Основні новели кримінально-процесуального кодексу України

Основні новели кримінально-процесуального кодексу України

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України, що відповідав би сучасним демократичним стандартам, є однією із умов членства України в Раді Європи. Це зобов’язання Україна виконала 13 квітня 2012 року, коли кодекс було прийнято  Верховною Радою України.  19 листопада 2012 року КПК вступив у дію. У  КПК кримінальний процес виписаний у якісно новій формі, порівняно з тим процесом, який мав місце за попереднім КПК. Новий КПК став «революційним» у багатьох процесуальних нюансах. У ньому знайшли відображення положення, раніше не відомі кримінально-процесуальному законодавству України. У  новому КПК вдалося у значній мірі усунути прогалини та недоліки регулювання, які мали місце у КПК 1960 року. Нижче подається детальний виклад новел цього нормативно-правового акта. Для зручності виклад новел подається за главами кодексу.

1. Щодо кримінального процесуального  законодавства України та сфери  його дії 

1. Замість терміну «близькі  родичі» вживається термін «близькі  родичі та члени сім’ї». Відповідно  ширшим стало коло цих осіб. Крім чоловіка, дружини, батька, матері, дітей, рідних братів та сестер, діда, баби та внуків до цього  переліку ще додано вітчима, мачуху, пасинка, падчерку, правнуків,  усиновлювача  та  усиновленого, опікуна та  піклувальника, особу, яка перебуває  під опікою або піклуванням, а  також осіб,  які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і  мають взаємні права та обов’язки, у тому числі осіб, які спільно  проживають, але не перебувають  у шлюбі.

2. Вводяться нові поняття: «кримінальне правопорушення» та  «кримінальний проступок», який  разом із злочином є різновидом  кримінальних правопорушень.

3. Органи дізнання уже  не є окремими органами, а складовою  частиною органів, що здійснюють  досудове розслідування. Саме ж  дізнання – є формою досудового  розслідування, в якій здійснюється  розслідування кримінальних проступків.

4.Перестає існувати така  стадія кримінального провадження  як порушення кримінальної справи, а досудове слідство уже вважається  формою досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування  злочинів. У свою чергу досудове  розслідування є стадією кримінального  провадження, яка починається з  моменту внесення відомостей  про кримінальне правопорушення  до Єдиного реєстру досудових  розслідувань і закінчується  закриттям кримінального провадження  або направленням до суду обвинувального  акта, клопотання про застосування  примусових заходів медичного  або виховного характеру, клопотання  про звільнення особи від кримінальної  відповідальності.

5. Передбачається створення  нового органу досудового розслідування - державного бюро розслідувань, а органи прокуратури перестають  виконувати слідчі функції.

6. Вперше на законодавчому  рівні дається визначення такої  стадії кримінального провадження  як притягнення до кримінальної  відповідальності. За новим КПК  притягнення до кримінальної  відповідальності це  стадія кримінального  провадження, яка починається з  моменту повідомлення особі про  підозру у вчиненні кримінального  правопорушення.

7. Вперше передбачено введення  посади слідчого судді   ( суддя  суду першої інстанції) до повноважень  якого належить здійснення у  порядку, передбаченому КПК, судового  контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у  кримінальному провадженні  та  визначення запасного судді автоматизованою  системою документообігу суду  для конкретного судового провадження.  Слідчий суддя (слідчі судді) у  суді першої інстанції обирається  зборами суддів зі складу суддів  цього суду.

8.Новими учасниками кримінального  провадження стали особа, стосовно  якої розглядається питання про  видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

9. Вперше передбачається  застосування кримінального процесуального  законодавства України при здійсненні  провадження щодо кримінальних  правопорушень, вчинених на території  дипломатичного представництва  чи консульської установи України  за кордоном, на повітряному, морському  чи річковому судні, що перебуває  за межами України під прапором  або з розпізнавальним знаком  України, якщо це судно приписано  до порту, розташованого в Україні.

