Влияние интернета на успеваемость школьников

Телекомунікаційні системи мають першорядне значення не тільки в системі загальної середньої освіти, а відіграють основну роль практично у всіх сферах життя суспільства [5]. На рівні розвитку телекомунікаційного інформаційного простору найбільш істотний накладають відбиток рівень розвитку первинних мереж зв'язку і рівень розвитку мережних інформаційних технологій, які по праву можна розглядати як технології передачі інформації.

Під мережею  зв'язку розуміють сукупність дротових, радіо -, оптичних та інших каналів  зв'язку, спеціалізованої каналостворючої  апаратури, а також центрів і вузлів зв'язку, що забезпечують функціонування даної мережі. Практично у всіх сучасних мережах зв'язку, що використовуються при створенні інформаційних телекомунікаційних систем, одночасно присутні і працюють спільно кілька різних за своїми характеристиками ділянок мережі. Ці обставини в значній мірі визначають стратегію і тактику створення та використання мережних інформаційних технологій.

Мережеві інформаційні технології розвивалися одночасно  з розвитком каналів зв'язку. На початку минулого століття основу телеграфних і телефонних мереж зв'язку становили аналогові дротові та радіоканали електрозв'язку, які потім з розвитком мікроелектроніки стали все більше замінятися цифровими волоконно-оптичні лінії зв'язку, що володіють істотно більш високими характеристиками по якості і швидкості передачі інформації. Виникло поняття телекомунікаційні технології, яке об'єднує способи раціональної організації роботи телекомунікаційних систем [11].

Телекомунікаційні системи, що використовуються сьогодні в системі загальної середньої освіти, як правило, засновані на різних сполученнях комп'ютерів між собою. Пов'язані між собою комп'ютери можна розглядати з різних точок зору. З одного боку, об'єднання комп'ютерів - це комп'ютерна мережа. З іншого боку, це засіб передачі інформації у просторі, засіб організації спілкування людей. Саме завдяки цій властивості комп'ютерні мережі все частіше називають телекомунікаційними мережами, підкреслюючи, тим самим, їх призначення, а не особливості їх будови.

Розрізняють локальні і глобальні телекомунікаційні мережі. Як правило, локальною називають мережу, що зв'язує комп'ютери, що знаходяться в одному приміщенні, однієї організації, у межах району, міста, країни. Іншими словами найчастіше локальною є мережа, обмежена в просторі. Локальні мережі поширені в сфері освіти. Більшість шкіл та інших навчальних закладів має комп'ютери, пов'язані в локальну мережу. У той же час сучасні технології дозволяють пов'язувати окремі комп'ютери, що знаходяться не тільки в різних приміщеннях або будівлях, але знаходяться на різних континентах. Невипадково можна зустріти навчальні заклади, що мають філії в різних країнах, комп'ютери яких об'єднані в локальні мережі. Більше того, локальні мережі можуть об'єднувати і комп'ютери різних навчальних закладів, що дозволяє говорити про існування локальних мереж сфери освіти.

На відміну  від локальних, глобальні мережі не мають просторових обмежень. До глобальної мережі може бути підключений  будь-який комп'ютер. Будь-яка людина може отримати доступ до інформації, розміщеної в цій мережі. Найбільш відомим прикладом глобальної телекомунікаційної мережі є мережа Інтернет (INTERNET), доступ до якої з'являється все у більшого числа середніх шкіл. Інтернет не є єдиною глобальною телекомунікаційною мережею. Існують і інші, такі як мережа FIDO або мережа SPRINT [16].

Таким чином, більшість  шкіл та інших навчальних закладів системи загальної середньої  освіти володіють як локальними мережами, так і можливістю використання глобальних мереж.

При всьому різноманітті інформаційних і телекомунікаційних технологій, а також способів організації даних при їх пересиланні по каналах зв'язку всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа Інтернет займає центральне місце. Більш того, на сьогоднішній день, це практично єдина глобальна телекомунікаційна мережа, повсюдно використовується в системі загальної середньої освіти. Цьому багато в чому сприяють висока швидкість і надійність передачі даних через Інтернет різних форматів (текст, графічні зображення, звук, відео тощо). Мережа Інтернет надає можливість колективного доступу до навчальних матеріалів, які можуть бути представлені як у вигляді простих підручників (електронних текстів), так і у вигляді складних інтерактивних систем, комп'ютерних моделей, віртуальних навчальних середовищ тощо.

Кількість користувачів і джерел інформації мережі Інтернет безперервно збільшується. Крім того, відбувається постійне поліпшення якості надання телекомунікаційних послуг. Завдяки цьому, високоякісний доступ до Інтернет отримують не тільки підприємства і організації, що працюють в економічній та інших сферах, але і установи загальної середньої освіти.

