Влияние интернета на успеваемость школьников

Таким чином, комп'ютерні телекомунікації - це не тільки потужний засіб навчання, що дозволяє навчати роботі з інформацією, але, з іншого боку, комп'ютерні телекомунікації - це особливе середовище спілкування людей один з одним, середа інтерактивної взаємодії представників різних національних, вікових, професійних та інших груп користувачів незалежно від їх місця знаходження [10].

На жаль, багато існуючих методик ефективного використання телекомунікаційних технологій в процесі навчання школярів досі не повною мірою використовуються вчителями. Сучасний вчитель повинен крім уміння працювати з новітніми комп'ютерними технологіями мати уявлення про можливі способи їх використання в навчальному процесі. Досвід теоретичного і практичного освоєння вчителями різних методик використання телекомунікаційних технологій в процесі навчання міг би стати основою для підвищення ефективності та якості навчання, формування та подальшого вдосконалення своєї професійної майстерності.

1.2. Освітні Інтернет портали

Інформатизація  є одним з основних факторів, що змушує освіту удосконалюватися. Змінюються зміст і методи навчання, змінюється роль педагога, який поступово з простого транслятора знань перетворюється в організатора діяльності учнів за придбання нових знань, умінь і навичок. Істотним засобом інформатизації є освітні інформаційні ресурси, опубліковані в мережі Інтернет. Невипадково їх коректне, своєчасне і доречне використання всіма фахівцями, що працюють в системі загальної середньої освіти, є запорукою ефективності підготовки школярів [1].

Розглянемо  роботу з розподіленими інформаційними ресурсами комп'ютерних мереж більш докладно.

Подібні засоби ІКТ дозволяють привнести в роботу установи загальної середньої освіти: використання інформації, розміщеної на навчальних і наукових сайтах мережі Інтернет (Веб сайтах), для підготовки навчально-методичних матеріалів, рефератів і повідомлень; організацію представництва навчального закладу в мережі Інтернет; створення сайту, присвяченого змісту шкільної дисципліни та його розміщення в мережі Інтернет; розміщення особистих Веб-сайтів вчителів і школярів.

Більшість інформаційних  ресурсів мережі Інтернет представлено так званими Web-сторінками, організованими за принципами гіпермедіа.

Web-сторінка - це документ, що містить: форматований текст; мультимедійні об’єкти (графіка, звук, відео); посилання на інші Веб сторінки або інші інформаційні ресурси активні компоненти, здатні виконувати роботу на комп'ютері за закладеною в них програмою.

Як правило, Web-сторінка - це досить складний документ, що складається з цілої групи  файлів.

У рамках однієї сторінки важко викласти всі необхідні відомості, тому найчастіше інформацію представляють у вигляді набору з декількох десятків або сотень Web-сторінок, пов'язаних разом єдиною темою, загальним стилем оформлення і взаємними гіпертекстовими посиланнями. Такий набір називається Web-сайтом або Web-вузлом [19].

Кожен Wеб-сайт має свою стартову сторінку, яка називається початковою або домашньою.

Звичайний Web-вузол  відправляє запрошений документ тільки за зверненням клієнта. Існують Web-вузли, здатні самостійно передавати оновлену інформацію за умови реєстрації та передплати клієнта.

Численні Web-сайти  і Web-сторінки зберігаються на величезній безлічі так званих WWW-серверів, тобто  комп'ютерів, на яких встановлено спеціальне програмне забезпечення.

Користувачі, які  мають доступ до мережі, отримують  і переглядають інформацію з Web-сторінок за допомогою програм-клієнтів для  всесвітньої павутини, які отримали специфічну назву Web-браузерів (браузери, оглядачі).

Для отримання  сторінки браузер посилає по комп'ютерній мережі запит Web-серверу, на якому зберігається необхідний документ. У відповідь на запит сервер висилає програмі перегляду необхідну Web-сторінку або повідомлення про відмову, якщо вона з тих чи інших причин недоступна. Взаємодія клієнт-сервер відбувається за певними правилами, або, інакше кажучи, з прикладного протоколу.

Web-документ може містити форматований текст, графіку і гіпертекстові посилання на різні ресурси мережі Інтернет. Щоб реалізувати всі ці можливості і забезпечити незалежність інформаційних ресурсів від системного програмного забезпечення персонального комп'ютера, на якому вони будуть переглядатися, була розроблена спеціальна мова. Вона отримала назву HyperText Markup Language (HTML) або Мова розмітки гіпертексту [19].

