Влияние интернета на успеваемость школьников

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………..……3

Розділ 1. Інтернет як засіб масової комунікації………………………….…6

1.1 Інформаційні ресурси мережі Інтернет…………………………….…….6

1.2. Освітні Інтернет портали………………………………………………..18

1.3. Формування адекватного ставлення школярів до інформації, що надходить через Інтернет…………………………………………………………..32

Розділ 2. Конкретно-соціологічне дослідження впливу інтернету на навчальну діяльність учнів старших класів шкіл……………………………..…38

2.1. Програма соціологічного дослідження……………………………….38

2.2. Аналіз результатів дослідження………………………………………..43

Висновки…………………………………………………………………..49

Список  літератури………..……………………………………..……..51

Додатки……………………………………………………………………54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність досліджуваної теми, пов'язана з одного боку, з потребами розвитку теорії соціології засобів масової комунікації та соціології Інтернету (яка поки тільки формується як окрема галузь знання в рамках соціології). З іншого боку, спостерігається швидкий розвиток Інтернету та його впровадження в різні складові життя людей. Інтернет виступає, у першу чергу, як засіб масової комунікації та вимагає наукового аналізу процесів, що відбуваються в Україні.

У даний час життя летить з такою швидкістю, що встигнути за ним практично неможливо. Світ розвивається і відповідно йому стрімко розвиваються засоби масової інформації. Потік інформації обрушується лавиною, здатною задавити будь-яку дорослу людину, а дитину тим більше.

Ще десять років  тому в нашій країні мало хто знав таке явище, як Інтернет і тим більше ніхто не міг уявити, навіщо він потрібен пересічній людині. Але часи змінилися - прийшла епоха Інтернету. Всесвітня мережа займає все більш міцні позиції в сучасному світі.

У зв'язку  з цим тема «Інтернет і освіта» нам здається нагальною і досить гострою. Накопичилася величезна кількість питань, що вимагають негайних рішень. Проблема використання мережі в школі дуже об'ємна, і тому ми не претендуємо на повноту викладу, але окреслити основні питання і тенденції постараємося.

Теоретично, школа  повинна бути найбільш прогресивним місцем. Адже саме тут виховується майбутнє покоління, саме вчителі повинні вести за собою дітей, подаючи їм приклад. На жаль, насправді все не так. Ще більше ста років тому, вивчивши реальну роботу шкіл Росії, Німеччини, Швейцарії і Франції, Лев Толстой заявив: «Освітній вплив сучасної школи зовсім незначний. Скрізь, де люди тямущі й освічені, вони черпають це не зі школи, а з життя, з сімейного укладу, в кафе і театрах, на пристанях і в музеях, в майстернях і книжкових крамницях. Освіта йде повз школи, а школа зі своїми начотницькими псевдонауковими курсами йде повз життя. Народ отримує свою освіту не завдяки школі, а всупереч їй». Але Лев Миколайович ще не знав про Інтернет!

Інтернет – децентралізований, динамічний, економічний, роздержавлений, а потім; він одночасно індивідуалістичний і комунікативний. Шкільна освіта – централізована й ієрархічна, консервативна і статична, практично позбавлена економічного виміру. Тобто за системними, глибинними якісними характеристиками пануюча модель шкільної освіти не відповідає Інтернету. Традиційна шкільна освіта, знаходиться сьогодні в серйозному протиріччі з тенденціями становлення інформаційного і комунікаційного суспільства.

Здавалося б, ця прірва вже непереборна. Але час  працює на її подолання та, що істотно, працює неймовірно швидко. В 1984 році, тобто всього 28 років тому, в світі налічувалося 1000 підключених до Інтернету комп’ютерів. І тоді це була цифра! У 1987 році їх стало 10 000, в 1989-м - 100 000. Ще через 10 років, до наших днів ця цифра збільшилася приблизно в 1000 разів, дійшовши до порядку 100 000 000. Нам, людям, які звикли до неймовірної нерухомості та інертності освітньої системи, просто неможливо насправді уявити такі трансформації. І в цьому ж лежить надія. Цілком обґрунтована надія на подолання. І на неминучість Нової Освітньої Парадигми.

Проблема впливу Інтернету на різні аспекти життя  людини є дуже актуальною. Її досліджують  як зарубіжні, так і вітчизняні науковці. Так, М. Морріс пропонує розподілити види комунікації на 4 категорії. Американські вчені Д. Уолтер і С. Рафаелі пропонують використовувати теорію винагороди для аналізу Інтернету як каналу ЗМІ. Серед українських вчених, що досліджували цю проблему, можна відмітити роботи Костенко Н., Якушина Є. В. та ін.

