Влияние интернета на успеваемость школьников

У цьому напрямку вже зроблено багато. Сформована система підготовки вчителів в області інформатизації освіти, створені освітні портали, розроблені та опубліковані в мережі електронні освітні ресурси практично по всіх шкільних дисциплінах.

Освітні портали, створювані в мережі Інтернет, спричиняють все більший вплив на підвищення ефективності використання засобів ІКТ у навчанні школярів.

Частково вирішення  даної проблеми може бути здійснено  на основі розробки і впровадження комплексних інформаційних освітніх порталів (інтегрованих Web-систем). У цьому випадку такі портали, поєднуючи в собі основні інформаційні ресурси, які мають високу освітню цінність, могли б стати точкою входу в сучасні телекомунікаційні системі для всіх осіб, так або інакше пов'язаних з освітою.

Використання  системи порталів дозволяє більш ефективно організувати роботу педагогів, оскільки на порталах зібрані і систематизовані найбільш затребувані ресурси. Використовуючи їх, вчителі, учні та батьки зможуть отримати доступ до якісних навчальних та методичних матеріалів, скоротити час на пошук необхідної інформації, вивчити особливості класифікації інформаційних ресурсів мережі Інтернет [4].

Більшість найбільш якісних інформаційних ресурсів, використання яких підвищило б ефективність загальної середньої освіти каталогізовані на освітніх Інтернет - порталах. В даний час в Україні вже вироблена організаційна схема створення системи освітніх порталів, яка має свої особливості. Профільні вертикальні портали з галузей знань: гуманітарний, економіко-соціальний, природно-науковий, інженерний, педагогічний, медичний, сільськогосподарський та ін., спеціалізовані вертикальні портали: книговидання, єдиний іспит, новини освіти тощо [15].

Горизонтальний  портал забезпечує: навігацію по всьому вертикальному порталу; пошук мультимедіа інформації в області освіти в Інтернет; персоніфікацію і персональну адаптацію інтерфейсу як шляхом вибору користувачем власної категорії (учень, викладач, администратор, розробник порталу) та вказівкою рівня освіти, так і шляхом конструювання власного інтерфейсу; формування і надання зрізів вертикальних порталів по рівнях освіти; зберігання та надання інформації в області освіти (законодавство, накази, нормативні документи, стандарти, переліки спеціальностей, комплект підручників, база даних ВНЗ тощо); публікацію щоденного огляду преси з питань освіти; новинну стрічку в галузі освіти; організацію проведення форумів, дискусійних груп, списків розсилки.

Профільні вертикальні  портали повинні містити матеріали  для всіх рівнів освіти: початкової школи, середньої школи, початкової професійної освіти, середньої професійної освіти, вищої освіти, додаткової освіти, післявузівської освіти.

Спеціалізовані  вертикальні портали повинні  забезпечувати інформаційне супроводження  та сервіси для вирішення конкретних спеціальних завдань загальнонаціонального рівня. Для всіх вертикальних порталів повинен бути передбачений єдиний інтерфейс, єдині правила поповнення та ведення. Вертикальні портали повною мірою зможуть користуватися довідковою інформацією, розташованою на верхньому горизонтальному порталі, його пошуковою машиною, засобами персоніфікації і адаптації інтерфейсу.

Розподілена система  освітніх порталів будується на безлічі українських порталів: горизонтальних, вертикальних і корпоративних.

Портали поділяються  на загальнонаціональні, міжрегіональні і регіональні [17].

Корпоративні  портали/сайти підрозділяються на колективні портали освітніх організацій (асоціацій, консорціумів тощо) і портали (частіше, сайти) навчальних закладів.

Таким чином, у  формованій українській системі освітніх порталів можливе виділення декількох основних рівнів.

Верхній рівень представлений провідним горизонтальним порталом, що передбачає систему його повнофункціональних копій у регіонах. Загальна структура і сервіси порталу "Українська освіта" і його копії збігаються, але зміст може змінюватись за рахунок того, що в копіях можуть міститися специфічні регіональні компоненти та мультимедійні ресурси. Наповнення цього порталу здійснюється об'єднаною редакцією під управлінням об'єднаного редакційної ради, яка здійснює загальне методичне керівництво редакційними радами вертикальних і горизонтальних порталів всіх рівнів.

Освітні горизонтальні  портали всіх рівнів спираються на систему вертикальних порталів: профільних і спеціалізованих порталів загального призначення. Профільні портали обслуговують галузі знань і, як правило, формуються по ряду суміжних дисциплін. Спеціалізовані портали орієнтуються на виконання певних функцій (наприклад, галузевий новинний портал або галузевий портал для тестування) [13]. Вертикальні портали або їх компоненти також можуть копіюватися на нижніх рівнях. Наповнення профільних порталів (у тому числі і включення в їх склад мультимедійних ресурсів) здійснюється відповідними профільними редакціями під управлінням відповідних редакційних рад.