10. Також вперше передбачено, що при виконанні на території  України окремих процесуальних  дій за запитом (дорученням) компетентних  органів іноземних держав у  рамках міжнародного співробітництва  застосовуються положення цього  Кодексу. На прохання компетентного  органу іноземної держави під  час виконання на території  України таких процесуальних  дій може застосовуватися процесуальне  законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним  договором, згода на обов’язковість  якого надана Верховною Радою  України, а за відсутності такого  міжнародного договору України - за умови, що дане прохання  не суперечить законодавству  України 

11. У КПК вперше чітко  зазначено, що допустимість доказів  визначається положеннями Кодексу, які були чинними на момент  отримання доказів.

2. Щодо засад кримінального  провадження 

1. КПК вперше передбачається, що принцип верховенства права  у кримінальному провадженні  та кримінальне процесуальне  законодавство України застосовуються  з урахуванням практики Європейського  суду з прав людини.

2. Якщо судовий розгляд  відбувався у закритому судовому  засіданні, то судове рішення  проголошується прилюдно уже  не  в повному обсязі, а  з  пропуском інформації, для дослідження  якої проводилося закрите судове  засідання та яка на момент  проголошення судового рішення  підлягає подальшому захисту  від розголошення.

3. Вперше у КПК вводиться  поняття розумних строків як  однієї із засад кримінального  провадження. Такими вважаються  строки, які є об’єктивно необхідними  для виконання процесуальних  дій та прийняття процесуальних  рішень. Чітко визначено граничні  межі розумних строків.  Ці  строки не можуть перевищувати  передбачені КПК строки виконання  окремих процесуальних дій або  прийняття окремих процесуальних  рішень. КПК визначено осіб, які  забезпечують проведення кримінального  провадження у розумні строки. Виконання  обов’язку проведення  досудового розслідування у розумні  строки покладається на  прокурора  та слідчого суддю (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – на суд. КПК чітко визначив критерії для визначення розумності строків кримінального провадження :1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Вперше надається перевага особам, які тримаються під вартою та неповнолітнім особам у питанні невідкладності і першочерговості здійснення кримінального провадження. Вперше окремі учасники кримінального провадження (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий) наділяються правом  на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК.

3. Щодо суду,  сторін  та інших учасників кримінального  провадження 

1. Кримінальне провадження  в суді першої інстанції щодо  злочинів, за вчинення яких передбачено  покарання у виді позбавлення  волі на строк більше десяти  років, здійснюється колегіально  судом у складі  уже не трьох  осіб (один професійний суддя  і два народні засідателі), а  трьох професійних суддів. У такому  складі розгляд справи має  відбуватися судом уже без  подання клопотання підсудним.

2. Вводиться суд присяжних  у складі двох професійних  суддів та трьох присяжних. Це  континентальна модель суду присяжних ( суд шеффенів): 2 судді та 3 присяжних (спільно вирішують питання винуватості, кваліфікації та покарання). Така  модель суду присяжних дії  у Німеччині. Таким складом суду  справа розглядається тільки  у тому випадку, якщо має місце  кримінальне провадження в суді  першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено  довічне позбавлення волі і  з цього приводу заявлено клопотання  обвинуваченим. Суд присяжних розглядатиме  справу і в тому випадку, якщо  має місце кримінальне провадження  в суді першої інстанції стосовно  кількох підсудних щодо злочинів, за вчинення яких передбачено  довічне позбавлення волі, якщо  хоча б один з них заявив  клопотання про  розгляд справи  судом присяжних. Кримінальне провадження  в суді першої інстанції щодо  злочинів, за вчинення яких передбачено  довічне позбавлення волі, здійснюється  колегіально судом у складі  трьох професійних суддів, а не  трьох осіб (один професійний  суддя і два народні засідателі).

