Влияние интернета на успеваемость школьников

Крім того, необхідність адекватного критичного переосмислення інформації, одержуваної з комп'ютерних мереж, тягне за собою необхідність обов'язкового доповнення до існуючих підходів до вивчення телекомунікацій навчання прийомам грамотної обробки і сприйняття інформації.

Доцільно виявлення  і використання факторів, що впливають  на мотивацію школярів до уважного вивчення ресурсів мережі Інтернет. Виділення таких мотивів слід проводити на базі обліку психолого-педагогічних особливостей роботи школярів з інформацією, що отримується за допомогою комп'ютерів. Інформація, що міститься в ресурсах мережі Інтернет, одночасно займає кілька каналів сприйняття людини, що часто призводить до розумових і емоційних перевантажень [20]. Очевидно, що одночасне використання зорових, слухових, тактильних інформаційних каналів може створити надлишок інформації. Це різко скорочує час, необхідний на її засвоєння. Учень позбавляється можливості критично оцінити інформацію, що надходить з Інтернет. Також школярам доводиться орієнтуватися в незнайомій знаковій системі, що часто призводить до неправильної інтерпретації навчального матеріалу.

На думку  багатьох учених, ресурсам мережі Інтернет властива досить висока інформаційна і просторова невизначеність, що вимагає адекватної поведінки учнів. Виникнення у багатьох школярів різкого емоційного неприйняття роботи в Інтернет і комунікативного бар'єру є одним з крайніх проявів переживання цієї невизначеності. Дуже часто підлітки самостійно не справляються з переробкою великих обсягів інформації, розміщеної в мережі, відчувають труднощі в пошуку необхідної інформації, потрапляють під вплив інформації негативного характеру.

Подібне інформаційне перевантаження, так само як і брак інформації можуть викликати серйозні функціональні порушення, які можна трактувати і як порушення психічного здоров'я. У зв'язку з цим у школярів може зникнути інтерес і мотивація до використання мережі Інтернет або ж буде проявлятися розкид інтересів і поверхневе поглинання інформації. Неприйняття роботи в мережі, у свою чергу, може призвести до відмови від практичного використання переваг мережних технологій в процесі навчання і в повсякденному житті

Необхідна відповідна методика навчання, яка дозволила  б зменшити негативний вплив Інтернету  на школярів. Практика показує, що такі методи існують [20]. Спостереження за школярами, захопленими роботою з ресурсами мережі Інтернет, свідчать, що спочатку робота учнів носить в основному інформативно-комунікативний характер. В якості початкового мотиву виступає спрага отримання нової не надто змістовної інформації, що не вимагає ніякої критичної переробки, але близькою за тематикою інтересам школярів. У школярів з'являються інтерес і мотивація до використання мережі.

На даному етапі  важливо своєчасне включення  вчителя, який, дотримуючись психологічних  особливостей підлітків, направляє  їх в потрібне освітнє русло. Необхідно, щоб перед пошуком інформації або об'єктів у мережі школярі моделювали б те, що шукають. Учні повинні чітко розуміти, для чого вони використовують ресурси Інтернет, усвідомлювати, що вони володіють засобами і технологіями, за допомогою яких можна вести цілеспрямований і регулярний пошук конкретної інформації, необхідної для навчання в школі.

У цьому випадку  у школярів розвивається критичне мислення, уміння грамотно інтерпретувати інформацію, вирішувати різними способами проблемні  ситуації, творчо підходити до процесу  роботи з інформаційними ресурсами мережі Інтернет [18].

Шкільний вчитель  повинен враховувати необхідність підвищення мотивації підлітків  до отримання навчально-пізнавальної інформації з мережі. Керуючись інтересами школярів, можна направити їх захоплення ресурсами мережі на підвищення ефективності освоєння шкільних дисциплін, зменшуючи або ліквідовуючи при цьому шкоду, завдану психічному здоров'ю.