На наступному рівні розташовуються регіональні освітні портали, які є горизонтальними і об'єднують ресурси нижніх рівнів - портали і сайти ВНЗ, шкіл та інших організацій.

Важливими елементами в системі є портали-супутники, пов'язані з освітою і створювані в рамках великих самостійних комерційних або некомерційних проектів [13].

Такий підхід забезпечує повноту системи освітніх порталів, а також доступ до неї при використанні інформаційних ресурсів та інформаційного наповнення на всіх рівнях, починаючи  від загальногаціонального і закінчуючи персональним, що повинно враховуватися в процесі побудови, компонування, експертизи та експлуатації мультимедійних ресурсів у системі освітніх порталів.

Першочерговими  напрямками розробок освітніх інформаційних  ресурсів для формування загальнонаціонального і спеціалізованих освітніх порталів є тематика: дисциплін, які викладаються в системі загальної середньої освіти; економіка, менеджмент і соціологія; юридичні науки; історія і філософія; фізика, хімія, біологія; гуманітарні науки; інформаційна підтримка зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО); інформаційна підтримка процесів навчання в країнах СНД.

При розробці освітніх інформаційних ресурсів, спрямованих  на подальше входження в змістовне  наповнення освітніх порталів, як правило, обліковуються основні нормативні документи, в числі яких: державні освітні стандарти; зразкові програми дисциплін; переліки обов'язкових навчальних видань з дисциплін державних освітніх стандартів освіти.

У багатьох випадках, використовуючи системи пошуку, рубрикації і каталогізації, які є практично на будь-якому освітньому порталі, педагоги і школярі можуть істотно спростити пошук інформаційних ресурсів, необхідних для освітнього процесу [14]. Пошук ресурсів за допомогою порталів треба здійснювати, враховуючи те, що на порталі використовується єдиний професійний підхід до формування: розміщення подібних функціональних елементів; функціонального та художнього дизайну інформаційних сторінок; системи реєстрації та аутентифікації відвідувачів і редакторів; новинних стрічок; сервісу публікації матеріалів; механізму приєднання файлів і додаткової гіпермедіа-інформації до друкованих матеріалів; технології контекстного пошуку та надання інформації для коректної роботи загальної пошукової системи освітнього порталу; індексації заданого набору сайтів; механізм послідовної деталізації інформації; правил і прийомів включення в інформаційні ресурси та освітній портал додаткових підрозділів і рубрикаторів.

Використовуючи  портали, вчителі повинні розуміти, що вироблення єдиної політики у формуванні порталу, а тим більше в розробці призначених для нього інформаційних ресурсів є складною проблемою, яка все ще досі не вирішена. Дана проблема ускладнюється ще й тим, що формування порталів завдяки перевагам сучасних засобів телекомунікацій розподілено в просторі і в часі: засоби ІКТ розробляються в різний час різними творчими колективами, після чого готова продукція інтегрується в портал шляхом пересилання даних телекомунікаційними каналами [11]. В результаті педагоги та учні, будучи основними користувачами освітніх порталів, губляться у великій кількості неоднорідної різнотипової інформації, в основі структуризації якої лежать різні критерії, а принципи її передачі, обробки й подання підпорядковані різним технологічним прийомам.

Нерідкі випадки, коли учасників освітнього процесу  доводиться опановувати новими технологічними прийомами оперування з комп'ютерною  технікою і програмним забезпеченням  для кожного окремого інформаційного ресурсу, що входить в освітний портал.

Використання аудіо - і відео - інформації, отриманої за допомогою мережі Інтернет (з використанням освітніх порталів або без них) має свої особливості. У деяких випадках відтворення такої інформації може надати шкоду здоров'ю школярам або призвести до зниження ефективності навчального процесу. Сучасні педагоги повинні знати і передбачати негативні моменти, які виникають при застосуванні інформаційних ресурсів, одержуваних з Інтернет у системі загальної середньої освіти. Зокрема, деякі школярі не здатні скористатися тією свободою, яку надають освітні засоби ІКТ. Часто заплутані і складні способи подання можуть стати причиною відволікання, як педагогів, так і школярів від досліджуваного матеріалу з-за різних невідповідностей. До того ж, нелінійна структура мультимедійної інформації в Інтернет-ресурси піддає користувача "спокусі" слідувати за пропонованими посиланнями, що може відволікти його від основного русла викладення навчального матеріалу.

З кожним днем все  більше вчителів починає займатися  власними розробками інформаційних ресурсів та інших засобів ІКТ, багато з яких потрапляють в мережу Інтернет. Якщо навіть вчитель і не займається власними розробками, то він може використовувати вже створені Інтернет-ресурси, якість, педагогічна ефективність і ергономіка яких у багатьох випадках не витримують ніякої критики. І в тому, і в іншому випадку вчителі повинні оволодіти основними вимогами, пропонованими до освітніх Інтернет-ресурсів з точки зору мінімізації шкоди, що завдається здоров'ю і психіці учнів.

