування
в залі судового засідання. Кількість
присутніх у залі судового
засідання може бути обмежена
головуючим лише у разі недостатності
місць у залі судового засідання.
Близькі родичі та члени сім’ї
обвинуваченого і потерпілого, а
також представники засобів масової
інформації мають пріоритетне
право бути присутніми під
час судового засідання.
6. Вперше допускається
проведення процесуальних дій
у режимі відеоконференції під
час судового провадження. Судове
провадження може здійснюватися
у такому режимі під час
трансляції з іншого приміщення,
у тому числі яке знаходиться
поза межами приміщення суду (дистанційне
судове провадження), у разі: 1) неможливості
безпосередньої участі учасника
кримінального провадження в
судовому провадженні за станом
здоров’я або з інших поважних
причин; 2) необхідності забезпечення
безпеки осіб; 3) проведення допиту
малолітнього або неповнолітнього
свідка, потерпілого; 4) необхідності
вжиття таких заходів для забезпечення
оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених
судом достатніми. Суд ухвалює
рішення про здійснення дистанційного
судового провадження за власною
ініціативою або за клопотанням
сторони чи інших учасників
кримінального провадження. У разі
якщо сторона кримінального провадження
чи потерпілий заперечує проти
здійснення дистанційного судового
провадження, суд може ухвалити
рішення про його здійснення
лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши
в ній прийняте рішення. Суд
не має права прийняти рішення
про здійснення дистанційного
судового провадження, в якому
поза межами приміщення суду
перебуває обвинувачений, якщо він
проти цього заперечує. Застосовувані
в дистанційному судовому провадженні
технічні засоби і технології
мають забезпечувати належну
якість зображення і звуку, дотримання
принципу гласності та відкритості
судового провадження, а також
інформаційну безпеку. Учасникам
кримінального провадження має
бути забезпечена можливість
чути та бачити хід судового
провадження, ставити запитання
і отримувати відповіді, реалізовувати
інші надані їм процесуальні права
та виконувати процесуальні обов’язки,
передбачені цим Кодексом. Особа, якій
забезпечується захист, може бути допитана
в режимі відеоконференції з такими змінами
зовнішності і голосу, за яких її неможливо
впізнати.
7. Суду вперше надається
право з метою ухвалення справедливого
судового рішення та захисту
прав людини і її основоположних
свобод вийти за межі висунутого
обвинувачення, зазначеного в обвинувальному
акті, лише в частині зміни
правової кваліфікації кримінального
правопорушення, якщо це покращує
становище особи, стосовно якої
здійснюється кримінальне провадження.
8. За новим КПК особам,
які беруть участь у судовому
розгляді їх права та обов’язки
уже не оголошуються головуючим
у судовому засіданні в усній
формі, а судовий розпорядник
роздає цим особам памятку
про права та обов’язки, передбачені
КПК. Після ознайомлення обвинуваченого
та інших осіб, які беруть участь
у судовому розгляді, з пам’яткою
головуючий з’ясовує, чи зрозумілі
їм їх права та обов’язки
і у разі необхідності роз’яснює
їх.
9. Вперше передбачається
приведення свідка до присяги
в усній формі. Німий свідок
складає присягу в письмовій
формі, підписуючи текст того
самого змісту, який проголошується
свідком усно. Допитані свідки
уже не зобов’язані залишатися
в залі судового засідання
до кінця цього засідання. Вони
повинні бути до кінця засідання
тільки у тому випадку, якщо
до цього їх зобов’яже суд.
Вперше передбачено можливість
а клопотанням сторони кримінального
провадження або самого свідка
допит свідка за відсутності
певного допитаного свідка.
10. Вперше передбачено
можливість повторного допиту
свідка в тому самому або
наступному судовому засіданні
за його клопотанням, за клопотанням
сторони кримінального провадження
або за ініціативою суду, зокрема,
якщо під час судового розгляду
з’ясувалося, що свідок може надати
показання стосовно обставин, щодо
яких він не допитувався. Під
час дослідження інших доказів
свідкам можуть ставити запитання
учасники судового провадження,
експерт, а також суд.