Враховуючи  необхідність формування адекватного  ставлення школярів до інформаційних  ресурсів мережі Інтернет, у числі заходів збереження здоров’я можна відзначити:

• вироблення умінь переробляти і представляти інформацію;

• вироблення розуміння адресної спрямованості інформації;

• формування навичок критичного осмислення інформації;

• формування навичок обґрунтування альтернативних позицій;

• формування навичок інтерпретації інформації;

• вироблення умінь зберігати і використовувати в навчанні і в повсякденному житті інформацію, отриману з ресурсів телекомунікаційної мережі [16].

Для досягнення цих заходів методика навчання повинна бути побудована таким чином, щоб школярі отримували уявлення про весь спектр інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Заняття повинні продемонструвати учням, що в досить популярних і відомих ресурсах мережі може перебувати неточна, недостовірна і некоректна інформація. Учитель повинен акцентувати увагу школярів на небезпеку рекламної інформації, яка містить умисні помилки і досить вільне поводження з фактами. Як правило, всі приклади недостовірної і неточної інформації повинні супроводжуватися відповідними коментарями та поясненнями, як з боку вчителя, так і з боку учнів.

Існують кращі  методи навчання при вивченні і використанні інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Найвища ефективність досягається, якщо відповідні заняття проводяться  в малих групах, коли кожен студент має можливість працювати з комп'ютером, підключеним до Інтернету, а вчитель лише направляє дії школярів, не пригнічуючи можливості їх спілкування з ресурсами і засобами телекомунікаційної мережі. Спілкування учнів в малих групах носить характер взаємодопомоги, учні отримують реальні можливості для розвитку своїх творчих здібностей. Шкода, завдана психічному здоров'ю школярів використанням ресурсів мережі Інтернет, стає мінімальною.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

Конкретно – соціологічне дослідження впливу Інтернет мережі на учбову діяльність учнів старших класів

2.1. Програма конкретно – соціологічного дослідження

Методологічний  розділ

Актуальність  дослідження. Дана тема актуальна, тому що сьогодні популярність Інтернету дуже зросла і займає багато часу школярів.

Виходячи з  того, що майже весь вільний час учні проводять у мережі, у них не залишається часу виконувати домашні завдання, зведено до мінімуму  «живе спілкування», відвідування спортивних секцій тощо.

Впровадження  комп'ютера з його гіпертекстових простором у систему освіти руйнує стару тоталітарну в своїй основі архітектоніку педагогічного простору, де викладач-предметник був по суті єдиним персонажем педагогічної дії, і функція якого полягала, головним чином, в озвучуванні підручника (закінченого тексту). Можливості мережевої освіти підривають монополію педагога на знання і змушують поступитися частиною педагогічного простору комп'ютеру, роблячи його більш персональним. Але справа викладача-предметника в новій моделі освіти не тільки технічна підготовка гіпертекстових навчальних матеріалів і організація роботи з ними. Це спроможність підтримати живий діалог з учнем, стати йому партнером і наставником в процесі навчання – в обробці і засвоєнні інформації.

Мета  дослідження – проаналізувати вплив мережі Інтернет на учбову діяльність школярів старших класів.

Задачі  дослідження:

• З’ясувати середню кількість часу, який школярі проводять в Інтернет мережі.
• З’ясувати цілі використання школярами Інтернет мережі.
• Дослідити які сайти найпопулярніші серед школярів.
• Дослідити думку вчителів з приводу використання школярами Інтернет мережі у навчальній діяльності.

Об’єкт дослідження: учні старших класів Червонопартизанської загальноосвітньої школи  № 1.

Предмет дослідження: вплив ресурсів мережі Інтернет на навчальну діяльність школярів старших класів.

Гіпотеза: Інтернет позитивно впливає на навчальну діяльність школярів.

Інтерпретація та операціоналізація понять.

Інтернет мережа – міжмережжя, система об’єднаних комп’ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства.

Інтернет сайт – сукупність документів (файлів) приватної особи або організації у комп’ютерній мережі, об’єднаних під однією адресою (доменом або ІР – адресою).

Школяр – учень школи.

Вчитель – професія яка виникла в слідстві виокремлення в особу соціальну функцію – навчання учнів.