Педагог, який працює у школі, повинен знати, що художнє рішення, покладене в основу оформлення використовуваного або створюваного Інтернет-ресурсу, має визначатися предметною спрямованістю ресурсу. При цьому оформлення засобів ІКТ має будуватися на стилістичних рішеннях, спадкоємних по відношенню до вітчизняних традицій оформлення навчальної та дитячої літератури, що використовується в школі і відповідає вимогам здорового середовища, а в разі запозичення візуальних рішень, прийнятих в іноземних мультимедійних ресурсах, необхідна їх адаптація до вітчизняних культурних традицій.

Враховуючи  важливість питань мінімізації шкоди, що завдається психіці учнів, слід враховувати, що при розробці і використанні освітніх Інтернет-ресурсів неприпустиме використання елементів, які можуть призвести до неоднозначного тлумачення, агресивних, шокуючих, провокаційних візуальних і звукових рядів [18]. Оформлення Інтернет-ресурсів має бути виконано з урахуванням того, що при навчанні такі ресурси використовуються як вчителем, так і школярами. При необхідності у складі освітніх Інтернет-ресурсів повинні бути виділені розділи, оформлення яких орієнтовано на дитяче сприйняття з урахуванням вікової групи, яка буде працювати з цим виданням. В той же час, оформлення розділів, призначені, в першу чергу, для роботи вчителя при підготовці до уроку, не повинно містити складні шрифтові рішення, переобтяжений фон, анімовані об'єкти та інші аналогічні елементи, що відволікають від роботи з інтернет-ресурсами.

Важливо, щоб оформлення Інтернет-ресурсів забезпечувало максимально ефективне сприйняття школярами текстової і графічної інформації, яка є основним змістом даного електронного видання. При розробці оформлення інформаційних сторінок слід уникати колірних і графічних рішень, що утрудняють читання текстової інформації [16]. Набір гарнітур, що використовуються для відображення основної текстової інформації, повинен бути обмежений шрифтами, що забезпечують більш легке сприйняття при читанні з екрану. Накреслення шрифту повинно забезпечувати одночасно і легке розпізнавання повного набору символів як безлічі окремих елементів, і сприйняття будь-якого слова або текстового блоку як єдиного візуального образу.

З точки зору формування єдиного здоров’язберігаючого простору школи, що включає, у тому числі, і мінімізацію відмінностей освітніх електронних ресурсів і звичайних навчальних книжок, важливо, щоб верстка текстових освітніх Інтернет-ресурсів була виконана у відповідності з правилами, прийнятими в поліграфії.

1.3. Формування адекватного ставлення школярів до інформації, що надходить через Інтернет

Матеріали  ІКТ, освітні та інші інформаційні ресурси  використовують практично всі шкільні  вчителі, незалежно від специфіки  дисциплін, що викладаються. Тим самим  будь-який сучасний вчитель мимоволі знайомить школярів з мережею та ресурсами, використовуючи Інтернет і опубліковану в мережі інформацію.

У цих умовах виникають проблеми збереження здоров'я  школярів при роботі зі вмістом Інтернет-ресурсів. Справа в тому, що використання освітніх Інтернет-ресурсів у процесі навчання може призвести до негативних наслідків, в числі яких ряд факторів психолого-педагогічного характеру і спектр факторів негативного впливу засобів інформатизації на фізіологічний стан і здоров'я учня. Всі ці фактори повинні зрозуміти педагоги в ході відповідної підготовки.

Використання  інформації, що міститься в мережі, в ході навчання школярів має двоїстий характер: з одного боку, Інтернет-ресурси  виступають як джерело інформації, з іншого боку, як інструмент отримання інформації. Завдяки наявності таких характеристик, використання таких засобів в освітніх цілях забезпечує вирішення наступних основних дидактичних завдань: надання інформації учбового, всебічно розвиваючого і розважального характеру, забезпечення засобами міжособистісного спілкування, надання способу оволодіння навичками використання інформаційних і телекомунікаційних технологій при навчанні [6].

Використання  Інтернет у навчанні практично по всіх шкільних дисциплінах дозволяє школярам і студентам опанувати додатковими вміннями по застосуванню нових технологій пошуку, переробки та подання інформації. Завдяки цьому засоби і ресурси Інтернет можна розглядати як один з кроків на шляху до практичної реалізації межпредметної інтеграції. У зв'язку з цим посилюється роль інформатики як навчальної дисципліни, при вивченні якої в учнів виробляються навички роботи з інформацією, що міститься в ресурсах мережі Інтернет.