10. Окремі з повноважень
прокурора, якими його було наділено
попереднім КПК вилучені із
нового КПК. Прокурор уже не
вправі усувати слідчого від
проведення досудового розслідування,
а може тільки ініціювати перед
керівником органу досудового
розслідування питання про відсторонення
слідчого від проведення досудового
розслідування та призначення
іншого слідчого за наявності
підстав, передбачених КПК, для його
відводу, або у випадку неефективного
досудового розслідування. На прокурора
уже не покладається обов’язок
здійснення перевірки не менш
як один раз на місяць виконання
вимог закону про приймання, реєстрацію
і вирішення заяв та повідомлень
про вчинені або ті, що готуються,
злочини. Прокурор уже не уповноважений
вирішувати питання про допущення
захисника до участі у справі.
11. Натомість у прокурора
з’явилися деякі нові повноваження.
Новими повноваженнями прокурора
стали, зокрема, наступні: повідомляти
особі про підозру; доручати органам
досудового розслідування проведення
розшуку і затримання осіб, які
вчинили кримінальне правопорушення
за межами України, виконання
окремих процесуальних дій з
метою видачі особи (екстрадиції)
за запитом компетентного органу
іноземної держави; затверджувати
чи відмовляти у затвердженні
обвинувального акта, клопотань
про застосування примусових
заходів медичного або виховного
характеру, вносити зміни до складеного
слідчим обвинувального акта
чи зазначених клопотань, самостійно
складати обвинувальний акт чи
зазначені клопотання; звертатися
до суду з обвинувальним актом,
клопотанням про застосування
примусових заходів медичного
або виховного характеру, клопотанням
про звільнення особи від кримінальної
відповідальності; погоджувати або
відмовляти у погодженні клопотань
слідчого до слідчого судді
про проведення слідчих (розшукових)
дій, негласних слідчих (розшукових)
дій, інших процесуальних дій
у випадках, передбачених цим
Кодексом, чи самостійно подавати
слідчому судді такі клопотання.
12. Значно розширено перелік
прав підозрюваного. Новими правами
підозрюваного, зокрема, стали: право
брати участь у проведенні
процесуальних дій; під час проведення
процесуальних дій ставити запитання,
подавати свої зауваження та
заперечення щодо порядку проведення
дій, які заносяться до протоколу;
застосовувати з додержанням
вимог КПК технічні засоби
при проведенні процесуальних
дій, в яких він бере участь.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд
мають право заборонити застосовування
технічних засобів при проведенні
окремої процесуальної дії чи
на певній стадії кримінального
провадження з метою нерозголошення
відомостей, які містять таємницю,
що охороняється законом, чи стосуються
інтимного життя особи, про що
виноситься (постановляється) вмотивована
постанова (ухвала); право одержувати
копії процесуальних документів
та письмові повідомлення; право
вимагати відновлення репутації,
якщо підозра, обвинувачення не
підтвердилися; право отримувати
копії процесуальних документів
рідною або іншою мовою, якою
він володіє.
13. Терміни «обвинувачений»
та «підсудний» більше не розмежовуються,
а вживаються як слова-синоніми.
Розширено також перелік прав
обвинуваченого. Новими правами
обвинуваченого, зокрема, стали: право
брати участь під час судового
розгляду у допиті свідків
обвинувачення або вимагати їхнього
допиту, а також вимагати виклику
і допиту свідків захисту на
тих самих умовах, що й свідків
обвинувачення; право висловлювати
в судовому засіданні свою
думку щодо клопотань інших
учасників судового провадження;
право ознайомлюватися з журналом
судового засідання та технічним
записом судового процесу, які
йому зобов’язані надати уповноважені
працівники суду, і подавати щодо
них свої зауваження.
14. Вперше вводиться поняття
«законний представник підозрюваного,
обвинуваченого». Якщо підозрюваним,
обвинуваченим є неповнолітній
або особа, визнана у встановленому
законом порядку недієздатною чи обмежено
дієздатною, до участі в процесуальній
дії разом з ним залучається його законний
представник. Як законні представники
можуть бути залучені батьки (усиновлювачі),
а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники
особи, інші повнолітні близькі родичі
чи члени сім’ї, а також представники
органів опіки і піклування, установ і
організацій, під опікою чи піклуванням
яких перебуває неповнолітній, недієздатний
чи обмежено дієздатний. У разі якщо дії
чи інтереси законного представника суперечать
інтересам особи, яку він представляє,
за рішенням слідчого, прокурора, слідчого
судді, суду такий законний представник
замінюється іншим з числа близьких
родичів чи членів сім’ї. Законний представник
користується процесуальними правами
особи, інтереси якої він представляє,
крім процесуальних прав, реалізація яких
здійснюється безпосередньо підозрюваним,
обвинуваченим і не може бути доручена
представнику.