Мета даної роботи проаналізувати вплив мережі Інтернет на учбову діяльність школярів старших класів.

Для досягнення поставленої мети в роботі ставляться такі задачі:

• Проаналізувати інформаційні ресурси мережі Інтернет.
• Дослідити та оцінити освітні Інтернет потрали.
• Вивчити умови формування адекватного ставлення школярів до інформації, що надходить через Інтернет.
• Емпірично дослідити вплив мережі Інтернет на учбову діяльність школярів.

Об’єкт дослідження: учбова діяльність школярів.

Предмет дослідження: вплив ресурсів мережі Інтернет на учбову діяльність школярів старших класів.

Робота складається  зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

Інтернет як засіб масової комунікації

 

1.1 Інформаційні ресурси мережі Інтернет

Однією з  характерних особливостей нашого часу є безпрецедентний розвиток засобів масової комунікації. Інформація стає реальним соціальним ресурсом, а весь світ все більше набуває обрисів того, що М. Маклюєн назвав «глобальним селом».

Багато поколінь наших предків користувалися єдиним засобом накопичення, зберігання та передачі інформації - усним словом. З появою паперу, винаходом складального шрифту і друкарського верстата, а потім друкарської машини, розповсюдження друкованого слова набуває масового характеру. З виникненням у 20 столітті електронних засобів зв'язку характер ЗМІ - а фактично життя в цілому - змінився докорінно. До кінця 20 століття кількість радіоприймачів і телевізорів вже вимірювалося мільярдами, а тиражі періодичних видань газет і журналів досягали сотень мільйонів екземплярів, і цифри продовжують рости. Воістину інформація править світом. Окремі дослідники масових комунікацій почали говорити про епоху «медіакратії», що настала - влада ЗМІ, які вже не тільки відображають та інтерпретують дійсність, але і конструюють її за власними правилами [15]. Відбувається глобалізація засобів масової інформації та комунікації, трансформується вся структура комунікативного досвіду людини. Масова комунікація стає не тільки «магічним вікном, через яке ми дивимося на світ, але і «дверима», через які ідеї проникають в нашу свідомість. Це відноситься до всіх засобів масової комунікації, і, перш за все, до всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет.

Глобальність  характеру змін, що відбуваються, пов'язаних з розвитком Інтернет - технологій і мережевих інновацій в Україні, визначає нові напрямки досліджень і ставить нові проблеми.

Згідно з  традиційним уявленням, комунікація  є процес передачі інформації між  адресантом (відправником інформації) і адресатом (одержувачем інформації). Інакше кажучи, в основі уявлень про комунікації лежить відома схема «адресант - передача інформації - адресат».

Однак кожен  елемент даної схеми змінюється в умовах масового розвитку комунікацій  в кіберпросторі. Інтернет «грає» за традиційною схемою «джерело повідомлення - одержувач», іноді зберігає її в первісному вигляді, іноді надає їй абсолютно новий характер. Комунікація за допомогою Інтернету може набувати абсолютно різні форми, починаючи від всесвітніх веб - сайтів, що знаходяться у підпорядкуванні головних новин організацій, до листсерверов, що займаються обговоренням фольклорної музики і закінчуючи особистим листуванням друзів і колег [8].

Джерелом повідомлення може бути як одна людина, якщо це стосується, наприклад, електронних листів, так  і ціла соціальна група. Саме повідомлення може бути традиційною статтею, написаною журналістом або редактором, історією, створюваної довгий час різними людьми, і навіть простою бесідою в чаті. Одержувач (або аудиторія) даного послання також може варіюватися від одного до декількох мільйонів, може змінюватися, а може і не змінюватися в залежності від ролі, яку виконує сам одержувач (наприклад, будучи творцем повідомлення).

Інтернет змушує переосмислити класичні визначення і категорії комунікативістики. Тому коли ми говоримо, що Інтернет є засобом масової комунікації, стає ясно, що ні слова «масовий», ні словом «засіб» не можна дати точного визначення - визначення залежить від ситуації.

Інтернет є  багатостороннім ЗМІ, який створює  безліч різних форм комунікації. Погодимося з запропонованим М. Морріс розподілом їх на 4 категорії:

1. Асинхронна комунікація «один на один» (електронні листи);

2. Асинхронна комунікація «багатьох з багатьма» (наприклад, мережа Юзернет: зведення, листи розсилок, де потрібна згода на розсилки або пароль для входу в програму, в якій повідомлення стосуються певних тем);

3. Синхронна комунікація «один на один», «один і кілька», «один з декількома» будуються навколо будь-якої конкретної теми, наприклад, рольові ігри, чати;

4. Асинхронна комунікація, де зазвичай користувач намагається розшукати сайт для отримання певної інформації і тут можна зустріти комунікацію «багато і один», «один на один», «один і багато» (веб сайти, гороскопи).