Сучасний Інтернет характеризується наявністю серйозної  проблеми організації глобального  пошуку інформації. Розроблені, так  звані, пошукові системи, які за умови запросу потрібного слова або поєднання слів знаходять посилання на ті сторінки в мережі, в яких представлено це слово або поєднання. Разом з тим, незважаючи на наявність існуючих пошукових систем, користувачеві доводиться витрачати багато часу як на процес пошуку інформації, так і на обробку та систематизацію отриманих даних.

В освіті ця проблема особливо гостро відчувається: освітні  інформаційні ресурси якщо і представлені в мережі, то, як правило, представлені не системно. Відсутність системного підходу до розміщення подібних ресурсів, а також відсутність єдності у вирішенні психолого-педагогічних, технологічних, естетичних, ергономічних і ряду інших проблем при розробці та експлуатації освітніх ресурсів мережі Інтернет призводить до практичного невикористання переваг телекомунікаційних засобів з метою підвищення якості освітнього процесу [7].

Найбільш поширеною  комунікаційної технологією і відповідним  сервісом в комп'ютерних мережах  стала технологія комп'ютерного способу  пересилання та обробки інформаційних повідомлень, що забезпечує оперативний зв'язок між людьми. Електронна пошта (E-mail) - система для зберігання і пересилання повідомлень між людьми, що мають доступ до комп'ютерної мережі. За допомогою електронної пошти можна передавати по комп'ютерних мережах будь-яку інформацію (текстові документи, зображення, цифрові дані, звукозаписи тощо). Така сервісна служба реалізує:

• редагування документів перед передачею;

• зберігання документів та повідомлень;

• пересилання кореспонденції;

• перевірку та виправлення помилок, що виникають при передачі;

• видачу підтвердження про отримання кореспонденції адресатом;

• отримання та зберігання інформації;

• перегляд отриманої кореспонденції.

Електронна  пошта може бути використана для  спілкування учасників навчального процесу і пересилання навчально-методичних матеріалів. Важливою властивістю електронної пошти, привабливим для загальної середньої освіти, є можливість реалізації асинхронного обміну інформацією. Щоб використовувати електронну пошту, досить освоїти декілька команд поштового клієнта для надсилання, отримання та обробки інформації. Зауважимо, що при комунікації за допомогою електронної пошти виникає більше психолого-педагогічних проблем, ніж технічних. Справа в тому, що при безпосередньому людському спілкуванні інформація передається не тільки за допомогою мови, тут включаються інші форми комунікації: міміка, жести тощо. Звичайно, для передачі емоцій при листуванні можна використовувати "смайлики", але це не вирішує проблему знеособлення спілкування. Тим не менш, перехід до письмової мови виховує такі позитивні риси, як точність, стислість вираження думки і акуратність [14].

Електронна  пошта може використовуватися педагогами для консультації, відправлення контрольних  робіт та професійного спілкування з колегами. Доцільно також її використання для проведення електронного заняття в асинхронному режимі, коли навчаються попередньо пересилається текст заняття в електронному вигляді, витяги з рекомендованої літератури та інші навчальні матеріали, а потім проводяться консультації по електронній пошті.

Відмітною особливістю  і зручністю електронної пошти  є можливість розсилати одне і  те ж повідомлення відразу великій  кількості одержувачів.

Подібний принцип  розсилки використовується іншою службою  мережі Інтернет під назвою списки розсилки. Даний сервіс працює в режимі підписки. Підписавшись на список розсилки, абонент з певною періодичністю отримує на свою поштову скриньку добірку електронних повідомлень по обраній темі. Списки розсилки виконують в мережі Інтернет функції періодичних видань.

У системі загальної  освіти з допомогою списків розсилки можна організувати так звані "віртуальні навчальні класи". У створеній  навчальній групі школярів пояснюються  правила і способи передплати, і вона приступає до роботи. Кожне повідомлення, адресоване групі будь-яким учасником, автоматично надсилається всім членам групи. Одним з учасників такої групи може бути вчитель [9].

Основними дидактичними можливостями використання списків  розсилки є автоматична розсилка навчально-методичних матеріалів і організація віртуальних навчальних класів.

Іншим популярним сервісом, що надаються найсучаснішими телекомунікаційними мережами і  реалізують обмін інформацією між  людьми, об'єднаними спільними інтересами, є телеконференції.

Телеконференція являє собою мережевий форум, організований для ведення дискусії та обміну новинами з певної тематики.