Кожен файл у мережі Інтернет також має свою унікальну адресу. Він називається URL. URL (Universal Resource Locator, універсальний покажчик ресурсів) - адреса будь-якого файлу в мережі. В URL міститься назва протоколу, за яким потрібно звертатися до файлу, адреса комп'ютера з вказівкою, яку програму-сервер запустити на ньому, і повний шлях до файлу.

Донедавна основними  конкурентами по випуску комплекту  програм-клієнтів для роботи з інформаційними ресурсами мережі Інтернет були дві  великі фірми - Netscape Communications і Microsoft. Продукт першої фірми називається Netscape Communicator, у його склад входить популярна програма-браузер Netscape Navigator. Пакет клієнтського програмного забезпечення для мережі Інтернет від фірми називається Microsoft Internet Explorer. Браузер в цьому комплекті отримав однойменну назву.

По мірі розвитку мережі Інтернет і збільшення числа  викладених у ній інформаційних  ресурсів все більшого значення набуває  проблема пошуку необхідних ресурсів. Для системи загальної середньої  освіти вона полягає в пошуку таких інформаційних ресурсів, опублікованих в мережі, які змогли б на практиці підвищити ефективність системи підготовки школярів.

Подібний пошук  заснований на взаємодії з інформаційними ресурсами, опублікованими у всесвітній телекомунікаційній мережі Інтернет.

Шлях до величезного  інформаційного багажу людства, захованого в бібліотеках, фонотеках, фильмотеках, лежить через картки каталогів. В Інтернеті існують аналогічні механізми для знаходження потрібної інформації. Мова йде про пошукові сервери, які слугують відправною точкою для користувачів. Зі змістовної точки зору про них можна говорити як про ще одну спеціальну службу мережі Інтернет.

Пошукові сервери  досить численні і різноманітні. Прийнято розрізняти пошукові індекси і каталоги. Сервери-індекси регулярно читають зміст більшості веб сторінок мережі Інтернет ("індексують" їх), і поміщають їх повністю або частково в загальну базу даних. Користувачі пошукового сервера мають можливість здійснювати повнотекстовий пошук по цій базі даних, використовуючи ключові слова, які відносяться до теми, що цікавить їх. Видача результатів пошуку зазвичай складається з витягів рекомендованих до уваги користувача сторінок і їх адрес (URL), оформлених у вигляді гіперпосилання. Працювати з пошуковими серверами цього типу зручно, коли добре уявляєш собі, що саме хочеш знайти.

Каталоги виросли  зі списків цікавих посилань, закладок (bookmarks). По суті справи вони являють  собою багаторівневу смислову класифікацію посилань, побудовану за принципом "від загального до конкретного". Іноді посилання супроводжуються коротким описом інформаційного ресурсу. Як правило, можливий пошук у назвах рубрик (категоріях) і описах ресурсів за ключовими словами. Каталогами користуються тоді, коли не досить чітко знають, що саме шукають. Переходячи від самих загальних категорій до більш приватних, можна визначити, з яким саме мультимедіа - ресурсом мережі Інтернет слід ознайомитися. Пошукові каталоги доречно порівнювати з тематичними бібліотечними каталогами, словниками-тезаурусами або біологічними класифікаціями тварин і рослин. Ведення пошукових каталогів частково автоматизовано, але досі класифікація ресурсів здійснюється головним чином вручну [3].

Пошукові каталоги бувають загального призначення  і спеціалізовані. Пошукові каталоги загального призначення включають в себе інформаційні ресурси самого різного профілю. Спеціалізовані каталоги об'єднують тільки ресурси, присвячені певній тематиці. Їм часто вдається досягти кращого охоплення ресурсів зі своєї області і побудувати більш адекватну рубрикацію.

У мережі Інтернет існує досить багато каталогів і  порталів, які збирають ресурси, використання яких було б доцільним у системі  загальної середньої освіти.

Використання  таких каталогів і інформаційних  ресурсів мережі Інтернет доцільно для: оперативного забезпечення педагогів, учнів і батьків актуальною, своєчасної і достовірною інформацією, що відповідає цілям і змісту освіти; організації різних форм діяльності учнів, пов'язаних із самостійним оволодінням знаннями; застосування сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій (технологій мультимедіа, віртуальної реальності, гіпертекстових і гіпермедіа-технологій) у навчальній діяльності; об'єктивного вимірювання, оцінки і прогнозу результативності навчання, зіставлення результатів навчальної діяльності школярів з вимог державного освітнього стандарту; управління навчальною діяльністю учня, адекватно його рівня знань, умінь і навичок, а також особливостям його мотивації до навчання; створення умов для індивідуального самостійного навчання школярів; постійного і оперативного спілкування педагогів, учнів і батьків, спрямованого на підвищення ефективності навчання; організації ефективної діяльності установ загальної освіти згідно з прийнятими в країні нормативними положеннями та змістовними концепціями.