Щодо традиційних  ЗМІ, Інтернет виграє відразу за декількома параметрами:

1. Мультимедіа - Інтернет має можливість об'єднати візуальні, звукові, друковані та відео-аспекти інших ЗМІ, ціна пересилання листа по електронній пошті набагато нижче пересилання з допомогою звичайної пошти.

2. Персоналізація - Інтернет забезпечує необхідною інформацією на будь-якому рівні зацікавленості індивідуумів або груп людей; у даному випадку доставка може бути забезпечена за бажанням користувачів через персоналізацію змісту, розсилання по електронній пошті і кабельного телебачення.

3. Інтерактивність - Інтернет припускає діалог, а не монолог, що передбачають традиційні ЗМІ. Взаємодія, діалог і зворотний зв'язок між сотнями користувачів можливі через електронну пошту, інформаційні табло, форуми, чати та телеконференції.

4. Відсутність посередників - Інтернет дає можливість прямого доступу уряду до населення і навпаки, населення до влади, без втручання і маніпуляції з боку ЗМІ [19].

У сучасному глобалізованому світі і медіа - культурі, які, не в останню чергу, перетворюються за допомогою Інтернету, існує стратегічна потреба у проведенні досліджень Інтернету як нового засобу масової комунікації. Як відправні пункти можна використовувати ті способи проведення досліджень, які вже застосовувалися для традиційних ЗМІ. Наприклад, багатообіцяючим бачиться підхід, який включає дослідження користі та винагороди, які люди отримують від Інтернету [20].

Хоча дослідження  ЗМІ з точки зору теорії використання та винагороди не були останнім часом  особливо поширені в літературі, присвяченій  комунікації, вони можуть виявитися дуже корисними і стати основою для аналізу інтернет-комунікацій. До такого ж висновку прийшли американські вчені Д. Уолтер і С. Рафаелі. Теорія використання та винагороди ґрунтується на функціональному аналізі, що «бере початок з соціологічних і психологічних основ потреб, які приводять до різних зразків зовнішнього і внутрішнього впливу ЗМІ, що приводить до інших наслідків, у більшості випадків до таких, які не були передбачені заздалегідь».

Д. Розенгрен  удосконалив даний підхід, відзначаючи, що під «потребами» потрібно розуміти проблеми, а також можливі вирішення даних проблем, які сприймає як такі сама аудиторія. Особливий інтерес він проявляє до аналізу інформаційних бюлетенів, як однієї зі складових Інтернету.

Дана концепція  обов'язково повинна бути включена до вивчення Інтернет комунікацій, поряд з деякими іншими концепціями, які можна застосувати до вивчення Інтернету як засоби масової комунікації (теорія критичної маси, теорія соціальної присутності, теорія «багатства» ЗМІ, мережний підхід тощо). Реконцептуалізація Інтернету з цієї точки зору дозволить дослідникам використовувати традиційні методи вивчення ЗМІ, а також розробляти нові способи їх вивчення [19].

У цілому, видається, що саме аналіз процесів у сфері масової кіберкомунікації і комунікативних технологій в українському контексті може стати перспективним напрямком подальших теоретичних досліджень в комунікативістиці в найближчому майбутньому.

Сучасна система  загальної середньої освіти, всі  вхідні в неї навчальні напрями, так чи інакше, спрямовані на формування в школярів умінь працювати з інформацією. Невипадково в більшості державних програм, які визначають пріоритетні напрями розвитку освіти в Україні, особлива увага приділяється формуванню загальнонавчальних і загальнокультурних навичок роботи учнів з інформацією і засобами її обробки, що стає основним стрижнем професійної діяльності випускників навчальних закладів в умовах інформаційного суспільства, необхідним компонентом інформаційної культури. У свою чергу, прагнення до формування інформаційної культури у майбутніх випускників призводить до орієнтації загальної освіти на придбання учнями знань про телекомунікації та засоби масової інформації, використання засобів телекомунікацій для придбання різних знань і творчого самовираження, оцінку достовірності інформації, розвиток критичного мислення, співвіднесення інформації і знання, вміння правильно організувати інформаційний процес, оцінити і забезпечити інформаційну безпеку.