Телеконференція дозволяють публікувати повідомлення за інтересами на спеціальних комп'ютерах у мережі. Повідомлення можна читати, підключившись до комп'ютера і вибравши тему для дискусії. Далі, за бажанням, можлива відповідь авторові статті або відправлення власного повідомлення. Таким чином, організовується мережева дискусія, яка носить інформаційний характер, оскільки повідомлення зберігаються невеликий період часу.

Наявність аудіо - і відеообладнання (мікрофон, цифрова  відеокамера та ін.), підключеного до комп'ютера, дозволяє організувати комп'ютерні аудіо і відео конференції, все  більш широко поширені в системі  загальної середньої освіти.

На відміну від списків розсилки, заснованих на застосуванні електронної пошти, деякі телеконференції та групи новин працюють в режимі реального часу. Різниця полягає в тому, що у випадку зі списком розсилки обмін інформацією здійснюється в режимі off-line шляхом автоматичного розсилання електронних листів. Сервер новин публікує всі повідомлення на загальній дошці негайно, і зберігає їх протягом деякого часу. Таким чином, телеконференції дозволяють організувати дискусію як в режимі on-line, так і в відкладеному режимі. При організації навчальних занять доцільно використання груп новин, модельованих вчителем.

З розвитком  технічних засобів комп'ютерних  мереж збільшується швидкість передачі даних. Це дозволяє користувачам, підключеним  до мережі, не лише обмінюватися текстовими повідомленнями, але і передавати на значну відстань звук і відео. Одним з представників програм, які реалізують спілкування через мережу, є програма NetMeeting, що входить до складу комплекту Internet Explorer. MS NetMeeting є засобом інформатизації, що реалізує можливості прямого зв'язку через Інтернет [16].

Слід зазначити, що для реалізації звукового зв'язку необхідно відповідне технічне обладнання: звукова карта, мікрофон і акустичні системи. Для передачі відеозображення потрібно відеоплата і камера, або тільки камера, що підтримує стандарт Video for Windows.

Основними напрями  використання MS NetMeeting в навчальному  процесі є: організація віртуальних  навчальних занять та консультацій в  реальному режимі часу, включаючи  голосове спілкування і передачу відеозображень учасників; обмін інформацією в текстовому і графічному режимі; організація спільної роботи з навчальної інформацією в режимі on-line; пересилка навчально-методичної інформації у вигляді файлів в реальному режимі часу.

Однією з  найважливіших телекомунікаційних технологій є розподілена обробка даних. У цьому випадку персональні комп'ютери використовуються на місцях виникнення і застосування інформації. Якщо вони з'єднані каналами зв'язку, то це дає можливість розподілити їх ресурси по окремих функціональних сферах діяльності і змінити технологію обробки даних у напрямку децентралізації.

У найбільш складних системах розподіленої обробки даних  здійснюється підключення до різних інформаційних служб і систем загального призначення (служб новин, національних і глобальних інформаційно-пошукових систем, баз даних і банкам знань тощо).

Надзвичайно важливим для загальної середньої освіти сервісом, реалізованим в комп'ютерних  мережах, є автоматизований пошук  інформації. Використовуючи спеціалізовані засоби - інформаційно-пошукові системи, можна в найкоротші терміни знайти потрібні відомості у світових інформаційних джерелах [8].

Основними дидактичними цілями використання подібних ресурсів, одержуваних телекомунікаційними  каналами, в навчанні школярів є  повідомлення відомостей, формування і закріплення знань, формування і розвиток вмінь і навичок, контроль засвоєння та узагальнення.

Використання  наявних на сьогоднішній день освітніх інформаційних ресурсів, більшість  з яких опубліковано в мережі Інтернет, дозволяє: організувати різноманітні форми діяльності школярів за самостійним вилученню та представлення знань; застосовувати весь спектр можливостей сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в процесі виконання різноманітних видів навчальної діяльності, в тому числі, таких як реєстрація, збір, зберігання, обробка інформації, інтерактивний діалог, моделювання об'єктів, явищ, процесів, функціонування лабораторій (віртуальних, з віддаленим доступом до реального обладнання) та ін.; використовувати в навчальному процесі можливості технологій мультимедіа, гіпертекстових і гіпермедіа систем; діагностувати інтелектуальні можливості школярів, а також рівень їх знань, умінь, навичок, рівень підготовки до конкретного заняття; управляти навчанням, автоматизувати процеси контролю результатів навчальної діяльності, тренування, тестування, генерувати завдання залежно від інтелектуального рівня конкретного студента, рівня його знань, умінь, навичок, особливостей його мотивації; створювати умови для здійснення самостійної навчальної діяльності школярів, для самонавчання, саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти, самореалізації; працювати в сучасних телекомунікаційних середовищах, забезпечити управління інформаційними потоками.