11. Під час допиту малолітнього
чи неповнолітнього свідка законному
представнику, педагогу, психологу
або лікарю надається право
не тільки ставити запитання,
а і право протестувати проти
запитань.
12. Головуючий має право
зупинити виступ учасника дебатів,
уже не в тому випадку, коли
він вийшов за межі кримінального
провадження, а тільки втому випадку,
якщо він після зауваження
повторно вийшов за межі кримінального
провадження, що здійснюється, чи
повторно допустив висловлювання
образливого або непристойного
характеру, і надати слово іншому
учаснику дебатів.
13. Ухвалюючи вирок, суд
повинен вирішити питання уже
не тільки про те, чи підлягає
задоволенню пред’явлений цивільний
позов і, якщо так, то на
чию користь і в якому розмірі.
Суд повинен вирішити питання
також про те, в якому порядку
має бути задоволений цивільний
позов. На суд вперше покладається
обов’язок при ухваленні вироку
вирішити питання про те, чи
вчинив обвинувачений кримінальне
правопорушення у стані обмеженої
осудності,чи є підстави для
застосування до обвинуваченого,
який вчинив кримінальне правопорушення
у стані обмеженої осудності,
примусового заходу медичного
характеру, передбаченого частиною
другою статті 94 Кримінального кодексу
України; чи необхідно призначити
неповнолітньому громадського вихователя.
23. Щодо судових рішень
1. Вперше у КПК дається
дефініція законності, обґрунтованості
та вмотивованості судового рішення.
Згідно ст. 370 КПК законним є
рішення, ухвалене компетентним
судом згідно з нормами матеріального
права з дотриманням вимог
щодо кримінального провадження,
передбачених КПК; обґрунтованим
є рішення, ухвалене судом на
підставі об’єктивно з’ясованих
обставин, які підтверджені доказами,
дослідженими під час судового
розгляду та оціненими судом
відповідно до статті 94 КПК; вмотивованим
є рішення, в якому наведені
належні і достатні мотиви
та підстави його ухвалення.
2. У резолютивній частині
вироку у випадку визнання
особи виправданою обов’язково
має міститися рішення про
поновлення в правах, обмежених
під час кримінального провадження.
3. Вперше обвинуваченому,
який не володіє мовою судочинства,
надається право на отримання
копії вироку його рідною мовою
або іншою мовою, якою він володіє,
у перекладі, що засвідчений перекладачем.
4. Вперше на головуючого
у судовому засіданні покладається
обов’язок після проголошення
вироку роз’яснити обвинуваченому,
захиснику, його законному представнику,
потерпілому, його представнику
про наявність у них права
на ознайомлення із журналом
судового засідання і подання
з цього приводу письмових
зауважень. Також вперше на головуючого
у судовому засіданні покладається
обов’язок роз’яснити обвинуваченому,
до якого застосовано запобіжний
захід у вигляді тримання під
вартою, про наявність у нього
права на заявлення клопотання
про доставку в судове засідання
суду апеляційної інстанції.
5. На суд вперше покладається
обов’язок роз’яснення свого
рішення за заявою учасника
судового провадження, якщо судове
рішення є незрозумілим. Суд розглядає
заяву про роз’яснення судового
рішення протягом десяти днів
з повідомленням особи, яка звернулася
із заявою про роз’яснення
судового рішення, та учасників
судового провадження. Неприбуття
у судове засідання осіб, які
були належним чином повідомлені,
не перешкоджає розгляду заяви
про роз’яснення рішення. Копія
ухвали про роз’яснення судового
рішення не пізніше наступного
дня після її постановлення
надсилається особі, що звернулася
із заявою про роз’яснення
судового рішення, учасникам судового
провадження, які не були присутні
у судовому засіданні. Ухвалу
про роз’яснення судового рішення
або відмову у його роз’ясненні
може бути оскаржено в апеляційному
порядку особою, яка звернулася
із заявою про роз’яснення
судового рішення, та учасниками
судового провадження.