Навчальна діяльність – вид практичної педагогічної діяльності, метою якої є людина яка володіє необхідною частиною досвіду старшого покоління, наданий навчальними програмами у формі сукупності знань та вмінь ними користуватися. Навчальна діяльність може бути здійснена тільки шляхом відповідного виконання діяльності вчителя та діяльності учня.

Успішність  – ступінь успішності засвоєння учнем навчальної програми .

Масова комунікація  – систематичне розповсюдження інформації через друк, радіо, телебачення, кіно, звуко – та відеозаписів з метою затвердження духовних цінностей суспільства та надання ідеологічного, політичного, економічного або організаційного впливу на оцінку, думку та поведінку людей.  

Метод збору первинної соціологічної інформації

Анкетування - це метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу [17]. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетного опитування:

— суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (здійснюють опитування певної групи учасників);

— усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);

— індивідуальне та групове;

— очне (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Анкета є  набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з головним завданням дослідження. Важливими  для анкети є її композиція (розташування запитань), мова і стиль їх формулювання, оформлення, рекомендації щодо заповнення анкети. Починається вона зі вступної частини, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення, зосереджують увагу на способі повернення заповненої анкети. Вступний текст повинен задати настрій співробітництва. Вона має забезпечувати отримання правдивих відповідей як стосовно опитуваного, так і щодо проблеми, які є предметом дослідження.

За формою анкети бувають:

— відкриті — анкети, в яких інструкція не обмежує способу відповіді на запитання;

— закриті — анкети, що мають варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну (альтернативні)— «питання-меню» (неальтернативні);

— напіввідкриті — передбачають не тільки можливість скористатися однією з наведених відповідей, але й запропонувати свою;

— полярні — анкети, що виявляють стандартизований набір якостей особистості, ступінь виразності яких може бути оцінений за 4-5 бальною шкалою;

За змістом  питання анкети поділяють на:

— прямі, коли зміст запитань і об'єкт інтересу збігаються

— непрямі, коли зміст запитань та об'єкт інтересу дослідника різні

За функціями  питання анкети поділяють на: основні (спрямовані на збір інформації про  зміст досліджуваного явища), неосновні (запитання-фільтри, спрямовані на з'ясування основного запитання, перевірку  щирості відповідей).

Підвищенню  достовірності служить і забезпечення можливості учневі ухилитися від відповіді, дати невизначену відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей: «мені важко відповісти», «буває по-різному» тощо. Важливо, щоб запитання не мали у своїх формулюваннях явних або неявних підказок. При формулюванні оціночних запитань і варіантів відповідей обов'язково стежать за збалансованістю позитивних і негативних суджень.

При створенні  анкети важливо щоб: питання точно  характеризували явище, а очікувані  відповіді на них були достовірними; питання були як прямими, так і непрямими, як закритими, так і відкритими; вони не містили підказок, а також неоднозначного розуміння їх змісту; давали достатній простір для відповідей; містили контрольні комбінації: прямі, опосередковані запитання, особисті, безособові запитання; передбачали попередню перевірку ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і коригування змісту анкети [17].

Надійність  даних анкетного опитування перевіряють  повторним опитуванням за тією ж  процедурою тих самих осіб (визначається стійкість інформації), а також контролем даних анкетного опитування за допомогою інших методів.

Перевага анкетування  в тому, що воно є порівняно економним  методом збору даних, дає змогу  їх аналізувати й обробляти за допомогою статистики.  Особливо ефективний цей метод при масових опитуваннях.

Метод збору  інформації: опитування у формі анкетування. Вид анкетування: роздавальний.

Опис вибірки.

Вибірка - це підмножина заданої сукупності, яка дозволяє робити більш-менш точні висновки щодо всієї сукупності в цілому.

Тип вибірки:

Квотна вибірка, в основі якої  лежить побудова якісної  моделі генеральної сукупності, потім - відбір одиниць спостереження у вибіркову сукупність, виходячи з наявної моделі. (Наприклад, за верствам населення, віковою, статевою ознаками і т.д.).