15. Захисником, який здійснює
захист підозрюваного, обвинуваченого,
засудженого, виправданого, особи, стосовно
якої передбачається застосування
примусових заходів медичного
чи виховного характеру або
вирішувалося питання про їх
застосування, а також особи, стосовно
якої передбачається розгляд
питання про видачу іноземній
державі (екстрадицію) може бути
тільки адвокат, а не просто
фахівець у галузі права. Таким
захисником не може бути адвокат,
відомості про якого не внесено
до Єдиного реєстру адвокатів
України або стосовно якого
у Єдиному реєстрі адвокатів
України містяться відомості
про зупинення або припинення
права на зайняття адвокатською
діяльністю. Як захисники уже
не можуть допускатися до участі
у справі близькі родичі обвинуваченого,
засудженого, виправданого, його опікуни
або піклувальники.
16. Розширено коли випадків,
у яких участь захисника є
обов’язковою у кримінальному
провадженні. За новим КПК участь
захисника є обов’язковою у
кримінальному провадженні щодо
всіх особливо тяжких злочинів,
а не тільки тих із них, за
які санкція статті, за якою
кваліфікується злочин, передбачає
довічне позбавлення волі. У цьому
випадку участь захисника забезпечується
з моменту набуття особою статусу
підозрюваного. Новим випадком, який
передбачає обов’язкову участь
захисника є справа щодо реабілітації
померлої особи. У цьому разі
участь захисника забезпечується
з моменту виникнення права
на реабілітацію померлої особи.
17. Вперше обмежується
число захисників, які можуть
одночасно брати участь у судовому
розгляді. Захисників не може
бути більше п’яти в одного
обвинуваченого.
18. Розширено коло підстав,
які дають право захиснику
після його залучення до кримінального
провадження відмовитися від
виконання своїх обов’язків. Новими
підставами стали: незгода з підозрюваним,
обвинуваченим щодо вибраного
ним способу захисту, за винятком
випадків обов’язкової участі
захисника; умисне невиконання підозрюваним,
обвинуваченим умов укладеного
з захисником договору, яке проявляється,
зокрема, у систематичному недодержанні
законних порад захисника, порушенні
вимог.
19. Потерпілим у кримінальному
провадженні може бути уже
не тільки фізична особа, якій
кримінальним правопорушенням завдано
моральної, фізичної або майнової
шкоди, а також юридична особа,
якій кримінальним правопорушенням
завдано майнової шкоди. Для того,
щоб особа вважалася потерпілою,
уже не вимагається винесення
постанови органом досудового
розслідування чи суддею. Права
і обов’язки потерпілого виникають
в особи з моменту подання
заяви про вчинення щодо неї
кримінального правопорушення або
заяви про залучення її до
провадження як потерпілого. Потерпілим
є також особа, яка не є заявником,
але якій кримінальним правопорушенням
завдана шкода і у зв’язку
з цим вона після початку
кримінального провадження подала
заяву про залучення її до
провадження як потерпілого. Тільки
за наявності очевидних та достатніх підстав
вважати, що заява, повідомлення про кримінальне
правопорушення або заява про залучення
до провадження як потерпілого подана
особою, якій не завдано моральної, фізичної
або майнової шкоди, слідчий або прокурор
виносить вмотивовану постанову про відмову
у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена
слідчому судді. Якщо особа не подала заяву
про вчинення щодо неї кримінального правопорушення
або заяву про залучення її до провадження
як потерпілого, то слідчий, прокурор,
суд має право визнати особу потерпілою
лише за її письмовою згодою. За відсутності
такої згоди особа в разі необхідності
може бути залучена до кримінального провадження
як свідок.
20. Дуже великого розширення
отримав перелік прав потерпілого.
У зв’язку з цим законодавець
передбачив необхідність вручення
пам’ятки про його процесуальні
права та обов’язки особою, яка
прийняла заяву про вчинення
кримінального правопорушення. Ці
права вперше поділені в КПК
на три групи: 1) права протягом
кримінального провадження; 2) права
під час досудового розслідування;
3) під час судового провадження
в будь-якій інстанції.