3. Кримінальне провадження  стосовно службових осіб, які  займають особливо відповідальне  становище  та осіб, посади яких  віднесено до першої категорії  посад державних службовців, здійснюється  дещо ширшим складом суду ніж  інших осіб: 1) в суді першої  інстанції - колегіально судом у  складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на  посаді судді не менше п’яти  років, а у разі здійснення  кримінального провадження щодо  злочинів, за вчинення яких передбачено  довічне позбавлення волі, за  клопотанням обвинуваченого - судом  присяжних у складі двох професійних  суддів, які мають стаж роботи  на посаді судді не менше  п’яти років, та трьох присяжних; 2) в апеляційному порядку - колегіально  судом у складі п’яти професійних  суддів, які мають стаж роботи  на посаді судді не менше  семи років;  3) в касаційному  порядку - колегіально судом у  складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на  посаді судді не менше десяти  років. У разі якщо в суді, який  згідно з правилами підсудності  має здійснювати кримінальне  провадження, неможливо утворити  склад суду, передбачений цією  частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

4. Вводяться певні елементи  ювенальної юстиції. Кримінальне  провадження щодо розгляду стосовно  неповнолітньої особи обвинувального  акта, клопотань про звільнення  від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів  медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження  в апеляційному чи касаційному  порядку щодо перегляду прийнятих  із зазначених питань судових  рішень здійснюються суддею, уповноваженим  згідно із Законом України "Про  судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального  провадження стосовно неповнолітніх. У разі якщо таке кримінальне  провадження має здійснюватися  судом колегіально, головуючим під  час судового розгляду може  бути лише суддя, уповноважений  згідно із Законом України "Про  судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального  провадження стосовно неповнолітніх.

5. Вперше врегульовано  питання про територіальну підсудність  у разі, якщо було вчинено кілька  кримінальних правопорушень. У такому  випадку кримінальне провадження  здійснює суд, у межах територіальної  юрисдикції якого вчинено більш  тяжке правопорушення, а якщо  вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної  юрисдикції якого вчинено останнє  за часом кримінальне правопорушення.

6. Вперше врегульовано  питання про територіальну підсудність  при здійсненні кримінального  провадження щодо обвинувачення  судді у вчиненні кримінального  правопорушення. Таке провадження  не може здійснюватися тим  судом, у якому обвинувачений  обіймає чи обіймав посаду  судді. Якщо  кримінальне провадження  стосовно судді має здійснюватися  тим судом, у якому обвинувачений  обіймає чи обіймав посаду  судді, кримінальне провадження  здійснює суд, найбільш територіально  наближений до суду, в якому  обвинувачений обіймає чи обіймав  посаду судді, іншої адміністративно-територіальної  одиниці (Автономної Республіки  Крим, області, міста Києва чи  Севастополя).

7 .Вперше врегульовано  питання  про порядок направлення  кримінального провадження з  одного суду до іншого в  межах юрисдикції одного суду  апеляційної інстанції. Рішення  з цього приводу приймається  колегією суддів відповідного  суду апеляційної інстанції за  поданням місцевого суду або  за клопотанням сторін чи потерпілого  не пізніше п’яти днів з  дня внесення такого подання  чи клопотання, про що постановляється  вмотивована ухвала. Також вперше  врегульовано питання   про  порядок  направлення кримінального  провадження з одного суду  до іншого в межах юрисдикції  різних апеляційних судів, а також  про направлення провадження  з одного суду апеляційної  інстанції до іншого. Такі питання  вирішуються колегією суддів  Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних  і кримінальних справ за поданням  суду апеляційної інстанції або  за клопотанням сторін чи потерпілого  не пізніше п’яти днів з  дня внесення такого подання  чи клопотання, про що постановляється  вмотивована ухвала.

8. У зв’язку із введенням  суду присяжних на автоматизовану  систему документообігу суду  покладається додаткове завдання: визначення присяжних для судового  розгляду з числа осіб, які  внесені до списку присяжних.

9. Автоматизованою системою  документообігу суду справи уже  не розподіляються з урахуванням  спеціалізації суддів.