Доцільними  до використання в загальній середній освіті можуть виявитися різні інформаційні ресурси мережі Інтернет. Серед таких  ресурсів можна виділити освітні  Інтернет портали, які самі є каталогами ресурсів, сервісні та інструментальні комп'ютерні програмні засоби, електронні подання паперових видань, електронні навчальні засоби та засоби вимірювання результатів навчання, ресурси, що містять новини, оголошення і засоби для спілкування учасників освітнього процесу [2].

Найбільша кількість інформаційних ресурсів націлена на використання вчителями та школярами під час навчального процесу. Частина таких ресурсів призначена для використання в традиційній системі навчання у відповідності з державними освітніми стандартами і зразковими програмами для кожної навчальної дисципліни. Інші освітні ресурси призначені для позанавчальної і позаурочної роботи школярів, поглиблення знань і самостійного вивчення (для школярів і абітурієнтів). Виділяються ресурси довідкового і енциклопедичного характеру, а також засоби вимірювання, контролю та оцінки результатів навчальної діяльності.

Використовуючи  інформаційні ресурси мережі Інтернет, педагоги зможуть більш ефективно  управляти пізнавальної діяльністю школярів, оперативно відстежувати результати навчання і виховання, приймати обґрунтовані та доцільні заходи щодо підвищення рівня навченості і якості знань учнів, цілеспрямовано вдосконалювати педагогічну майстерність, мати оперативний адресний доступ до необхідної інформації учбового, методичного та організаційного характеру. Педагоги, які займаються розробкою власних інформаційних ресурсів, набувають додаткову можливість використання фрагментів освітніх ресурсів, опублікованих в мережі, роблячи необхідні посилання і дотримуючись авторського права.

Доступ учнів до інформаційних ресурсів мережі Інтернет забезпечить школярів основним і додатковим навчальним матеріалом, необхідним для навчання в школі, виконання завдань викладача, самостійного навчання та організації дозвілля. Завдяки таким ресурсам у школярів з'являється можливість оперативно знайомитися з новинами, дізнаватися про проведеня олімпіад, конкурсів, консультуватися, спілкуватися з педагогами і однолітками. Абітурієнти знайдуть в інформаційних ресурсах мережі Інтернет інформацію, необхідну для продовження освіти - відомості про інститути, університети і академії, терміни та умови вступу, навчальні та методичні матеріали, необхідні для підготовки до вступних іспитів [6].

Батьки школярів і представники громадськості, скориставшись  інформаційними ресурсами мережі Інтернет, зможуть дізнатися більше про розвиток і функціонування систем освіти, познайомитися з навчальними планами, програмами та рекомендаціями педагогів, надати посильний вплив на підвищення якості загальної середньої освіти.

Використовуючи  інформаційні ресурси мережі Інтернет, адміністрація освітніх установ зможе приймати ефективні управлінські рішення, співвідносячи їх з чинним законодавством та нормативними документами, об'єктивно оцінювати діяльність педагогів, оперативно взаємодіяти з колегами, підвищивши загальний рівень планування та адміністрування діяльності навчального закладу.

Основну частину  інформаційних ресурсів доцільно залучити для підвищення ефективності навчання школярів по всім дисциплінам освітньої  програми загальної середньої освіти.

Важливо розуміти, що використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет має бути попередньо співвіднесено педагогами з основними  компонентами реалізованої методичної системи навчання - цілями, змістом, методами, організаційними формами  і застосовуваними засобами навчання. Використовувані ресурси повинні вписуватися в цю систему, не суперечити і відповідати її компонентам [8].

Особлива увага  повинна бути приділена підбору  і розробці методів навчання з  використанням інформаційних ресурсів мережі Інтернет. У числі таких методів можуть бути запропоновані пошук і використання школярами навчальної інформації, значущої з точки зору цілей навчання, проектно-дослідницька діяльність учнів, заснована на взаємодії з ресурсами мережі Інтернет, використання комунікаційних компонентів таких ресурсів для навчального спілкування учнів і педагогів.

Підключення шкіл до мережі Інтернет породжує низку  проблем, які потребують негайного  вирішення. У їх числі підготовка і перепідготовка педагогів до здійснення професійної діяльності з використанням телекомунікацій, забезпечення системи освіти якісними інформаційними ресурсами, опублікованими в мережі Інтернет, а також інформування педагогів і учнів про способи доступу до таких ресурсів.