До першої групи прав віднесено:
право бути повідомленим про свої права
та обов’язки, передбачені цим Кодексом;
право знати сутність підозри та обвинувачення,
бути повідомленим про обрання, зміну
чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого
заходів забезпечення кримінального провадження
та закінчення досудового розслідування;
право за наявності відповідних підстав
- на забезпечення безпеки не тільки щодо
себе, а й близьких родичів чи членів
своєї сім’ї, майна та житла; право не
тільки давати пояснення, показання,
а й відмовитися їх давати; право оскаржувати
рішення, дії чи бездіяльність слідчого,
прокурора, слідчого судді, суду в порядку,
передбаченому КПК; право мати представника
та в будь-який момент кримінального провадження
відмовитися від його послуг; право давати
пояснення, показання рідною або іншою
мовою, якою він вільно володіє, безоплатно
за рахунок держави користуватися послугами
перекладача в разі, якщо він не володіє
державною мовою чи мовою, якою ведеться
кримінальне провадження; право застосовувати
з додержанням вимог КПК технічні засоби
при проведенні процесуальних дій, в яких
він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий
суддя, суд вправі заборонити потерпілому
застосовувати технічні засоби при проведенні
окремої процесуальної дії чи на певній
стадії кримінального провадження з метою
нерозголошення даних, які містять таємницю,
що охороняється законом чи стосується
інтимних сторін життя людини, про що виноситься
(постановляється) вмотивована постанова
(ухвала); право одержувати копії процесуальних
документів та письмові повідомлення
у випадках, передбачених КПК;
До другої
групи прав віднесено: право на
негайне прийняття і реєстрацію
заяви про кримінальне правопорушення,
визнання його потерпілим; право
отримувати від уповноваженого
органу, до якого він подав
заяву, документ, що підтверджує
її прийняття і реєстрацію; право
брати участь у слідчих (розшукових)
та інших процесуальних діях,
під час проведення яких ставити
запитання, подавати свої зауваження
та заперечення щодо порядку
проведення дії, що заносяться
до протоколу, а також знайомитися
з протоколами слідчих (розшукових)
та інших процесуальних дій, виконаних
за його участі; право отримувати
копії матеріалів, які безпосередньо
стосуються вчиненого щодо нього
кримінального правопорушення, після
закінчення досудового розслідування.
До третьої групи прав віднесено:
право висловлювати свою думку під час
вирішення питання про призначення покарання
обвинуваченому, а також висловлювати
свою думку при вирішенні питання про
застосування примусових заходів медичного
або виховного характеру; право знайомитися
з судовими рішеннями, журналом судового
засідання і технічним записом кримінального
провадження в суді.
21. Важливою новелою КПК
є право потерпілого на всіх
стадіях кримінального провадження
примиритися з підозрюваним, обвинуваченим
і укласти угоду про примирення.
У передбачених законом України
про кримінальну відповідальність
та КПК випадках примирення
є підставою для закриття кримінального
провадження.
22. У КПК в окремій
статті вперше визначено обов’язки
потерпілого: 1) прибути за викликом
до слідчого, прокурора, слідчого
судді, суду, а в разі неможливості
своєчасного прибуття - завчасно
повідомити про це, а також
про причини неможливості прибуття;
2) не перешкоджати встановленню
обставин вчинення кримінального
правопорушення; 3) не розголошувати
без дозволу слідчого, прокурора,
суду відомості, які стали йому
відомі у зв’язку з участю
у кримінальному провадженні
і які становлять охоронювану
законом таємницю.
23. Представником потерпілого
може бути уже тільки адвокат,
а не просто фахівець у галузі
права. У свою чергу представником
юридичної особи, яка є потерпілим,
може бути її керівник, інша
особа, уповноважена законом або
установчими документами, працівник
юридичної особи за довіреністю,
а також особа, яка має право
бути захисником у кримінальному
провадженні, тобто знову ж таки
адвокат, а не просто фахівець
у галузі права.
24. Якщо потерпілим є
неповнолітня особа або особа,
визнана в установленому законом
порядку недієздатною чи обмежено
дієздатною, то до участі в
процесуальній дії разом з
нею вперше передбачено обов’язкове
залучення її законного представника.
25. Вперше учасником кримінального
провадження визначено заявника,
яким є фізична або юридична
особа, яка звернулася із заявою
або повідомленням про кримінальне
правопорушення до органу державної
влади, уповноваженого розпочати
досудове розслідування, і не
є потерпілим. КПК визначає і
права заявника як учасника
кримінального провадження. Ними
визначено наступні: 1) отримати від
органу, до якого він подав
заяву, документ, що підтверджує
її прийняття і реєстрацію; 2) подавати
на підтвердження своєї заяви
речі і документи; 3) отримати інформацію
про закінчення досудового розслідування.